Ухвала суду № 59214252, 26.07.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/3747/15-к Номер провадження 11-кп/786/313/16Головуючий у 1-й інстанції Юхно С. П. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія-ч.1ст.190КК-С.Т.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді Кисіля А.М.,

суддів Гонтар А.А., Рябішина А.О.

секретаря Бондар М.О.

за участю прокурора Бондарець Д.І. Савченка О.І.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Полтавської області на вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, інваліда 2 групи, працюючу медсестрою в 3-тій міській клінічній поліклініці м. Полтави, проживаючу ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України не судиму,

засуджено:

- за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 354 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 100 неоподатков мінімумів доходів громадян в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.;

-за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст 15, ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в сумі 500 неоподатков мінімумів доходів громадян в розмірі 8500 (вісім тисяч пятсот) грн. 00 коп.;

-за ч. 1 ст. 190 КК України - штрафу в сумі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) грн. 00 коп.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш с покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 8500 (вісім тисяч пятсот) грн. 00 коп.

Звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання у виді штрафу на підставі ст. 72 КК України.

Вирішено долю речових доказів.

На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок суду в частині призначеного ОСОБА_2 покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити покарання за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.1 ст.354 КК України у вигляді обмеження волі на строк 1 рік 3 місяці, за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.1 ст.369 КК України у вигляді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців, за ч.1 ст.190 КК України у вигляді обмеження волі на строк 2 роки. Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців.

А також просить скасувати указаний вирок в частині рішення щодо речових доказів та ухвалити в цій частині новий вирок, відповідно до якого, речові докази 8 купюр по 100 доларів США всього в сумі 800 доларів США повернути ОСОБА_4, як власнику.

У подальшому вказану апеляцію змінив і просить змінити покарання за ч.4ст.27,ч.2ст.15,ч.1ст.354 КК України- 1 роік виправних робіт з відрахуванням у дохід держави 10% від заробітку, за ч.4ст.27 ч.2 ст.15,ч.1 ст.369 КК України штраф 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч.1 ст.190 КК України - 1 рік виправних робіт з відрахуванням у дохід держави 10% від заробітку. За сукупністю злочинів просить визначити покарання у вигляді виправних робіт на строк 2 роки з відрахуванням у дохід держави 20% від суими заробітку та штрафу 5400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Апелянт зазначає, що судом при призначенні покарання не було враховано те, що ОСОБА_2 вчинила два корупційні злочини, один з яких є злочином середньої тяжкості, ступінь їх суспільної небезпеки, мотиви її дій, розмір спричиненої шкоди, а також те, що обвинувачена раніше притягувалася до відповідальності за вчинення аналогічних злочинів.

За вироком суду, на початку квітня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_2, як до медсестри медичного кабінету інфекційних захворювань 3-ої клінічної міської лікарні м. Полтави з проханням про допомогу оформити йому медичні документи для одержання групи інвалідності.

10 та 16 квітня 2015 року ОСОБА_2В, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4, повідомила йому неправдиву інформацію про те, що для оформення групи інвалідності він повинен надати їй 1600 доларів США, які вона нібито повинна передати як неправомірну вигоду лікарям медичних закладів м. Полтави та службовим особам медико-соціальної експертної комісії за оформлення медичних документів та надання йому групи інвалідності.

Використовуючи особисті знайомства з лікарями та службовими особами МСЕК, ОСОБА_2 стала допомагати ОСОБА_4 оформляти медичні документи. 28 квітня 2015 року, близько 12 години, у приміщенні поліклініки ОСОБА_2, шляхом обману підбурила ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди лікарям 5-ої міської клінічної лікарні м. Полтави, які не є службовими особами, за складання та видачу медичної карти стаціонарного хворого, виписки з неї та медичних аналізів про лікування ОСОБА_4, після чого одержала від останнього грошові кошти в сумі 3000 гривень.

З метою заволодіння обумовленої суми 1600 доларам США, ОСОБА_2 12 липня 2015 року, близько 16 години, у власній квартирі, шляхом обману підбурила ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди лікарям поліклінічного виділення Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського, що входять до складу лікарсько-консультативної комісії, які не є службовими особами, за оформлення та видачу йому направлення на МСЕК для розгляду питання щодо оформлення групи інвалідності. Після чого одержала від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 700 доларів США, що за курсом Національного банку України на 12 липня 2015 року становить 15293 грн. 74 коп.

28 липня 2015 року, близько 21 години, під час зустрічі у власній квартирі ОСОБА_2, шляхом обману підбурила ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди службовим особам МСЕК за вчинення дій з використанням наданого ним службового становища, направлених на визначення ОСОБА_4 2-ої групи інвалідності, після чого знову одержала від останнього 800 доларів США, що за курсом Національного банку України на 28 липня 2015 року становить 17649 грн. 84 коп.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора на підтримку зміненої апеляційної скарги, заперечення обвинуваченої та її захисника проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 ніким не оскаржується, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, дії її кваліфіковано правильно за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 354, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 369, ч.1 ст. 190 КК України.

Вирішуючи питання про призначення винній покарання, суд першої інстанції відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, урахував дані про особу обвинуваченої, її вік, стан здоровя , характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, що обвинувачена вчинила підбурювання до закінченого замаху на вчинення кримінального правопорушення невеликої тяжкості і кримінального правопорушення середньої тяжкості, а також, що вчинила кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, наявність декількох обставин, що помякшують покарання, відсутність тяжких наслідків вчинених кримінальних правопорушень, у звязку з чим місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.

Обставини, що помякшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Апеляція прокурора у частині призначення такого покарання у виді виправних робіт та штрафу не може бути задоволена, оскільки як встановлено у апеляційному суді ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи по загальному захворюванню, непрацездатна а у санкції вказаного закону відсутні інші види покарання, які могли б бути застосовані до винної особи, ніж штраф, а тому таке покарання відповідає чинному закону є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження з її боку злочинів.

Щодо вирішення речових доказів про повернення ОСОБА_4 як власнику 800 дол. США, то вони можуть бути вирішені у порядку виконання вироку судом який ухвалив вирок. Правові підстави передбачені ст.409 КПК України для зміни вироку суду у цій частині відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.376, ст.405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Полтавської області залишити без задоволення,а вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2016 року щодо ОСОБА_2, якою її засуджено за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 354 КК України; за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст 15, ч. 1 ст. 369 КК України; за ч. 1 ст. 190 КК України, - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий Кисіль А.М.

Судді Гонтар А.А.

ОСОБА_5