Ухвала суду № 59135613, 20.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2016 рокусправа №2а-9059/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

секретарі судового засідання:Федосєєвої Ю.В.,

представника прокуратури Оксенюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у справі №2а-9059/09/0470 за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», третя особа Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор в інтересах держави в особі Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження 09.07.2009 року звернувся до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (третя особа - Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області), в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по застосованим санкціям в розмірі 575010,59 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (код ЄДРПОУ 00178353) до Державного бюджету України 575010,59 грн..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник прокуратури в судовому засіданні апеляційної інстанції проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника прокуратури, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області проведено перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів на ВАТ «Павлоградвугілля» (правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») виробничо-структурний підрозділ «Шахта ім. М.І. Сташкова», за результатами якої 31 березня 2009 року складено акт № 15-5/3.12-28 (а.с.7-13).

За результатами перевірки виявлено нераціональне використання електроенергії за рахунок недотримання технологічної дисципліни, а саме: перевитрати електроенергії за рахунок перевищення фактичних витоків повітря в системі вентиляції над розрахунковими - 765,11 тис. кВт*год; перевитрати електроенергії тяговими батареями з простроченим строком служби - 22,36 тис. кВт*год.

На підставі зазначеного акту перевірки 31 березня 2009 року винесено постанову про застосування економічних санкцій № 15-5/3.12-36, якою до відповідача була застосована підвищена плата у розмірі 575010,59 грн. ( а.с.6).

Вказана сума в добровільному порядку відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в зазначеному розмірі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що оскільки в ході перевірки виявлено факти нераціонального використання відповідачем електроенергії за рахунок недотримання технологічної дисципліни, та відсутність такого порушення не підтверджена рішеннями судів, тому позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначає Закон України «Про енергозбереження».

Відповідно до статті 1 вказаного Закону метою законодавства про енергозбереження є регулювання відносин між господарськими суб'єктами, а також між державою і юридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних і фізичних осіб у сфері енергозбереження.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про енергозбереження» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України, при цьому державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.

Згідно з підпунктом е) частини 1 статті 11 Закону України «Про енергозбереження» економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідно до абзацу 2 розділу II додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 1993 року № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність тепло утилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Оскільки в ході перевірки виявлено факти нераціонального використання електроенергії за рахунок недотримання технологічної дисципліни, суд першої інстанції вірно зробив висновок про обґрунтованість позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів.

До такого висновку суд першої та апеляційної інстанції дійшли на підставі висновків суду в іншій справі.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2014 року у справі №2а-11617/09/0470 в задоволенні позову ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження про скасування постанови про застосування економічних санкцій № 15-5/3.12-36 від 31.09.2009 року відмовлено (а.с.139-143)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2014 року у справі №2а-11617/09/0470 залишена без змін (а.с.144).

Посилання апелянта в скарзі на неправомірність прийняття позивачем постанови про застосування до нього економічних санкцій № 15-5/3.12-36 від 31.09.2009 року з тих підстав неправомірності проведення розрахунку суми економічних санкцій, правомірності винесення позивачем постанови № 15-5/3.12-36 від 31.09.2009 року, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки вказані доводи були предметом судових досліджень у справі №2а-11617/09/0470, по якій вже прийнято судове рішення, що набрало законної сили.

Вказаними вище судовими рішеннями підтверджено правомірність винесення Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження стосовно відповідача постанови про застосування економічних санкцій № 15-5/3.12-36 від 31.09.2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості зі сплати економічних санкцій у розмірі 575010,59 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у справі №2а-9059/09/0470 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у справі №2а-9059/09/0470залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 21 липня 2016 року.

Головуючий суддя: І.В.Юрко

Судді: М.М.Гімон

С.Ю.Чумак