Постанова № 59316296, 28.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 705/3671/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Коваль А. Б.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губська О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з пзовом до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання протиправною відмову у здійсненні перерахунку пенсії у розмірі 90 % від розміру заробітку, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури; зобов'язання провести перерахунок пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції на час призначення пенсії (з урахування Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»), на підставі довідки прокуратури Черкаської області № 18/67 вих. № 16 від 14.04.2016 року у розмірі 90 %від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.01.2016 року.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду - частково скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач з 25 листопада 1997 року отримує пенсію за вислугою років у розмірі 90 % від суми місячного заробітку у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, чинного на час призначення пенсії.

На час призначення пенсії страховий стаж становив 27 років 07 місяців 06 днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» збільшено посадові оклади працівникам органів прокуратури.

25.04.2016 р. позивач звернувся до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області із заявою про перерахунок призначеної йому раніше пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури на підставі постанови КМ України № 1013 від 09.12.2015 року та довідки прокуратури Черкаської області № 18/67 від 14.04.2016 року в розмірі 90 % від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру.

27.04.2016 року відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що постановою КМ України № 1013 від 09.12.2015 року не передбачено перерахунок пенсії працівникам прокуратури.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

1 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIIІ, яким внесено зміни до статті 47 Закону № 1058-IV та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

В подальшому, у вказану норму також були внесені зміни Законом України № 911-VIII від 24.12.2015 р., якими було визначено, що тимчасово у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Пунктом пятим Прикінцевих положень Закону № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі - Постанова № 1013).

Відповідно до п. 3 ч. 1 Постанови 1013 у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), розміри яких затверджено, в тому числі, постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Прокуратурою Черкаської області позивачу була видана довідка від 14.04.2016 р. № 18/67 про заробітну плату з 01.12.2015 р. особи на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ прокуратури області (а. с. 8).

Відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, відповідач послався на п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213, згідно якого норми щодо пенсійного забезпечення скасовані з 01.06.2015 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» було передбачено, що пенсія призначається в розмірі 80 % від суми їхньої щомісячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку.

Врахувавши рішення Конституційного Суду України щодо необхідності забезпечення додаткових гарантій соціальної захищеності категорії громадян, до яких відносяться працівники прокуратури, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір та порядок перерахунку пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У справі «Великода В. Н. проти України» від 03.06.2014 року Європейський суд з прав людини визначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю. Суд також не може дійти висновку, що передавши Кабінету Міністрів України право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв у порушення якихось положень Конвенції.

Вказана справа стосувалася механізму виплати пенсії та її розміру, однак, в ній не йдеться про повне позбавлення особи права, яке вона вже набула одного разу.

Натомість, право на перерахунок пенсії позивач набув у 1997 році і, на думку колегії суддів, з огляду на принцип верховенства права, яким має керуватися суд при ухваленні судового рішення, це право є непорушним.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії.

В той же час, в апеляційній скарзі відповідач акцентує увагу суду апеляційної інстанції на можливості перерахунку пенсії лише після отримання пенсійним органом відповідної заяви.

В цій частині колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

З огляду на дану норму, колегія суддів приходить до висновку про те, що підставою для перерахунку пенсії позивачу, є подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Зважаючи на те, що заява до відповідача подана позивачем 25.04.2016 р., пенсія позивача підлягає перерахунку з 01.05.2016 р., а не з 01.01.2016 р., як визначено судом першої інстанції.

З огляду на це, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з 01.05.2016 р.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом приймаються в якості належних.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.

Крім того, вирішенню підлягає питання про розподіл судових витрат у відповідності до вимог статей 88, 94 КАС України.

Так позивачем заявлено одну позовну вимогу, частину якої щодо визнання протиправною відмови у здійсненні перерахунку задоволено повністю, в іншій частині станом на травень 2016 року (місяць, в якому подано позов) позивач просив зобов'язати відповідач здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 р., натомість, задоволена ця позовна вимога лише з травня 2016 року.

Таким чином, на думку колегії суддів розподіл судових витрат має бути здійснено наступним чином.

551, 20грн./2 = 275, 6 грн. (окремо за вимогу визнати протиправними дії та вимогу зобов'язати вчинити дії); 275, 6/5 місяців = 55, 12 грн. (частина задоволених позовних вимог за 1 місяць (травень) з 5); 275, 6 грн. + 55, 12 грн. = 330, 72 грн. (судові витрати, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань).

Аналогічно, відповідачу відстрочено сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 606, 32 грн. Тому 606, 32 грн. /2 = 303, 16 грн.; 303, 16 грн. /5 місяців = 60, 63 грн.; 60, 63 грн. * 4 місяці (частина позовних вимог, у яких позивачу було відмовлено) = 245, 52 грн.; 606, 32 грн. - 245, 52 грн. = 360, 80 грн. (судові витрати, що підлягають стягненню з відповідача в дохід державного бюджету).

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П ОС Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2016 року в частині задоволення позовних вимог з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2016 року скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2016 року залишити без задоволення.

В іншій частині постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (ЄДРПОУ 40384977) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса проживання: 20300, АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 330 грн. 72 коп. (триста тридцять гривень 72 копійки).

Стягнути з Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (ЄДРПОУ 40384977) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 360, 80 грн. (триста шістдесят гривень 80 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.