Ухвала суду № 59316306, 28.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/4857/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, у якому просив визнати протиправними дії та рішення Чернігівського об'єднаного управління пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку розміру його пенсії за вислугу років та зобов'язати Чернігівське об'єднане управління пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 17.02.2016 № 18-146, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 23.12.2010, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку та здійснити відповідні виплати з урахуванням заборгованості, що виникне на день перерахунку.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 червня 2016 року позов задоволено.

Відповідач із таким рішенням не погодився, у поданій ним апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача, при цьому вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження за правилами ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), то апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Згідно зі ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Вирішуючи спір, суд попередньої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_2 з 01.03.2005 перебуває на обліку в Чернігівському об'єднаному управління Пенсійного фонду України та отримує пенсію, призначену йому на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% середнього заробітку, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

23.02.2016 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок розміру раніше призначеної йому пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівника прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». До заяви було додано довідку Генеральної прокуратури України від 17.02.2016 року № 18-146.

Листом від 29.02.2016 № 4467/03 відповідач повідомив позивача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії з тих підстав, що з 01.04.2015 набрав чинності Закон України від 02.03.2015 за № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", пунктом 5 Прикінцевих положень якого передбачено, що з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначено зокрема відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а отже, за висновком відповідача, пенсії в порядку та на умовах визначених названим законом, не призначаються, а раніше призначені - не перераховуються. Рішення, яким пенсійний орган відмовив позивачеві у здійсненні перерахунку його пенсії оформлене протоколом від 26.02.2015 № 167985.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач має право на перерахунок пенсії за вислугою років, зважаючи на положення Постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2015 №1013, у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим прокурорам, з 01.01.2016, а отже відмова управління ПФУ позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії є протиправною.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно із ч. 13 ст. 50-1 вказаного Закону, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

15.07.2015 набрав чинності Закон України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", відповідно до пп. 1 п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення" якого норми Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", які регулювали, зокрема, питання перерахунку пенсії, втратили чинність.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача до пенсійного органу врегульовано ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", за правилами ч. 13 та 20 якої пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Кабінетом Міністрів України на виконання вимог наведеної норми не було визначені умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Судова колегія враховує, що право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст.22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Так, статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення "Кечко проти України" від 08.11.2005, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Згідно положень частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014, за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

Відповідач, мотивуючи власні доводи щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії позивача посилається на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", згідно із яким у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Однак, такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Водночас, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" стосуються порядку призначення пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 (№ 21-348а13) та від 06.10.2015 (№21-2432/15).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

Так, відповідно до пп. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" підвищено на 25% посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Отже, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про неправомірну відмову відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, яка діяла на момент призначення йому пенсії.

Крім того, колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції в тому, що перерахунок і виплата пенсії позивача мають бути здійснені, починаючи з 01.01.2016, оскільки за правилами ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) було передбачено, що перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії; якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Оскільки постанова Уряду, на підставі якої позивач набув право на збільшення розміру пенсії, прийнята 09.12.2015, відповідний перерахунок має бути здійснений саме з 01.01.2016, а не починаючи з місяця, у якому позивач звернувся із заявою про перерахунок.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 було задоволено клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи апеляційним судом.

Відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальний розмір заробітної плати станом на 1 січня 2016 року встановлено в розмірі 1378,00 грн.

При цьому згідно із ч. 3 ст. 6 цього Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, у позовній заяві об'єднано дві самостійні вимоги немайнового характеру.

Враховуючи наведене, ставка судового збору за подання позову у даній справі становить 1102,40 грн. (1378*0,4)х2).

Враховуючи наведене, сума судового збору, яка підлягає стягненню з апелянта становить 1212,64 грн. (1102,4х110%).

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 червня 2016 року - без змін.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (пр-т Перемоги, 139, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 40378209) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 1212,64 грн. (одна тисяча двісті дванадцять гривень 64 коп.).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України).

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України).

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяІ.О. Грибан СуддяО.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.