Ухвала суду № 59216442, 25.07.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

№1-кс/760/9785/16

(№760/643/16-к)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25. 07. 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., розглянувши, в залі суду, в м. Києві клопотання ОСОБА_1 - про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 - про скасування арешту майна.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 р. було задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Семака І.А. про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти, а саме: 71 700,00 доларів CША та 500,00 ЄВРО, виявлені та вилучені 09.06.2016 р. під час проведення в межах кримінального провадження №52015000000000009 від 11.12.2015 р. обшуку в приміщення ПАТ «Діамантбанк» за адресою: м. Київ, пл. Контрактова 10.

Заявник зазначає, що в процесі розгляду клопотання про арешт майна детективом не було надано до суду належних доказів щодо підтвердження факту або участі ОСОБА_1 в будь-якій злочинній діяльності, або причетності (належності) виявлених та вилучених грошових коштів іншим особам.

Також заявник зазначав, що вилучені під час обшуку грошові кошти є особистими накопиченнями ОСОБА_1, які належать заявнику особисто та не мають жодного відношення до кримінального провадження №52015000000000009 від 11.12.2015 р.

В зв'язку із зазначеним заявник вважаючи, що його право власності порушено, просив слідчого суддю скасувати арешт на грошові кошти, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 червня 2016р. у кримінальному провадженні №52015000000000009 від 11.12.2015 р., а саме: 71 700,00 доларів США, 500,00 ЄВРО, виявлені та вилучені 09.06.2016 р. під час проведення в межах кримінального провадження №52015000000000009 від 11.12.2015 р. обшуку приміщення ПАТ «Діамантбанк» за адресою: м. Київ, пл. Контрактова 10.

Представник заявника в судовому засіданні подане клопотання підтримав з підстав зазначених у клопотанні та просив про задоволення клопотання.

Представник НАБУ в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що арешт на грошові кошти було накладено правомірно та відповідно до вимог чинного КПК України, в зв'язку із зазначеним просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 р. задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Семака І.А. про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти, а саме: 71 700,00 доларів CША та 500,00 ЄВРО, виявлені та вилучені 09.06.2016 р. під час проведення в межах кримінального провадження №52015000000000009 від 11.12.2015 р. обшуку в приміщення ПАТ «Діамантбанк» за адресою: м. Київ, пл. Контрактова 10.

Заявник при зверненні до суду з клопотанням про скасування арешту майна посилався на те, що в процесі розгляду клопотання про арешт майна детективом не було надано до суду належних доказів щодо підтвердження факту або участі ОСОБА_1 в будь-якій злочинній діяльності, або причетності (належності) виявлених та вилучених грошових коштів іншим особам, а також на те, що вилучені під час обшуку грошові кошти є особистими накопиченнями ОСОБА_1, які належать заявнику особисто та не мають жодного відношення до кримінального провадження №52015000000000009 від 11.12.2015 р., в зв'язку з чим заявник просив слідчого суддю про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено в ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наявних в матеріалах клопотання доказів вбачається, що заявником не було доведено та не надано до суду належних доказів що свідчили б про те, що грошові кошти, на які було накладено арешт не були набутими злочинним шляхом, у результаті вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, в процесі розгляду клопотання заявником не було доведено та не надано до суду належних доказів що свідчили б про те, що потреба в арешті грошових коштів відпала, що може бути підставою для скасування арешту.

З огляду на викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя Бобровник О. В.