Постанова № 5939495, 23.07.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2009 р. № 32/18 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоКота О.В. СуддівШевчук С.Р. (доповідач) Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрансінвест Холдинг" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2009р. у справі №32/18 господарського суду міста Києва за позовомЗакритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрансінвест Холдинг" простягнення 31 884 363,39 грн. В судовому засіданні взяли участь представники: -позивача: Сударенко О.В. дов. №24/09 від 16.01.2009р. -відповідача: Зубенко М.А. дов. №5 від 20.01.2009р. ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.09р. (суддя Хрипун О.О.) задоволено позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрансінвест Холдинг" на користь Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" 30200000 грн. заборгованості за кредитом, 1219941,67 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 436865,75 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 27555,97 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2009р. (головуючий Капацин Н.В., судді Калатай Н.Ф., Поляк О.І.) вказане рішення суду змінено шляхом викладення резолютивної частини рішення у наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрансінвест Холдинг" (м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 34880104) на користь Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" (м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) 30200000 грн. заборгованості за кредитом, 1219941,67 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 436865 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 15480,46 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів, 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити." Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується. Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Попередніми судовими інстанціями встановлено, що згідно з договором №298-МВ/08 від 02.09.08р. Закрите акціонерне товариство "Альфа-Банк" відкрило кредитну лінію Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерготрансінвест Холдинг" в межах суми 60000000 грн. Відповідно до пункту 4.2 договору Банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії, кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до кредитного договору. В пункті 1.4 договору сторони визначили термін його дії до 31.12.08р. У вересні 2008 року між позивачем і відповідачем укладено девять додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08, а саме: додаткові угоди № 1 від 10.09.08р., № 2 від 11.09.08р., № 3 від 12.09.08р., № 4 від 15.09.08р., № 5 від 16.09.08р., № 6 від 17.09.08р., № 7 від 18.09.08р., № 8 від 22.09.08р., № 9 від 24.09.08р., за якими відповідачеві видано кредит на загальну суму 30200000 грн. Додатковими угодами№№ 1-8 визначено термін повернення кредиту до 26 грудня 2008 року та встановлено відсоткову ставку в розмірі 24,2%. За додатковою угодою № 9 від 24.09.08р. кредитна ставка сторонами визначена у розмірі 24,65%, а термін повернення кредитних коштів до 24.12.08р. Відповідно до пункту 11.8 договору № 298-МВ/08 від 02.09.08р. Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за всіма кредитними продуктами, сплати процентів за фактичний строк користування ними та виконання всіх інших умов по даним кредитним продуктам в строк не пізніше 10 календарних днів з дати предявлення Позичальнику відповідних вимог.

З огляду на те, що відповідач не погасив заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 401-МВ/07 від 05.11.07р. позивач звернувся з вимогою № 42955-11-б/б від 04.12.08р. до ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг" про дострокове виконання зобовязань за договором про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02.09.08р. Вказана вимога надіслана відповідачеві рекомендованим листом і вручена відповідачеві 08.12.08р. Тобто, обовязок повернути кредитні кошти і сплатити відсотки за фактичне користування кредитом у відповідача виник з 18.12.08р.

Втім, у визначені додатковими угодами до договору № 298-МВ/08 від 02.09.08р. строки до 26.12.08р. та вимогою про дострокове повернення кредиту до 19.12.08р. відповідач позичені кошти не повернув, відсотки за користування цими коштами не сплатив, в зв'язку з чим ЗАТ "Альфа-Банк" звернувся до суду з даним позовом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Стаття 1054 даного Кодексу встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується, надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 Цивільного кодексу передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Тому, оскільки, у визначений договором термін відповідач не повернув банку кредит, не сплатив відсотки за користування кредитними коштами місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ЗАТ "Альфа-Банк" в частині стягнення кредиту на суму 30200000 грн. та відсотків за користування кредитними коштами на суму 1219941,67 грн.

Крім того, пунктом 11.1 кредитного договору № 298-МВ/08 від 02.09.08р. передбачено, що за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитом позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.

Банком предявлено до стягнення, а судами обґрунтовано стягнуто пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 19.12.08р. по 09.01.09р. на суму 436865,75 грн.

Разом з цим, при нарахуванні пені за несвоєчасну оплату процентів за користування кредитними коштами станом на 09.01.09р., як правильно встановив суд апеляційної інстанції, позивач допустив помилку, оскільки ця пеня складає суму 15480,46 грн., а позивачем предявлено і місцевим господарським судом стягнуто 27555,97 грн..

Київський апеляційний господарський суд дану помилку виправив змінивши рішення господарського суду міста Києва від 30.01.09р. по даній справі в цій частині.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки попередніх судових інстанцій зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84, 107 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи, оскільки згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, судами підставно не прийняті до уваги доводи відповідача про невиконання банком умов кредитного договору, оскільки за договором № 298-МВ/08 від 02.09.08р. ліміт кредитної лінії встановлений в межах суми 60000000грн., а банком видано кредит лише на суму 30200000 грн., що спричинило умови для невиконання зобовязань по поверненню кредиту за договором № 401-МВ/07 від 05.11.07р. та направлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту за договором № 298-МВ/08 від 02.09.08р.

Пунктом 1.1 договору про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02.09.08р. передбачено, що у договорі терміном "відновлювальна кредитна лінія" позначається кредитна лінія, протягом строку дії якої після повернення наданого позичальнику кредиту або його частини банк здійснює подальше кредитування позичальника в межах її ліміту, а в пункті 4.5 цього договору вказується на те, що банк має право відмовити позичальнику у наданні траншу у випадках, зокрема, у разі наявності у позичальника простроченої заборгованості чи несплачених неустойки (пені, штрафів) за невиконання або неналежне виконання ним своїх зобовязань за цим договором або будь-яким іншим договором позичальника з банком.

ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг" мало прострочену заборгованість за кредитним договором № 401-МВ/07 від 05.11.07р., укладеним між позивачем і відповідачем, не виконало договірні зобовязання по оплаті відсотків за користування кредитом за договором № 298-МВ/08 від 02.09.08р., а тому банк мав правові підстави для відмови відповідачеві у подальшому кредитуванні за договором № 298-МВ/08.

Крім того, надання чергової частини кредиту за умовами кредитної угоди № 298-МВ/08 здійснюється окремими траншами на підставі додаткових угод до договору, а відповідач не надав доказів про відмову банку в укладенні додаткових угод до кредитного договору щодо надання кредиту в межах кредитної лінії.

До того ж, частина 2 статті 348 Господарського кодексу України вказує на те, що у разі якщо позичальник не виконує своїх зобовязань, передбачених кредитним договором, банк має право зупинити подальшу видачу кредиту відповідно до договору.

Відповідач не сплачував відсотки за користування кредитними коштами за договором про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02.09.08р., а тому ЗАТ "Альфа-Банк" мав всі правові підстави для припинення подальшого кредитування ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг" за цим договором, а відповідно не вбачається підставі і для звільнення відповідача від оплати пені за несвоєчасне повернення кредиту і оплати відсотків за кредит.

Щодо доводів касаційної скарги відповідача, то вони не спростовують вказаних висновків суду, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрансінвест Холдинг" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2009 р. у справі №32/18 залишити без змін.

Головуючий Кот О.В.

С у д д яШевчук С.Р.

С у д д я Владимиренко С.В.