Рішення № 59157049, 21.07.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1634/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19,27 Сакун Д. І. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВініченка Б. Б.суддівХрапка В. Д., Новікова О. М. при секретаріВинник І. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет застави, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказував, що 26 січня 2012 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 910.13032, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 96 306 грн. терміном до 26 січня 2017 року для придбання транспортного засобу зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,99 % річних та ануїтентних платежів згідно з графіком.

З метою забезпечення виконання основного зобов'язання між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 07 березня 2012 року укладено договір застави транспортного засобу марки «DAEWOO» моделі Neхіа, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Позивач вказав, що ОСОБА_6 належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 268 301,53 грн. Крім того, ОСОБА_8 без згоди заставодержателя було відчужено предмет застави -транспортний засіб «DAEWOO» моделі Neхіа.

За вказаних обставин позивач, після зміни предмету позову, просив суд:

стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором у сумі 268301,53грн., в рахунок погашення кредитних зобов'язань на користь ПАТ «Ідея Банк» за кредитним договором №910.13032, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_6;

звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки «DAEWOO» моделі Neхіа, 2011 року випуску, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ «Ідея Банк» будь-якій третій особі покупцю від імені власника, для чого надати ПАТ «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити усі необхідні дії в органах ДАІ МВС України та всіх інших державних та недержавних органах (установах), отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати (виготовляти) ключі (їх) дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб (особу) власника, які пов'язані з продажем автомобіля, тощо;

вилучити у ОСОБА_7 транспортний засіб, який є предметом застави;

стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Ідея Банк» витрати по сплаті судового збору та інші можливі витрати пов'язані з розглядом справи.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 квітня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № 910.13032 в сумі 268301,53 грн., яка включає в

себе: 47801,82 грн. основний борг; 39958,71 грн. прострочений борг; 40305,11 грн. прострочені проценти; 958,9 грн. строкові проценти; 135286,04 грн. пеня за несвоєчасне зиконання зобов'язання; 2407,65 інші штрафні санкції та сплачений судовий збір в розмірі 2683,02 грн. В решті задоволення позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Ідея Банк», посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права в частині незадоволених позовних вимог, просить рішення в цій частині скасувати та ухвалити в частині нове рішення по суті позовних вимог, а в решті рішення залишити без змін.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості з ОСОБА_6 за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що останній умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору, а тому стягнув заборгованість згідно проведеного банком розрахунку.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором № 910.13032 в сумі 268301,53 грн. апелянтом не оскаржується.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку про звернення стягнення на предмет застави та вилучення транспортного засобу від нового власника, судом першої інстанції вказано на те, що одночасне стягнення суми боргу з боржника та звернення стягнення на предмет застави, за умови співпадіння в одній особі боржника із заставодавцем, недопускається.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №910.13032 від 26 січня 2012 року про надання кредиту в розмірі 96 306 грн. терміном до 26 січня 2017 року для придбання транспортного засобу зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,99 % річних та ануїтентних платежів згідно з графіком.(а.с. 40-41)

З метою забезпечення виконання кредитного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 07 березня 2012 року укладено договір застави транспортного засобу марки «DAEWOO» моделі Neхіа, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. (а.с. 38)

Таким чином, заставодавцем за вказаним договором є ОСОБА_6

Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України та стаття 1 ЗУ «Про заставу»).

Відповідно до частин 1,2 ст. 20 ЗУ «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша, друга статті 590 ЦК України).

За умовами п.1 пар. З договору застави, заставодержатель має право вилучити предмет застави, разом з документами та ключами до нього, в заставодавця та/або третіх осіб, де б та в кого б він не знаходився, й передати його на зберігання на майданчик Заставодержателя або сторонньої організації (особи) - зберігача у випадках

Пунктом 1, 2 пар. 5 договору застави передбачено, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором або договором застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором заставодержателя , в тому числі за рішенням суду.

Згідно довідки територіального сервісного центру № 7143 регіонального сервісного центру в Черкаській області МВС України № 31/23/43 вих-223 від 12 лютого 2016 року станом на 12 лютого 2016 року власником автомобіля «DAEWOO» моделі Neхіа, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 являється ОСОБА_7, який 04 лютого 2014 року зареєстрував даний автомобіль у ВРЕР ДАІ з обслуговування Вишгородського району на підставі довідки-рахунку ВІА № 229626, виданої 30 січня 2014 року філією ПП «Кобра 777» у м. Черкаси. На автомобіль видано номерний знак НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5. (а.с. 86)

Таким чином, за довідкою-рахунком ВІА № 229626 від 30 січня 2014 року ОСОБА_6 було відчужено автомобіль, що є предметом застави, ОСОБА_7, без дозволу та відому заставодержателя за договором від 07 березня 2012 року ПАТ «Ідея Банк».

Відповідно до статті 27 ЗУ «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч. З ст.9 вказаного Закону, якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом ст. 23 Закону, відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до ст. 12 Закону взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

4

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Це правило відповідає речовій природі застави як способу забезпечення, що отримало назву «право слідування».

Відомості про заставу транспортного засобу згідно договору застави від 07 березня 2012 року внесені до державного реєстру обтяжень рухомого майна 27 березня 2012 року. (а.с. 31-32)

За матеріалами справи встановлено, що станом на час розгляду справи власником спірного автомобіля є ОСОБА_7, на час реалізації транспортного засобу відомостей про припинення обтяження до Реєстру обтяжень внесено не було.

Реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених ст.ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Саме до цього зводяться висновки, викладені у постанові ВСУ від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, як вірно вказано і судом першої інстанції, обтяження та відповідне право на спірний автомобіль виникло у ПАТ «Ідея Банк» з моменту укладення договору застави, договір застави є чинним, відомості про обтяження не виключені з Реєстру обтяжень, особа заставодавця не змінилася, а тому позивач є чинним заставодавцем спірного автомобіля, а ОСОБА_7 є лише його новим власником.

Звертаючись до суду із позовом, ПАТ «Ідея Банк», керуючись правом на вільне обрання способу захисту права за ст. 16 ЦК України, просило суд стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором, а в рахунок погашення кредитних зобов'язань, звернути стягнення на предмет застави та вилучити автомобіль у нового власника.

У силу положень ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет застави повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України.

Забезпечувальне зобов'язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет застави покладається на заставодержателя. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет застави у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Звернення стягнення на предмет застави не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня.

5 Отже, стягнення заборгованості за основним зобов'язанням не виключає можливості

задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов'язання.

Саме до цього зводяться висновки, викладені у постанові ВСУ від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1080цс15, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про неможливість одночасного

задоволення вимоги банку про стягнення заборгованості та, в рахунок погашення

заборгованості, звернення стягнення на предмет застави, зроблений внаслідок помилкового

тлумачення норм матеріального права, в зв'язку із чим рішення суду в цій частині підлягає

скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову.

За змістом п.1 пар. З договору застави, заставодержатель має право вилучити предмет застави, разом з документами та ключами до нього, в заставодавця та/або в третіх осіб, де б та в кого б він не знаходився, й передати його на зберігання на майданчик заставодержателя або сторонньої організації (особи) зберігача, та/або зняти реєстраційні номери з ТЗ, у разі настання будь-якої з обставин, передбачених п. 1 пар. 5 договору.

Таким чином, вилучення предмета застави в разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов'язань відповідає умовам заставного договору та вимогам закону, а відтак вимога банку про вилучення транспортного засобу у ОСОБА_7 з передачею ПАТ «Ідея Банк» підлягає задоволенню.

Крім того, вилучення у відповідача заставного автомобіля, комплекту ключів та свідоцтва про його реєстрацію є умовами забезпечення можливості звернення стягнення на предмет застави.

Посилання ОСОБА_7 на ст. 388 ЦК України, добросовісність набуття ним права власності на предмет застави, та неможливість вилучення в останнього спірного автомобіля, колегією суддів оцінюється критично, оскільки спірні правовідносини регулюються нормами спеціального законодавства, зокрема ЗУ «Про заставу» та ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якими встановлений особливий порядок врегулювання звернення стягнення на предмет застави.

Крім того, враховуючи вимоги ч. З ст. 88 ЦПК України, із ОСОБА_6 на користь ПАТ «Ідея Банк» підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 951, 33 грн.

За вказаних вище обставин рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.1 ч.4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити.

Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 квітня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави та вилучення транспортного засобу скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити.

В рахунок погашення кредитних зобов'язань ОСОБА_6 (ІПН: НОМЕР_4), адреса реєстрації: АДРЕСА_2, за кредитним договором № 910.13032, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_6, звернути стягнення на користь ПАТ «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819) на предмет застави, який належить ОСОБА_7, адреса реєстрації: Київська обл., Вишгородський рн., АДРЕСА_1, а саме на автомобіль «DAEWOO» Nexia, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі НОМЕР_1, шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ «Ідея Банк» будь-якій третій особі-покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб'єктом оціночної діяльності, для чого надати ПАТ «Ідея-Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії в органах МВС України та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу власника, які пов'язані з продажем автомобіля тощо).

Вилучити в ОСОБА_7 транспортний засіб, який є предметом застави, а саме: автомобіль «DAEWOO» Nexia, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі НОМЕР_1 та передати публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819), адреса реєстрації: м. Львів, вул. Валова, 11, на період до його реалізації.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ПАТ «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 2 951, 33 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий :

Судді :