Постанова № 5924329, 06.08.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2009 року № 22-а-12128/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Ліщинського А.М.,

суддів: Онишкевича Т.В., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову господарського суду Хмельницької області від 21 липня 2008 року по справі за позовом сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький» до Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі Стакостянтинівська ОДПІ) про зобовязання списати безнадійний борг,-

В С Т А Н О В И Л А:

30 травня 2008 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про зобовязання списати безнадійний борг.

В позовній заяві покликається на те, що на протязі 2003-2007 років Старокостянтинівською ОДПІ проведено перевірки сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький», с.Решнівка, Старокостянтинівського району з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства. На підставі акту перевірки було виявлено податковий борг, який на думку позивача податковий орган повинен був списати як безнадійний, оскільки пройшло 1095 днів.

Він звернувся із заявою до Старокостянтинівської ОДПІ про списання безнадійного податкового боргу в сумі 178179.66 грн., однак податковий орган відмовив йому.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 21 липня 2008 року позов задоволено.

Відповідач по справі постанову суду першої інстанції оскаржила, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування покликаються на те, що судом неправильно застосовано пп.8.1.2 п.8.1 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». З аналізу положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» вбачається, що оподаткування вказаним податком не передбачає подання податкових декларацій чи розрахунків з даного платежу, тобто узгодженої суми податкового забовязання з вказаного податку не відбувається і картки особових рахунків зазначеного податку податковим органом не ведуться, а тому заборгованість із сплати вказаного податку не є узгодженою сумою податкового зобовязання, ні податковим боргом.

У ході апеляційного розгляду представник відповідача Вонсович М.М. вимоги апеляційної скарги підтримав, надав пояснення у обґрунтування своїх позовних вимог, які просить задовольнити, скасувавши оскаржуване судове рішення.

Представник позивача Грицай Л.М. в ході апеляційного розгляду апеляційну скаргу не визнав, просить відмовити в її задоволенні.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подавались до податкового органу податкові розрахунки сум доходу, нараховано (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми №8-Др та №1-ДФ, ці дані перевірялися податковим органом, що знайшло своє відображення в актах перевірки. Згідно проведених перевірок Старокостянтинівською ОДПІ перевірок дотримання вимог податкового та валютного законодавства сільськогосподарським кооперативом «Решнівецький», за результатами яких складено відповідні акти 2003 р.,2005 р., 2007 р. податковим органом підтверджено заборгованість по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.02.2005 р. в розмірі 178179.66 грн. та податковим органом не надано доказів, які б підтверджували вчинення заходів щодо стягнення даної заборгованості з позивача.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим .

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що на протязі 2003-2007 роки відповідачем проведено перевірки сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький» с.Решнівка, Старокостянтинівського району з дотримання вимог податкового та валютного законодавства, про що складено відповідні акти.

Згідно акту про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства № 84-231-07 від 20.10.2003 року сільськогосподарським кооперативом «Решнівецький» (період 01.07.2000 р. по 31.06.2003 р.) при перевірці правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум прибуткового податку з громадян та повноти, правильності подання форми 8-Др податковим органом встановлено, що залишок заборгованості по прибутковому порядку громадян станом на 01.09.2000 р. склав 28737.80 грн., залишок по оприбуткованому податку з громадян станом на 01.09.2003 р. склав 127151.25 грн.

Актом планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 18.03.2005 р. сільськогосподарським кооперативом «Решнівецький» за період з 01.07.2003 р. по 31.12.2004 р. та довідкою №5-17-30743376 від 03.02.2007 р. при правильності обчислення своєчасності до бюджету сум податку з доходів з фізичних осіб та правильності подання розрахунку за ф.№1ДФ Старокостянтинівською ОДПІ встановлено, що залишок не перерахованого до бюджету податку з доходів з фізичних осіб станом на 01.02.2005 р. складає 178179.66 грн., залишок не перерахованого податку станом на 31.12.2006 року склав 179128.82 грн., за прострочення встановлених строків сплати податку з доходів фізичних осіб на суму податкового боргу нараховано пеню в розмірі 14202.63 грн.

За результатами розгляду поданої позивачем заяви, листом № 4655/10/24-029 від 14.05.2008 р. Старокостянтинівська ОДПІ повідомила позивач, що так як сума 178179.66 грн. рахується тільки за підстав для її списання відповідно до ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Податкове зобовязання з податку доходів фізичних осіб податковий агент самостійно не узгоджує. Узгодженим воно може бути лише тоді, коли його нарахували спеціалісти податкової служби і надіслали відповідне повідомлення і якщо підприємство не сплатить вказаної суми протягом 10 днів, тільки тоді утворюється податковий борг.

Відповідно до п.п. 18.2.1. п.18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном "безнадійний" слід розуміти: податковий борг платника податків, визнаного у встановленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю активів банкрута; податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку безвісно відсутньою або померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути направлено стягнення згідно із законодавством; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути направлено стягнення згідно із законодавством; понад 720 днів перебуває у розшуку; податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом; податковий борг юридичних осіб, визнаних фіктивними відповідно до закону; пені, штрафні та фінансові санкції, нараховані відповідно до законодавства України на суми податкових зобов'язань, що входять до складу заборгованості, встановленої у процесі підтвердження заборгованості згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".У разі коли фізична особа, яка визнана у судовому порядку безвісно відсутньою або померлою, з'являється або фізичну особу, яка перебувала у розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню та стягненню у загальному порядку, без дотримання строків позовної давності.

Відповідно до п.20.2 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи: при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи; при порушенні правил сплати податку з чистого річного оподатковуваного доходу платника податку - такий платник податку.

Відповідно до п.22.2 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, оскільки узгодження суми податкового зобовязання з вказаного податку не відбувається і картки особових рахунків зазначеного податку податковим органом не ведуться, а тому заборгованість із сплати вказаного податку не узгодженою сумою податкового зобовязання, ні податковим боргом.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області задовольнити, а постанову господарського суду Хмельницької області від 21 липня 2008 року по справі №10/3641-А скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 07.08.2009 року.

Головуючий суддя: А.М.Ліщинський

Судді: Т.В.Онишкевич

В.В.Ніколін