Ухвала суду № 59310868, 08.05.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

08.05.2016 Справа №607/4808/16-к

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Базан Л.Т., при секретарі судового засідання Горіній Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні 1 малолітня дитина, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого начальником УДАБІ в Тернопільській області, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (в редакції від 13 травня 2014 року),

за участю: прокурора Царя Р.В., захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 у межах к/п, внесеного до ЄРДР за №42015210000000133 від 19 жовтня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням, погодженим із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці відносно затриманого в порядку ст.208 КПК України 05 травня 2016 року о 17 год. 40 хв. підозрюваного ОСОБА_2, якому 06 травня 2016 року повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (в редакції від 13 травня 2014 року) (вимагання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади), що мало місце за наступних, встановлених органом досудового розслідування, обставин.

Так, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника УДАБІ в Тернопільській області, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу та представником влади, наділеним повноваженнями вирішувати згідно ст.ст. 244-6 та 255 КУпАП питання про накладення адміністративних стягнень та фінансових санкцій за результатами розгляду протоколів про порушення вимог законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції Інспекції, вступив у попередню злочинну змову із працівником УДАБІ в області ОСОБА_5 з приводу використання повноважень Інспекції щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства в будівельній сфері, з метою отримання неправомірної вигоди від субєктів підприємницької діяльності, які перевірялися або підлягали плановій чи позаплановій перевірці згідно повноважень Інспекції за сприяння у позитивних результатах перевірок обєкта будівництва, укритті виявлених порушень та незастосування штрафних санкцій чи адміністративних стягнень або їх застосування у незначних розмірах за їх результатами.

Зазначена злочинна домовленість була спрямована на отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди від субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 в сумі 5000 доларів США за не складання документів про порушення ним вимог чинного законодавства, не накладення штрафу в сумі 124000 грн. та, в подальшому, не знесення приміщення кафе-бару «Корона», що у м.Тернополі по вул.Живова, 7, а також вирішення питання реєстрації декларації на початок виконання будівельних робіт та готовності до експлуатації кафе-бару «Корона».

Так, 11 квітня 2016 року до ОСОБА_6 зателефонувала ОСОБА_5, яка запросила останнього в приміщення УДАБІ в області для розмови з начальником цього управління ОСОБА_2 Після розмови ОСОБА_6 з ОСОБА_2, ОСОБА_5, на вимогу ОСОБА_2, повідомила ОСОБА_6 про те, що йому необхідно передати грошові кошти в сумі 5000 доларів США та, в подальшому, 4000 доларів США, під умовою того, що якщо ОСОБА_6 не виконає цієї вимоги, тоді на нього буде складено відповідні документи про порушення вимог чинного законодавства, накладено стягнення на суму більше 120000 грн. та, надалі, знесено приміщення кафе-бару «Корона», що в м.Тернополі по вул.Живова, 7, а у разі отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди, він обіцяв вирішити питання реєстрації декларацій на початок виконання будівельних робіт та готовності до експлуатації кафе-бару «Корона».

В подальшому, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 про те, що на даний момент у нього немає всієї суми грошових коштів, яку вимагає ОСОБА_2, після чого домовились зустрітись наступного дня в приміщенні Управління ДАБІ.

12 квітня 2016 року ОСОБА_6В прийшов в приміщення Управління ДАБІ в області, де ОСОБА_5 йому повідомила про те, що у найближчих декілька днів він змушений буде передати для ОСОБА_2 якусь частину від повідомленої раніше суми неправомірної вигоди.

05 травня 2016 року ОСОБА_6, за попередньою домовленістю із ОСОБА_5, приїхав власним автомобілем поблизу приміщення УДАБІ в Тернопільській області, по в м.Тернополі по вул.Шпитальній, 7, де в салоні даного автомобіля передав ОСОБА_5 частину грошових коштів в сумі 50000 грн. в якості неправомірної вигоди начальнику Управління ДАБІ ОСОБА_2

Того ж дня в приміщенні службового кабінету начальника Управління ДАБІ, ОСОБА_5 передала грошові кошти в сумі 50000 грн. ОСОБА_2 за не складання документів про порушення ОСОБА_6 вимог чинного законодавства, не накладення штрафу в сумі 124000 грн. та, в подальшому, не знесення приміщення кафе-бару «Корона», що у м.Тернополі по вул.Живова, 7, а також вирішення питання реєстрації декларації на початок виконання будівельних робіт та готовності до експлуатації кафе-бару «Корона».

Старший слідчий у клопотанні вказує на те, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: заявами ОСОБА_6 та ОСОБА_5; показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, протоколами оглядів місця події від 05 травня 2016 року.

Старший слідчий обґрунтовує у клопотанні необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тим, що санкція ч.3 ст.368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією та відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, а згідно примітки ст.45 КК України вказаний злочин відноситься до корупційних, до яких не можуть застосовуватись ст.69 та ст.75 КК України.

При цьому, старший слідчий зазначає, що беручи до уваги те, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжке кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, відповідно альтернативної міри покарання не має, з метою запобігання можливим ризикам переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної його поведінки та виконання ним процесуальних рішень.

Крім цього, ОСОБА_2 є керівником УДАБІ в Тернопільській області, а тому під час розслідування даного провадження може знищити, сховати та спотворити документи службового характеру, у яких міститься інформація, що має істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, а також незаконно впливати на свідків, у тому числі на підпорядкованих йому працівників комунального підприємства, свідчення яких мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Також, у кримінальному провадженні не проведено всіх слідчих дій, а також не отримано даних про проведення негласних слідчих дій, а це може свідчити про можливі ризики перешкоджання досудовому розслідуванню зі сторони ОСОБА_2 шляхом незаконного впливу на осіб, які на даний час не допитані у кримінальному провадженні, причетні до вчинення кримінального правопорушення, у разі застосування до нього інших, більш мяких запобіжних заходів.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по них, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити, підозрюваного та захисника, які заперечили у задоволенні наведеного клопотання та просили застосувати запобіжний захід, що неповязаний із триманням під вартою, мотивуючи це недостатністю наведених у клопотанні ризиків, приходжу до висновку, що клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 необхідно задовольнити, відмовивши у задоволенні клопотань підозрюваного та захисника про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу, що не повязаний із триманням під вартою, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Згідно ст.178 КПК України обставиною, яка враховується при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, які зобовязаний слідчий суддя оцінити при постановленні ухвали є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Так, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (в редакції від 13 травня 2014 року ), санкція якого передбачає основне покарання від 5 до 10 років позбавлення волі.

При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (в редакції від 13 травня 2014 року) підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами, які приєднані до клопотання.

Водночас, вивченням особи підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, за місце реєстрації характеризується виключно з позитивної сторони, працював, одружений, на утриманні малолітня дитина.

Разом з тим, враховую і те, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника УДАБІ в Тернопільській області, обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у скоєнні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, унаслідок чого вказане умисне діяння характеризується особливою суспільною небезпечністю.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи підозрюваного ОСОБА_2 та його поведінки, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному запобіжного заходу, що не повязаний із триманням під вартою, як про це клопочуть захисник та підозрюваний, існують ризики, що він, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з тим, згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

А відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, позитивні характеризуючі дані про особу ОСОБА_2, однак, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (в редакції від 13 травня 2014 року ), а також вік підозрюваного, його сімейний та майновий стан, приходжу до висновку про необхідність визначення розміру застави в максимальній межі, встановленій законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому, з урахуванням викладеного вище, у результаті судового розгляду клопотання достатніх обґрунтувань того, що визначена ОСОБА_2 застава у максимальному розмірі в межах, зазначених ч.5 ст.183 КПК України, не забезпечить виконання вказаним підозрюваним покладених на нього обовязків, що б слугувало підставою для ухвалення рішення про призначення застави у розмірі, що перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати, як про це клопоче прокурор, не знаходжу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182 - 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотань захисника та підозрюваного про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу, що не повязаний із триманням під вартою відмовити.

Клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання, а саме з 17 год. 40 хв. 05 травня 2016 року.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 16 год. 20 хв. 03 липня 2016 року.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави у сумі 116 000 грн. (сто шістнадцять тисяч гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_7: Державна казначейська служба, призначення платежу застава за «Плевачука Андрія Анатолійовича» у кримінальному провадженні №42015210000000133 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2016 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: зявлятися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із м.Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками та іншими учасниками кримінального провадження з метою схиляння їх до надання неправдивих показань чи неправомірного підтасування доказів; здати на зберігання слідчому свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також інші документи, що надають таке право.

Роз'яснити ОСОБА_2, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Cлідчий суддя Тернопільського

міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_8