Рішення № 5918663, 07.07.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.2009 р. Справа № 19/35

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр”, м. Луцьк

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, с. Туря Поляна Перечинського району

про стягнення 58 179 грн. 44 коп., в тому числі 37 390 грн. 25 коп. основного боргу за поставлений товар (паливно мастильні матеріали), 9 221 грн. 77 коп. пені, 10 074 грн. інфляційних нарахувань та 1493 грн. 42 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

представники:

Позивача ОСОБА_4, довіреність № 1711 від 03.11.2008 року

Відповідача ОСОБА_3, приватний підприємець

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр”, м. Луцьк заявлено позов до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, с. Туря Поляна Перечинського району про стягнення 123 096 грн. 35 коп., в тому числі 78 832 грн. 13 коп. основного боргу за поставлений товар (паливно мастильні матеріали), 21 639 грн. 41 коп. пені, 19 865 грн. 69 коп. інфляційних нарахувань та 2 759 грн. 12 коп. три проценти річних.

Представником позивача суду подано заяву б/н від 12.06.2009 року про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму 58 179 грн. 44 коп., в тому числі 37 390 грн. 25 коп. основного боргу за поставлений товар (паливно мастильні матеріали), 9 221 грн. 77 коп. пені, 10 074 грн. інфляційних нарахувань та 1493 грн. 42 коп. три проценти річних, а також судові витрати.

Представник позивача просить задоволити позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору купівлі продажу паливно мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт карт на НОМЕР_2 від 11.07.2007 року, а саме не оплатив вартість поставлених йому паливно мастильних товарів в розмірі 37 390 грн. 25 коп.

Відповідач в судовому засіданні усно проти стягнення основного боргу, пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних заперечив, однак витребуваних ухвалами суду письмових пояснень по суті позову з підтверджуючими документами не подав.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр”, м. Луцьк та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, с. Туря Поляна Перечинського району 11.07.2007 року був укладений договір купівлі продажу паливно мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт карт на НОМЕР_2. Згідно умов договору продавець (позивач) взяв на себе зобовязання передавати у власність покупця (відповідача) через АЗС з використанням пластикових смарт карт паливно мастильні матеріали, а покупець (відповідач) взяв на себе зобовязання приймати у власність паливно мастильні матеріали та оплачувати їх вартість.

Розділом 3 договору зазначено, що продавець (позивач) постачає покупцю (відповідачу) паливно мастильні матеріали частинами на умовах EXW (Інкотермс 2000) франко термінали АЗС. Відпуск паливно мастильних матеріалів покупцю (відповідачу) (довіреній особі) здійснюється на підставі предявлення пластикової смарт картки оператору АЗС, шляхом заправки автотранспортних засобів. Накладна на відпуск товарно матеріальних цінностей виписується продавцем (позивачем) подекадно (три рази в місяць). При цьому відпуск паливно мастильних матеріалів здійснюється на підставі акту приймання передачі, який складається один раз на місяць. Приймання передача паливно мастильних матеріалів здійснюється на терміналі АЗС згідно кількісних показників чека, після чого претензії по кількості паливно мастильних матеріалів продавцем (позивачем) не приймаються.

Розділом 4 договору передбачено, що ціна паливно мастильних матеріалів визначається на момент поставки (вибірки) паливно мастильних матеріалів згідно зазначеної ціни на кожну марку паливно мастильних матеріалів в інформаційному табло АЗС та підтверджується видатковими накладними. Розрахунки за паливно мастильні матеріали здійснюються покупцем (відповідачем) в українській валюті гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця (позивача). Виконання покупцем (відповідачем) умов оплати паливно мастильних матеріалів вважається момент зарахування грошових коштів на рахунок продавця (позивача).

Пунктом 4.4. розділу 4 договору зазначено, що продавець (позивач) відпускає покупцю (відповідачу) паливно мастильні матеріали з відтермінуванням їх оплати протягом 21 (двадцять один) календарних днів на суму, що не перевищує 50% вартості паливно мастильних матеріалів вибраних покупцем (відповідачем) в попередньому місяці, але не більше ніж 20000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново господарськими визнаються цивільно правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вищевказаного договору та актів прийому передачі нафтопродуктів позивачем було поставлено відповідачу паливно мастильних матеріалів на загальну суму 112 471 грн. 25 коп.

У звязку з частковим погашенням боргу за поставлений товар (паливно мастильні матеріали) за відповідачем за даними позивача станом на 29.04.2009 року, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 37 390 грн. 25 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобовязання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару (паливно мастильні матеріали) в розмірі 37 390 грн. 25 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 37 390 грн. 25 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 37390 грн. 25 коп. основного боргу за поставлений товар (паливно мастильні матеріали).

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 221 грн. 77 коп.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що у випадку не проведення розрахунків покупцем (відповідачем) за поставлений товар, покупець (відповідач) зобовязується сплатити на користь продавця (позивача) пеню в розмірі 0,15% від суми заборгованості за кожен день прострочки, що за розрахунком позивача складає 9221 грн. 77 коп.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у

відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. При цьому, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Крім цього, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР визначено, що розмір стягуваної на підставі договору пені не має перебільшувати розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочення. Судом перераховано суму пені з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, що становить 2 971 грн. 45 коп., підлягає стягненню. В іншій частині сума заявлених вимог про стягнення пені завищена.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 10074 грн., три проценти річних 1 493 грн. 42 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеній сумі у розмірі 519 грн. 21 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 49 грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 629, 655, п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр”, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38 (код ЄДРПОУ 33170464) суму 51 929 (Пятдесят одна тисяча девятсот двадцять девять гривень) грн. 12 коп., в тому числі 37 390 (Тридцять сім тисяч триста девяносто гривень) грн. 25 коп. основного боргу за поставлений товар (паливно мастильні матеріали), 2 971 (Дві тисячі девятсот сімдесят одна гривень) грн. 45 коп. пені, 10074 (Десять тисяч сімдесят чотири гривні) грн. інфляційних

нарахувань та 1493 (Одна тисяча чотириста девяносто три гривні) грн. 42 коп. три проценти річних, а також суму 519 (Пятсот девятнадцять гривень) грн. 21 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 49 (Сорок девять гривень) грн. 77 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.