Рішення № 59140267, 14.07.2016, Оболонський районний суд міста Києва

14.07.2016 Справа № 756/13327/15-ц

Унікальний № 756/13327/15-ц

Провадження №2/756/1159/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Приголовкіну В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю та стягнення аліментів на утримання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в розмірі 4000 грн., починаючи від дня звернення до суду з позовом до досягнення дитиною повноліття.

В подальшому, в ході розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги та крім стягнення аліментів просила визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, разом з нею за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 24 липня 2001 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, від якого вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сімейне життя не склалось, вони з відповідачем не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства, до 02 січня 2016 року вони проживали разом в одній квартирі, але різних кімнатах.

Позивач зазначає, що 08 жовтня 2015 року вона звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовами про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ спільного майна подружжя, у зв'язку з чим її відносини з відповідачем погіршилися, він кілька разів її бив руками. Після чергової сварки вночі 03 січня 2016 року на наступний день відповідач разом з дитиною пішов з квартири. Як потім стало відомо позивачу, відповідач звернувся до Служби у справах дітей Оболонської РДА в м. Києві з заявою про те, що позивач нібито систематично перебуває в стані алкогольного сп'яніння та вчиняє по відношенню до нього та дитини протиправні дії. Проте актом обстеження житлово-побутових умов від 05 січня 2016 року вказані обставини спростовані, натомість за повідомленням позивача проти відповідача порушено кримінальне провадження за фактом нанесення позивачу тілесних ушкоджень.

Позивач вказує, що з моменту народження та до 03 січня 2016 року вона дбала про їх спільну з відповідачем дитину, приділяла увагу навчанню дитини, її духовному, моральному, фізичному розвитку, влаштовувала дитину на різноманітні гуртки та навчальні програми. Вона офіційно працевлаштована, спиртними напоями не зловживає, на обліку у психіатра не перебуває, є емоційно-стійкою та врівноваженою. З урахуванням всіх щомісячних витрат вона витрачала на дитину близько 8000 грн. на місяць, та за період з травня 2015 року по жовтень 2015 року витратила більше ніж 30000 грн.

Як зазначає позивач, відповідач з 24 вересня 2010 року ніде не працював, жодних доходів не отримував, утриманням дитини та майна займалась позивач, тільки після того, як позивач звернулася до суду з позовами про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ спільного майна подружжя, відповідач 10 грудня 2015 року працевлаштувався на посаду помічника народного депутата України ОСОБА_4 та отримує заробітну плату в розмірі 973,91 грн.

На підставі викладеного позивач просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 з нею за адресою: АДРЕСА_1, а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 4000 грн. щомісячно, починаючи від дня звернення до суду з позовом та до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач зазначила, що вона з відповідачем перебувала в шлюбі з 2001 року, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.03.2016 року шлюб розірвано. Донька ОСОБА_3 народилася у 2006 році, перші два роки дитиною займалася вона, а відповідач працював. Коли дитині було 1,5 роки, вона вийшла на роботу, працює лікарем (лор) у Комунальному некомерційному підприємстві «Консультативно-діагностичний центр» Подільського району м. Києва на 0,75 ставки за таким розкладом: понеділок, середа, пятниця - з 08:30 до 13:00, вівторок - з 13:30 до 17:00, субота, неділя - вихідні. З дитиною допомагала свекруха, яка приходила 2 рази на тиждень, також допомагала її мати, розвитком дитини займалася позивачка. Коли дитині було 3 роки, вона пішла в дитячий садочок, в 4 роки дитина ходила в дитячий садочок на цілий день, також відвідувала танці та рукопашний бій, куди її водив свекор. Коли дитині виповнилося 5 років, відповідач перестав працювати. У 7 років дитина пішла до школи, відповідач займався з нею англійською мовою, забирав дитину з групи подовженого дня, відводив до школи та забирав зі школи, а їсти готувала позивач. У вихідні дні відповідач з дитиною гуляв, ходили на дитячий майданчик та на стадіон, вони разом гралися в настільні ігри. Позивач зазначила, що 85 відсотків необхідної турботи про дитину здійснювала саме вона. Відповідач коли не працював, то дивився серіали та слухав аудіо книги. Коли донька хворіла, то відповідач був з дитиною, позивач на лікарняні не ходила. Позивач їздила з дитиною на море. У вересні 2015 року позивач вирішила розірвати шлюб з відповідачем, оскільки у них були постійні сварки, відповідач міг кричати з будь-якого приводу, не приймав нічию точку зору, також сварилися з побутових питань, оскільки відповідач не хотів нічого робити. Також позивач вказала, що відповідач її бив, близько разу на місяць, коли хотів довести свою точку зору, що інколи відбувалося в присутності дитини.

На даний час дитині 9 років, вона ходить до школи у 3 клас. З вересня по січень 2016 року обстановка була дуже напружена, оскільки відповідач погрожував їй, вимагав, щоб вона відмовилася від майна та пішла з їх життя. Вони жили у різних кімнатах. Близько третьої години ночі 03 січня 2016 року комп'ютер в її кімнаті почав пищати, вона зателефонувала відповідачу, щоб він їй допоміг, на що він їй нецензурно відмовив. Після цього вона пішла до його кімнати, там він її вдарив і вона закричала, у зв'язку з чим прокинулася дитина, потім відповідач забрав дитину до себе спати, а вранці о 08 годині вони почали тихо збиратися та пішли жити до бабусі (матері відповідача), вона спитала в доньки куди вони йдуть і вона відповіла, що вона йде з татом жити до ОСОБА_5 (бабусі). Позивач вказує, що донька знала про те, що вони з відповідачем розлучаються і обрала залишитись з батьком, проте не пояснила чому. Через день після цього відповідач прийшов і почав збирати речі дитини, а потім написав заяву на позивачку в Службу у справах дітей, що вона п'є та не турбується про дитину, зі Служби приходили оглядати квартиру. Зимові канікули донька провела у бабусі. Позивач пропонувала з нею погуляти, проте відповідач не пустив. Після канікул донька пішла до школи, позивач з нею спілкувалася там (2-3 рази на тиждень). Коли донька захворіла, вона хотіла забрати її до себе, проте відповідач залишив доньку у бабусі. Позивач змогла побачити дитину тільки 8 березня, вони на три дні їздили в гості. Позивач вказує, що на даний момент дитина взагалі не хоче з нею спілкуватися та сама не дзвонить. Відповідач дочці у спілкуванні з нею не перешкоджає, дитина сама не хоче спілкуватися, на її пропозицію прийти до неї та десь піти погуляти дитина відмовляється, в розмові по телефону каже: «Пока», і кладе слухавку, психолог радить їй дитину з цього приводу не чіпати.

Відповідач проти позову заперечував та звернувся до суду з зустрічним позовом, уточненим в ході розгляду справи, в якому просив визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з ним, зареєстроване місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1, а також стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі ? частини від усіх видів її доходу щомісячно, починаючи від дня звернення до суду з зустрічним позовом та до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що від шлюбу, укладеного між позивачем та відповідачем 24 липня 2001 року, у них 19 жовтня 2006 року народилась донька ОСОБА_3, яка з моменту свого народження та до грудня 2015 року проживала разом з обома батьками за адресою: АДРЕСА_1. Проте з початку січня 2016 року дитина проживає разом з батьком та бабусею за адресою: АДРЕСА_2.

Батько прагне, щоб донька гармонійно розвивалась як фізично, так і духовно, він турбується про стан здоров'я дитини, зокрема, оскільки у дитини є проблеми з очима, він робить їй спеціальний масаж очей, обмежив перегляд телевізора та користування комп'ютером та планшетом, компенсувавши це прогулянками на свіжому повітрі та спільними розвиваючими іграми.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, на Новий 2016 рік ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почала допитувати доньку з ким вона хоче жити після розлучення батьків, а коли почула, що донька бажає проживати з батьком, почала погрожувати дитині вправлянням мізків, у зв'язку з чим дитина півдня ходила поруч з батьком, побоюючись дій з боку матері за зрадництво.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що вночі 03 січня 2016 року ОСОБА_1 увірвалась до його кімнати та почала жбурляти в нього підручними засобами, наносити удари по обличчю та руках, що було зафіксовано позивачем на відеокамеру його мобільного телефону. Це відбувалось на очах у дитини, яка вранці на наступний день попросила батька перейти разом жити до бабусі ОСОБА_5, що він і зробив. Під час переселення батька та дитини до бабусі ОСОБА_1 викликала поліцію, заявивши про викрадення дитини, проте коли працівники поліції дізналися, що дитина знаходиться з батьком, подальші дії ними не вживались.

Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що ним було подано заяву дільничному інспектору Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві про зникнення важливих цивільно-правових документів та великої грошової суми, які були у спільному користуванні подружжя. ОСОБА_1 повернула документи, а 04.02.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про заволодіння коштами ОСОБА_5 шляхом зловживання довірою.

Позивач звертає також увагу суду на те, що він на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, на момент огляду у лікаря-психіатра у нього психотичної симптоматики не виявлено, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом він не перебуває.

За час свого проживання з донькою як з відповідачкою, так і зі своєю матір'ю, позивач весь свій вільний час приділяє доньці, водить її на виставки, на льодовий каток, на ролердром, в кінотеатр та цирк, купує свіжі продукти. Вказує, що ОСОБА_1 не доведено факту витрачання нею по 8000 грн. на доньку щомісячно, і крім того, її твердження про влаштування доньки до різноманітних гуртків та навчальних програм не відповідають дійсності, оскільки донька ходить лише на танцювальний гурток стилю хіп-хоп, з якого забирає та за який оплачує виключно батько. Також ним було розроблено розпорядок дня доньки, який включає в себе все необхідне для навчання, розвитку та відпочинку дитини.

На думку позивача, твердження відповідачки про те, що вона, надаючи перевагу інтересам дитини, обмежує себе в багатьох речах, також не відповідають дійсності, оскільки серед чеків нібито на придбання товарів для дитини є багато товарів безпосередньо для самої відповідачки, а долучений чек на покупку набору для дайвінгу належить самому позивачу, оскільки це він його купував разом з донькою доньці на день народження. Чеки з закладів швидкого харчування, на думку позивача, доводять лише факт того, як ОСОБА_1 ставить під загрозу стан здоров'я доньки. Крім того, позивач звертає увагу на те, що надані відповідачкою чеки на придбання продуктів у магазинах не узгоджуються між собою, оскільки у відповідачки не вистачило б часу щоб добратися з одного магазина до іншого за короткий проміжок часу.

Виходячи з викладеного, позивач за зустрічним позовом просив відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов, визначивши місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, разом з батьком ОСОБА_2, та стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі ? частини всіх видів заробітку ОСОБА_1 щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня звернення до суду з зустрічним позовом та до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом додатково пояснив, що донька була довгоочікувана, з моменту її народження він з дружиною та їх батьки її дуже любили. Дружина була в декретній відпустці до часу, коли доньці виповнилося півтора роки. Він з вересня 2010 року офіційно не працював, надавав консультації з лобіювання інтересів малого та середнього бізнесу, отримував в середньому близько 500-600 доларів США на місяць. З грудня 2014 року працював на громадських засадах помічником депутата та доходів не отримував, з 10 грудня 2015 року офіційно влаштувався помічником депутата та отримує 1400 грн. на місяць. З березня 2015 року по теперішній час він займається підприємницькою діяльністю - продає мопеди, це сезонний бізнес з березня по вересень, який не потребує його постійної присутності на робочому місці. За останні півроку він заробив близько 100000 грн. Вказав, що з 4 років донька займається з ним англійською мовою, він створив для неї каталог книжок, які їй необхідно прочитати. У першому класі в доньки почалися проблеми з зором (короткозорість), тому він почав більше гуляти з дитиною (ходили гуляти на вулицю, на ковзани, в кіно тощо), почав слухати з нею аудіокниги. В школу відводив та забирав дитину зі школи він, навчанням і розвитком дитини займався також він, дружина з дитиною на вулиці не гуляла, тому він це робив. Донька влітку відпочивала в Криму та на дачі. Дружина працювала 4 дні на тиждень по 4 години на день, мала три дні вихідних. Він більшість часу проводив вдома з дитиною, міг годину-півтори два-три рази на день працювати по бізнесу, і хоча дійсно не готував їсти (дружина готувала), не прав та не прасував, проте прибирав в квартирі, ходив за продуктами до магазину, мив посуд. Позивач за зустрічним позовом також зазначив, що донька перестала звертатися до матері з 6 років, оскільки мама дивилася серіали і відправляла доньку до нього, тому контакт доньки з матір'ю, як з другом та порадником, було втрачено. Сімейний бюджет у нього з відповідачкою був спільний та поповнювався в основному за рахунок його доходів. У 2015 році відповідачка відпочивала з дитиною в Туреччині та в Херсонській області.

Позивач також вказав, що його стосунки з відповідачкою погіршилися, коли він помітив, що вона зловживає спиртними напоями (протягом останніх 5 років дружина вживала слабоалкогольні напої кожен день, а у вихідні дні - більш міцні напої (віскі, коньяк)) Він робив їй зауваження, навіть казав про це її матері, проте дружина йому сказала, що вона доросла людина і буде робити те, що хоче, а якщо вони не можуть у цьому знайти спільної мови, то тоді вона з ним розлучиться. У вересні 2015 року відповідачка повідомила йому, що буде з ним розлучатися, хоче жити з дитиною та продати квартиру, при цьому забрала собі правовстановлюючі документи на квартиру, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про одруження та спільні кошти. В жовтні він спитав у доньки з ким вона хотіла б залишитись після розірвання шлюбу, на що донька сказала, що з ним, оскільки він приділяє їй більше уваги та часу, та не обманює її. З мамою вона про це не хотіла розмовляти, щоб, як сказала донька, її не засмучувати. Відповідачка коли дізналася з ким донька хоче залишитись, погрожувала дитині вправити їй мізки та навчити любити маму, казала, що якщо батько відмовиться продавати квартиру, то вона запустить туди циган.

03 січня 2016 року після конфлікту з відповідачкою щодо комп'ютера він з дитиною пішов жити до своєї матері, оскільки донька сказала, що хоче піти до бабусі, щоб цього не бачити, з того часу дитина постійно проживає з ним у бабусі. На наступний день він прийшов за речами, а відповідачка викликала поліцію. Вони з дитиною разом провели новорічні свята без відповідачки. Коли пішли до школи, донька захворіла, відповідачка хотіла її лікувати, але була проти того, щоб він був поряд з донькою, тому вони повернулися до бабусі. Кілька разів відповідачка приходила до них, і близько години грала з дитиною в настільні ігри, також дзвонила та пропонувала піти з донькою погуляти, на що донька відмовилась та сказала, що ніколи не гуляла з мамою та не знає, що з нею буде робити.

Повідомив, що за останні місяці відповідачка спілкувалася з дитиною кілька разів і виключно з питань існуючих судових спорів, донька без матері почувається комфортно, телефонувати їй та проживати з нею не хоче, матір дитину не утримує, її життям не цікавиться, лише запитує, як донька навчається та чи поїла. Донька навчається добре, має в школі багато друзів, його матір - бабуся дівчинки піклується про дитину: годує, пере, працює, проводить з нею час, у них дуже гарні стосунки. Позивач зазначив, що якщо судом буде вирішено поділити квартиру, в якій зараз мешкає відповідачка, то він викупить ? частину квартири і буде там жити з донькою.

Представник Служби у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти визначення місця проживання дитини з позивачем та стягнення з відповідача на користь позивача на утримання дитини аліментів, щодо задоволення зустрічного позову заперечувала в повному обсязі. Також Службою у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації було подано до суду висновок про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду повідомила, що є матір'ю позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 Зазначила, що коли постало питання про розірвання шлюбу, онука їй казала, що мама хоче її забрати з гімназії на проспект Науки, щоб її ніхто не бачив, а коли вона хворіла і батько питав, які ліки необхідно купити, то мама відповідала, що всю інформацію можна знайти в Інтернеті. Також онука розказувала бабусі, що мама погрожувала татові заселити в їх квартиру чужих людей, казала, що вдарить себе кілька разів і скаже, що це тато зробив. 03 листопада 2015 року близько 22 год. 30 хв. свідок приходила до квартири сина, оскільки хвилювалася за сім'ю, та побачила п'яну ОСОБА_1, яка була з сусідкою та задавала їй якісь дивні питання, дихнула на сусідку, на що та сказала, що вона пила. Також свідок побачила розлиту воду, на що син їй сказав, що то дружина вилила на нього. Свідок вказала, що інколи, коли у неї з невісткою були гарні стосунки і та її по сімейному цілувала, то свідок відчувала запах алкоголю з порожнини рота. Також онука колись при ній сказала своїй подрузі, що мама п'є, розповідала бабусі, що мама купує пиво, а сама ОСОБА_1 колись їй розповідала, що падала на вечірці. Сама свідок цю тему ніколи не розвивала, ні у сина, ні у когось іншого нічого не питала. Свідок також вказала, що ОСОБА_1 вдень спить, хоча якщо вона вдома, то чому б не забрати доньку з групи подовженого дня та щось приготувати, хоча зі слів свідка ОСОБА_1 не любить готувати. Ще у середині вересня 2015 року ОСОБА_1 сказала їй, що буде подавати на розлучення, рішення суду про розірвання шлюбу було 16 березня 2016 року.

Свідок повідомила суду, що 03 січня 2016 року вранці син прийшов до неї з онукою і сказали, що будуть жити з нею, онука їй сказала, що це вона запропонувала татові пожити у бабусі, оскільки вдома мама вчинила скандал. Як зазначила свідок, ОСОБА_1 інколи телефонує дитині, але в цей час каже їй про батька щось погане, тому онука і не бажає розмовляти з нею. За весь час ОСОБА_1 приходила до них два-три рази, дивилась горло дитини, зараз бачиться з дитиною в школі, оскільки свідок поміняла замки в дверях після того, як зі слів свідка ОСОБА_1 вкрала у неї гроші. Також ОСОБА_1 забирала доньку на 8 березня до своєї сестри, і ще кілька разів. Коли взимку онука хворіла й лікувалася у них, то навіть про свою матір не згадувала і бачити її не хотіла. На даний час ОСОБА_6 за мамою не сумує, коли вона їй телефонує, то відповідає коротко і розмовляє недовго, а коли не телефонує, то і ОСОБА_6 їй не телефонує, до матері не проситься і жити з нею не хоче, а хоче жити з батьком. Привітати ОСОБА_1 з днем матері онука не захотіла, сказала бабусі, що потім скаже матері, що про свято не знала. Дуже зраділа коли тато повідомив їй, що вони з мамою розвелись. Навчається дівчинка дуже добре, влітку їде відпочивати у табір на Азовське море. У 2015 року дитина відпочивала з матір'ю на морі. Також свідок повідомила, що її син працює на посаді помічника народного депутата з 2015 року займається продажем мопедів, вказала, що давала йому 5000 грн. зі свого депозиту.

Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, показання свідка, думку дитини, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що первісний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким з них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органами опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвитку дитини.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, якій на час розгляду справи виповнилося 9 років.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2016 року шлюб між сторонами розірвано.

З 03 січня 2016 року відповідач проживає разом з дитиною у своєї матері ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, а позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно довідки форми №3 КК «Центр комунального сервісу» №377/83/13 (№14869) від 20 листопада 2015 року АДРЕСА_1 в м. Києві зареєстровані ОСОБА_2 (з 14.08.2002 року) та ОСОБА_1 (з 25.09.2003 року). За повідомленням сторін їх донька ОСОБА_3 ніде не зареєстрована.

З пояснень сторін вбачається, що в провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання за ним права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, на даний час рішення по справі ще не ухвалено.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов Служби у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 05 січня 2016 року квартири АДРЕСА_1 проведеного за заявою ОСОБА_2, під час відвідування родини вдома була присутня мати дитини ОСОБА_1, через 10-15 хвилин підійшов батько ОСОБА_2 Приміщення квартири охайне. У дитини є окрема кімната, яка обставлена сучасними меблями в хорошому стані: ліжко, письмовий стіл, шафа для одягу, шафа для іграшок, полички для книг та підручників, є розвиваючі іграшки та література відповідно до віку дівчинки. В холодильнику є продукти харчування. В ході бесіди стало відомо, що подружжя з вересня 2015 року перебуває в стані розлучення. Батьки між собою конфліктують в присутності дитини. З матір'ю проведено профілактично-виховну бесіду та рекомендовано роботу з психологом. Крім того, в акті зазначено, що для дитини створені всі умови для нормального проживання, але вкрай загострені стосунки між батьком та матір'ю можуть негативно впливати на фізичний та психічний стан дитини.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов Служби у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 17 березня 2016 року квартири АДРЕСА_2 проведеного за заявою ОСОБА_2, під час обстеження в квартирі знаходився батько дитини та бабуся. Дівчинка займає кімнату разом з бабусею, дана кімната облаштована великим ліжком, шафою для одягу, телевізором, тумбами. Іншу кімнату займає батько, дана кімната облаштована розсувним диваном, шафою для одягу, письмовим столом, за яким дівчинка робить домашні завдання. В квартирі охайно, прибрано, облаштована необхідними меблями та побутовою технікою. Зі слів батька за даною адресою він з донькою проживає з 03 січня 2016 року. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2016 року шлюб між батьками ОСОБА_3 розірвано. Для дитини створені належні умови для всебічного розвитку, навчання та проживання. ОСОБА_7 має іграшки в достатній кількості та забезпечена одягом відповідно до сезону.

З відповіді Служби у справах дітей Оболонської РДА в м. Києві №10413-31 від 15 січня 2016 року, адресованій ОСОБА_1 на її заяву від 11.01.2016 року про повернення їй малолітньої доньки ОСОБА_3, вбачається, що відповідно до вищевказаних актів обстеження житлово-побутових умов дитина проживала разом з обома батьками в квартирі, оформленій на батька дитини, але придбаній в шлюбі. У квартирі зареєстровані тільки батьки дівчинки, дитина не має місця реєстрації за жодною адресою. Під час проведення профілактичної бесіди з батьком дівчинки було з'ясовано, що він з донькою тимчасово проживає у своєї матері за адресою: АДРЕСА_2, під час обстеження вказаної квартири було з'ясовано, що дівчинка має все необхідне для виховання та розвитку. Для вирішення поставленого питання рекомендовано звернутися до суду.

Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Подільського району м. Києва №187 від 05 листопада 2015 року позивач ОСОБА_1 працює лікарем ЛОР КНП «КДЦ» Подільського району м. Києва, її заробітна плата за період з травня 2015 року по жовтень 2015 року становить 19003,02 грн.

Згідно довідки Управління кадрів Апарату Верховної Ради України №20-26/3301 від 20 травня 2016 року ОСОБА_2 з 10 грудня 2015 року по 27 квітня 2016 року працював на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_4 без поширення дії Закону України «Про державну службу», з 28 квітня 2016 року по 03 травня 2016 року працював на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_4 з поширенням дії Закону України «Про державну службу», з 04 травня 2016 року працює на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_4 без поширення дії Закону України «Про державну службу», заробітна плата становить 6000 грн. на місяць.

З характеристики КНП «КДЦ» Подільського району м. Києва вбачається, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді лікаря-отоларинголога в КНП «КДЦ» Подільського району м. Києва з 21.03.2006 року по теперішній час. Лікар вищої категорії, головний спеціаліст РУОЗ Подільського району м. Києва, кваліфікований, вдумливий, грамотний лікар. Постійно підвищує свою ділову та професійну кваліфікацію. До своїх функціональних обов'язків відноситься відповідально, не конфліктна, користується повагою та авторитетом у колег та пацієнтів. Чуйна, доброзичлива людина. Вміє вислухати, дати корисну пораду. У своїй роботі використовує новітні медичні технології. Після народження дитини та виходу з відпустки по догляду за дитиною до трьох років працює на 0,75 ставки в зв'язку з необхідністю виховання та піклування про доньку.

Згідно довідки №10 від 14 січня 2016 року Київського міського психоневрологічного диспансеру №5 ОСОБА_1 станом на 14.01.2016 року на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, за медичною допомогою до закладу не зверталась.

Згідно сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серія 12ЯЯХ №979509 від 06 січня 2016 року у ОСОБА_1 ознак наркологічних захворювань не виявлено.

Згідно довідки Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» №356946 від 14 січня 2016 року ОСОБА_2 під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває.

Згідно довідки №55 від 14 січня 2016 року Київського міського психоневрологічного диспансеру №3 ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з консультативного висновку №10 від 15 січня 2016 року Київського міського психоневрологічного диспансеру №3 вбачається, що у ОСОБА_2 на момент огляду психотичної симптоматики не виявлено, на обліку не перебуває.

З інформаційної довідки №25-10-53 за результатами роботи з психологом, виданої 01 лютого 2016 року Оболонським районним в м. Києві Центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені такі риси характеру, як товариськість, відкритість, необхідність у контактах, має широке коло знайомств, спокійна, оптимістична, добродушна, швидко пристосовується до нових умов, швидко зближується з людьми, вміє регулювати свої імпульси, строго дотримується розпорядку життя, системи в роботі. Рівень адаптованості до соціального оточення високий, ситуацію, яка спричинила стан невдоволення, придушення та розладу буде сприймати як щось, що нормалізується з часом, при цьому акцент робиться на необхідності вирішити посталу проблему. ОСОБА_1 майже не притаманні ворожість і звинувачення, спрямовані проти когось з оточення, коли її звинувачують, то у неї частіше всього виникає почуття провини та притаманний самоосуд. ОСОБА_1 є достатньо впевненою у собі людиною, вона самостійно знаходить у собі сили вирішити свої проблеми не покладаючись на оточуючих, провідними психологічними особливостями ОСОБА_1 є вразливість, чутливість, образливість, при цьому вона емоційно стійка, їй властива гнучкість у поведінці. Щодо конфліктної ситуації, яка склалася в сім'ї, то ОСОБА_1 з самого початку намагалася її врегулювати. Проте важливу роль у встановленні зниженого настрою ОСОБА_1 відіграє недоброзичливе відношення оточуючих, ситуації емоціонального відкидання з боку значущих для неї осіб, зокрема, чоловіка та доньки.

З характеристики гімназії №143 в м. Києві виданій ОСОБА_1 вбачається, що мати ОСОБА_3 - ОСОБА_1 починаючи з перших днів відвідування навчального закладу дівчинкою та по теперішній час приймає активну участь у житті та навчальному процесі доньки, всіляко розвиває її здібності та таланти, приймає активну участь у житті класу. Мати відводить та забирає дитину зі школи, відводить на гуртки. Дитина завжди охайно вдягнена. Мати постійно відвідує батьківські збори та систематично цікавиться у викладачів успіхами доньки, своєчасно здійснює оплату за навчання та харчування дитини в школі.

З характеристики гімназії №143 в м. Києві від 22 жовтня 2015 року виданій ОСОБА_2 вбачається, що батько бере активну участь у навчально-виховному процесі доньки ОСОБА_3 Кожного ранку проводжає до гімназії та після занять забирає. Регулярно відвідує гімназію, батьківські збори. Проявляє ініціативу та допомагає облаштуванню класної кімнати, що сприяє підвищенню комфорту навчання в класі. Систематично та своєчасно сплачує кошти пов'язані із харчуванням в їдальні гімназії, вносить кошти до благодійного фонду гімназії. На всі рекомендації щодо додаткових занять з дитиною реагує оперативно. Самостійно займається з дитиною вдома, цікавиться її успіхами в навчальному процесі. Поза учбовим процесом займається фізичним та духовним розвитком дитини - заохочує до занять спортом, відводить та забирає зі спортивної секції, спілкується з дитиною на різноманітні теми. Дитина зібрана, охайна, має всі необхідні для навчання приладдя. Характер дитини врівноважений, цілеспрямований, вимогливий до себе. У спілкуванні відкрита, не закомплексована. Має високий навчальний бал. У класі та школі має друзів, комунікабельна. Нарікань та претензій до батька щодо виховання дитини або щодо навчання немає.

З розписки від 22 лютого 2016 року ОСОБА_8, керівника дитячої студії хіп-хоп танців у гімназії №143 м. Києва, яку відвідує ОСОБА_3, вбачається, що за заняття своєчасно та в повному обсязі сплачує батько ОСОБА_7 - ОСОБА_2, який забирає дівчинку після занять.

З розписки ОСОБА_9, казначея 3-Б класу гімназії №143 у м. Києві, вбачається, що ОСОБА_2 у період з 01 вересня 2013 року по теперішній час вносилися та вносяться благодійні пожертвування з метою подальшого їх зарахування до благодійного фонду гімназії.

З матеріалів справи вбачається, що батьком дитини ОСОБА_2 розроблено розпорядок буднього та вихідного дня дитини, яким серед іншого передбачено повноцінне приділення уваги батьком життю та здоров'ю дитини, її фізичному та культурному розвитку, зокрема, настільні (стратегічні та логічні) ігри чи ігри для власного задоволення (ляльки чи ліпка з пластиліну), прогулянки на свіжому повітрі, виконання домашнього завдання, що потребує уваги батька, розмови з батьком про те, як пройшов день, планування наступного дня, проведення процедур спрямованих на покращення зору, прослуховування аудіокнижок, обговорення цікавих моментів та роз'яснення незрозумілих слів чи фразеологізмів тощо.

Як вбачається з висновку комісії з питань захисту прав дитини Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації №104-9001 від 22 грудня 2015 року, ОСОБА_1 повідомила комісії, що має намір придбати іншу квартиру та хоче аби місце проживання доньки було визначено з нею, а ОСОБА_2 повідомив, що немає наміру продавати їх спільну квартиру та хоче, щоб донька проживала з ним в цій квартирі. Виходячи з вищенаведеного та враховуючи, що на той час батьки разом з дитиною проживали в одній квартирі і між ними не було спору щодо визначення місця проживання дитини, комісія дійшла висновку про недоцільність визначення місця проживання дитини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зверталася до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві з приводу неправомірних дій відповідача щодо неї, 05 січня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію щодо кримінального провадження №12016100050000054 за фактом побиття ОСОБА_1 її чоловіком 03 січня 2016 року.

Разом з тим, згідно відповіді Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві №38-АЗ/125/51/4-2016 від 19 березня 2016 року, підозра по кримінальному провадженню №12016100050000054 від 05 січня 2016 року жодній особі не оголошувалась, включаючи ОСОБА_2

Крім того, згідно висновку старшого слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10, під час проведення досудового слідства довести вину ОСОБА_2 у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не представилось можливим, що об'єктивно ставить під сумнів той факт, що саме ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 тілесні ушкодження, у зв'язку з чим до ЄРДР були внесені зміни - з фабули кримінального провадження №12016100050000054 від 05 січня 2016 року були видалені дані щодо ОСОБА_2 як особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення.

Згідно постанови старшого слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження від 19 березня 2016 року кримінальне провадження №12016100050000054 від 05 січня 2016 року закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. За повідомленням сторін вказана постанова не оскаржувалась.

Згідно протоколу допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, проведеного старшим слідчим СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10, від 17.02.2016 року, дитина пояснила, що вночі з 02.01.2016 року на 03.01.2016 року вона прокинулась від того, що її мати ОСОБА_1 забігла до кімнати її батька ОСОБА_2 та почала скандалити. Вона це добре чула, оскільки її кімната розташована поруч з кімнатою її батька. Прокинувшись, вона встала з ліжка, вийшла в коридор і побачила, що її батько стоїть в коридорі та тримає попереду себе належний йому мобільний телефон, а її мати в цей час била його капцем. Після того, як мати вдарила батька кілька разів капцем, батько розвернувся та забрав дівчинку до її кімнати і вклав спати. 03 січня 2016 року коли вона прокинулась, то підійшла до батька та попросила, щоб вони пішли разом жити до бабусі ОСОБА_8, на що він погодився. Коли вони вже збиралися виходити з квартири, до неї підійшла її мати ОСОБА_1 та схопивши її за руку сказала, що нікуди її не відпустить, проте дівчинка відповіла, що хоче жити окремо від неї, оскільки вона постійно вчиняє скандали. З того часу вона з батьком переїхали жити до бабусі. Дівчинка вказала, що не бачила такого, щоб її батько наносив які-небудь удари її матері, додала, що її батько ніколи не бив маму. Також дівчинка зазначила, що була свідком того, як мати погрожувала батькові, сказала, що зможе самостійно декілька разів вдаритися головою об стіну та повідомити в поліцію, що це він зробив, а також, що забере дівчинку і відвезе туди, де батько не зможе її знайти. Крім того, дівчинка вказала, що була свідком того, як її мати ОСОБА_1 майже кожен день вживала різні алкогольні напої, при цьому батько постійно робив їй з даного приводу зауваження, але вона на них не реагувала та навіть час від часу влаштовувала скандали. Як повідомила ОСОБА_3, її батько також інколи вживав алкогольні напої, але тільки на вихідні чи святкові дні і в невеликій кількості.

Згідно висновку спеціаліста (психолога) ОСОБА_6 медичного центру ТОВ «Класик-Р» №3/01-3в/1 від 12 листопада 2015 року, в ході психологічного дослідження та спілкування з ОСОБА_3 було виявлено такі особистісні, поведінкові і психологічні особливості: раціональність, моторна та соціальна активність, виразне дослідницьке зацікавлення світом, стресостійкість, упевненість у собі, комунікабельність. Дитина характеризується коливаннями самооцінки, зі здоровим критичним ставленням до власних помилок. Результати проходження особистісних тестів виявляють змішаний тип особистості. Наявне прагнення досягати, добиватися, йти до поставленої мети. Присутня певна консервативність, скоріше у сприйнятті, ставленні та оцінюванні інших. У ОСОБА_3 наявне ставлення до матері, яке не несе яскравого негативного чи позитивного забарвлення. Єдиним авторитетом ОСОБА_3 вважає батька, відносини з яким дозволяють їй відкрито виявляти свої бажання, потреби, переживання та емоційні прояви. Вона поважає та приймає ведучу позицію батька, що свідчить про гарний рівень соціалізації, свідоме ставлення до свого життя, довіру до значущого дорослого (батька). До батька дитина відчуває психологічну близькість, любов та повагу. Оскільки дитина не пригадала про будь-яку активну участь матері у її житті, уподобаннях, заняттях та інтересах, не було встановлено суттєвого впливу матері на розвиток та формування ОСОБА_3 Батько ОСОБА_2 не тільки піклується про свою дочку, надає їй всі можливості для розвитку, навчання, відпочинку, а й багато часу проводить разом з нею, цікавиться та розбирається в її інтересах, уподобаннях. Він активно приймає участь у житті своєї доньки, дисциплінує та контролює її навчання та життя, і при цьому дійсно є для неї радником та другом. У разі розлучення батьків дівчинка має бажання проживати разом з батьком. Аналіз розповіді ОСОБА_3, її мовлення та вербальних паттернів виявляє упевненість у тому, що вона говорить, свідомий вибір на користь проживання з батьком.

З інформаційної довідки №25-10-200 від 15 квітня 2016 року психолога ОСОБА_11 Оболонського районного в м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про психоемоційний стан ОСОБА_3 вбачається, що на момент обстеження рівень інтелектуального розвитку, мислення, пам'ять та увага дитини відповідають віковій нормі. За результатами психологічного тестування та індивідуальних бесід, можна констатувати адекватну статеву самоідентифікацію дитини, вміння будувати формальні ввічливі стосунки зі стороннім дорослим, рівень соціалізації, що відповідає віковій нормі. Домінуючими рисами характеру дівчинки є розважливість, виваженість, старанність, схильність до сумнівів, ґрунтовність в ситуації прийняття рішень. Швидкість психічних реакцій та реагування в ситуації обстеження вказує на формування рис характеру за флегматичним типом. Суб'єктивне сприйняття своєї ролі у соціальній групі (в школі), в стосунках з однолітками, однокласниками та вчителями - такої, як комфортна та благополучна. Психологічна картина сім'ї для дитини розширена і включає в себе батька ОСОБА_2, матір ОСОБА_1, бабусю ОСОБА_8 і себе. Найбільш статусною та емоційно близькою фігурою дитина вважає батька. Почуття до нього ніжні, довірливі, дружні, разом з тим присутнє сильне бажання не розчарувати та захищати його. Ставлення до матері - амбівалентне, дівчинка вважає матір авторитетною та владною. З одного боку вона ображена на матір, «за те, що вона ображає батька, говорить про нього неправду», а з іншого - любить її, говорить, що «вона ображає тата, їй мама нічого не зробила, вона хоче захистити тата». Ставлення до бабусі - позитивне, радісне, відчуває її безпечною людиною, любить готувати разом з бабусею, каже, що вона готує найсмачніше з усіх у родині. З даних отриманих в ході обстеження можна зробити висновок, що дитина знаходиться у ситуації психологічної тріангуляції та емоційного навантаження, сила якого не відповідає віковим можливостям та не є корисною для подальшого гармонійного психоемоційного розвитку дитини. Батькам рекомендовано відвідання парних (спільних) консультацій з дитячим/сімейним психологом для вирішення конфліктів у поглядах на виховання ОСОБА_3, налагодження продуктивних стосунків між батьками, задля зняття психологічного навантаження з дитини, емоційної відповідальності за психоемоційний стан дорослих та виведення її з ситуації тріангуляції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 добре навчається, за 2015-2016 рік згідно табелю навчальних досягнень учнів має відмінні оцінки, отримала похвальний лист за високі досягнення у навчанні в гімназії №143 м. Києва.

Також 17 квітня 2016 року ОСОБА_3 була нагороджена дипломом «New Dance Studio» за зайняте ІІ місце у номінації хореографія ВТК формейшн, юніори 10-12 років.

Згідно висновку Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації №104-2142 від 29 березня 2016 року, Оболонська РДА в м. Києві, як орган опіки та піклування, рекомендує визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, разом з матір'ю за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 171 Сімейного кодексу України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання.

Судом в судовому засіданні було заслухано думку дитини ОСОБА_3, яка суду зазначила, що вона знає, що судом вирішується питання щодо того, з ким вона буде проживати, що любить свою маму, але тата любить ще більше і хоче проживати саме з татом, тому що мама її засмучує.

На підставі викладеного судом встановлено, що емоційно близькою фігурою дитина ОСОБА_3 вважає батька, відчуває до нього ніжні, довірливі, дружні почуття. З батьком дитина проживає з 03 січня 2016 року у квартирі, яка належить її бабусі. Судом встановлено, що дитина залишила квартиру, в якій проживає на даний час її мати ОСОБА_1, та вирішила проживати з батьком за власною ініціативою, без будь-якого тиску з боку батька, у зв'язку з постійними конфліктними ситуаціями, що виникають між батьками. Для дівчинки батьком створені всі необхідні умови для розвитку, навчання, відпочинку, дитина забезпечена належним доглядом та харчуванням, успішно завершила навчання у третьому класі, повернутися проживати до матері бажання не виявляє.

За таких обставин, з урахуванням думки дитини, суд вважає за необхідне визначити місце проживання дитини разом з батьком. Суд вважає, що чергова зміна місця проживання дитини та визначення місця проживання дитини з матір'ю всупереч бажанню дитини не сприятиме гармонійному психоемоційному розвитку дитини та призведе до надмірного емоційного навантаження, яке зашкодить інтересам дитини.

Визначення місця проживання дитини з батьком не позбавляє матір можливості спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.

Суд не приймає до уваги вищезазначений висновок Оболонської РДА в м. Києві, оскільки підстави, з яких комісія з питань захисту прав дитини дійшла вказаного висновку, не відповідають дійсним, встановленим судом обставинам справи, оскільки у висновку вказано, що ОСОБА_3 проживає то з матір'ю, то з батьком, потім зазначено, що ОСОБА_3 проживає з матір'ю, а інколи з батьком та бабусею, в той час як судом встановлено, що ОСОБА_3 з 03 січня 2016 року мешкає разом з батьком ОСОБА_2 та бабусею ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2. Крім того, у вказаному висновку не обґрунтовано, з яких саме підстав орган опіки та піклування прийшов до висновку про доцільність визначення місця проживання дитини саме з матір'ю.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.ст. 181, 182 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, і не можуть бути меншими, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України здійснюється у тому випадку, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу отримує в натурі.

Оскільки суд прийшов до висновку про визначення місця проживання дитини з батьком, з урахуванням повідомлених сторонами обставин, наданих доказів, матеріального становища сторін, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, слід стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_1, від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.88 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп. Також з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути понесені ним судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 367 ЦПК України, на підставі ст.ст. 160, 161, 171, 180-184, 191 СК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю та стягнення аліментів на утримання дитини.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 23 лютого 2016 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Маринченко