АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 554/7878/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1474/16Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді: Гальонкіна С.А.,
суддів: Абрамова П.С., Акопян В.І.,
при секретарі : Гнатюк О.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 лютого 2016 року та додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Приватного підприємства «Полтавське БТІ «Інвентаризатор», треті особи - Октябрська районна у м. Полтаві рада, Територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Полтави, про зобов'язання припинити право власності на нерухоме майно та скасувати його державну реєстрацію, в зв'язку з повним знищенням нерухомого майна та смертю власника.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
в с т а н о в и л а :
Позивачі 16.06.2015 року звернулися до місцевого суду з позовом до ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор», Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, третя особа - Октябрська районна у м. Полтаві рада, про зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності за адресою АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року залучено до участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор», Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції в якості третіх осіб - Територіальну громаду м. Полтави в особі Полтавської міської ради та Управління майном комунальної власності міста Полтави.
В подальшому позивачі неодноразово змінювали та доповнювали свої позовні вимоги.
29 жовтня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до суду клопотання про зміну і доповнення позовних вимог, відповідно до якого позивачі змінили суб'єктних склад осіб, які беруть участь у справі та виклали в новій редакції свої позовні вимоги.
Відповідно до вказаної заяви вбачається, що позовні вимоги пред'явлені лише до відповідача ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор», третя особа Октябрська районна у м. Полтаві рада, про зобов'язання ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор» припинити право власності на нерухоме майно ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 та скасувати його державну реєстрацію, в зв'язку з повним знищенням нерухомого майна та смертю власника. Також заявлено клопотання про виключення зі складу відповідачів Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції.
Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що позивачі є співвласниками в різних частках домоволодіння по АДРЕСА_2. В 2014 році їм стало відомо, що рішенням Октябрської районної ради народних депутатів від 11.07.1989 року був затверджений акт Полтавського міжміського бюро технічної інвентаризації про виділення будинку із складу домоволодіння з оформленням на нього права власності за ОСОБА_7 з присвоєнням окремої адреси: АДРЕСА_1 із закріпленням в користування земельної ділянки площею 330 кв.м. Цим же рішенням органу місцевого самоврядування, домоволодінню, співвласниками якого в теперішній час являються позивачі, було залишено в користування земельну ділянку площею 545 кв.м., а домоволодінню залишено адресу - АДРЕСА_2.
Домоволодіння, що належало померлому ОСОБА_7 та зареєстровано за ним на даний час, прийшло в непридатний стан для проживання та на даний час взагалі зруйновано. Земельна ділянка площею 330 кв.м не обслуговується та перетворилася в звалище сміття. З даного приводу позивачі неодноразово зверталися до органу місцевого самоврядування, однак вирішення питання так і не відбулося.
Враховуючи виниклі обставини, просили суд припинити право власності на нерухоме майно ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 та скасувати його державну реєстрацію, в зв'язку з повним знищенням нерухомого майна та смертю власника.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 лютого 2015 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Октябрської районної у м. Полтаві ради, треті особи - Приватне підприємство «Полтавське БТІ «Інвентаризатор», Реєстраційна служба Полтавського міського управління юстиції про припинення права власності в зв'язку з його знищенням та зі смертю власника, визнання права користування земельною ділянкою - задоволено.
Визнано частково недійсним пункт № 1 та пункт № 3 рішення Октябрської районної ради народних депутатів № 308 від 11.07.1989 року та припинено право власності за адресою АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 за його смертю та повним знищенням будинку.
Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право користування земельною ділянкою площею 875 кв.м, як прибудинковою територією житлового будинку по АДРЕСА_2.
Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 26 травня 2016 року зобов'язано ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор» припинити право власності на нерухоме майно ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 та скасовано його державну реєстрацію, в зв'язку з повним знищенням нерухомого майна та смертю власника.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави судовий збір позовну вимогу немайнового характеру в сумі 487,20 грн.
Стягнуто з ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор» на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судові витрати в сумі 902,60 грн.
Виправлено описку в даті ухвалення основного рішення та зазначено правильною дату ухвалення рішення - 29 лютого 2016року.
В апеляційних скаргах особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_2просить рішення та додаткове рішення суду скасувати, посилаючись на те, що при ухваленні рішення судом не було встановлено фактичні обставини по справі, в результаті чого грубо порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції взагалі не встановлювалося коло спадкоємців після смерті її батька ОСОБА_7 та не враховано, що після смерті батька спадщину прийняла її мати ОСОБА_8, а після смерті матері вона - ОСОБА_2 належним чином у встановленому законом порядку прийняла спадщину та 26 лютого 2014 року отримала свідоцтво про право на спадщину. Однак, судом вона не залучалася до участі у справі, а тому була позбавлена можливості захистити свої права власника та надати суду відповідні докази, що потягло протиправне позбавлення її права власності на нерухоме майно та права користуватися земельною ділянкою.
Колегія суддів, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що скарга на рішення суду підлягає частковому задоволенню, а скарга на додаткове рішення - задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно ч. 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів, житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 перебуває у спільній частковій власності позивачів. ОСОБА_3 належить 8/13 частин, ОСОБА_5 - 3/13 частин, а ОСОБА_4 - 2/13 частин, що підтверджується витягами з реєстру права власності на нерухоме майно (а.с.12,15).
Рішенням Октябрської районної ради народних депутатів від 11.07.1989 року був затверджений акт Полтавського міжміського бюро технічної інвентаризації про виділення будинку зі складу домоволодіння із земельною ділянкою площею 330 кв.м. з оформленням на нього права власності за ОСОБА_7 з присвоєнням окремої адреси: АДРЕСА_1 та залишенням в користуванні земельної ділянки площею 330 кв.м. Цим же рішенням органу місцевого самоврядування, домоволодінню, співвласниками якого в теперішній час являються позивачі, залишено адресу - АДРЕСА_2 та виділено в користування земельну ділянку площею 545 кв.м. (а.с.30-31).
Згідно повідомлення Реєстраційної служби Центрального відділу Державної реєстрації актів цивільного стану від 15.07.2015р. за № 65/02.03-06-89 вбачається, що в архіві є в наявності актовий запис про смерть № 3697 від 07.12.1999 року на ОСОБА_7 (а.с.64).
Відповідно до повідомлень ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 11.08.2015р. та 27.08.2015р. реєстрація права власності за адресою АДРЕСА_1 не проводилася, а станом на 04.08.2015 року встановлено факт повного знищення житлового будинку за зазначеною адресою (а.с.99,100).
Ухвалюючи рішення, місцевий суд вважав, що позивачами надано достатні докази для задоволення позову.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що суд порушив процесуальні норми щодо повного і всебічного встановлення фактичних обставин по справі та розгляду справи в межах заявлених вимог та наданих доказів із залученням до участі у справі всіх осіб, виходячи з наступного.
14 вересня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до суду клопотання про зміну і доповнення позовних вимог, відповідно до якого позивачі змінили суб'єктних склад осіб, які беруть участь у справі та виклали в новій редакції свої позовні вимоги. Відповідно до вказаної заяви позовні вимоги про визнання частково недійсними пунктів № 1 та № 3 рішення Октябрської районної ради народних депутатів № 308 від 11.07.1989 року, припинення права власності на ім'я ОСОБА_7, в зв'язку зі смертю власника та повним знищенням будинку, визнання права користування земельною ділянкою пред'явлено до Октябрської районної у м. Полтаві ради, третіми особами визначено ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор», Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції (а.с.93-94).
Судом першої інстанції не ухвалювалися будь-які процесуальні документи щодо здійснення заміни суб'єктного складу сторін та третіх осіб відповідно до поданого позивачами клопотання від 14.09.2015 року.
29 жовтня 2015 року позивачі подали до суду клопотання про залишення без розгляду змінених і доповнених позовних вимог згідно клопотання від 14.09.2015 року (а.с.127).
Судом першої інстанції не ухвалювалися будь-які процесуальні документи щодо вирішення поданої позивачами заяви про залишення без розгляду змінених і доповнених позовних вимог згідно клопотання від 14.09.2015 року.
Цього ж дня - 29 жовтня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до суду клопотання про зміну і доповнення позовних вимог, відповідно до якого позивачі змінили суб'єктних склад осіб, які беруть участь у справі та виклали в новій редакції свої позовні вимоги.
Відповідно до вказаної заяви вбачається, що позовні вимоги пред'явлені лише до відповідача ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор», третя особа Октябрська районна у м. Полтаві рада, про зобов'язання ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор» припинити право власності на нерухоме майно ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 та скасувати його державну реєстрацію, в зв'язку з повним знищенням нерухомого майна та смертю власника. Також заявлено клопотання про виключення зі складу відповідачів Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції (а.с.125-126).
Таким чином відповідно до останніх змін і доповнень до первісних позовних вимог суб'єктний склад відповідачів у справі становить - ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор», суб'єктний склад третіх осіб (з врахуванням залучених судом) - Октябрська районна у м. Полтаві рада, Територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради та Управління майном комунальної власності міста Полтави.
Разом з тим, як вбачається з вступної частини рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 лютого 2016 року у відкритому судовому засіданні була розглянута справа за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Октябрської районної у м. Полтаві ради, треті особи - Приватне підприємство «Полтавське БТІ «Інвентаризатор», Реєстраційна служба Полтавського міського управління юстиції, про припинення права власності у зв'язку з його знищенням та зі смертю власника, визнання права користування земельною ділянкою. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги. Визнав частково недійсним пункт № 1 та пункт № 3 рішення Октябрської районної ради народних депутатів № 308 від 11.07.1989 року; припинив право власності за адресою АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 за його смертю та повним знищенням будинку; визнав за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право користування земельною ділянкою площею 875 кв.м, як прибудинковою територією житлового будинку по АДРЕСА_2.
Однак, цей обсяг позовних вимог був змінений самими позивачами та не міг бути предметом розгляду в суді.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, так як подана заява про залишення позовних вимог без розгляду (а.с.127) була проігнорована судом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Тому суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням. Звернення із заявою про залишення позову без розгляду робить неможливим вирішення спору, навіть якщо на цьому наполягає відповідач.
Однак, суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав відповідну заяву.
Таким чином, враховуючи клопотання позивачів про залишення без розгляду позовних вимог про: визнання частково недійсними пункт № 1 та пункт № 3 рішення Октябрської районної ради народних депутатів № 308 від 11.07.1989 року; припинення права власності за адресою АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 за смертю та повним знищенням будинку; визнання за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право користування земельною ділянкою площею 875 кв.м, як прибудинковою територією житлового будинку по АДРЕСА_2 у відповідності до рішення виконавчого комітет Полтавської міської Ради № 20/312 від 13.06.1955 року, пред'явлених до Октябрської районної у м. Полтаві ради, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню згідно частини 1 статті 310 ЦПК України.
Що стосується перегляду додаткового рішення, то колегія суддів вважає, що воно також підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Задовольняючи уточнені позовні вимоги до Приватного підприємства «Полтавське БТІ «Інвентаризатор» про зобов'язання припинити право власності на нерухоме майно та скасувати його державну реєстрацію, в зв'язку з повним знищенням нерухомого майна та смертю власника, суд першої інстанціївзагалі не мотивував підстави задоволення позову.
Згідно доказів, наданих апелянтом суду апеляційної інстанції вбачається, що батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Після смерті батька в 1999 році, мати апелянта, як дружина померлого, фактично прийняла спадщину, що відповідало нормам закону на той момент.
Після смерті ОСОБА_8 спадщину прийняла ОСОБА_2, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.183). Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2 отримала 26.02.2014 року.
В подальшому ОСОБА_2 намагалася потрапити до свого домоволодіння, однак позивачі її туди не допускають, що стало підставою для звернення з цього приводу в різні інстанції (а.с.186-190).
Такі обставини не були предметом дослідження судом першої інстанції та відповідної оцінки.
Таким чином, в порушення вимог процесуального законодавства до участі у справі не було залучено всіх заінтересованих осіб, зокрема ОСОБА_2, що позбавило її можливості здійснення захисту своїх прав та надання суду відповідних доказів.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, суд виходить з принципу недопустимості обмеження права громадян на звернення до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції). Зокрема у рішенні від 04 червня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France) суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Стаття 1 пункт 1 Першого Протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Як вбачається з судової практики Європейського суду з прав людини, останній чітко зазначає, що друге речення першого пункту дозволяє позбавлення майна лише «на умовах, передбачених законом» (рішення у справі «Україна-Тюмень» проти України» (Ukraine-Tyumen v. Ukraine), N 22603/02, п. 49 від 22 листопада 2007 року).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як право доступу до суду для захисту порушених прав чи інтересів та фактично позбавив ОСОБА_2 права на судовий захист своїх прав як власниці спірного домоволодіння. Розгляд справи у відсутності ОСОБА_2 та не залучення її до розгляду у справі потягло за собою ухвалення рішення, яким фактично її позбавлено права власності на нерухоме майно, що являється порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка гарантує кожному захист своєї власності.
Викладені в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі визначені у ст. 27 ЦПК України.
В свою чергу, статтею 31 ЦПК України серед іншого задекларовано, що сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов. Крім цього, у ст. 33 ЦПК України визначено порядок заміни первісного відповідача належним відповідачем, або залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача.
Вказані положення процесуального закону слід розглядати таким чином, що суд, керуючись засадами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, не вправі перебирати на себе додаткові повноваження. Системний аналіз норм процесуального законодавства свідчить про те, що апеляційний суд на стадії апеляційного розгляду позбавлений можливості здійснення заміни неналежних відповідачів на належних або залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача.
Таким чином, оскільки апеляційний суд не може виправити допущені судом першої інстанції порушення в силу положень ст. 303 ЦПК України щодо меж розгляду справи та відсутності повноважень наданих йому цим Кодексом, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 309 ч.1 п.3,4, 310 ч.1, 207 ч.1 п.5, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 на рішення суду - задовольнити частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 лютого 2016 року - скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Октябрської районної у м. Полтаві ради, треті особи - Приватне підприємство «Полтавське БТІ «Інвентаризатор», Реєстраційна служба Полтавського міського управління юстиції про припинення права власності в зв'язку з його знищенням та зі смертю власника, визнання права користування земельною ділянкою - залишити без розгляду.
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 на додаткове рішення суду - задовольнити.
Додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 травня 2016 року- скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Приватного підприємства «Полтавське БТІ «Інвентаризатор», треті особи - Октябрська районна у м. Полтаві рада, Територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Полтави, про зобов'язання припинити право власності на нерухоме майно та скасувати його державну реєстрацію, в зв'язку з повним знищенням нерухомого майна та смертю власника- відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: (підпис) С.А.Гальонкін
Судді: (підпис) В.І.Акопян
(підпис) П.С.Абрамов
Згідно з оригіналом:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області С.А.Гальонкін
Судове рішення № 59153628, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 20.07.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/7878/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: