Рішення № 5922008, 30.07.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.09 Справа № 15/40/09

Суддя

Представники: За позовом Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «МТМ»Ленінського району, 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, фактична адреса: 69097, м. Запоріжжя, вул. Щаслива 2 а

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, 69069, АДРЕСА_1

про стягнення 2546,45 грн.

Суддя Горохов І.С.

від позивача: Давиденко Т.Є., представник довіреність № 5153/27-19 від 11.09.2008

від відповідача: ОСОБА_4 представник довіреність № 2892 від 29.11.2006

Сутність спору:

01.06.2009 на адресу господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «МТМ»Ленінського району, м. Запоріжжя до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 2546,45 грн.

Ухвалою господарського суду від 01.06.2009 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.07.2009. В засіданні оголошувались перерви.

В судовому засіданні від 30.07.2009 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. У період часу з червня 2008 по лютий 2009 року відповідачу було поставлено теплову енергію на суму 3269,77 грн. Станом на 01.05.2009 у відповідача виникла заборгованість в розмірі 2546,45 грн. Просить позов задовольнити.

Представником позивача в судовому засіданні від 08.07.2009 надано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 934,69 грн., оскільки в цій частині заборгованість відповідачем сплачено. Просить стягнути залишок заборгованості в розмірі 1611,76 грн. Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України клопотання прийнято судом до розгляду.

Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що в приміщеннях по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 з 2005 року відключено опалення, про що свідчать акти позивача. В договорі № 100842 від 01.10.2007 відсутні умови щодо сплати за одиницю приєднання теплового навантаження. Просить в позові відмовити.

За клопотанням представників сторін розгляд справи ведеться без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 01.10.2007 року між Концерном «Міські теплові мережі»в особі повіреного КП «Теплові мережі»Ленінського району (Теплопостачальна організація) та ПП ОСОБА_2 (Споживач) укладено договір № 100842 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання передачі. Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передплату.

У період часу з червня 2008 року по лютий 2009 року позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на суму 3269,77 грн., що підтверджується рахунками за поставлену теплову енергію: за червень 2008 року - лютий 2009 року. Відповідачем було частково оплачено заборгованість в розмірі 723,32 грн., і станом на 01.05.2009 залишок заборгованості становив 2546,45 грн.

Позивачем на адресу відповідача надсилались рахунки та акти приймання передачі теплової енергії за період з червня 2008 року по лютий 2009 року. Додатково рахунки та акти приймання передачі теплової енергії були надіслані на адресу відповідача супровідним листом від 23.03.2009 № 114/665. Акти не були підписані, виставлені рахунки в сумі залишку заборгованості не оплачені.

Відповідно до п. п. 6.6.1, 6.6.2 п. 6.6 договору, отриманий акт приймання передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

-при отриманні нарочним дата вручення представнику Споживача;

-при направлені рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області 5 днів, по Україні 7 днів).

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову і підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобовязаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийняті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у господарському суді.

З урахуванням викладених положень договору від 01.10.2007 № 100842 вказані акти-приймання передачі теплової енергії вважаються погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Будь-які нормативно обґрунтовані заперечення до Актів з додаванням відповідних документів щодо даних зазначених в них відповідачем позивачу не надавались та не погоджувались. Доказів звернення до суду щодо оскарження дій позивача відповідачем не надано.

Під час вирішення спору відповідачем додатково сплачено 934,69 грн.

На день вирішення спору в суді заборгованість за фактично спожиту теплову енергію становить 1611,76 грн.

Посилання відповідача на відключення опалення в приміщеннях по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 з 2005 є безпідставним, оскільки 05.03.2009 представником ФК «Міські теплові мережі»Ленінського району складено акт про те, що при відвідуванні гр. ОСОБА_2 було встановлено наступне: на підставі заяви (вх. 1-01/464 від 19.02.2009) ПП ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 здійснено демонтаж ділянки водопроводу гарячого водопостачання Ду 25 мм (зварювання, наявний розрив) на вводі ГВС (на приміщення ПП ОСОБА_2.) в підвалі житлового будинку. Кінцеві показники водоміра ГВС: 1327,257 м куб.

28.07.2008 рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 327 відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 № 955 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»введено з 01.08.2008 двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення. Встановлено з 01.08.2008: Базові тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії Концерну «Міські теплові мережі»м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 4.2.2 п. 4.2 договору, Теплопостачальна організація зобовязана повідомляти Споживача у письмовій формі або засобами масової інформації про зміну тарифів.

14.08.2008 на адресу відповідача позивачем було направлено для укладення додаткову угоду № 1 до договору № 100842 від 01.10.2007 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. В додатковій угоді змінювався додаток № 5 договору, викладався в наступній редакції: «Тарифи на теплову енергію 1. Розрахунки із Споживачем за відпущену теплову енергію Теплопостачальною організацією проводиться відповідно з тарифами, затвердженим Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2008 № 327. Назва тарифу Плата за одиницю приєднаного теплового навантаження за місяць протягом року. Плата за спожиту теплову енергію».

Введенням двоставкового тарифу на послуги теплопостачання є лише зміною формату його застосування, а не введенням додаткової оплати за теплопостачання.

Споживач не сплачує плату за приєднане теплове навантаження лише у випадку повного відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 та Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово комунального господарства України від 22.11.2005 № 4.

Надіславши на адресу відповідача лист з додатковою угодою позивачем було виконано умови договору щодо обовязково письмового повідомлення про зміну тарифів. Споживача відповідача фактично було повно відключено від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води лише 05.03.2009 про що складено відповідний акт.

Відповідач відповіді на лист не надав, додаткову угоду не підписав. Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України спір щодо не підписання додаткової угоди на вирішення до суду не подавався.

Тариф плата за одиницю приєднаного теплового навантаження за місяць протягом року включався в акти приймання передачі теплової енергії з серпня 2008 року. Акти прийму-передачі надсилались на адресу відповідача, будь які заперечення щодо включення такого тарифу до акту приймання передачі та наступного виставлення рахунків з урахуванням вартості цього тарифу, відповідачем позивачу не надавались. Акти на адресу позивача від відповідача не повертались.

Враховуючи умови укладеного договору від 01.10.2007 № 100842 між позивачем та відповідачем, усі акти є узгодженими та такими, що прийняті до розрахунку. На підставі яких і виникла заборгованість.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити пну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи вище викладене суд вважає, вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 1611,76 грн.

В часині стягнення 934,69 грн. провадження у справі припиняється, у звязку зі сплатою відповідачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «МТМ»Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, код ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 1611,76 грн. Видати наказ.

3. В частині стягнення 934,69 грн. провадження у справі припинити.

4.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «МТМ»Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, код ЄДРПОУ 32121458) судових витрат з державного мита в розмірі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 31.07.2009.