Рішення № 59152627, 19.07.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Ковальов В.М.

Доповідач - Романченко В.О.

Справа № 414/890/16-ц

Провадження № 22ц/782/541/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Романченка В.О.

суддів: Дронської І.О., Карташова О.Ю.

за участю секретаря: Коротенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_7 на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 13 червня 2016 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Капітал» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року Кредитна спілка «Капітал» (далі позивач) звернулася до суду із позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 30 вересня 2014 року між Спілкою та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 63-14-34, згідно до умов якого Спілка надала відповідачу кредит в розмірі 16 600 грн., а остання зобов'язувалася щомісячно до 30 числа кожного місяця сплачувати відсотки за користування кредитом з розрахунку 0,13% від залишку основної суми за кожен день користування кредитом та суму кредиту в розмірі 1 200 грн.

Того ж дня на забезпечення виконання кредитного зобов'язання були укладені договори поруки з ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

У зв'язку з невиконанням відповідачами своїх зобов'язань станом на 31 травня 2016 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 034 грн. 73 коп., яка складається з: 16 361 грн.73 коп. основної суми заборгованості за кредитом, 6 673 грн. плати за користування кредитом. Позивач просить стягнути з боржника та поручителів всю суму заборгованості та сплачені судові витрати.

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 13 червня 2016 року позовні вимоги Кредитної спілки «Капітал» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 солідарно на користь Кредитної спілки «Капітал» заборгованість за кредитним договором №63-14-34 від 30 вересня 2014 року у розмірі 24 484, 73 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 солідарно на користь Кредитної спілки «Капітал» заборгованість за кредитним договором №63-14-34 від 30 вересня 2014 року у розмірі 24 484, 73 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 солідарно на користь Кредитної спілки «Капітал» заборгованість за кредитним договором №63-14-34 від 30 вересня 2014 року у розмірі 24 484, 73 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду представником відповідача ОСОБА_7 подана апеляційна скарга з подальшими доповненнями, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи щодо стягнення боргу за кредитним договором з поручителя ОСОБА_2, ставить питання про скасування рішення суду в частинині стягнення суми боргу та судового збору з ОСОБА_2 та про відмову позивачу в задоволені позову в цій частині позовних вимог.

Інші учасники процесу зазначене рішення Кремінського районного суду Луганської області від 13 червня 2016 року не оскаржували, тому рішення суду щодо цих осіб в апеляційному порядку не переглядається

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції у повній мірі не відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Кредитна спілка «Капітал» та ОСОБА_4 30 вересня 2014 року уклали кредитний договір № 63-14-34 (а.с. 9-9а), згідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 16 600 грн. строком на 24 місяця, тобто до 30 вересня 2016 року, та зобов'язалася щомісячно до 30 числа кожного місяця сплачувати проценти (відсотки) за користування кредитом з розрахунку 0,13% від залишку основної суми кредиту за кожен день користування кредитом та суму кредиту у розмірі 1120,00 грн. згідно графіку, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідач ОСОБА_2 відповідно до договору поруки (а.с. 14) зобов'язався відповідати перед Кредитною спілкою «Капітал» за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань щодо виконання кредитного договору.

У розмірах та строки, передбачені графіком, свої зобов'язання відповідач ОСОБА_4 не виконувала, тобто допустила порушення зобовязання більш ніж п'ять місяців поспіль, що потягло наявність заборгованостіу розмірі 23 034, 73 грн.

27.05.2016 року Кредитна спілка «Капітал» пред'явила позов до ОСОБА_4 та поручителів про стягнення з них у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 63-14-34 від 30 вересня 2014 року, яка утворилась і має складати станом на 31.05.2016 року.

На підставі зазначеного суд першої інстанції, враховуючи встановленим факт наявності у відповідача ОСОБА_4 простроченої заборгованості більш ніж за п'ять місяців, виникнення права у Кредитна спілка «Капітал», відповідно до п. 5.4.3 кредитного договору, щодо повернення кредиту та сплаті процентів за його користування у достроковому порядку, виникнення у відповідача ОСОБА_4 зобовязання сплати боргу у солідарному порядку з відповідачем ОСОБА_2, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Кредитної спілки «Капітал» та стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у розмірі 23 034, 73 грн.

Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 212 ЦПК України допустився помилки при встановленні межі відповідальності відповідачем ОСОБА_2, як поручителем.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у забезпечення виконання умов кредитного договору № 63-14-34 від 30 вересня 2014 року між відповідачем ОСОБА_2 та Кредитною спілкою «Капітал» 30 вересня 2014 року було укладено договір поруки № 63-б (а.с. 14).

Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору поручитель зобов'язується перед Кредитною спілкою «Капітал» відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Спілкою позичальнику у вигляді кредиту згідно з кредитним договором № 63-14-34 від 30 вересня 2014 року у сумі 16600,00 грн. строком до 30.09.2016 року, з відповідною процентною ставкою за використання суми кредиту.

Відповідно до п.4.1 зазначеного договору поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед Кредитною спілкою «Капітал» за виконання позичальником умов основного зобовязання. Згідно із п.10 договір поруки набуває чинності з моменту його підписання.

Сторони, керуючись умовами ч.4 ст.559 ЦК України встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим договором є повне виконання позичальником або поручителем своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 63-14-34 від 30 вересня 2014 року між Кредитною спілкою «Капітал» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено 30.09.2014 року на строк користування кредитом по 30.09.2016 року включно, п.2.1. договору, а.с.9.

Строк виконання основного зобов'язання позивачем не змінювався.

Порука - це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно із ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основаного зобов'язання не пред'явить вимог до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Отже, умови договору поручительства про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не означають установлення строку припинення поруки в розумінні ст. 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не пред'явить вимоги до поручителя.

У разі пред'явлення кредитором вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

При цьому, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 03.03.2016 року за № 6-1599цс15, від 24 лютого 2016 року за № 6-2239цс15, від 29.06.2016 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Тому вимогу до поручителя ОСОБА_2 про виконання взятого ним зобовязання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки.

Також, як було зазначено вище, сторонами договору поруки передбачено строк дії поруки з урахування вимог ч.4 ст.559 ЦК України.

З урахуванням того, що Кредитна спілка «Капітал» строк виконання основного зобов'язання за договором кредитування не змінювала, порушення умов договору кредитування щодо належного повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом відповідач ОСОБА_4 допустила за період з грудня 2015 року, позивач, реалізуючи своє право вимоги дострокового виконання основного зобов'язання, як передбачено договором, звернувся до суду з позовом до боржника ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_2 - 27.05.2016 року (а.с. 5), то з поручителя ОСОБА_2 у солідарному порядку з ОСОБА_4, підлягає стягненню заборгованість, що утворилась за шість місяців до звернення позивача до суду, тобто за період з 27.11.2015 року по 27.05.2016 року, з урахуванням позовних вимог станом на 31.05.2016 року та вимог про дострокове стягнення заборгованості.

За таких обставин суд першої інстанції помилково стягнув з поручителя ОСОБА_2 ( у солідарному порядку) заборгованість за весь період невиконання боржником ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором.

Колегія суддів, з урахуванням розрахунку заборгованості за кредитним договором та графіку розрахунку повернення кредиту вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість у загальній сумі: 10398, 51 грн, що складається:

- з заборгованості поточної за тілом кредиту, станом на 31.05.2016 року - 3148,42 грн + прострочена заборгованість за тілом кредиту з 27.11.2015 року по 27.05.2016 року 5200,82 = 8349,24 грн. та із поточної заборгованості по процентам за користування кредитом, станом на 31.05.2016 року та простроченої заборгованості з 27.11.2015 року по 27.05.2016 року (виходячи із зазначеної заборгованості по тілу кредита) - 2049, 27 грн.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів частково погоджується із доводами апеляційної скарги, а саме з тим, що судом першої інстанції при стягнені боргу з поручителя ОСОБА_2 не були враховані положення ч. ст. 559 ЦК України.

Колегія суддів вважає безпідставним довід апеляційної скарги про те, що боржник ОСОБА_4 не сплачувала борг за кредитним договором з листопада 2014 року, а тому позивач пропустив шестимісячний строк звернення з позовом до поручителя оскільки порука припинена та визнання її такою.

Зазначені доводи не відповідають дійсності тому, що відповідно карточки платежів по кредиту, останній платіж боржником був здійснений 18.12.2015 року (а.с. 6).

На думку колегії суддів є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що договір поруки № 63-6 від 30 вересня 2014 року є недійсним, виходячи з того, що у п. 5.1 договору не коректно вказана сума, яку поручитель повинен бути сплатити у разі невиконання кредитного договору боржником. Вказані доводи апелянти були предметом розгляду судом першої інстанції та щодо них було зроблено відповідні висновки, з якими погоджується і судова колегія.

Що стосується доводів апелянта про невірно вказану дату сплати кредиту боржником до 18 грудня 2016 року (а ні 2015 року), відповідно до рішення суду (а.с. 65, абз. 13), то колегія суддів вважає це опискою, яка не може суттєве вплинути на висновки суду з цього приводу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення по справі;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому апеляційна скарга із доповненнями представника відповідача ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення судом розміру суми заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2, як поручителя, у солідарному порядку з боржником ОСОБА_4, з якого сума заборгованості підлягає стягненню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки сума стягнення боргу з ОСОБА_2, як з поручителя зменшена, а апеляційна скарга задоволена частково, то як з відповідача так і з позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 п.3 ч.1, 309, 313, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 13 червня 2016 року в оскаржуваній частині змінити.

Позов Кредитної спілки «Капітал» про стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_4 солідарно боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Зменшити стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Капітал» заборгованість за кредитним договором №63-14-34 від 30 вересня 2014 року з 24 484 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 73 коп. до 10398 (десять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 51 коп. та зменшити стягнення судових витрат з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Капітал» з 459, 33 грн. до 133, 99 грн.

Стягнути з Кредитної спілки «Капітал»на користь ОСОБА_2 судові витрати за подачу апеляційної скарги у розмірі 643, 80 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: