Ухвала суду № 59318251, 06.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року м. Київ К/800/7366/16

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2)

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2015

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016

у справі № 816/4498/15

за позовом ФОП ОСОБА_2

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Інспекція)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2015 № 0027841701/1161.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016, у позові відмовлено.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції погодилися з висновком Інспекції про те, що внесені позивачем на розрахунковий рахунок у банку грошові кошти є доходом ФОП ОСОБА_2, який підлягає оподаткуванню відповідно до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою ФОП ОСОБА_2, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити позов. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що спірні грошові кошти є поворотною фінансовою допомогою, а тому не підлягають оподаткуванню згідно з підпунктом 165.1.31 пункту 165.1 статті 165 ПК; судами не виявлено господарських операцій, в результаті яких у позивача виник оподатковуваний дохід.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питання повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, та дотримання вимог законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 16.03.2015 № 387/16-03-17-01-10/НОМЕР_1.

Перевіркою виявлено надходження протягом 2013 року на рахунок платника коштів у загальній сумі 2 572 605 грн. з призначенням платежу «внесення власних заощаджень готівкою». Кваліфікувавши зазначені кошти як «інший доход» у розумінні підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК, Інспекція прийняла оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким платникові визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 434 590,05 грн. за основним платежем та 108 647,51 грн. за штрафними санкціями.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні цього позову, суди цілком об'єктивно керувалися положеннями статті 164 ПК.

Так, за змістом пункту 164.1 цієї статті ПК яких базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (підпункт 164.1.1).

В силу вимог підпункту 164.2.19 пункту 164.2 цієї ж статті ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

На підставі наведених законодавчих норм суди дійшли цілком об'єктивного висновку про те, що сума коштів, фактично одержана платником, у тому числі на банківський рахунок, є його оподатковуваним доходом.

Доводи касаційної скарги у даному разі не спростовують висновки судів, покладені ними в основу прийняття судових рішень зі справи. Так, суди правомірно відхилили як доказ джерела походження спірних коштів поданий ФОП ОСОБА_2 договір позики від 24.12.2012, розписку про отримання позики з посиланням на те, що відповідні документи не були надані позивачем під час податкової перевірки без наведення причин неможливості їх представлення перевіряючим. Також суди звернули увагу на непослідовність пояснень позивача щодо джерела походження цих коштів. Так, у ході перевірки ФОП ОСОБА_2 пояснила, що вказані кошти вона отримала від продажу нерухомого майна; у запереченнях на акт перевірки та під час судового розгляду даної справи позивачем сформовано правову позицію, що ці кошти є позикою, отриманою нею від ОСОБА_3 за договором від 24.12.2012. Зі змісту поданих позивачем пояснень неможливо встановити об'єктивні причини такої непослідовності.

З огляду на положення частини другої статті 72 КАС довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень, подавши належні докази на спростування висновків останнього, що закріплено, зокрема, у частині першій статті 72 КАС.

У даному разі, як вірно зазначили суди, позивач не змогла підтвердити фактичне походження коштів, що надійшли на її розрахунковий рахунок у перевіреному періоді; доказів на підтвердження наявності можливості накопичити оспорювану суму коштів ФОП ОСОБА_2 не представлено; позивачем не подано й інших належних документів щодо джерела походження цих коштів, які б спростовували висновок Інспекції про наявність у цих коштів ознак неоприбуткованого доходу.

За таких обставин Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про законність оспорюваного нарахування.

Норми матеріального права застосовані судами правильно, порушень процесуальних норм, що тягнуть зміну або скасування оскаржуваних рішень, касаційним судом не виявлено.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 у справі № 816/4498/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько