Ухвала суду № 59318317, 30.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року м. Київ К/800/48572/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Голубєвої Г.К.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2013

у справі № 2а/0570/4184/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест «Донецькшахтопроходка»

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Трест «Донецькшахтопроходка» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Калінінському районі міста Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області) про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 №0000312340.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2013, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 29.03.2001, ідентифікаційний код юридичної особи 00180841, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Калінінському районі м. Донецьк, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 10.10.2012 №977/10/18-2-213-2.

ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 17.02.2012 №387/23-1/00180841.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог: п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.19.3 ст. 19, п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст..4, п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 11, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п.11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 14.1.11 абз. «а» п. 14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п.13-13.5 ст. 13, п.п.14.1.55, 14.1.56, 14.1.178 п. 14.1 ст. 14, п.161.6, 161.7 ст. 161 Податкового кодексу України, в результаті завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 13275379,00 грн., та заниження податку на прибуток всього в сумі 1132694,00 грн., у тому числі за 2-3 квартали 2011 року - 1132694,00 грн.

В тому числі, за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 Філією на території Російської Федерації задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 20637872,00 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу встановлено його заниження на суму 450268,00 грн. (за 1 квартал 2011 року).

Позивачем було надано заперечення до акту позапланової виїзної перевірки від 27.02.2012, в якому підприємство не згодне з висновками акту перевірки, вказуючи на те, що в акті перевірки відхилення валового доходу в сумі 450268,00 грн. за березень 2011 року відображене з урахуванням ПДВ, чого не повинно було мати місце у відповідності до діючого законодавства.

Відповідачем було надано висновок на заперечення від 03.03.2011, яким внесло відповідні зміни до акту перевірки. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 встановлено його заниження Філією на території Російської Федерації на суму 2723187,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року - 671420,00 грн., за 2 квартал 2011 року - 849288,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 2051767,00 грн.

Позивачем було подане заперечення до висновку від 03.03.2012 на заперечення від 27.02.2012 до акту позапланової виїзної перевірки, в якому позивач не згоден з висновками відповідача та зазначає, що Філія на території Російської Федерації є об'єктом оподаткування в Російській Федерації та сплатив задекларований Філіалом ПДВ за 1 квартал 2011 року в сумі 3715631,00 руб. (1019748,00 грн.), та не повинно входити до доходу Товариства за 1 квартал 2011 року.

На підставі акту перевірки відповідачем згідно з п. 54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.6 підрозділу ХХ Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.03.2012 №0000312340, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-3 квартали 2011 року у розмірі 2893095,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має Філію на території Російської Федерації, про що свідчить Свідоцтво №21408.1 від 04.02.2011 про акредитацію та внесення в державний реєстр філій іноземних юридичних осіб, акредитованих на території Російської Федерації. Філія взята на облік Міжрайонною інспекцією податковою службою №1 по Республіці Саха (Якутія) 18.04.2006, ідентифікаційний номер платника податків 9909176047.

За результатами роботи Філії в 1 кварталі сума отриманого доходу від продажу товарів (робот) за даними декларації позивача на території Російської Федерації склала 6231593,00 грн., в тому числі за січень 2011 року - 1979547,00 грн., за лютий 2011 року - 1750599,00 грн., за березень 2011 року - 2501487,00 грн. Філією за 1 квартал 2011 року був оплачений ПДВ у сумі 3715631,00 руб. платіжними дорученнями №138 від 19.04.2011 в сумі 1300000,00 руб., №179 від 16.05.2011 в сумі 1300000,00 руб. та №230 від 15.06.2011 в сумі 1115631,00 руб. та підтверджено Довідкою Міжрайонної інспекцією федеральної податкової служби №1 по Республіці Саха (Якутія) №12-09/279 від 19.09.2011

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

За правилами підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, який включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» резиденти - це юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.

Нерезиденти - це юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави. Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України (пункт 1.16 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Пунктом 1.17 статті 1 Закону № 334/94-ВР передбачено, що постійне представництво нерезидента в Україні - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.

За правилами пунктів 13.1, 13.2 статті 13 Закону № 334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Філія на території Російської Федерації не є платником податку на додану вартість.

Між Позивачем (підрядчик) та ТОВ «Альянс горнах предприятий» (замовник, Російська Федерація) було укладено договір підряду. Відповідно до акту №1 виконаних робіт за січень 2011 року, вартість виконаних робіт, з урахуванням ПДВ, склала 8728294,00 руб., відповідно до акту №2 за лютий 2011 року - 7538080,00 руб., відповідно до акту №3 за березень 2011 року - 10541978,00 руб.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про систему оподаткування», суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими цим Законом.

Розмір зарахованих сум податку на прибуток з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток провадиться за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікованого Верховною Радою України.

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно ст.22 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, підписаної 08.02.1995 та ратифікованої Законом України від 06.10.1995 №369/95-ВР, яка набрала чинності з 03.08.1999 (далі - Угода), якщо резидент однієї Договірної Держави одержує доход або володіє майном у другій Договірній Державі, які відповідно до положень цієї Угоди можуть оподатковуватись у другій Державі, сума податку на цей доход або майно, сплачена в цій другій Державі, підлягає вирахуванню з податку, який стягується з такого резидента стосовно такого доходу або майна в першій згаданій Державі. Ці вирахування, проте, не будуть перевищувати суму податку першої Держави на такий доход або майно, нарахованого відповідно до її податкового законодавства і правил.

Судами встановлено, що вказані в акті відхилення валового прибутку в сумі 450268,00 грн. зумовлено тим, що за березень 2011 року в акті відповідачем відображена сума доходу у вигляді вартості виконаних робіт з урахуванням ПДВ.

Крім того позивачем надано відповідь Міжрайонної інспекції федеральної податкової служби №1 по Республіці Саха (Якутія) від 23.04.2012 №12-11/01438 на запит щодо довідки про сплату податку на додаткову вартість та податку на прибуток структурним підрозділом Філії на території Російської Федерації.

Вказана довідка відповідачем не прийнята, оскільки він вважає неналежним її оформлення.

На підставі ч.1 ст.25 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ратифікована Законом №369/95-ВР від 06.10.1995, було зроблено запит до Міністерства Фінансів України про звернення до Міністерства фінансів Російської Федерації щодо надання довідки про сплату податку на прибуток, податку на додану вартість в Федеральний бюджет Російської Федерації та в бюджет суб'єкта Російської Федерації за 1-3 квартал 2011 року Філіалом позивача. З наданої відповіді підтверджується сума сплачених податків та зборів до бюджету Російської Федерації Філією позивача.

Також, є помилковим посилання відповідача на вимоги пункту 5 статті 13 Податкового кодексу України, оскільки правові норми Податкового кодексу не діяли протягом 1 кварталу 2011 року, а тому Позивач за цей період не порушував та не міг порушувати такі норми Податкового кодексу України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку щодо помилкового зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал у розмірі 450268,00 грн., у зв'язку з не врахуванням витрат на сплату ПДВ філією на території Російської Федерації.

Крім того, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 №0000312340, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-3 квартали 2011 року у розмірі 2893095,00 грн. було прийняте без урахування заперечень до акту перевірки.

З огляду на зазначене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Г.К. Голубєва (підпис)С.Е. Острович