Ухвала суду № 59130843, 13.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Беця О.В., Єфімової О.І.

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО УДПтС України в м. Києві та Київській області матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката Лошакова ДмитраСергійовича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 червня 2016 року,

за участю прокурора - Вовка І.В.

підозрюваного - ОСОБА_2

захисника - Лошакова Д.С.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 червня 2016 року у кримінальному провадженні №220016101110000110, внесеному 8.06.2016 р. до ЄРДР, задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Михайлюка А.М., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Вовком І.В., про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м. Краснодоні, Луганської області, неодружений, не працює, зареєстрований: АДРЕСА_1; проживає за адресою: АДРЕСА_2, несудимий, -

якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

До підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, який обчислюється з моменту затримання о 22:05 години 14 червня 2016 року до 22:05 години 11 серпня 2016 року включно.

Одночасно підозрюваному ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі п'ятдесяти мінімальних заробітних плат, що складає 68 900 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот) гривень у національній грошовій одиниці України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави, слідчим суддею покладено наступні обов'язки:

- не відлучатися з м. Києва, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії зазначених процесуальних обов'язків слідчим суддею визначений в межах строку досудового розслідування, тобто до 11 серпня 2016 року.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, тяжкості покарання, що може загрожувати ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, за яким йому оголошено підозру, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що є всі підстави вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді захисник Лошаков Д.С., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2016 р. про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обгрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що жодних підстав у органу досудового розслідування та слідчого судді вважати про наявність обґрунтованої підозри у діях ОСОБА_2 щодо вчинення ним інкримінованого йому злочину та сумніватися у належному виконанні підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків не існує.

Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, в провадженні СВ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР під №22016101110000110 від 08.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

14.06.2016 року о 17:50 годині ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

15.06.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

16.06.2016 року слідчий СВ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Михайлюк А.М., за погодженням із прокурором відділу прокуратури міста Києва Вовком І.В., звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та існують обгрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам.

17.06.2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва дане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, який обчислюється з моменту затримання о 22:05 години 14 червня 2016 року до 22:05 години 11.08.2016 р. включно з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі п'ятдесяти мінімальних заробітних плат, що складає 68 900 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот) гривень у національній грошовій одиниці України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнів у суду щодо їх достатності, не викликала.

Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 та відомості про його особу.

Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що слідчим і прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки йому оголошено підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який може бути призначено покарання до десяти років позбавлення волі, що не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 68 900 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот) гривень.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив підозрюваному ОСОБА_2 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.

Доводи захисника про незаконність ухвали слідчого судді не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Отже, твердження захисника про необґрунтованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах судового провадження доказам, долученим до клопотання слідчого, достатнім на даній стадії досудового розслідування, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, про що йдеться в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів - не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Михайлюка А.М., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Вовком І.В., у кримінальному провадженні під №220016101110000110, внесеному 13.04.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного за ч. 2 ст. 305 КК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 22:05 години 11 червня 2016 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі п'ятдесяти мінімальних заробітних плат, що складає 68 900 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот) гривень у національній грошовій одиниці України, а також ізпокладенням на нього зазначених процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу адвоката Лошакова ДмитраСергійовича, який діє на захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В.В. Д з ю б і н О. В. Б е ц ь О.І. Є ф і м о в а