Ухвала суду № 59377778, 26.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 р.Справа № 580/765/16-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Донець Л.О., Мельнікової Л.В.

при секретарі Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 06.06.2016р. по справі № 580/765/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Будильського сільського голови - ОСОБА_2

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з позовом, в якому просив визнати протиправними дії сільського голови ОСОБА_2 щодо несвоєчасного надання інформації на заяву № 136 від 23.11.2015 р. такими, що порушують права позивача на розгляд звернення та своєчасне отримання інформації.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 06.06.2016р. по справі № 580/765/16-а відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Будильського сільського голови - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та призначено судове засідання на 16.06.2016 р. о 09 год. 30 хв. Також судом вирішено відстрочити ОСОБА_3 сплату судового збору відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 06.06.2016р. по справі № 580/765/16-а в частині відстрочення сплати судового збору та прийняти в цій частині нову ухвалу, якою звільнити позивача від сплати судового збору, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відстрочення сплати судового збору суд першої інстанції зазначив, що при здійсненні правосуддя у адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду з другого боку.

З урахуванням зазначених вище обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, але також суд визнав за можливе відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення у даній справі у відповідності до ст. 88 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що при зверненні ОСОБА_1 до суду першої інстанції із позовною заявою, ним до суду першої інстанції також подана заява № 168, в якій позивач просив суд першої інстанції звільнити його від сплати судового збору у звязку зі скрутним матеріальним становищем. На підтвердження зазначеної обставини позивачем до суду першої інстанції були надані: довідка з центру зайнятості № 2984 від 13.05.2016 р.; довідка про надання субсидії; довідка про склад сімї.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем обґрунтування свого майнового стану, що не дає можливості сплати судового збору, є не достатніми доказами на підтвердження його скрутного матеріального стану. Вони не свідчать про обєктивну неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах, оскільки ОСОБА_1 являється працездатним, не є інвалідом, отже має можливість отримувати інші доходи (в тому числі і доходи від земельних ділянок, ведення особистого сільського господарства та інші), довідки про які він не надав.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.

На підтвердження скрутного майнового стану позивачем до суду першої інстанції надана довідка Лебединського міськрайонного центру зайнятості № 2984 від 13.05.2016 р., з якої вбачається, що щомісячний дохід позивача становить 544,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, при поданні позовної заяви ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 551,20 грн., що є більшим, ніж його щомісячний дохід, а тому наведена обставина повинна була бути врахована судом першої інстанції як така, що може свідчити про незадовільний майновий стан позивача і обєктивно перешкоджати йому у доступі до правосуддя та могла слугувати підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи те, що питання про вирішення клопотань зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк вирішується ухвалою суду, то слід розуміти, що і питання про відмову у задоволенні таких клопотань суд також повинен вирішити ухвалою суду, тобто відобразити свій висновок у резолютивній частині тексту судового рішення.

Разом з тим, в резолютивній частині тексту ухвали Лебединського районного суду Сумської області від 06.06.2016р. по справі № 580/765/16-а не міститься висновку суду щодо вирішення заяви ОСОБА_1 № 168 про звільнення від сплати судового збору. Натомість судом вирішено відстрочити позивачу сплату судового збору, хоча такого клопотання позивачем по справі не заявлялося.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, заявляти клопотання і відводи.

Оскільки позивачем по справі не заявлялося клопотання про відстрочення сплати судового збору, то в даному випадку суд першої інстанції не мав права на власний розсуд розпоряджатися правом особи, яка є стороною у справі.

При цьому, колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що якщо суд першої інстанції визнав необґрунтованою заяву позивача про звільнення від сплати судового, у звязку з ненаданням довідок про отримання інших доходів (в тому числі і доходів від земельних ділянок, ведення особистого сільського господарства та інші), суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору (виклавши такий висновок в резолютивній частині тексту ухвали) та залишити позовну заяву без руху на підставі ч. 1 ст. 108 КАС України та надати позивачу строк для надання таких довідок або для подання заяви про відстрочення сплати судового збору чи для сплати судового збору.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення питання щодо судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено порушення судом першої інстанції порядку розгляду заяви про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність скасування ухвали Лебединського районного суду Сумської області від 06.06.2016р. по справі № 580/765/16-а в частині відстрочення сплати судового збору у справі № 580/765/16-а за позовною заявою ОСОБА_1 до Будильського сільського голови - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та направити в цій частині справу до суду першої інстанції для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору з урахуванням наведених вище висновків суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 06.06.2016р. по справі № 580/765/16-а задовольнити.

Ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 06.06.2016р. по справі № 580/765/16-а ? скасувати в частині відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору у справі № 580/765/16-а за позовною заявою ОСОБА_1 до Будильського сільського голови - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та направленням та направити в цій частині справу до суду першої інстанції для вирішення заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01.08.2016 року.