Постанова № 59316291, 26.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/7214/16-а Головуючий у 1-й інстанції:Гаврилова О.В.

Суддя-доповідач:Шостак О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті призначеної пенсії за віком; стягнення з відповідача на користь позивача 29 824,59 грн. пенсії за віком за період з 25.01.2016 по 25.04.2016 та судових витрат; зобов'язання відповідача проводити виплати призначеної позивачу пенсії за віком з 25.04.2016 відповідно до чинного законодавства.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

У зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абзацу 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виповнилось 60 років, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою від 01.03.2016 про призначення пенсії за віком.

У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 14.03.2016 №188/01/С-172, повідомив позивача про те, що з 25.01.2016 йому нарахована пенсія в розмірі 9941,53грн., як працюючому пенсіонеру на посаді, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», при загальному стажі роботи 43 роки 10 місяців 4 дні (станом на 31.12.2015 року), з урахуванням індивідуальних відомостей про застраховану особу з 01.07.2000 по 31.12.2015, однак виплата нарахованої пенсії відповідачем не здійснюється.

Відмовляючи у проведенні виплати пенсії, відповідач посилався на те, що оскільки ОСОБА_2 обіймає посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, тобто працює на спецпосаді, то відповідно до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII, він не має права на отримання пенсії за віком та зазначив, що поновлення виплати пенсії можливе після надання документів, підтверджуючих звільнення позивача з посади судді.

Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача, ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки норма щодо тимчасового призупинення виплати пенсій не була скасована, зміни до ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не вносились то Пенсійний фонд зупинивши виплату пенсії позивачу, діяв в межах чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453 VI незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, а саме: абз. 2 ч. 1 ст. 47, відповідно до якого - тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього поновлюється.

Аналогічні зміни внесено до ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.

В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, обмеження в частині виплати пенсії працюючим пенсіонерам продовжено до 31.12.2016.

Однак, зі змісту п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» вбачається, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Станом на 01 червня 2015 року Верховною Радою України не було прийнято закону, яким би було встановлено порядок призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних.

Таким чином, норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині зупинення виплати пенсій особам на яких поширюється дія цього закону втратили чинність з 01.06.2015.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, з 25.01.2016 Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, не зважаючи на втрату чинності норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині зупинення виплати пенсій певним категоріям осіб, було відмовлено ОСОБА_2 у поновлені виплат пенсії за віком.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті призначеної пенсії за віком та зобов'язання відповідача проводити виплати призначеної позивачу пенсії за віком з 25.04.2016 відповідно до чинного законодавства підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неправомірними діями вказаного суб'єкта владних повноважень, позивачу спричинено шкоду у розмірі невиплаченої пенсії за віком за період з 25.01.2016 по 25.04.2016 у сумі 29 824,59 грн. (3 місяці*9941,53 - сума нарахованої пенсії відповідно до листа управління Пенсійного фонду від 14.03.2016), тому вказана позовна вимога, також підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про правомірність дій та рішень відповідача допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 202, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди - задовольнити.

Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 призначеної пенсії за віком.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до чинного законодавства з 25 квітня 2016 року.

Стягнути з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_2 29 824,59 грн. пенсії за віком за період з 25 січня 2016 року по 25 квітня 2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнування на утримання Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 02225, м. Київ, вул. Каштанова, 6; код ЄДРПОУ 40379527) на користь ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2117,71 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С