Постанова № 59345790, 29.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2016 року № 826/28094/15

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

відповідачів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов"язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ОСОБА_1, інвалід війни 2 групи, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідачів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якій просив:

- зобов»язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г. внести зміни до акцептованого реєстру кредиторів та включити кредиторські вимоги позивача за договором №7761/149236/2014 у розмірі 50000 грн. до акцептованого реєстру кредиторів ПАТ «КБ «Експобанк»;

- зобов»язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до акцептованого реєстру кредиторів щодо внесення кредиторських вимог позивача за договором №7761/14923/2014 у розмірі 50000 грн. до акцептованого реєстру кредиторів ПАТ «КБ «Експобанк».

В обґрунтування позовних вимог серед іншого зазначено про те, що помилкове направлення позивачем заяви, яка подана у строк, на адресу Фонду, а не уповноваженої особи Фонду, не доводить того факту, що позивачем вчасно не заявлено про кредиторські вимоги до Банку, а тому, на переконання позивача, відмова уповноваженої особи Фонду у внесенні позивача до реєстру кредиторів є безпідставною, з огляду на що позивач має право на включення до акцептованого реєстру кредиторів ПАТ «КБ «Експобанк».

Від Уповноваженої особи до суду надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, про необгрутованість позовних вимог. На підтвердження власної позиції відповідач серед іншого зазначив, що вимоги позивача відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вважаються погашеними, адже надійшли після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію.

Як йдеться у запереченні, з огляду на те, що на адресу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію у строки, встановлені законодавством та зазначені в оголошенні, від ОСОБА_1 заява про визнання кредитором ПАТ «КБ «Експобанк» не надходила, вказані вимоги не були включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а згідно з ч. 8 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі, не підлягають та вважаються погашеними.

Фонд гарантування позовні вимоги також не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Так, згідно наданих до суду заперечень, необгрунтованою є вимога про зобов»язання Фонду внести зміни до Загального реєстру щодо включення позивача до Загального реєстру, оскільки єдиною підставою для включення позивача до Загального реєстру має бути наявність позивача в складеному Уповноваженою особою Переліку вкладників або в наданій Уповноваженою особою додатковій інформації про вкладників.

Між тим, також відмічено, що у разі подання Уповноваженою особою додаткової інформації по позивачу, відповідні заходи будуть вжиті Фондом автоматично до вимог положення і жодної підстави для спонукання Фонду судом до вчинення відповідних дій немає.

За результатами судового засідання, дослідивши наявні у справі матеріали, суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Отже, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також вивчивши норми чинного законодавства та позицію судів вищих інстанцій з приводу такого спору Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Експобанк» та ОСОБА_1 укладено договір №7761/14923/2014 банківського вкладу «Щедре літо».

Відповідно до п. 1.1 Договору Банк приймає від Вкладника (позивача) грошові кошти (далі - Вклад) та зобов'язується виплатити Вкладнику Вклад та проценти на нього на умовах та в порядку, що встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору Вкладник вносить на рахунок Вкладу розмірі 50 000 грн. на строк з 01.07.2014 р. до 01.01.2015 р. включно. При цьому п. 1.4 Договору передбачає проценти по Вкладу, що складають 22% річних з виплатою в кінці строку (п. 1.5 Договору).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 р. №597 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією 25.09.2014 р. прийнято рішення №97 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк».

Згідно до постанови Правління Національного банку України від 22.01.2015 р. №41 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 р. прийнято рішення №15 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку Волощука І.Г. строком на 1 рік з 26.01.2015 р. по 25.01.2016 р. включно.

Відомості про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Експобанк» опубліковано у газеті «Голос України» від 30.01.2015 р. №16 (6020), а також на сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/37-ekspobank/1300-1029-oholoshennya-pro-pryznachennya-upovnovagenoi-osoby-fondu-na-likvidaciyu-ta-pochatok-procedury-likvidacii-at-kb-ekspobank).

При цьому у даному оголошенні серед іншого містилась інформація про те, що вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку за адресою: вул. Дмитрівська, 18/24, м. Київ, 01054, Україна.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.12.2015 р. №245 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» на строк по 31.03.2017 р. включно та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано усі повноваження ліквідатора банку, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Воло щука І.Г. на строк по 31.013.2017 р. включно.

Так, у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією фонду 26.01.2015 № 15 рішення про початок ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з 30.01.2015 р. розпочав виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» з 30.01.2015 р. по 10.03.2015 р. включно могли звертатись до установ банку-агента Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Так, як зазначено у позовній заві та не заперечувалось відповідачами, 30.01.2015 р. Фондом була здійснена виплата гарантованої суми відшкодування позивачеві 200 000 грн. за іншим договором банківського вкладу, який також був розміщений в цьому ж Банку, що підтверджується листом від Фонду № 02-036-15830/15 від 19.05.2015 р.

В той же час 24.02.2015 р. вх. № 333-35-56 (далі - заява) (а.с. 10) позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ім»я керуючого із заявою про повернення коштів за Договором №7761/14923/2014 у розмірі 50000 грн.

У відповідь на дану заяву листом від 19.05.2015 р. за № 02-036-15830/15 (а.с. 16) (тобто зі спливом тривалого часу), що не заперечувалось представником Фонду, позивача повідомлено про те, що інформація про позивача як вкладника банку, включеного до Переліку вкладників, відсутня, з огляду на що пораджено позивачу звернутися до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Як зазначено у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, у зв»язку із неотриманням відповіді з Фонду позивач 30.03.2015 р. вх. № 2895 звернувся вже до уповноваженої особи Фонду із заявою про внесення в реєстр повернення вкладу, проте фактично дане звернення із вимогою відбулось вже після закінчення законодавчо визначеного строку.

Так, зокрема, листами від 15.04.2015 р. №1402/2284, від 29.04.2015 р. №3493 та від 15.07.2015 р. №4784 на неодноразові звернення до уповноваженої особи Фонду позивач отримував довідки, в яких зазначено, що вимоги позивача про внесення в реєстр кредиторів надійшли після визначеного законом строку, а тому вважаються погашеними.

Між тим суд зауважує, що 04.09.2015 р. ОСОБА_1 подано позов до Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/26052/15-ц) про визнання кредитором та зобов'язання включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Вказана справа розглядалася в порядку цивільного судочинства.

10.12.2015 р. Апеляційним судом м. Києва (справа №22-ц/796/15492/2015) скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2015 р. та винесено ухвалу, в якій роз'яснено позивачеві про право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства (додаток). А відтак, враховуючи зазначені обставини, на переконання суду, строк для звернення із позовною заявою в рамках даної адміністративної справи позивачем не є пропущеним.

Отож, беручи до уваги зазначені вище обставини, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів у судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Статтею 1058 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1). Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу) (ч. 2).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (ч. 3).

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012р. №4452-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №4452).

Відповідно до частини 1 статті 1 цього Закону ним встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

При цьому згідно пункту 3 частини 1 статті 2 Закону №445 вкладом в розумінні цього Закону є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Положеннями статті 3 Закону №4452 закріплено, що Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Згідно частини 1 статті 4 цього Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно статті 11 Закону №4452 управління поточною діяльністю Фонду здійснює Виконавча дирекція Фонду.

Статтею 45 Закону №4452 передбачено, що Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет (ч. 1).

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 2).

Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів (ч. 4).

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (ч. 5).

Згідно до ч. 1 ст. 46 Закону уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює повноваження, визначені ст. 48 зазначеного Закону, виконує повноваження органів управління банку, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Частиною 2 статті 49 цього Закону передбачено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3 ст. 49 Закону).

Відповідно до пункту 10 частини 1 та пункту 1 частини 5 статті 12, а також на виконання пункту 13 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 05.07.2012 року №2 затверджене Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) (далі - Положення від 05.07.2012 року № 2).

Згідно з вимогами пункту 4.20 глави 4 розділу V Положення від 05.07.2012 року №2 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку протягом семи днів із дня розміщення інформації про початок процедури ліквідації в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» відповідно до вимог частини другої статті 45 Закону має повернути кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку. Одночасно уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку повідомляє кредиторів про початок процедури ліквідації та про строк, протягом якого вони мають право заявити про свої вимоги до неплатоспроможного банку, а також зазначає адресу для їх надсилання.

Згідно з пунктом 4.25 розділу 4 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 р. №2, реєстр вимог подається до Фонду на пронумерованих, прошнурованих (прошитих) аркушах та засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку і відбитком печатки банку.

Пунктом 4.31 глави 4 розділу V Положення від 05.07.2012 року № 2 визначено, що У разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів; документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації, за вимогами кредиторів, яких включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів; письмової відмови кредитора від вимог; клопотання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку про виправлення помилки, допущеної нею чи попередньою уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку під час акцептування вимог кредиторів.

Фонд за потреби має право вимагати від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру вимог.

Таким чином, підставою для формування реєстру акцептованих вимог кредиторів, який затверджується Уповноваженою особою Фонду, тобто визначення розміру вимог кредиторів банку, є баланс банку, що ліквідується.

При цьому, виключний перелік обставин, що є підставою для внесення змін до такого реєстру, визначає пункт 4.31 глави 4 розділу V Положення від 05.07.2012 р. № 2.

Як убачається з матеріалів справи, кредиторські вимоги позивача не включені до акцептованого реєстру кредиторів, у зв'язку із тим, що позивачем не подано у період з 31.01.2015 р. по 02.03.2015 р. відповідної заяви.

В той же час за результатом дослідження наявних у справі документів, а також вивчення повідомлених сторонами обставин, суд погоджується із доводами позивача стосовно того, що його заява від 24.02.2015 р., яка подана до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за всіма ознаками та суттю є фактичною заявою про внесення в реєстр акцептованих вимог кредиторів Банку. Однак, беручи до уваги тривалий час ненадання відповіді Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на згадану вище заяву позивача від 24.02.2015 р., що відповідно спонукало позивача звернутися із подібним за змістом зверненням вже до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (заяви від 30.03.2015 р. вх. №2895, від 29.04.2015 р. вх. № 3493), причини пропуску строку формального заявлення вимог до Банку. При цьому істотною, на переконання суду, в даній ситуації, є тривалий час ненадання відповіді Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на заяву позивача від 24.02.2015 р.

Враховуючи наведене у сукупності, а також виходячи з наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з вимогами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В той же час позивач є звільненим від сплати судового збору у справі як інвалід 2 групи (посвідчення серії ААБ №000110), а відтак, присудження судового збору на його користь судом не здійснюється.

Враховуючи вищенаведене в сукупності та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163, ч. 1 ст. 267 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

2. Зобов»язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г. внести зміни до акцептованого реєстру кредиторів та включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 за договором №7761/149236/2014 у розмірі 50 000 грн. до акцептованого реєстру кредиторів ПАТ «КБ «Експобанк».

3. Зобов»язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до акцептованого реєстру кредиторів щодо внесення кредиторських вимог ОСОБА_1 за договором №7761/14923/2014 у розмірі 50 000 грн. до акцептованого реєстру кредиторів ПАТ «КБ «Експобанк».

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська