Постанова № 59202065, 19.07.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2016 р.Справа № 916/5162/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.,

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача-1 ОСОБА_2 за довіреністю,

від відповідача-2 ОСОБА_3 за довіреністю,

від відповідача-3 ОСОБА_3 за довіреністю,

від третьої особи не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особипідприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду Одеської області від 16 травня 2016 року

по справі №916/5162/15

за позовом Фізичної особипідприємця ОСОБА_4

до відповідачів:

1. Фізичної особипідприємця ОСОБА_5;

2. гр. ОСОБА_6;

3. гр. ОСОБА_7

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства «Альянс-2500»

про витребування майна із чужого незаконного володіння вартістю 23479 грн., стягнення 319852,93 грн.,

встановив:

У грудні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі-позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі-відповідач-1), гр. ОСОБА_6 (далі-відповідач-2) та гр. ОСОБА_7 (далі-відповідач-3) про:

- стягнення у солідарному порядку з ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 133798,93 грн. на відшкодування вартості належних ФОП ОСОБА_4 лікарських засобів та інших товарів медичного призначення і супутних товарів, наведених у додатку №6 до позову, якими вони 26.08.2015р. незаконно заволоділи при самоправному захопленні належної позивачу аптеки, розташованої в орендованому приміщенні квартири №2, що належить ОСОБА_8, і з того часу, тобто, більше 7 місяців, спільно переховують у непридатних для зберігання товарів медичного призначення приміщеннях, у тому числі шляхом передачі без відома позивача і згоди на зберігання ПП «Альянс-2500» у м. Білгород-Дністровський, внаслідок чого товари втратили свою придатність для реалізації і споживання;

- витребування з незаконного володіння ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_7 виробничого обладнання аптеки загальною вартістю 23479 грн., що знаходились у володінні та користуванні на правах оренди за договорами, укладеними з ФОП ОСОБА_9 та ТОВ «ТД «МВК», перелік і вартість якого наведені у додатку №9 до позовної заяви, яке було самоправно захоплене 26.08.2015р. у незаконне володіння відповідачів і переховується ними від повернення позивачу як законному орендарю і користувачу для наступного повернення орендодавцям; зобовязання відповідачів передати у визначений судом строк наведене у додатку №9 до позову обладнання у володіння позивача і користування за двостороннім актом приймання-передачі;

- стягнення у солідарному порядку з ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 позивачу завдані їх спільними та узгодженими діями збитки у сумі 136054 грн., облікові дані про які наведені у додатку №8 до первісного позову, що нанесені втратою прибутків із-за незаконного заволодіння товарами і неможливістю їх реалізації споживачам;

- стягнення у солідарному порядку з ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. 50000 грн. на відшкодування ФОП ОСОБА_4 моральної шкоди, завданої їх спільними та узгодженими незаконними діями по захопленню аптеки, її обладнання і товарів, їх незаконним утриманням у своєму володінні з 26.08.2015р. і до цього часу, що підірвало ділову репутацію позивача, перешкодило його подальшій підприємницькій діяльності і призвело до втрати доходів як засобів його існування, дискредитувало його як підприємця, викликало тяжкі душевні страждання і переживання, потребувало додаткових морально-психологічних і фізичних зусиль для врегулювання конфлікту.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2016р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватне підприємство «Альянс-2500».

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.05.2016р. (головуючий суддя Малярчук І.А., судді Петренко Н.Д., Щавинська Ю.М.) відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_4 в частині позовних вимог до ФОП ОСОБА_5, припинено провадження у справі в частині заявлених ФОП ОСОБА_4 позовних вимог до гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7, повернуто фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області надмірно сплачений згідно квитанції №0.0.483555571.1 від 29.12.2015р. судовий збір в сумі 330,13 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване наступним.

Позовні вимоги до гр. ОСОБА_6 та гр.ОСОБА_7 заявлені до них, не як до субєктів підприємницької діяльності, у звязку з чим не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Так як позовні вимоги заявлено до відповідачів, як солідарних боржників, без визначення та відокремлення вимог щодо часток їх участі у порушенні прав та законних інтересів позивача, та за умови припинення судом провадження у справі в частині позовних вимог до фізичних осіб, покласти самостійно весь обсяг відповідальності на ФОП ОСОБА_5 суд не в змозі, у звязку з чим позов в частині позовних вимог до ФОП ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, викладені в заяві про зміну та уточнення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржене рішення суду прийняте без дотримання вимог щодо всебічного та обєктивного зясування обставин справи, з порушенням принципів змагальності і рівності сторін та проявами упередженості, висновку суду суперечать наявним доказам і відомостям, безпідставно звільняють відповідачів від майнової відповідальності за збитки, завдані ФОП ОСОБА_4 їх діями, тобто суперечать вимогам ст.ст.224, 226 Господарського кодексу України, а також ч.1 ст.22 та ст.1212 Цивільного кодексу України.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі її не визнали, вважають вимоги, викладені в ній безпідставними, а рішення суду таким, що відповідає фактичним обставинам справи, з повним зясуванням всіх обставин, а тому рішення є законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні представник скаржника наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа не скористалася своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу та не забезпечила явку свого представника в засідання суду, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідачів, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню, а провадження у справі припиненню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Частиною 1 ст.21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме зі змісту позовної заяви, позивачем заявлені вимоги про солідарну відповідальність відповідачів, у тому числі про стягнення збитків, при цьому до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не як до субєктів господарювання, а як до фізичних осіб.

Представник позивача як при розгляді справи в суді першої інстанції, так і при апеляційному перегляді справи наполягав саме на солідарному задоволенні відповідачами його позовних вимог.

Слід зазначити, що п.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» визначено, що якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з субєктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин. Необхідно мати на увазі, що ГПК України не передбачено можливості обєднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги обєднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК України - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Підвідомчість (підсудність) справ загальним і господарським судам визначається законодавством. У разі відсутності прямої вказівки у законі застосовується принцип розмежування підвідомчості (підсудності) за субєктним складом.

Відповідно до ч. ч. 1,2 статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Оскільки позовні вимоги заявлено до відповідачів, як солідарних боржників, і на цьому наполягає позивач, розгляд справи до кожного з боржників окремо неможливий.

Враховуючи, що двоє боржників є фізичними особами, провадження у справі має відбуватись не в порядку господарського судочинства, а в порядку цивільного судочинства.

Відповідно, провадження у даній справі підлягає припиненню згідно з п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст. ст. 99, 101-105

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 16 травня 2016 року у справі №916/5162/15 скасувати.

Провадження у справі №916/5162/14 припинити.

Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 надмірно сплачений згідно квитанції №0.0.483555571.1 від 29.12.2015р. судовий збір в сумі 330,13 грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 25.07.2016р.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Мишкіна М.А.

ОСОБА_10