Ухвала суду № 59175251, 24.07.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5520/16-к

1-кс/405/1780/16

УХВАЛА

24 липня 2016 року м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреба А.В., секретар Єсько Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №42016120000000111, клопотання слідчого з ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_2, який народився 19.01.1988 року у смт. Вільшанка, Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного за ч.3 ст.368 КК України, за участю прокурора Зажурило А.В., захисника, адвоката ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру про те, що він будучи старшим оперуповноваженим відділу карного розшуку Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з метою одержання неправомірної вигоди, шляхом використання свого службового становища, вимагав від гр. ОСОБА_6, неправомірну вигоду в сумі 8500 доларів США, за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.156 КК України, отримав 22.07.2016 року біля 17.00 год. частину неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США на сходовому майданчику між другим та третім поверхом четвертого підїзду будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1

22.07.2016 року близько 20.25 год., після отримання від гр.ОСОБА_6 грошових коштів на загальну суму 3000 доларів США, в якості неправомірної вигоди, оперуповноважений відділу карного розшуку Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 був викритий працівниками УСБУ в Кіровоградській області.

Вказаними діями ОСОБА_2 підозрюється у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто, злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України.

Прокурор під час розгляду клопотання зазначив про обґрунтованість підозри, наявність ризиків та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, зазначив, що при призначенні альтернативного запобіжного заходу необхідним є вийти за межі, оскільки сума неправомірної вигоди, яка пропонувалася є значною, підозрюваний має значні статки, а тому застава у розмірі 80 мінімальних заробітних плат не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обовязків, просив визначити її у розмірі більше ніж 300 мінімальних заробітних плат.

Захисник заперечила проти задоволення клопотання, вказавши, що доказів на обґрунтування оголошеної її підзахисному підозри, зазначених ризиків та значних статків, не надано, а тому просила відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний підтримав захисника.

Заслухавши учасників, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри за ч.3 ст.368 КК України, причетність ОСОБА_2 до неї, що підтверджується протоколом огляду місця події у невідкладних випадках із застосуванням відеозапису, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, заявою гр.ОСОБА_6 з фотознімками тілесних ушкоджень, протоколом предявлення осіб для впізнання по фотознімкам за участю свідка ОСОБА_6 (а.к. 14-16, 35-50).

Під час розгляду даного клопотання, слідчим суддею встановлено існування наступних ризиків, передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки враховуючи серйозність висунутої підозри ОСОБА_2, що свідчить про велику суспільну небезпеку кримінального правопорушення у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, по якому останнього повідомлено про підозру, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його провини, особу підозрюваного, а тому слідчий суддя вважає, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду.

Вказане вище підтверджується матеріалами клопотання, відповідно до яких останній вчинив спроби направлені на зникнення з місця вчинення кримінального правопорушення (а.к.14-16, 19-23);

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на свідків та інших підозрюваних, оскільки останні під час розгляду в суді не допитані.

Крім того, підозрюваний, маючи можливість вільного пересування та контактів, може визначати з іншим учасником спільний план заходів надання свідчень у провадженні, в тому числі можливість повідомляти неправдиві дані щодо власних дій з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання.

Інші ризики, матеріалами клопотання не доведено.

Наявні ризики, свідчать, що їх запобігання не можливе шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, оскільки, перебуваючи під домашнім арештом, особистому зобовязанню, останній не буде обмежений від вільного спілкування, а тому ризик передбачений пунктом 3 не буде забезпечений, окрім того останній зможе з метою уникнення відповідальності вчинити спроби на ухилення від органу досудового слідства та суду.

Наведені доводи захисту про позитивні характеристики підозрюваного, наявність постійного місця проживання і стійких соціальних звязків, не є обставинами, що спростовують оголошену підозру та встановлені ризики.

Таким чином, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Водночас, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_2 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м'якого щодо нього запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, особу підозрюваного, його соціальні звязки, з урахуванням положень ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати запобіжний захід тримання під вартою із визначенням застави.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, при визначенні розміру застави, відповідно до положень ст.182 КПК України, приймаються до уваги, суспільна небезпека злочину, в якому підозрюється ОСОБА_2, його особа, соціальні зв'язки та матеріальний стан.

Разом з тим, на думку слідчого судді, органом досудового розслідування не доведено існування виключного випадку, який би свідчив, що передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави не здатний забезпечити підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Враховуючи положення ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, а тому із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, що встановлені під час розгляду, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в розмірі 80 мінімальних розмірів заробітних плат в сумі 110240 грн.

Керуючись ст.ст.176-199, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого Ожог С.В. про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати запобіжний захід тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, на строк 60 днів, а саме з 20.25 год. 22.07.2016 року до 20-25 години 19.09.2016 р.

Визначити розмір застави у розмірі 80 мінімальних розмірів заробітної плати, тобто в сумі 110240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача №37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача 820172. Призначення платежу: ПІБ особи яка внесла заставу, ПІБ особи за яку внесено заставу, за рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда по кримінальному провадженню №42016120000000111.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2, з-під варти звільнити, поклавши обовязки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає; утримуватись від спілкування із свідками, експертами та іншим підозрюваним по кримінальному провадженню, повідомляти слідчого, прокурора та в подальшому суд про зміну місця проживання, роботи.

Розяснити ОСОБА_2, що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави.

Дата закінчення дії ухвали 19.09.2016 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя А.В. Загреба