Ухвала суду № 59298923, 28.07.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3900/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бабенко С.Ш.,

при секретарі Кирилюк Н.С.,

за участю прокурора Клімаса В.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва матеріали обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100060000107 від 08.01.2016р. за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лісне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, який співмешкає з ОСОБА_3, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно не працюючого, судимого 14.04.2015р. Вишгородським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 125 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

01.02.2016р. до Печерського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Ухвалою суду від 15.02.2016р. кримінальне провадження призначено до судового розгляду на 23.02.2016р., в процесі якого справу відкладено з метою виклику в судове засідання свідків у кримінальному провадженні на 18.03.2016р., 01.04.2016р., в які обвинувачений не з,явився, поважності причин неявки в судове засідання не надав, у зв'язку з неможливістю розгляду кримінального провадження за відсутності обвинуваченого за клопотанням прокурора ухвалою суду відносно обвинуваченого застосовано привід, який не був виконаний у зв'язку з відсутністю обвинуваченого за місцем його проживання.

В ході досудового розслідування відносно обвинуваченого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.01.2016р. застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний час доби за місцем постійного проживання обвинуваченого з покладенням на нього обов'язків відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, який був продовжений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2016р. до 15.04.2016р., та у зв'язку з неявкою в судові засідання обвинуваченого в подальшому не продовжувався.

У судовому засіданні встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 16.05.2016р. та 17.05.2016р. застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з повідомленням ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, в рамках розслідування слідчим відділом Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області кримінального провадження №12016110150000455.

Враховуючий той факт, що ОСОБА_2 на момент розгляду справи судом рахується за Вишгородським ВП ГУ НП в Київській області та в судове засідання доставлений під вартою з дозволу начальника Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області, судовий розгляд у кримінальному провадженні не закінчений, прокурором заявлено клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проти якого не заперечував обвинувачений, його захисник. Прокурор обґрунтував свою позицію подальшим існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім, зокрема, законного арешту або затримання особи для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом, і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На даній стадії процесу судом встановлено, що існують ризики того, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим суд не находить підстав для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

При вирішенні клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу судом враховується також той факт, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості, є особою, яка притягається до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком суду, не виконав обов'язків, покладених на нього при застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з приводу чого судом вирішувалося питання про доставку його в судове засідання приводом, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, застосований запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними та триваючими, вони виключають можливість застосування міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого більш м'якої, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у 20 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 27560,00 грн, із покладенням відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків: не відлучатися з м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, носити електронний засіб контролю. .

Керуючись ст.ст. 314-316,369,392 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 25 вересня 2016 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 мінімальних заробітних плат в сумі 27560,00 грн у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя С.Ш.Бабенко