Ухвала суду № 59318252, 06.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року м. Київ К/800/6264/16

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - Армаш Г.А.,

відповідача - не з'явились

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Укрюгторг" (далі - Товариство)

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2015

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016

у справі № 815/5000/13-а

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Інспекція)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Товариство звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2013 № 0001962250 та № 0001952250.

Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2015 прийняті у справі судові акти попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для розмежування оспорюваних донарахувань по окремим епізодам та постановлення правильного і обґрунтованого рішення по суті спору з урахуванням вказівок і висновків касаційного суду.

За наслідками нового розгляду справи постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016, позов задоволено частково; податкове повідомлення-рішення від 02.07.2013 № 0001952250 визнано протиправним і скасовано в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 272 925 грн. за основним платежем та 136 463 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення від 02.07.2013 № 0001962250 визнано протиправним і скасовано в частині нарахування грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 185 340 грн. за основним платежем та 92670 грн. за штрафними санкціями; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, покладеними в основу прийняття судових рішень зі спору, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити позов у повному обсязі.

На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про протиправність кваліфікації судами витрат на сплату відсотків за користування кредитними коштами як таких, що не мають господарського характеру та зазначає про відсутність посилань в оскаржуваних рішеннях на норми матеріального права, якими керувалися суди при вирішенні цього спору.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, оформлену актом від 13.06.2013 № 3422/22-50/23863896.

Під час цієї перевірки податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем у перевіреному періоді витрат на 1 806 190 грн. внаслідок:

віднесення до їх складу вартості транспортно-експедиційних послуг у сумі 1 487 999 грн., придбаних у товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансЮкрейн», за відсутності документального підтвердження фактичного виконання цих операцій та отримання позивачем у результаті придбання цих послуг збитку від операції з експорту меляси;

врахування у складі витрат вартості маркетингових послуг та послуг з підбору персоналу, фактичне виконання яких не підтверджується необхідними первинними документами та зміст яких дублює посадові обов'язки начальника відділу кадрів на підприємстві;

відображення у податковому обліку Товариства витрат на оплату відсотків за користування кредитними коштами, які використані поза межами господарської діяльності платника.

Наведені обставини стали підставою для прийняття Інспекцією податкового повідомлення-рішення від 02.07.2013 № 0001952250, за яким Товариству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 568 950 грн. (у тому числі 379 300 грн. за основним платежем та 189 650 грн. за штрафними санкціями).

Також Інспекція не визнала право позивача на включення до податкового кредиту ПДВ у ціні вказаних послуг, зобов'язавши Товариство сплатити грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 285 516 грн. (у тому числі 190 344 грн. за основним платежем та 95172 грн. за штрафними санкціями) за податковим повідомленням-рішенням від 02.07.2013 № 0001962250.

В ухвалі від 20.05.2015 Вищий адміністративний суд України, керуючись положеннями пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України (далі - ПК), сформував правову позицію відносно того, що умовами врахування витрат платника у податковому обліку є факт понесення цих витрат у процесі реальної господарської діяльності платника, документальна підтвердженість цих витрат, а також декларування доходу, отриманого як результат понесення цих витрат.

З огляду на установлені судами обставини даного спору Вищий адміністративний суд дійшов висновку про дотримання платником наведених правил оподаткування при відображенні у податковому обліку витрат на придбання транспортно-експедиційних послуг у рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «ТрансЮкрейн».

У той же час, приймаючи ухвалу від 20.05.2015, касаційний суд не визнав право позивача на врахування процентів за банківськими кредитами при визначенні оподатковуваного доходу з огляду на відсутність доказів використання цих коштів у господарській діяльності Товариства з перспективною одержання економічного ефекту. Платником не подано будь-яких доказів на підтвердження наявності економічної мети в операціях з надання поворотної допомоги контрагентові без нарахування процентів за рахунок коштів, одержаних у банку під процент.

Також касаційний суд не визнав податкові наслідки господарських операцій платника з придбання маркетингових послуг та послуг з підбору персоналу у приватного підприємства «Трейдінг АС» та у суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 з огляду на наявність у штаті Товариства працівників, посадові функції яких дублюють зміст цих послуг.

В силу вимог частини п'ятої статті 227 КАС висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Керуючись правовими висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в його ухвалі від 20.05.2015 з даної справи, суди визначили правомірно донараховані позивачеві суми грошових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток за оспорюваними актами індивідуальної дії та відмовили у відповідній частині позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності оскаржуваних судових рішень зі справи, позаяк спрямовані на переоцінку обставин, які вже були оцінені під час первісного розгляду цієї справи.

А відтак процесуальних підстав для скасування судових рішень зі справи не вбачається.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Укрюгторг" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 у справі № 815/5000/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько