Постанова № 59345804, 20.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2016 року № 826/26148/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Данилишин В.М. Качура І.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Київській області, Комісії з присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим при Міністерстві юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Київській області, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України, Комісії з присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим (розпорядникам майна, керуючим санацією, ліквідаторам) при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними та скасування припису від 30.10.2015 №24/15, розпорядження про усунення порушень від 30.10.2015 №10/15, протоколу від 01.10.2015 №37/10/15 в частині, наказу від 03.11.2015 №;317/7; зобов'язання виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про наказ від 03.11.2015 №317/7; визнання протиправним та скасування рішення від 20.10.2015 про перегляд присвоєного п'ятого рівня кваліфікації позивачу та присвоєння йому четвертого рівня кваліфікації; визнання протиправним та скасування рішення від 07.12.2015 №39/12/15 про накладення дисциплінарного стягнення, наказу від 31.12.2015 №2832/5, зобов'язання поновити дію свідоцтва та виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про наказ від 31.12.2015 №2832/5.

Позивач клопотав про вирішення справи без його участі.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем не допущено порушення вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на підставі яких прийнято оскаржувані рішення.

Відповідачі заперечували проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, проте явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового вирішення справи.

В судовому засіданні ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва від 04.02.2013 НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав право на заняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Головним територіальним управління юстиції в Київській області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого, за результатом якої складено акт від 08.09.2015 №72/15.

З акту від 08.09.2015 №72/15 вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем абз 6, 7 ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон), а саме не проведено у встановлений чинним законодавством строк аналізу фінансово-господарської діяльності ДП «Білоцерківській завод «Еталон» у тому числі на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства; абз. 10 ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 98 Закону, а саме: у встановлений строк не надано суду та комітету кредиторів звіту про свою діяльність, відомостей про фінансову становище боржника, пропозицій щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; абз 11 ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 98 Закону, а саме: у встановленому порядку не забезпечено проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості.

На підставі акту від 08.09.2015 №72/15 Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області винесено припис про недопущення повторних порушень від 30.10.2015 №24/15 у зв'язку з порушенням позивачем абз 6, 7, 10 ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 98 Закону.

Також, на підставі акту від 08.09.2015 №72/15 Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області винесено розпорядження про усунення порушення від 30.10.2015 №10/15, яким у термін до 07.12.2015 позивача зобов'язано усунути порушення абз 11 ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 98 Закону (проведення інвентаризації майна боржника та оформлення її результатів).

Крім того, скеровано подання №555 від 23.09.2015 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, за результатом розгляду якого Комісією прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, яке оформлено протоколом від 01.10.2015 №37/10/15.

На підставі подання №555 від 23.09.2015 Міністерством юстиції України видано наказ від 03.11.2015 №317/7 «Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення» та внесено запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

Також, комісією з присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим (розпорядникам майна, керуючим санацією, ліквідаторам) прийнято рішення від 20.10.2015 про перегляд присвоєного позивачу п'ятого рівня кваліфікації та присвоєння позивачу четвертого рівня кваліфікації, у зв'язку з застосуванням до позивача вказаного вище дисциплінарного стягнення.

В подальшому, Головним територіальним управлінням у Закарпатській області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого за результатом якої складено акт від 20.11.2015 №09-19/18.

З акту від 20.11.2015 №09-19/18 вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 10 ст. 22, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 98 Закону допущені внаслідок втручання в оперативно-господарську діяльність боржника та відмови від апеляційної скарги боржника ПАТ «Дизельний завод» на рішення суду від 28.10.2014 у справі №904/7917/14 за позовом ТОВ «Прем'єр Лізинг» до ПАТ «Дизельний завод».

У зв'язку з викладеним, на підставі подання від 23.11.2015 №588 Дисциплінарною комісією прийнято рішення, оформлене протоколом від 07.12.2015 № 39/12/15 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

На підставі подання Міністерством юстиції України прийнято наказ від 31.12.2015 №2832/5 «Про анулювання свідоцтв про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)» та внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до ст. 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 03.07.2013 за №1113/23645, затверджено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 2.1 Порядку передбачено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Згідно пп. 2.6.1 п. 2.6 Порядку підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.

Позапланова перевірка здійснюється органом контролю за наявності згоди Мін'юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п'ятим і шостим пункту 2.6 цього розділу.

З матеріалів справи вбачається, що перевірку позивача, за результатом якої складено акт від 08.09.2015 №72/15 проведено на підставі скарги ОСОБА_2 від 27.03.2015 та звернення заступника Міністра надзвичайних ситуацій Квашука В.П. від 03.04.2015 за дорученням Міністерства юстиції України; перевірку позивача, за результатом якої складено акт від 20.11.2015 №09-19/18 проведено за дорученням Міністерства юстиції України на підставі скарги ПАТ «Дизельний завод», тобто відповідно до пп. 2.6.1 п. 2.6 Порядку.

Згідно п. 5.1 Порядку в останній день перевірки орган контролю складає та підписує Довідку (додаток 5) у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, або його представнику, другий зберігається в органі контролю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачами складено довідки за результатом зазначених перевірок, на які позивачем подано заперечення, за результатом розгляду яких відповідачами оформлено акти від 08.09.2015 №72/15 та від 20.11.2015 №09-19/18, які за формою відповідають нормам п. 6.6 Порядку.

Відповідно до пп. 6.9.1, 6.9.2 п. 6.9. Порядку у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 7) (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 8) (далі - розпорядження).

Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис.

Припис або розпорядження виноситься органом контролю на підставі акта перевірки не пізніше ніж на третій робочий день з дня підписання акта перевірки та надається арбітражному керуючому особисто або надсилається йому рекомендованим листом та електронною поштою. Припис та/або розпорядження вважаються належним чином врученими арбітражному керуючому за умови, якщо він особисто або за його дорученням представник отримав вказані припис та/або розпорядження або вони були надіслані йому органом контролю у спосіб, визначений пунктом 2.15 розділу II цього Порядку. Докази надсилання припису та/або розпорядження арбітражному керуючому є невід'ємною частиною матеріалів перевірки та зберігаються за місцезнаходженням органу контролю, який виніс припис та/або розпорядження.

Як зазначено вище, на підставі акту 08.09.2015 №72/15 відповідачем винесено припис про недопущення повторних порушень від 30.10.2015 №24/15 у зв'язку з порушенням позивачем абз 6, 7, 10 ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 98 Закону та розпорядження про усунення порушення від 30.10.2015 №10/15, яким у термін до 07.12.2015 позивача зобов'язано усунути порушення абз 11 ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 98 Закону (проведення інвентаризації майна боржника тат оформлення її результатів).

Відповідно до п. 7.2 Порядку протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін'юсту від органу контролю пропозиції структурний підрозділ Мін'юсту готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.

Згідно п. 7.4. та 7.5 Порядку дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Як зазначено вище, на підставі подання №555 від 23.09.2015 Міністерством юстиції України видано наказ від 03.11.2015 №317/7 «Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення», яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Також, на підставі подання Міністерством юстиції України прийнято наказ від 31.12.2015 №2832/5 «Про анулювання свідоцтв про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)»

Оскільки порушення виявлено 08.09.2015 та 20.11.2015, а накази прийнято 03.11.2015 та 31.12.2015, отже накази прийнято з дотриманням строку визначеного п. 7.5 Порядку.

Підсумовуючи викладене, при проведенні перевірок, прийняття оскаржуваних припису, розпорядження, протоколів та наказів відповідачі діяли відповідно до норм Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2014 у справі №911/1952/14 було порушено провадження про банкрутство Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон», введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» арбітражного керуючого ОСОБА_1

Також, ухвалами господарського суду Київської області від 12.11.2014, 11.03.2015, 06.04.2015, 17.06.2015 по справі №911/1952/14 строк процедури розпорядження майном ДП «Білоцерківський завод «Еталон» продовжувався на 2 місяці.

Згідно ч. 3 ст. 98 Закону під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Відповідно до ч. 2, абз. 6, 7, 10 ч. 3 ст. 22 Закону процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.

Розпорядник майна зобов'язаний: виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість.

Наказом Міністерства юстиції України від 26.02.2013 № 327/5 затверджено Порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, та підготовки на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновків про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.02.2013 за № 331/22863 (далі - Порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану).

Згідно абзацу 3 пункту 1 вищезазначеного Порядку арбітражний керуючий, призначений судом розпорядником майна, проводить Аналіз фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства до проведення перших зборів кредиторів. Проведення Аналізу державним органом з питань банкрутства не звільняє арбітражного керуючого від обов'язку проведення Аналізу того самого підприємства.

З акту перевірки вбачається, що позивачем надано звіт розпорядника майна ДП «Білоцерківський завод «Еталон» про свою діяльність за період з 31.10.2014 року по 03.09.2015 року та інформацію про фінансове становище і майно божника - 04.09.2015.

Позивач вказує, що законодавством не встановлено строків для подання зазначеної вище інформації.

Проте, як зазначено вище ст. 22 Закону визначено, що процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів, отже строк ліквідаційної процедури становить 115 днів.

Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2014 у справі №911/1952/14 було порушено провадження про банкрутство Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон», введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» арбітражного керуючого ОСОБА_1 та покладено обов'язок провести інвентаризацію майна боржника у строк до 15.08.2014.

Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 зазначену вище ухвалу в частині призначення позивача розпорядником майна боржника - скасовано.

В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 скасовано, а ухвалу Господарського суду Київської області від 16.06.2014 - залишено без змін.

Отже, фактично позивач з 28.08.2014 відновлений у статусі розпорядника майна.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2014 встановлено новий строк для проведення інвентаризації майна боржника до 20.10.2015.

Зі змісту ухвали Господарського суду Київської області від 06.04.2014 у справі №911/1952/14 вбачається, що 03.10.2014 тво директора боржника підписано наказ про проведення інвентаризації та створено комісію з проведення інвентаризації.

Враховуючи значний обсяг майна боржника, специфіку підприємства, відсутність вільного доступу на територію підприємства, не допуску позивача до підприємства для проведення інвентаризації та аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства - боржника, судом ухвалами від 20.10.2014, 12.11.2014 та 11.03.2015 продовжено строк проведення інвентаризації майна боржника.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 ухвалу Господарського суду Київської області від 06.04.2014 у справі №911/1952/14 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, не проведення у встановлений чинним законодавством строк аналізу фінансово-господарської діяльності ДП «Білоцерківській завод «Еталон» у тому числі на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства та інвентаризації зазначеного підприємства, не надання суду та комітету кредиторів звіту про свою діяльність, відомостей про фінансову становище боржника, відбулось у зв'язку з відсутність вільного доступу на територію підприємства, не допуску позивача до підприємства для проведення інвентаризації та аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства - боржника, тобто за відсутності вини позивача.

Вказане вище спростовує висновки відповідача про порушення позивачем абз 6, 7, 10 ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 98 Закону, що вказує на необґрунтованість та протиправність прийнятих на підставі таких висновків припису від 30.10.2015 №24/15, розпорядження про усунення порушень від 30.10.2015 №10/15, наказу від 03.11.2015 №;317/7 та, як наслідок, задоволення позову у вказаній частині.

Щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії з присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим (розпорядникам майна, керуючим санацією, ліквідаторам) від 20.10.2015 про перегляд присвоєного п'ятого рівня кваліфікації арбітражному керуючому ОСОБА_1 та присвоєння йому четвертого рівня кваліфікації суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим (розпорядникам майна, керуючим санацією, ліквідаторам), який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.01.2013 № 145/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за № 174/22706 (далі - Порядок присвоєння рівнів кваліфікації) кваліфікація арбітражних керуючих визначається за п'ятьма рівнями кваліфікації. Питання про присвоєння арбітражному керуючому другого - п'ятого рівнів кваліфікації вирішується Комісією з присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим, що утворюється при Міністерстві юстиції України (далі - Комісія).

Згідно пункту 5.5. Порядку присвоєння рівнів кваліфікації Комісія, вирішуючи питання про присвоєння арбітражному керуючому другого - п'ятого рівнів кваліфікації, розглядає заяви арбітражних керуючих разом з доданими до них документами, а також враховує освітній, професійний рівень арбітражного керуючого, ефективність здійснення діяльності арбітражного керуючого, результати здійснення щодо нього заходів контролю державним органом з питань банкрутства, репутацію та ділові якості арбітражного керуючого та інші фактори, які свідчать про рівень кваліфікації арбітражного керуючого.

Відповідно до пункту 7. Порядку присвоєння рівнів кваліфікації присвоєний арбітражному керуючому рівень кваліфікації може бути переглянутий Комісією у разі:

- подання арбітражним керуючим заяви про перегляд рівня кваліфікації (не частіше одного разу на рік);

- виявлення недостовірності інформації, наданої арбітражним керуючим у заяві;

- застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення або встановлення господарським судом фактів невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов'язків;

- у інших випадках за поданням члена Комісії.

Необґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем абз 6, 7, 10 ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 98 Закону, необґрунтованість та протиправність припису від 30.10.2015 №24/15, розпорядження про усунення порушень від 30.10.2015 №10/15, наказу від 03.11.2015 №;317/7 прямо вказує на необґрунтованість та протиправність рішення Комісії з присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим (розпорядникам майна, керуючим санацією, ліквідаторам) від 20.10.2015 про перегляд присвоєного п'ятого рівня кваліфікації арбітражному керуючому ОСОБА_1 та присвоєння йому четвертого рівня кваліфікації.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 98 Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; 5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства; 6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 7) у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; 7-1) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту; 8) надсилати органам Національної поліції чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Згідно ч. 10 ст. 22 Закону розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2014 у справі № 904/8028/14 відсторонено від посади голови правління ПАТ "Дизельний завод" ОСОБА_3 та покладено виконання обов'язків голови правління ПАТ "Дизельний завод" на розпорядника майна ОСОБА_1.

Проте, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 скасовано вказану вище ухвалу господарського суду Дніпропетровської області.

Проте, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 у вказаній справі знову покладено виконання обов'язків голови правління ПАТ "Дизельний завод" на розпорядника майна ОСОБА_1.

В подальшому, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 залишено без змін.

Згідно частини 11 статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

Відповідно до пунктів 7.47, 7.55 Статуту ПАТ "Дизельний завод" виконавчим органом ПАТ "Дизельний завод" є правління, і саме до компетенції правління належить вирішення всіх питань пов'язаних з керівництвом поточної діяльності товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції зборів та наглядової ради.

Рішення про розпорядження коштами та майном товариства, укладення договорів на суму, що перевищує 500 000,00 грн, правління приймає виключно за письмовою згодою наглядової ради (п. 7.55. Статуту ПАТ "Дизельний завод").

Повноваження голови правління визначені п. 7.58 Статуту ПАТ "Дизельний завод", відповідно до якого роботою правління керує голова правління, який має право, зокрема, скликати засідання правління, розподіляти обов'язки між членами правління без довіреності представляти інтереси Товариства та вчиняти від його імені юридичні дії, в межах компетенції визначеної цим Статутом, укладати правочини, передбачені цим Статутом, підписувати довіреності, договори та інші документи від імені товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом Товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту тощо.

З акту перевірки вбачається. що виконуючи повноваження голови правління ПАТ "Дизельний завод" позивач одноособово прийняв рішення про відмови від апеляційних скарги у справах №904/7844/15, №904/7917/14, відкликання довіреностей представників ПАТ "Дизельний завод" на представлення інтересів товариства в судах та правоохоронних органах.

Відповідач в акті перевірки вказує, що приймати рішення про відкликання довіреностей та відмову від апеляційної скарги позивач міг виключно за наявності відповідних рішень правління та письмової згоди наглядової ради товариства, повноваження яких судом не припинено.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ "Прем'єр Лізинг" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до ПАТ "Дизельний завод" з позовом про стягнення попередньої оплати у сумі 89 548 800,00 грн. та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що згідно договору поставки № 15/02/0003-2013 від 15.02.2013 року ПАТ "Дизельний завод" поставив ТОВ "Прем'єр Лізинг" 244 вантажних напіввагони замість 320 напіввагонів, передбачених умовами договору. Відповідно до пункту 4.6 договору в випадку непоставки партії вагонів (згідно специфікації партія вагонів складає 320 шт) постачальник повинен повернути аванс у сумі 89 548 800 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 року у справі №904/7917/14 позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ "Дизельний завод" на користь ТОВ "Прем'єр Лізинг" попередню оплату у сумі 21 267 840,00 грн. та витрати на сплату судового збору, оскільки відповідач в порушення вимог договору поставки не передав позивачу 76 (320-244) полувагонів, а, отже, відповідно пункту 4.6 договору та частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України повинен частково повернути аванс у сумі 21 267 840 грн.

ПАТ "Дизельний завод" подано апеляційну скаргу від 18.11.2014 на зазначене судове рішення.

З акту перевірки вбачається, що 26.01.2015 до суду подано заяву про відмову від апеляційної скарги у справі №904/7917/14 за підписом в.о. голови правління ПАТ "Дизельний завод" ОСОБА_1 Заява мотивована тим, що зобов'язання ПАТ "Дизельний завод" та ТОВ "Прем'єр Лізинг" за договором поставки № 15/02/0003-2013 від 15.02.2013 року припинені шляхом зарахування зустрічних вимог між сторонами.

Також, з акту перевірки вбачається, що постановою господарського суду Дніпропетровської області не прийнято відмову позивача від апеляційної скарги та скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 року у справі №904/7917/14.

З огляду на викладене, відмова позивача від апеляційної скарги не мала правових наслідків, а відтак відмова позивача від апеляційних скарг не є порушенням прав та інтересів боржника та свідчення про неналежне виконання позивачем свої обов'язків в розумінні положень Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.11.2015 у справі №904/8028/14, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2015, якими відмовлено у задоволенні клопотання про усуненні позивача від виконання обов'язків.

Оскільки оскаржуваними рішеннями до позивача застосовано дисциплінарне стягнення саме як на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), отже посилання відповідача, на порушення позивачем норм законодавства як во голови правління товариства на думку суду є безпідставним.

Відмова судовими рішеннями у справі №904/8028/14 у задоволенні клопотання про усуненні позивача від виконання обов'язків є належним доказом відсутності порушення позивачем вимог Закону.

Щодо доводів відповідача, що позивач здійснив втручання в оперативно-господарську діяльність боржника, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 12 статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

У разі виявлення зазначених обставин за клопотанням кредиторів або інших учасників справи про банкрутство ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов'язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.

Зокрема, відповідно до п. 7.55 Статуту ПАТ «Дизельний завод» до компетенції правління належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належить до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. До компетенції правління належить: прийняття рішень про укладення будь-яких правочинів на суму, що не перевищує 500 000,00 (п'ятсот тисяч гривень 00 копійок), за винятком тих, які без письмового погодження наглядової ради укладати заборонено.

Відповідно до п. 7.56 Статуту ПАТ «Дизельний завод» виключно за письмовою згодою наглядової ради, правління Товариства має право: передавати будь-яке майно або майнові права Товариства в заставу, іпотеку чи іншим чином обтяжувати майно Товариства; укладати будь-які договори на будь-яку суму, предметом яких є основні засоби (основні фонди) Товариства; укладати договори, сума яких перевищує встановлений цим Статутом граничний розмір; вчиняти правочини щодо придбання/відчуження транспортних засобів Товариства (незалежно від суми договору/угоди); вчиняти правочини щодо придбання/відчуження нерухомого майна та/або цілісного майнового комплексу Товариства (незалежно від суми договору/угоди); вчиняти правочини щодо безоплатного відчуження будь-яких активів Товариства; вчиняти правочини щодо придбання/відчуження у будь-який спосіб майна, вартість якого складає більше 20 відсотків загальної вартості активів Товариства.

Як зазначено вище, на позивача покладено виконання обов'язків голови правління боржника, проте з наведено вище не вбачається, що останній не мав права на відкликання довіреностей та подання процесуальних документів.

Відповідно до п. 7.6.2. Порядку на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

В силу приписів ст. 105 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Отже, у разі притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності на нього накладається дисциплінарне стягнення. Метою притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є його покарання за винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого.

Отже, ймовірне порушення позивачем норм статуту як во голови правління боржника не може мати правовим наслідком накладення на позивача дисциплінарного стягнення в порядку визначеному Законом

Крім того, на думку суду висновок відповідача про порушення ч. 10 ст. 22, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 98 Закону в наслідок яких завдано шкоду правам та інтересам боржника, є необґрунтованим, що вказує на необґрунтованість та протиправність прийнятих на підставі таких висновків наказу від 31.12.2015 №2832/5 та, як наслідок, задоволення позову у вказаній частині.

При цьому суд зазначає, що подання про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, за результатом розгляду якого Комісією прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, яке оформлено протоколами не є рішеннями суб'єктів владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та безпосередньо не порушують права та інтереси позивача, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позову у вказаній частині.

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про оскаржувані накази та про зобов'язання поновити дію свідоцтва, оскільки станом на час вирішення справи відсутній спір у вказаній частині.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково позовні вимоги.

2. Визнати протиправним та скасувати припис від 30.10.2015 №24/15 та розпорядження про усунення порушень від 30.10.2015 №10/15 прийняті Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області.

3. Визнати протиправними та скасувати накази Міністерства юстиції України від 03.11.2015 №317/7, від 31.12.2015 №2832/5.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим (розпорядникам майна, керуючим санацією, ліквідаторам) при Міністерстві юстиції України від 20.10.2015 про перегляд присвоєного п'ятого рівня кваліфікації ОСОБА_1.

5. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя В.І. Келеберда

Судді В.М. Данилишин

І.А. Качур