Рішення № 59298368, 26.07.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12077/15-ц

Провадження по справі № 2/752/1626/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Марченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Золота Ліга», про визнання недійсною третейської угоди, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Золота Ліга», про визнання недійсною третейської угоди.

В обґрунтування позову зазначив, що 28.05.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариством з обмеженою відповідальністю «Золота ліга» було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 881/17-ГД3, до якого в подальшому вносилися зміни і доповнення.

Також зазначив, що в п. 6 Генерального договору про надання кредитних послуг № 881/17-ГД закріплено третейську угоду між позивачем та відповідачем, що викладена у формі третейського застереження.

Посилаючись на те, що третейська угода, яка міститься в кредитному договорі, суперечить Закону України «Про третейські суди», порушує права позивача на звернення до суду, позивач, посилаючись на відповідні норми чинного законодавства, просив визнати недійсною третейську угоду, викладену у вигляді третейського застереження в статті 6 Генерального договору про надання кредитних послуг № 881/17-ГД3 від 28 травня 2008 року.

Ухвалою суду від 17.03.2016 року справу прийнято в провадження судді Антонової Н.В.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та поясненнях до позовної заяви. Додатково зазначила, що в силу положень пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» третейським судам не підвідомчі справи, що стосуються спорів про захист прав споживачів. Натомість, відповідач, незважаючи на відсутність у Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків компетенції на розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, звернувся до третейського суду з позовом до позивача про стягнення заборгованості за кредитом. В свою чергу третейський суд порушив третейські провадження та 30.05.2015 року виніс рішення у справі № 1123/15 та у справі № 1100/15, чим і були порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, як споживача банківських послуг.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість. Додатково зазначив, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а навпаки є одним із способів реалізації права на захист прав, гарантованих ч. 5 ст. 55 Конституції України. Також надав суду заяву про застосування строку позовної давності.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 881/17-ГД3 (а.с. 13-25, том 1).

01.10.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариством з обмеженою відповідальністю «Золота Ліга» було укладено Додатковий договір до Генерального договору (а.с. 26-36, том 1).

В подальшому до Генерального договору про надання кредитних послуг № 881/17-ГД3 та Додаткового договору до нього, неодноразово вносилися зміни, що не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.

Пунктом 6 Генерального договору про надання кредитних послуг № 881/17-ГД3 закріплено порядок врегулювання спорів між сторонами.

Так, сторони домовились, що всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути в зв'язку з укладанням та виконанням положень цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами на рівні їх уповноважених представників (п.6.1 Генерального договору).

Пунктом 6.2 зазначеного Договору передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди» домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошивцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або ОСОБА_3 у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Як вставлено з матеріалів справи, ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (справа № 1123/15), а також з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (справа № 1100/15). 30.05.2015 року за результатом розгляду вищевказаних позовів Третейським судом при Асоціації українських банків винесені рішення, якими позови задоволено в повному обсязі, та стягнуто на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту (а.с. 12-18 том, 2).

Частиною 1 ст.5 Закону України «Про третейські суди» визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь - який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд Регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.

Так, відповідно до ст.6 зазначеного Закону третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов'язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; 8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; 9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин; 10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; 11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; 13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; 14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно з яким третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Як встановлено судом, після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди», відповідачем не приведено умови Генерального договору про надання кредитних послуг № 881/17-ГД3 у відповідність до чинного законодавства, а саме не враховано заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах про захист прав споживачів та, в порушення чинного законодавства, стягнуто заборгованість за договором кредиту шляхом звернення до третейського суду.

Стосовно поданої представником відповідача заяви про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування застосування строків позовної давності відповідач посилається на те, що Генеральний договір про надання кредитних послуг № 881/17-ГД3 було укладено 28.05.2008 року, а отже, перебіг строку позовної давності для звернення до суду з вимогами про визнання недійсною третейської угоди у формі третейського застереження в даному випадку співпадає з днем укладення договору кредиту та закінчився по спливу трьох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем реалізовано право звернення до третейського суду за захистом прав лише в червні 2015 року.

Враховуючи, що споживач у договорі є слабкою стороною, яка не володіє спеціальними знаннями у галузі права, підстав стверджувати, що до виникнення підстав для стягнення заборгованості , зокрема і шляхом звернення до третейського суду, ОСОБА_1 міг достеменно встановити, враховуючи відповідні зміни до законодавства, що ПАТ «Укрсоцбанк» звернеться з позовом про стягнення заборгованості до третейського суду, у суду немає.

За таких обставин, суд не вважає, що строк позовної давності підлягає обчисленню з дати укладення Генерального договору про надання кредитних послуг № 881/17-ГД3, відтак, останній не може вважатися пропущеним.

Враховуючи вищевикладене, оскільки обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, знайшли підтвердження в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого судового збору в розмірі 243,60 грн.

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Золота ліга», про визнання недійсною третейської угоди.

Визнати недійсною третейську угоду, викладену у вигляді третейського застереження в статті 6 Генерального договору про надання кредитних послуг № 881/17-ГДЗ від 28 травня 2008 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариством з обмеженою відповідальністю «Золота Ліга».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019, адреса місцезнаходження м. Київ, вул. Ковпака, 29) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м. Горлівка Донецької області, і.п.н. НОМЕР_1, проживаючий за адресою АДРЕСА_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя: Антонова Н.В.