Постанова № 59345786, 27.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 липня 2016 року № 826/3119/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шулежка В.П., суддів Іщука І.О. та Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомприватного підприємства «Дубекспо»до Державної фіскальної служби України Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києвіпро визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось приватне підприємство «Дубекспо» (далі-позивач або ПП «Дубекспо») з позовом до Державної фіскальної служби України (далі-відповідач 1 або ДФС України) та Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі-відповідаЗч 2 або ДФС України у м. Києві), в якому, враховуючи подану заяву про уточнення позовних вимог (вх. від 17.03.2016р.), просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ПП «Дубекспо» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення у розмірі 3 382 371 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, у визначений законом термін;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП «Дубекспо» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення у розмірі 3 382 371 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України утриматись від дії(дій), щодо використання програмного забезпечення системи електронного адміністрування ПДВ, яка є складовою Єдиного вікна подання електронної звітності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після набрання чинності положеннями Податкового кодексу України щодо електронного адміністрування податку на додану вартість у позивача виникли труднощі з таким адмініструванням, оскільки відповідачами всупереч вимог п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу не забезпечено автоматичного збільшення від'ємного значення зобов'язань з ПДВ у системі електронного адміністрування на суму 3 382 371 грн., на яку ПП «Дубекспо» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних та яка була відображена позивачем у поданих до податкового органу уточнюючих розрахунках до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2015 року. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про визнання вказаної бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити зазначені дії.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача-1 та відповідача-2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову. Зокрема, представник відповідачів зазначив, що згідно положень п.34 підрозділу 2 розділу XX ПК України «реєстраційна сума» збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно в рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не підлягає перерахунку внаслідок уточнення платником податків показників звітності з ПДВ за інші періоди, а відтак у відповідачів не було правових підстав для здійснення коригувань у системі електронного адміністрування ПДВ на підставі уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2015 року. При цьому представник відповідачів вказував, що «реєстраційна сума» у відповідності до п.34 підрозділу 2 розділу XX ПК України була збільшена позивачу на суму від'ємного значення, яка задекларована позивачем у декларації з ПДВ за червень 2015 року, а тому відповідачі не допускали жодної протиправної бездіяльності по відношенню до позивача.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України у судовому засіданні 26.04.2016р. ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Дубекспо» (код з ЄДР 36203336, адреса: 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 5, корп. Б) зареєстровано у статусі юридичної особи 22.10.2008р. Підприємство є платником ПДВ, що визнається сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2015 ПП «Дубекспо» сформовано та подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року (а.с. 14-21), у якій в рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) стоїть показник 1 195 грн., в рядку 26 (сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного періоду) задекларувало показник у розмірі 1 866 435 грн., в рядку 30 стоїть прочерк, в рядку 31 (сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного періоду) стоїть показник в сумі 1 866 435 грн.

19.06.2015 ПП «Дубекспо» подало до ДПІ електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року (а.с. 22-31), у якій в рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) стоїть показник 1 877 764 грн., в рядку 26 (сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного періоду) задекларувало показник у розмірі 1 866 435 грн., в рядку 27 стоїть аналогічний показник, а в рядку 31 стоїть прочерк.

Також, 19.06.2015 ПП «Дубекспо» подало до ДПІ електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року (а.с. 33-39), у якій в рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) стоїть показник 1 877 821 грн., в рядку 26 (сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного періоду) задекларувало показник у розмірі 1 866 435 грн., в рядку 27 стоїть аналогічний показник, а в рядку 31 стоїть прочерк.

22.06.2015 ПП «Дубекспо» подало до ДПІ електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року (а.с. 41-44), у якій в рядку 23 (сума від'ємного значення, що перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 статті 200-1 ПК України, на момент подання декларації) стоїть показник 1 877 844 грн., в рядку 23.2 (підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку) задекларовано 900 002 грн., а в рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) стоїть показник 977 842 грн.

Разом з тим, згодом ПП «Дубекспо» подало до ДПІ уточнюючі розрахунки у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій з ПДВ за звітні періоди лютий та травень 2015 року, а саме:

06.08.2015 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації за лютий 2015 року (а.с. 63-70). Згідно цього Уточнюючого розрахунку збільшено показник рядку 26 (сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) та в рядку 31 (сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду) на 1 504 527 грн., тобто загальна сума рядка 31 склала 3 370 962 грн.;

12.08.2015 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації за травень 2015 року (а.с. 72-80). Згідно цього Уточнюючого розрахунку виключено з рядку 23.2 (підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку) суму у розмірі 900 002 грн., водночас збільшено показник на цю ж суму у розмірі 900 002 грн. в рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду), тобто загальна сума в рядку 24 склала 1 877 844 грн.

Водночас, 18.08.2015 ПП «Дубекспо» подало до ДПІ електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року (а.с. 54-61), у якій в рядку 23.3 та в рядку рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) стоїть показник 1 054 336 грн., а в рядку 31 стоїть прочерк. Зазначена податкова декларація надійшла на адресу податкової інспекції 18.08.2015 о 12:29 та була прийнята і зареєстрована контролюючим органом за № 9173590966, що підтверджується квитанцією № 2 (а.с. 62).

Слід зазначити, що показники поданих раніше уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2015 року не знайшли свого відображення у декларації з ПДВ за червень 2015 року, яка була подана пізніше.

У зв'язку з тим, що за поданими уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2015 року коригування від'ємного значення у системі електронного адміністрування ПДВ не відбулось, про що свідчить витяг з системи електронного адміністрування ПДВ №26301174 від 26.10.2015р., позивач звернувся до голови ДФС України із листом (вих. від 29.10.2015 № 29), в якому просив вжити заходів щодо проведення перерахунку суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні.

Згідно листа ДФС України від 10.11.2015 №41448/7/99-99-15-01-04-15, остання повідомила позивача про перенаправлення листа позивача від 29.10.2015 № 29 до ГУ ДФС у м. Києві для його розгляду та надання заявнику відповіді.

Листом від 27.11.2015 №18096/10/26-15-15-0148 ГУ ДФС у м. Києві повідомила позивача про те, що згідно положень п.34 підрозділу 2 розділу XX ПК України «реєстраційна сума» збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно в рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не підлягає перерахунку внаслідок уточнення платником податків показників звітності з ПДВ. Водночас зазначено, що станом на 26.08.2015р. згідно даних системи електронного адміністрування ПДВ значення ліміту ПП «Дубекспо» збільшено на 1 054 336 грн. за рахунок від'ємного значення, відображеного в рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року (№ 9173590966 від 18.08.2015).

ПП «Дубекспо» не погодилось з наведеною позицією контролюючих органів по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на 3 382 371 грн. (згідно уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2015 року), у зв'язку з чим звернулось до суду з даним позовом.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) визначено статтею200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав законної сили з 01.01.2015р.

Так, згідно п. 200-1.1, п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок №569) було затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно п.1 Порядку №569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

При цьому п.35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

За змістом ж приписів п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України (в редакції з 29.07.2015р.) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:

?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ, де:

?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

?НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

?Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ?НаклОтр та ?НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми ?Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

При цьому, в силу норм п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. В такому випадку суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Вказана процедура деталізована у п. 9-1 Порядку № 569 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 р., задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 р., в якому воно прийняте.

ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.

Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

У зв'язку з цим Міністерством фінансів України була затверджена нова форма декларації з податку на додану вартість згідно наказу від 23.09.2014 № 966, в якій для суми залишків від'ємного значення, непогашених станом на 01.02.2015, передбачено окремий розділ IV.

Водночас, нормами п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (в редакції чинній після 29.07.2015) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015 № 643-VIII (тобто з 29.07.2015) зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема:

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

За змістом ж приписів п. 10 Порядку № 569 ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

30.07.2015 ДФС України на своєму офіційному сайті (www.sfs.gov.ua) оприлюднила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII з удосконалення СЕА, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА"Накл), сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників "СУМА"НаклОтр, "СУМА"Митн та "СУМА"НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;

- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума "СУМА"Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА"Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою "СУМА"Накл.

Виходячи з системного аналізу наведених вище положень вбачається, що у зв'язку з набранням 29.07.2015 чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», яким зазначені положення ПК України були викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платникам податків, в тому числі й позивачу, було «обнулено» значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому зареєстрованим платникам податку значення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягало автоматичному збільшенню у визначених в п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України випадках. Зокрема, після обнуління 03.08.2015 реєстраційна сума (?Накл) зареєстрованим платникам податку збільшується, крім іншого, на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 р. та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року/ІІ квартал 2015 року. Тобто, за змістом пп. 4 п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 р., є зазначення такої суми саме в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року

В даному випадку судом встановлено, що ПП «Дубекспо» самостійно було подало до ДПІ електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, у якій показник в рядку рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) становив 1 054 336 грн., а в рядку 31 (сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду) позивачем не задекларовано жодного значення та поставлено прочерк.

Тобто, враховуючи задекларовані позивачем показники, сума податку, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до положень п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України підлягала автоматичному збільшенню у системі електронного адміністрування ПДВ саме на 1 054 336 грн., що власне і було здійснено ДФС України. Наведене підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з системи електронного адміністрування ПДВ №26301174 від 26.10.2015р. (рядок 9 витягу).

Таким чином, суд приходить до висновку, що збільшення позивачу реєстраційної суми (?Накл) повністю узгоджувалося із положеннями п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, а тому суд не вбачає з боку ДФС України допущення протиправної бездіяльності у зв'язку з цим. При цьому суд зазначає, що сума від'ємного значення у розмірі 3 382 371 грн., на яку, як вважає позивач, необхідно було б збільшити реєстраційну суму у системі електронного адміністрування ПДВ, не була відображена позивачем у декларації з ПДВ за червень 2015 року, а тому підстав для збільшення реєстраційної суми у вказаному позивачем розмірі не було.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що показники уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за звітні періоди лютого та травня 2015 року, які було подано позивачем 06.08.2015 та 12.08.2015 відповідно, тобто до подання декларації з ПДВ за червень 2015 року, не підпадали під визначені п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України випадки збільшення значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому такі розрахунки правомірно не були взяті до уваги при обрахунку реєстраційної суми.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача до Державної фіскальної служби України, а тому підстав для їх задоволення не вбачає.

Що ж до позовних вимог до ГУ Державної фіскальної служби України у м. Києві, то суд зазначає, що відповідно до положень Порядку № 569 система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що ГУ Державної фіскальної служби України у м. Києві не наділене повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а отже, в даному випадку відсутня протиправна бездіяльність чи будь-які протиправні дії з боку зазначеного відповідача 2 щодо невключення в розрахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку позивач, як платник податку, має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відтак, позовні вимоги до ГУ Державної фіскальної служби України у м. Києві задоволенню також не підлягають.

Стосовно ж вимоги позивача про зобов'язання ДФС України утриматись від дії(дій) щодо використання програмного забезпечення системи електронного адміністрування ПДВ, яка є складовою Єдиного вікна подання електронної звітності, то суд зазначає, що в даному випадку передумовою виникнення спірних правовідносин (не збільшення реєстраційної суми на 3 382 371 грн.) стали дії позивача по заповненню показників податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, а не дії ДФС України щодо використання програмного забезпечення. Тобто, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні цієї позовної вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В даному випадку, виходячи із вищевикладеного у сукупності, суд приходить до висновку, що дії ДФС України по забезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ПП «Дубекспо» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, повністю узгоджуються із положеннями податкового законодавства, а тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Доводи ж позивача не спростовують наведених висновків суду у даній справі та не доводять зворотне.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Дубекспо» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя І.О. Іщук

Суддя І.М. Погрібніченко