Постанова № 59298640, 18.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5743/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2016 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.,

при секретарі Костів Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та витребувати довідку про призначені та виплачені суми пенсії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва, як місцевого адміністративного суду, з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, відповідно до заявлених позовних вимог просив суд: «Визнати протиправними дії відповідача Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва щодо ненадання відповіді на звернення позивача вх.№П-226 від 18 березня 2016 року та невиплату компенсаційних сум за затримку виплат. Стягнути на користь позивача з відповідача Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва компенсацію втрати частини доходів позивачем у зв'язку з порушенням строків їх виплат в сумі 22575,60 грн. Витребувати з відповідача довідку про призначені і виплачені суми пенсії за період з 01.10.10 р. по 31.07.11 р. включно». 06 червня 2016 року позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до поданої заяви просив суд: ««Визнати протиправними дії відповідача Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва щодо ненадання відповіді на звернення позивача вх.№П-226 від 18 березня 2016 року та невиплату компенсаційних сум за затримку виплат. Стягнути на користь позивача з відповідача Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва компенсацію втрати частини доходів позивачем у зв'язку з порушенням строків їх виплат в сумі 22575,60 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за невиконання постанов Дніпровського районного суду міста Києва від 18.10.11 р., від 04.07.11 р., постанови КАС від 29.11.13 р. за ст.41 міжнародної Конвенції 50 000,00 грн. Витребувати з відповідача довідку про призначені і виплачені суми пенсії за період з 01.10.10 р. по 31.07.11 р. включно». (а.с.44) На підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 22 червня 2016 року постановлено допустити процесуальне правонаступництво відповідача по справі - Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва його правонаступником Лівобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві. (а.с.70-71)

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, позивач скористався процесуальним правом подав заяву про розгляду справи у його відсутності.

Представник відповідача Мних-Котляр Н.М. в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила в позові відмовити з підстав, викладених у запереченнях на позов, які приєднано до справи (а.с.19-21), пояснила, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи зі змісту позовних вимог позивач не зазначає на підставі чого виникла заборгованість та з якої причини Управління не виплачує вищезазначену суму, в той же час за період з 01 жовтня 2010 року по 31 липня 2011 року в матеріалах пенсійної справи наявні судові рішення на підставі яких проведено позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії, загальна сума нарахованих, але не виплачених коштів становить 20044 грн. 75 коп., ці кошти позивачу не виплачено в зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань. Відповідно до повідомлень державної виконавчої служби №2626/04-31 від 09.12.2014 року та №1909/04-31 від 10.08.2015 року позивач звернувся з судовими рішеннями в порядку Постанови КМ України від 03.09.2014 р. №440, тому кошти позивачу будуть виплачені через казначейські рахунки в порядку фінансування державою. Оскільки Управлінням нараховані кошти за спірний період відповідно до рішення суду, їх нарахування щомісячно не проводилось, ці суми були визначені на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, то компенсації втрати частини доходів не відповідає нормам Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» передбачено три форми звернення громадян:

пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 5 «Про звернення громадян» встановлені вимоги щодо звернень громадян, зокрема, звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, 18 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва з заявою за змістом якої просив нарахувати та виплатити компенсацію (інфляційні суми згідно офіційного індексу інфляції) за нараховані, але своєчасно невиплачені суми заборгованості по пенсійним виплатам за рішенням суду період з 01.10.10 р. по день виплати сум заборгованості та повідомити про вжитті заходи заявника. (а.с.2)

Відповідно до ст.19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, серед іншого: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують.

04 квітня 2016 року (вих..№263/06/11-226) Лівобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у відповідь на заяву ОСОБА_1, листом повідомило заявника про відсутність законних підстав для нарахування та виплату компенсації за нараховані, але невиплачені суми пенсійних виплат за рішенням суду, у розумінні положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». (а.с.27-28)

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_2 в частині вимог про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва щодо ненадання відповіді на звернення позивача вх.№П-226 від 18 березня 2016 року, оскільки відповідачем надано відповідь на звернення позивача з дотримання строків, визначених Законом України «Про звернення громадян», а доведення обґрунтованості наведених відповідачем підстав для відмови у задоволення вимог позивача , які викладено у зверненні, є окремим предметом доказування.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159, для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З аналізу наведених правових норм, убачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі, з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Виходячи з предмету спору, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів позивачем у зв'язку з порушенням строків їх виплат в сумі 22575,60 грн. та компенсації за невиконання постанов Дніпровського районного суду міста Києва від 18.10.11 р., від 04.07.11 р., постанови КАС від 29.11.13 р. за ст.41 міжнародної Конвенції 50 000,00 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця. При цьому, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Як з'ясовано судом, підвереджується наявними у справі доказами, 10 листопада 2011 року старішим державним виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіним С.В. відкрите виконавче провадження (ВП №30582571) про примусове виконання виконавчого листа №2-А-4651/2011, виданий 04 листопада 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва, про зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров'ю, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з 50% мінімальної пенсії за віком відповідно ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 06 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням проведених виплат. (а.с.47)

За даними, викладеними у довідці Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва від 22 грудня 2014 року вих. №21716/06, на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва №2-А-4651/11 від 18 жовтня 2011 року ОСОБА_1 нараховано 1575,10 грн. (а.с.23)

03 вересня 2012 року старшим державним виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіним С.В. відкрите виконавче провадження (ВП №34050716) про примусове виконання виконавчого листа №2-А-3275/1/2011, виданий 29 серпня 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва, про зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 жовтня 2010 року, з урахуванням проведених виплат. (а.с.48)

За даними, викладеними у довідці Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва від 20 серпня 2015 року вих. №15529/06, на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва №2-А-3275/1 від 04 липня 2011 року ОСОБА_1 нараховані 18469,65 грн. (а.с.25)

30 січня 2014 року головним державним виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіним С.В. відкрите виконавче провадження (ВП №41695828) про примусове виконання виконавчого листа №2-А-2604/218/2012, виданий 17 січня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва, про зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 на підставі довіку ВАТ «Радикал» №96 від 21.12.2007 року та довідки Галузевого державного архіву від 28.09.2007 року №37192, починаючи з 24 квітня 2011 року з урахуванням проведених виплат. (а.с.49)

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу Адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із способів захисту порушеного права, визначених ч.3 ст.105 КАС України, суд, встановивши наявність протиправної поведінки відповідача, як суб'єкта владних повноважень, має зобов'язати їх до правової поведінки, шляхом покладення певного обов'язку - здійснити нарахування та виплатити недоплачених сум додаткової пенсії, заподіяну здоров'ю, встановлених базовим законом, з урахуванням здійснених виплат.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з огляду на прийняття судом рішення, яким зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити пенсію за спірний період.

В той же час, розмір заборгованості по пенсії, яка виникла через несвоєчасне виконання судового рішення носять разовий характер, їх нараховування щомісячно не проводиться, оскільки ці суми визначаються відповідно до ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, тобто, носять разовий характер.

За таких обставин, вимоги позивача, з огляду на положення норм Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, є обґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Також, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог позивача про витребування з відповідача довідки про призначені і виплачені суми пенсії за період з 01.10.10 р. по 31.07.11 р., оскільки в матеріалах справи наявні довідки надані відповідачем щодо нарахованої, але не виплаченої позивачу пенсії, нарахування проведенні на виконання рішень суду, які предявленно до примусового виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби, про що обізнаний позивач, а також враховуючи той факт, що обов'язок Управління пенсійного фонду надавати інформацію саме у вигляді довідок законодавством не передбачена.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та витребувати довідку про призначені та виплачені суми пенсії є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями статей 19, 46 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 5, 71, 90, 94, 105, 122, 159-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та витребувати довідку про призначені та виплачені суми пенсії.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

С у д д я: