Рішення № 59209346, 20.07.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19749/14-ц

2/638/1663/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2016 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Шестака О.І.,

при секретарі Демченко І.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми, -

встановив:

05.11.2014 р. позивач звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якій просив суд визнати договори купiвлi-продажу автомобiлiв MAZDA 3 2011 р. випуску, державний номер НОМЕР_1, двигун №Z6967401, кузов № НОМЕР_2, за 175764 грн. i автомобіль марки CHEVROLET AVEO 2006 р. випуску, державний номер НОМЕР_3, двигун №F15S3136709К, кузов №КL1SF48YЕ6В638963 недiйсними; стягнути з відповідачів на користь позивача судовi витрати.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 змінила своє прізвище на дівоче ОСОБА_3.

20.07.2015 р. позивачем до суду подано заяву про зміну предмета позову у справі про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, в якій позивач просив суд стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1: ? частину вартості автомобілю марки Mazda 3, 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1, двигун №26967401, кузов №JMZBLI2Z201274466, в розмірі 126900 грн., ? частину вартості автомобілю марки Chevrolet Aveo, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_3, двигун №F15S3136709К, кузов №КL1SF48YE6B638963, в розмірі 58450 грн., судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування вказаних вимог ОСОБА_1 зазначає, що, він одружився з ОСОБА_5 16.09.2000 р. 10.10.2013 р. рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №638/9428/13-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано. Вказаним рішенням суду встановлено, що фактично шлюбні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 припинились в січні 2013 р.

Позивач вказує, що за час перебування в зареєстрованому шлюбі ними було придбано автомобіль марки MAZDA 3 2011 р. випуску, державний номер НОМЕР_1, двигун №Z6967401, кузов № НОМЕР_2 за 175764 грн., і автомобіль марки Chevrolet Aveo, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_3, двигун №F15S3136709К, кузов №КL1SF48YE6B638963 за 59240 грн. Вказані автомобілі в органах ДАІ було зареєстровані за дружиною позивача ОСОБА_2

ОСОБА_1 зазначає, що користуючись тим, що їх подружнє життя припинилось з січня 2013 р., його колишня дружина 21.03.2013 р. та 12.08.2013 р. зняла з обліку для реалізації та реалізувала їх спільне майно транспортні засоби марки MAZDA 3 2011 р. випуску, державний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки Сhevrolet Aveo 2006 р. випуску, державний номер НОМЕР_3. При цьому позивач не отримав своєї частини грошових коштів з вартості автомобілів.

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_5 самостійно та без відома і згоди позивача здійснила відчуження належних подружжю на праві спільної сумісної власності об'єктів рухомого майна, враховуючи що це майно є неподільним, тобто не може бути поділено в натурі, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ? частини вартості автомобілю.

Представник відповідача подав до суду заперечення на заяву про зміну предмету позову і просив в позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за автомобіль марки Chevrolet Aveo, 2006 р. випуску і автомобіль марки Mazda 3 2011 р. випуску відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Обгрунтовуючи вказану вимогу зазначив, що 09.10.2013 р. позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом щодо поділу майна, набутого під час перебування в шлюбі, а саме просив зобов'язати відповідача сплатити йому половину суми, витраченої на ремонт квартири та придбання двох автомобілів: марки Сhevrolet Aveo, 2006 р. випуску, державний номер НОМЕР_3, двигун двигун №F15S3136709К, кузов №КL1SF48YЕ6В638963 та марки MAZDA 3 2011 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в розмірі 175312,13 грн. та стягнути з відповідача суму судового збору в розмірі 1753,12 грн.

Представник відповідача вказує, що з урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд виділити йому із спільного майна подружжя легковий автомобіль Mazda 3 2011 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та визнати право власності на нього, а також виділити йому бібліотеку книг.

Представник ОСОБА_5 зазначає, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.02.2014 р. позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково: за позивачем було визнано право власності на бібліотеку книг, в іншій частині позовних вимог було відмовлено. Вказане рішення ОСОБА_1 оскаржене не було і набуло законної сили.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

ОСОБА_5, а також її представник в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог ОСОБА_1 і просили відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З копії свідоцтва про одруження серії IОЛ №004753 вбачається, що 16.09.2000 р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, про що зроблено запис за №337. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 взяла прізвище ОСОБА_1.

З копії накладної №МК-00042 від 30.05.2011 р. вбачається, що ОСОБА_2 у ТОВ «АККО-МОТОРС» було придбано автомобіль Mazda 3, двигун №Z6 967401, кузов №JMZBL12Z201274466 за 175764,00 грн.

З копії акту прийому-передачі автомобіля від 10.06.2006 р. і копії квитанції №93 від 10.06.2006 р. вбачається, що ОСОБА_2 у ВАТ «Харків-Авто» було придбано автомобіль марки CHEVROLET AVEO, двигун №F15S3136709К, кузов №КL1SF48YЕ6В638963 за 59240 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.10.2013 р. розірвано шлюб, зареєстрований 16.09.2000 р. між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у Палаці урочистих подій Олександрівської міської ради Кіровоградської області, актовий запис №337.

В мотивувальній частині рішення встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені з січня 2013 р.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 04.12.2013 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.10.2013 р. залишено без змін.

З копії рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.02.2014 р., яке міститься в матеріалах справи, вбачається, що 09.10.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив виділити йому із спільного майна подружжя легковий автомобіль марки Mazda 3, модель 3NEWFL, № кузова JMZBL 12Z201274466, двигун Z6967401, 2011 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з визнанням за ним права власності на вказаний автомобіль та бібліотеку книг.

Вказаним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2В про поділ майна подружжя задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на бібліотеку книг, в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Під час судового провадження по вказаній справі було встановлено, що за час перебування у шлюбі відповідачкою було придбано автомобіль марки MAZDA 3, модель 3NEWFL, № кузова JMZBL 12Z 201274466, двигун Z6 96 7401, 2011 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, за 175764,00 грн.

Відповідачка зазначала при цьому, що вказаний автомобіль було продано в рахунок боргу в грудні 2012 р., про що свідчить розписка від 25.12.2012 р. та довідка-рахунок серії ДПІ №806886 від 21.03.2013 р., із зняттям з реєстраційного обліку та було поставлено на реєстраційний облік на покупця вже 22.03.2013 р.

В мотивувальній частині рішення зазначено, що позовна заява про розірвання шлюбу була подана до суду в серпні 2013 р. Рішення про розірвання шлюбу було винесено 10.10.2013 р., на підставі чого зроблено висновок, що вказаний автомобіль було продано в шлюбі, і позивач про даний факт був повідомлений.

З мотивувальної частини цього рішення, вбачається, що автомобіль марки MAZDA 3 було продано відповідачкою в рахунок боргу. Однак, суду не наведено жодної інформації щодо вказаного боргу. Так, незрозуміло, хто саме був боржником, чи був позивач повідомлений про існування у їх родини вказаного боргу, чи був він згоден на продаж автомобіля в рахунок погашення боргу. Також не надано доказів, які б свідчили про те, що позичені кошти були використані в інтересах родини.

Таким чином, відповідачем не надано суду доказів, що спірний автомобіль було продано відповідачкою в рахунок боргу, який було отримано і використано в інтересах сімї ОСОБА_1, а також не доведено, що позивач мав будь-яке відношення до цих боргових відносин і взагалі знав про них.

Суд також враховує, що хоча шлюб між позивачем і відповідачем було розірвано рішенням суду від 10.10.2013 р., однак під час розгляду справи було встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами були припинені задовго до винесення вказаного рішення, а саме з січня 2013 р.

З копії довідки-рахунку серії ДПІ №806886 від 21.03.2013 р., виданої ОСОБА_6, вбачається, що йому було продано і видано автомобіль марки Mazda 3, кузов №JMZBL12Z201274466.

Відповідно до довідки №52/11047 від 05.12.2013 р., наданої заступником начальника УДАІ ГУМВС України в Харківській області, автомобіль Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_3, двигун №F15S3136709К, кузов №КL1SF48YЕ6В638963, перереєстровано на нового власника ОСОБА_4

Відповідно до висновку про вартість майна колісного транспортного засобу легкового автомобіля Mazda 3 (АХ2383СК), 2011 р.в., власником якого є ОСОБА_6, виконаного ТОВ «Аргумент-Експерт» 14.07.2015 р. на замовлення ОСОБА_1, вартість обєкту оцінки може складати 253800,00 грн.

Відповідно до висновку про вартість майна колісного транспортного засобу легкового автомобіля Chevrolet Aveo (АХ5251АК), 2006 р.в., власником якого є ОСОБА_4, виконаного ТОВ «Аргумент-Експерт» 14.07.2015 р. на замовлення ОСОБА_1, вартість обєкту оцінки може складати 116900,00 грн.

Встановлену вказаними висновками вартість автомобілів сторони не оспорювали.

Вiдповiдно до ст. 368 ЦК України, спiльна власнiсть двох або бiльше осiб без визначення часток кожного з них в правi власностi є спiльною сумiсною власнiстю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спiльною сумiсною власнiстю, якщо iнше не встановлено договором або законом.

Вiдповiдно до ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Вiдповiдно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. В разі виділу частки із майна, що є в спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється в порядку, встановленому ст. 364 цього Кодексу.

Вiдповiдно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. В разі поділу майна, що є в спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 70 СК України також визначається, що в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 повинно бути стягнуто ? частина вартості автомобілю марки Mazda 3, 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1, двигун №26967401, кузов №JMZBLI2Z201274466, в розмірі 126900 грн., ? частину вартості автомобілю марки Chevrolet Aveo, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_3, двигун №F15S3136709К, кузов №КL1SF48YE6B638963, в розмірі 58450 грн.

Відмова позивачеві у визнанні права власності на автомобіль Mazda 3 у відповідності з рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова про поділ майна сторін від 26.02.2014 р. не є перешкодою для стягнення частини вартості автомобілю, оскільки предметом цього спору є не сам автомобіль, а частина його вартості.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Ч. 1 ст. 79 ЦПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а частина 3 тієї ж статті вказує, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

На підтвердження понесених судових витрат позивачем та його представником було надано квитанції №0.0.323188876.2 від 05.12.2014 р. про сплату судового збору в розмірі 243,60 грн., і №0.0.409024000.1 від 14.07.2015 р. про сплату судового збору на суму 1609,90 грн.

Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 15, 31, 57, 58, 60, 61, 79, 88, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 364, 368, 369, 370, 372 ЦК України , ст. 70 СК України, суд, -

вирiшив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 Юлiї Вiкторiвни про стягнення суми задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 Юлiї Вiкторiвни 185350 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 Юлiї Вiкторiвни 1853, 50 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів.

Головуючий: