Рішення № 5921973, 09.09.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

09.09.2009 р. Справа № 19/78

За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Зеніт Ужгород”, м. Ужгород

про стягнення 30 248 грн. 23 коп., в тому числі 23304 грн. основного боргу, 2 819 грн. 46 коп. пені, 3425 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань та 699 грн. 12 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

представники:

Позивача

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Зеніт Ужгород”, м. Ужгород про стягнення 47843 грн. 07 коп., в тому числі 23304 грн. основного боргу, 20414 грн. 30 коп. пені, 3425 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань та 699 грн. 12 коп. три проценти річних. Представником позивача в судовому засіданні 26.08.2009 року подано заяву б/н від 25.08.2009 року в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму 30 248 грн. 23 коп., в тому числі 23304 грн. основного боргу, 2 819 грн. 46 коп. пені, 3425 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань та 699 грн. 12 коп. три проценти річних, а також судові витрати.

Позивач просить задоволити позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору № 1 від 13.06.2008 року, а саме не оплатив за виконані роботи в розмірі 23 304 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 23.07.2009 року, 10.08.2009 року та 26.08.2009 року, які були надіслані відповідачу рекомендованими листами з повідомленням на адресу: м. Ужгород, вул. Лавріщева, 16/4, повернуті у звязку з відсутністю відповідача за вказаною адресою. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу. На запити господарського суду Закарпатської області від 05.08.2009 року до Державного реєстратора виконавчого комітету Ужгородської міської ради та до Головного управління статистики у Закарпатській області на адресу суду надіслані Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, в яких зазначено, що станом на 07.08.2009 року та 10.08.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Зеніт Ужгород”, м. Ужгород, зареєстроване як юридична особа, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Лавріщева, 16/4), у судові засідання 10 серпня 2009 року, 26 серпня 2009 року та 9 вересня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

13.06.2008 року між Приватним підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Зеніт Ужгород”, м. Ужгород (замовник) був укладений договір № 1. Згідно умов даного договору підрядник (позивач) взяв на себе зобовязання виготовити склопакети клеєні будівельного призначення, а замовник (відповідач) зобовязався прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених даним договором, згідно акту приймання виконаних підрядних робіт.

Розділом 2 договору встановлено, що замовлення виконується напротязі 14 днів. Замовник (відповідач) розраховується за виконання підрядних робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника (позивача) не пізніше 5 (пяти) днів.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з актом виконаних робіт (послуг) від 27.06.2008 року, який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача без будь-яких застережень і зауважень та посвідчений печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт за червень 2008 року склала 23 304 грн. (179,26 мІ x 130 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново господарськими визнаються цивільно правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов'язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач умови договору щодо виконання робіт (послуг) по виготовленню склопакетів клеєних будівельного призначення виконав належним чином, що підтверджується відповідним актом виконаних робіт від 27.06.2008 року, який підписаний сторонами, а відповідач, свого обовязку щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав, а тому на даний час у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 23 304 грн.

На підставі викладеного, суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані, але не оплачені роботи за договором в розмірі 23 304 грн. законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у

відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, складає 2 819 грн. 46 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 3 425 грн. 65 коп., три проценти річних 699 грн. 12 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 302 грн. 48 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 526, п. 1 ст. 530, 549, 611 п. 1 ст. 837, ст. ст. 854, 882 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193, ст. 317 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Зеніт Ужгород”, м. Ужгород, вул. Лавріщева, 16/4 (код ЄДРПОУ 33705553) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму 30 248 (Тридцять тисяч двісті сорок вісім гривень) грн. 23 коп., в тому числі 23 304 (Двадцять три тисячі триста чотири гривень) грн. основного боргу, 2 819 (Дві тисячі вісімсот девятнадцять гривень) грн. 46 коп. пені, 3 425 (Три тисячі чотириста двадцять пять гривень) грн. 65 коп. інфляційних нарахувань та 699 (Шістсот девяносто девять гривень) грн. 12 коп. три проценти річних, а також суму 302 (Триста дві гривень) грн. 48 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 315 (Триста п'ятнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.