Рішення № 5924161, 12.10.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.2009 Справа № 11/74

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Стиль", с.Зимна Вода, Пустомитівський район, Львівська область

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про: стягнення 126164,30 гривень.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача Павлів І.М. представник, довіреність від 01.06.2009; Денькович М.В. представник, довіреність від 01.06.2009.

від відповідача ОСОБА_4 представник, довіреність від 29.09.2006.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми 87236,66 грн. заборгованості за поставлену продукцію згідно договору поставки б/н від 12.01.2007 року, а також 4421,99грн. пені, 697,89грн. інфляційних та 632,81грн. три проценти річних (з урахуванням уточненого розрахунку від 12.10.2009).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення основного боргу, пояснюючи наявність заборгованості невиконанням банком АКБ "Промінвестбанк" своїх зобов"язань за кредитним договором щодо відновлення виплат, що у свою чергу не дало можливість йому (відповідачу) розрахуватись з кредиторами. Крім того, відповідач у відзиві просив відстрочити виплату заборгованості та зменшити розмір штрафних санкцій в порядку статті 233 Господарського кодексу України та статті 83 Господарського процесуального кодексу України, однак, у судовому засіданні 12.10.2009 подав заяву про розстрочку виконання рішення на шість місяців.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

Між сторонами у спорі 12.01.2007 укладено Договір купівлі-продажу (поставки) б/н, згідно умов якого ТзОВ „Атлант-Стиль” (позивач) зобовязувався передавати у встановлений договором строк товари у власність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідача), який у свою чергу зобовязувався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов укладеного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 228147,62грн., зокрема, згідно видаткових накладних: №№08-05/9 від 08.05.2007 на суму 22424,77грн.; №01-06/2 від 01.06.2007 на суму 15342,43грн.; №01-06/3 від 01.06.2007 на суму 1356,34грн.; №20-06/13 від 20.06.2007 на суму 23597,87грн.; №11-07/5 від 11.07.2007 на суму 21992,81грн.; №20-08/10 від 20.08.2007 на суму 18767,76грн.; №06-09/2 від 06.09.2007 на суму 24884,36грн.; №22-10/12 від 22.10.2007 на суму 18049,99грн.; №05-03/8 від 05.03.2008 на суму 10152,35грн.; №14-04/5 від 14.04.2008 на суму 29058,71грн.; №05-09/4 від 05.09.2008 на суму 18915,46грн.; №09-09/6 від 09.09.2008 на суму 12406,00грн.; №24-10/1 від 24.10.2008 року на суму 11198,77грн.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, у тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановленний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 6.5 Договору відповідач зобовязався оплачувати прийнятий від позивача товар після кожної поставленої партії за цінами згідно виставленого рахунку та товарної накладної за кожну окрему партію товару.

Якщо товар було замовлено на суму, що перевищує 100000грн. із врахуванням ПДВ, то за такої умови Покупець вправі проводити оплату за прийнятий ним товар на протязі 14 календарних днів від дня прийняття товару.

Однак, відповідач, в порушення вимог укладеного договору, оплату отриманого товару здійснив частково, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 87236,66 грн., яка крім інших доказів підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків, складеним станом на 31.05.2009 та підписаним сторонами, і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання грошового зобовязання заборгованість з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, що за період з липня по вересень 2009 року включно, згідно уточненого розрахунку складає відповідно 697,89грн. інфляційних та 632,81грн. три проценти річних.

Крім того позивачем, на підставі п. 7.6 договору, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та п.6 статті 232 Господарського кодексу України, нараховано відповідачу пеню за невиконання останнім зобовязання щодо своєчасної оплати поставленої продукції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 16.07.2009 по 11.10.2009, що складає суму 4421,99грн. яку також належить стягнути.

Відповідач у судовому засіданні 12.10.2009 подав суду заяву про розстрочку виконання рішення на шість місяців, посилаючись на важке матеріальне становище, яке виникло внаслідок неналежного виконанням банком АКБ "Промінвестбанк" своїх зобов"язань за кредитним договором щодо відновлення виплат, що у свою чергу не дало можливість йому (відповідачу) розрахуватись з кредиторами, в тому числі з позивачем.

Викладені у заяві обставини є такими, що заслуговують на увагу, у зв"язку з чим суд вважає за можливе задоволити заяву у повному обсязі, розстрочивши виконання рішення в частині стягнення заборгованості, інфляційних нарахувань, трьох процентів річних та пені строком на 6 місяців.

Судові витрати, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Домовой ТМ", (м.Ужгород, вул. О.Кошового, 6, код 34262241) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Стиль", (Львівської область, Пустомитівський р-н, с.Зимна Вода, вул. Лесі Українки, 8-а, код 30730262) суму 92989,35грн., з яких: 87236,66 грн. борг, 697,89грн. інфляційні, 632,81 грн. 3% річних, 4421,99 грн пеня, а також 929,89 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 86,97грн. у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Задоволити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Домовой" про розстрочку виконання рішення, розстрочивши його виконання строком на три місяці.

4. Виконання рішення в частині стягнення заборгованості, інфляційних нарахувань, трьох процентів річних та пені провести наступним чином:

до 12.11.2009 року стягнути суму 15498,23 грн.;

до 15.12.2009 року суму 15498,23 грн.;

до 15.01.2010 року суму 15498,23 грн.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.М.Якимчук