Рішення № 59128725, 22.07.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку ч.3 ст. 209 ЦПК України)

№ 336/10346/13-ц

провадження № 2/336/1250/2016

22 липня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської Ради, ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Запорізької міської Ради (третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3) про визначення факту недієздатності, визнання заповіту недійсним та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

26.11.2013 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської Ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

19.12.2013 р. ОСОБА_4 помер.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.03.2014 р. провадження по справі за позовом ОСОБА_4 було зупинено до вирішення питання про залучення у справі правонаступника (а.с.92).

Згодом ОСОБА_1, як правонаступником, було подано позов до ОСОБА_2 та Запорізької міської Ради про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.

У позовній заяві, підстави якої були змінені під час судового розгляду, названий позивач зазначає, що 01 липня 1967 року батьки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - уклали шлюб.

На підставі договору про зміну ідеальних часток в загальному житловому будинку співвласників, який був посвідчений нотаріально 04.07.1972 р. ОСОБА_7 на праві особистої приватної власності належало 7/10 частин житлового будинку №32 по вул. Пілотів у м. Запоріжжя.

21 січня 1993 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було розірвано.

20 грудня 1997 року ОСОБА_7 померла.

ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті матері відбував покарання в Оріхівській ВК-88.

Після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_4 був єдиним спадкоємцем за законом, не мав іншого місця проживання, окрім будинку №32 по вул. Пілотів у м. Запоріжжя, а тому він фактично прийняв спадщину з часу повернення додому з Оріхівської ВК-88 (звільнився 17.04.1999 р.).

19.12.2013р. ОСОБА_4 помер.

22.08.2013 р. ОСОБА_4 склав заповіт, яким призначив спадкоємцем всього майна, яке на день його смерті виявиться йому належним, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, ОСОБА_1

ОСОБА_1 у встановлені законом строки звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

На підставі викладеного позивач просить суд визнати за ним право власності на 7/10 частин житлового будинку №32 (тридцять два) по вул. Пілотів у м. Запоріжжя у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер 19 грудня 2013 року.

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, підстави якого також були змінені під час розгляду справи судом, в якому зазначила, що з 1999 по 2013 рр. вона проживала сумісно однією сімєю з ОСОБА_4. Шлюб був зареєстрований 23.02.2009 р. В будинку № 32 по вул. Пілотів у м. Запоріжжі, який є предметом спору у суді, вона проживає з 2003 р.. 19.12.2013 р. ОСОБА_4 помер. 22.08.2013 р. він склав заповіт згідно якого призначив спадкоємцем всього свого майна ОСОБА_1. Позивач вважає заповіт недійсним з наступних підстав.

ОСОБА_4 за життя тяжко хворів, був визнаний інвалідом першої групи. З витягу із історії хвороби вбачається, що ОСОБА_4 страждав запамороченням мозку і був визнаний лікарями, як полінаркоман. Лікувався в МСЧ ВК № 101 Вільнянського р-ну Запорізької обл., а потім в МСЧ ВК № 45 с. Макорти Дніпропетровської обл., та з погіршенням стану здоровя був направлений до багатопрофільної лікарні при Дніпропетровському слідчому ізоляторі УДПСУ у Дніпропетровській обл. На той час він був засуджений строком на 12 р. 6 міс. за ст.. 105 ч. 1 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 лікувався у міжобласній спеціалізованій психіатричній клініці при Вільнянській ВК № 20 Запорізької обл.

У період 1995-1996 р.р. ОСОБА_4 лікувався в туберкульозному диспансері при Вільнянській ВК № 55 Запорізької обл.

Також померлий лікувався у КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» м. Запоріжжя, в якому знаходився на обліку з 1996 р.

Після повернення з місць позбавлення волі він був дуже слабкий та хворий. З грудня 2012 р. по грудень 2013 р. двічі знаходився на лікуванні в КУ Центр профілактики та боротьби зі СНІДом.

З кінця травня 2013 р. ОСОБА_4 почав дуже багато вживати тяжких наркотиків. Опіати, психостимулятори, горілка та марихуана швидко призвели до того, що ОСОБА_4 став поводити себе неадекватно.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що складений 22.08.2013 р. ОСОБА_4 заповіт не відповідає його волі та складений виключно під впливом тяжкої хвороби.

При цьому ОСОБА_2, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не успадкував після смерті своєї матері спірний будинок, не міг нікому його заповідати, бо не був його власником.

Натомість, сама позивач стала постійно проживати у спірному житловому будинку з червня 2003 року добросовісно та відкрито володіла вказаним нерухомим майном, а тому ОСОБА_2 просить визначити факт недієздатності ОСОБА_4, померлого 19.12.2013 р., визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 від 22.08.2013 р. та визнати за нею право власності на 7/10 частин житлового будинку № 32 по вул..Пілотів в м.Запоріжжя за набувальною давністю.

Всебічно зясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин обидва заявлені позови задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Запорізької міської Ради, ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.

Відмовити в задоволенні позову зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Запорізької міської Ради (третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3) про визначення факту недієздатності, визнання заповіту недійсним та визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Розяснити, що складання повного рішення відкладено на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Суддя П.В Зарютін