Справа №583/329/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1115/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 57
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2016 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Шевченка В. А.,
суддів - Семеній Л. І. , Бойка В. Б.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО»
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ СЕРВІС» про визнання договору недійсним та стягнення грошових сум,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до ТОВ «АВТО ПРОСТО» та ТОВ «АТ Сервіс» з позовом, у якому зазначав, що 30 листопада 2015 року в офісному приміщенні ТОВ «АВТО ПРОСТО» у м. Полтаві йому запропонували послуги з придбання автомобіля марки «ВАЗ 2115» моделі «Lada Samara» за 95000 грн. за умови внесення авансових платежів.
У той же день після першого авансового внеску в розмірі 5292 грн. на рахунок постачальника - ТОВ «АТ Сервіс», він уклав з ТОВ «АВТО ПРОСТО» договір фінансування нових автомобілів.
17 грудня 2015 року за пропозицією ТОВ «АВТО ПРОСТО» він вніс на рахунок цього товариства другий авансовий внесок у розмірі 42208 грн.
У подальшому йому було запропоновано внести періодичний платіж у сумі 1400 грн. з щомісячною винагородою в розмірі 697 грн. 20 коп. та ПДВ на щомісячну винагороду 139 грн. 44 коп., а всього 2236 грн. 64 коп. до 21 грудня 2015 року, але вже за товар поточною ціною 168000 грн.
При зверненні до ТОВ «АВТО ПРОСТО» йому з цього приводу пояснили, що необхідність внесення щомісячних платежів передбачена умовами договору, а нова поточна ціна обумовлена відсутністю автомобілів «ВАЗ 2115 «Lada Samara» і тим, що йому запропоновано у звязку з цим автомобіль «DAEWOO Sens».
Також його в усній формі повідомили про те, що він взагалі не був поставлений на облік по автомобілю «ВАЗ 2115 «Lada Samara», і що звітність за ним обліковується на суму 126000 грн.
06 січня 2016 року йому надійшло письмове повідомлення про необхідність внесення наступного щомісячного платежу в розмірі 2236 грн. 64 коп. до 15 січня 2016 року, а також про те, що він включений до групи № 001237 за порядковим номером 40 на придбання автомобіля за системою «Авто Так», і що за результатом 76-го розподілу автомобілів йому надано право на отримання відповідного товару.
Виходячи з того, що у дійсності він вніс платежі не за сам товар, а лише за послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару у групі, позивач вважав, що договір був укладений ним під впливом обману та із застосуванням відповідачами нечесної підприємницької практики, яка в силу ч. 1 ст. 19 Закону «Про захист прав споживачів» є забороненою.
Крім того, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 указаного Закону забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвиту пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
При цьому позивач посилався також на несправедливі умови договору, який не передбачає будь-якої відповідальності відповідачів за невиконання його умов і не містить гарантій отримання автомобіля споживачем.
З наведених підстав позивач просив визнати спірний договір недійсним і стягнути на його користь з ТОВ «АТ Сервіс» 5292 грн. і з ТОВ «АВТО ПРОСТО» - 42208 грн.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2016 року, виправленим ухвалою цього ж суду від 16 травня 2016 року, на задоволення позову постановлено визнати договір, про який іде мова, недійсним і стягнути на користь ОСОБА_3 з ТОВ «АТ Сервіс» 5292 грн. та з ТОВ «АВТО ПРОСТО» 42208 грн.; вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ТОВ «АВТО ПРОСТО» з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до цього відповідача.
У частині вирішення позовних вимоги ОСОБА_3 до ТОВ «АТ Сервіс» рішення не оскаржується.
Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підприємницька діяльність ТОВ «Авто Просто» є нечесною, такою, що ввела позивача в оману і що положення укладеного між цим товариством та позивачем договору всупереч принципу добросовісності призвели до істотного дисбалансу прав та обовязків сторін на шкоду споживача.
Утім, погодитися з таким висновком не можна, оскільки він ґрунтується на невірному застосуванні судом норм матеріального та процесуального права та поверховому зясуванні обставин справи.
З матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ «АВТО ПРОСТО» укладено договір про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі за № 718834, предметом якого є надання учаснику послуг системи «Авто Так», спрямованих на придбання визначеного у додатку № 1 автомобіля через механізми надання права на його отримання, передбачені в цьому договорі (а. с. 15-19).
Додатком № 1 до цього договору від 02 грудня 2015 року, який є невідємною його частиною, визначено, що ОСОБА_3 виявив бажання придбати автомобіль марки «ZAZ»
30 листопада 2015 року позивач уклав з ТОВ «АТ Сервіс» договір доручення № 718834, за яким ОСОБА_3 уповноважив ТОВ «АТ Сервіс» сплатити від його імені винагороду ТОВ «АВТО ПРОСТО» у розмірі 5292 грн. (а. с. 148).
Відповідно до умов даного договору позивач сплатив 5292 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «АТ Сервіс» як винагороду по договору доручення та 42208 грн. на рахунок ТОВ «АВТО ПРОСТО» за послуги з придбання автомобіля (а. с. 13, 14, 21).
22 грудня 2015 року та 06 січня 2016 року на адресу позивача надійшли листи від ТОВ «АВТО ПРОСТО» щодо необхідності внесення ним відповідно до 21 грудня 2015 року та 15 січня 2016 року чергових щомісячних платежів по 2236 грн. 64 коп. із зазначенням поточної ціни товару в розмірі 168000 грн. (а. с. 24, 27).
Перевіряючи доводи позивача щодо недійсності правочину, викладені ним у позовній заяві, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, Законом України "Про захист прав споживачів" закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обовязкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.
Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак, які б указували на таку основну її властивість, як можливість одержання окремим учасником компенсації, що повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.
У той же час предметом спірного договору є надання учаснику саме фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок обєднаних періодичних платежів учасників групи через систему «Авто Так».
Статтею 2 розділу І договору чітко визначені обовязки фінансової установи, зокрема, щодо: ознайомлення учасників з умовами договору, внутрішніми правилами та надання інформації, передбаченої чинним законодавством; обєднання учасників системи «Авто Так» у групи з метою придбання автомобілів; формування групи, включення учасника у групу та повідомлення учасника про дату створення групи протягом семи робочих днів з дати її створення; проведення розподілу товару; придбання та розподілу автомобілів між учасниками групи; отримання періодичних платежів та формування фонду групи; організації передачі автомобіля у власність отримувача товару та вчинення всіх інших дій, спрямованих на придбання учасником автомобіля через систему за рахунок обєднаних періодичних платежів учасників.
Стаття 3 розділу 1 передбачає право учасника групи отримати автомобіль на умовах договору.
За пунктом 1.2 ст. 1 розділу 2 учасник уповноважує ТОВ «АВТО ПРОСТО» на організацію та адміністрування системи «Авто Так». Система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можливо придбати за рахунок чистого фонду групи. Учаснику, який сплатив повну вартість автомобіля та виконав усі зобовязання щодо сплати внесків в оплату послуг та страхових платежів, надається право на отримання автомобіля на найближчому розподілі товару, який проводиться у місяці, наступному за місяцем, в якому учасник повністю виконав усі зобовязання за угодою, але не пізніше двох місяців з моменту повної оплати поточної ціни автомобіля та виконання інших зобовязань за договором.
Учасник, який належним чином виконує свої зобовязання за даним договором, отримує автомобіль через визначені договором механізми надання права на отримання автомобіля (п. 5.1 ст. 5 розділ І).
Згідно зі ст. ст. 6, 8 договору надання права на отримання автомобіля здійснюється за механізмом накопичення внесків та пропозиції авансових внесків. При цьому поняття "право на отримання автомобіля" означає право учасника одержати власне автомобіль та обовязок товариства передати автомобіль у зазначений термін, якщо учасник на момент фактичної передачі автомобіля належно виконує свої зобовязання. Водночас ТОВ "АВТО ПРОСТО" зобовязане надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику та здійснити оплату за автомобіль протягом 5 робочих днів після того, як учасник, який одержав право на одержання автомобіля, здійснить відповідні платежі.
Відповідно до договору із постачальником, останній не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня отримання замовлення повинен передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля (п. 8.1).
Отже передбачені договором умови дозволяють учаснику сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними платежами, які визначені договором як грошові кошти, що періодично вносяться учасником групи на окремий поточний рахунок товариства в банку для оплати поточної ціни автомобіля та використовуються для формування фонду групи відповідно до умов договору про адміністрування та внутрішніх правил.
Споживач, який виконав усі умови угоди, має повне право вимагати від ТОВ "АВТО ПРОСТО" виконання зустрічного зобовязання, а саме: оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі.
З наведеного слідує, що за системою придбання автомобілів у групах "Авто Так" кожний з учасників, який належним чином виконує зобовязання за угодою, отримує товар через передбачений в угоді механізм.
За таких обставин діяльність ТОВ "АВТО ПРОСТО" не можна розцінювати як функціонування "пірамідальної схеми" у звязку з відсутністю головних її ознак - безтоварності та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших. При придбанні товарів у групах можливість його отримання мають усі учасники за рахунок обєднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами учасниками групи, є тільки в часі одержання автомобіля кожним із них, за умови виконання своїх зобовязань.
При цьому колегія суддів ураховує і те, що 25 грудня 2012 року ТОВ «АВТО ПРОСТО» отримало ліцензію на здійснення діяльності із адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг № 2887 (а. с. 106, 107)
Викладені дані спростовують твердження позивача і про відсутність у договорі гарантій щодо отримання обумовленого сторонами автомобіля та відповідальності ТОВ «АВТО ПРОСТО» за невиконання умов угоди. Широке коло обовязків цього відповідача, невиконання яких є підставою встановленої законом відповідальності, не свідчить про існування дисбалансу прав та обовязків та несправедливості у звязку з цим умов договору.
На порушення ст. 60 ЦПК України позивач також не надав належних та допустимих засобів доказування на підтвердження того, що діяльність ТОВ «АВТО ПРОСТО» є агресивною.
Щодо укладення спірної угоди під впливом обману, то цей довод позивача також є безпідставним, оскільки останній під час укладення договору належним чином був ознайомлений з його умовами, погодився з ними і вважав їх справедливими. Також він був проінформований про всі можливі витрати у звязку з укладенням договору, що підтверджується його особистим підписом.
До того ж пунктом 12.1.5, 12.1 договору позивачу надано право на односторонню відмову від договору протягом 14 календарних днів з дати його підписання та на розірвання договору за власним бажанням з повідомленням про це ТОВ «АВТО ПРОСТО» у письмовій формі. Проте цими правами позивач не скористався.
Стосовно до поточної ціни автомобіля, то з огляду на положення ст. 6 розділу І та ст. 2 розділу ІІ договору не є зміною його умов щомісячне повідомлення постачальником поточної ціни автомобіля, яка застосовується для розрахунку розміру періодичних платежів та винагороди товариства за договором. У разі зміни поточної ціни автомобіля ТОВ «АВТО ПРОСТО» має право змінювати розмір періодичних платежів та винагороди, які мають вноситися учасниками групи.
Посилання ОСОБА_3 на те, що сторонами було обумовлено інший ніж у додатку № 1 до договору автомобіль теж матеріалами справи не підтверджуються.
Висновок же суду про те, що у даному випадку мав місце обман щодо визначеного у договорі товару помилково ґрунтується лише на наданих в судовому засіданні показаннях свідка ОСОБА_4, яка є дружиною позивача, а отже заінтересованою особою на його користь. Пояснення цього свідка спростовуються укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ «АВТО ПРОСТО» додатком № 1 до договору.
За таких умов, спірний договір із заявлених у позові підстав не може бути визнаний недійсним, однак це не позбавляє позивача можливості обрати інший спосіб захисту своїх прав.
Тому рішення суду на підстав п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в частині вирішення спору між ОСОБА_3 та ТОВ «АВТО ПРОСТО» підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України ТОВ «АВТО ПРОСТО» необхідно компенсувати за рахунок держави 606 грн. 32 коп. на компенсацію сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 88, 303, 304, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» задовольнити.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2016 року в даній справі в частині вирішення позовних вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто просто» скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про визнання договору недійсним та стягнення грошових сум відмовити.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» за рахунок держави 606 грн. 32 коп. на компенсацію судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього дня на нього може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -
Судове рішення № 59083811, Апеляційний суд Сумської області було прийнято 19.07.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 583/329/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: