Постанова № 59080838, 13.07.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2016 р. Справа № 922/6528/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі - Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №2310 від 28.04.2016 року;

третьої особи (Міністерства оборони України) - ОСОБА_2, за довіреністю №220/8174/д від 30.12.2015 року;

відповідача - ОСОБА_3, паспорт серія МТ 324252 від 15.11.13 р. (директор).

Військовий прокурор Харківського гарнізону та представники третіх осіб у призначене судове засідання не зявились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Військової прокуратури Харківського гарнізону, м. Харків (вх. № 946 Х/3-12) та апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (вх. № 948 Х/3-12) на рішення господарського суду Харківської області від 09.03.16 року у справі №922/6528/15

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство оборони України, м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НБМ-Сервіс", м. Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Харківська товарна біржа, м. Харків;

2) Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Харків;

3) Приватна аудиторська фірма "Сервісінформаудит", м. Харків;

4) Приватне акціонерне товариство "Інфраструктура відкритих ключів", м. Київ;

5) Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Харків;

6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Триумф", м. Харків;

7) Приватне підприємство "Ріелторська компанія "Слава", м. Харків

8) Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-Мегаплюс", м. Харків

9) Приватне акціонерне товариство "МТС Україна", м. Київ

за участю Військової прокуратури Харківського гарнізону, м. Харків,

про розірвання договору та повернення майна ,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2015 року квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова (позивач у справі) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НБМ-Сервіс", м. Харків (відповідач у справі) про розірвання договору оренди №177 від 20.03.2003 року та зобов'язання повернути приміщення площею 1999,20 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 5, шляхом складання акту прийому-передачі, з посиланням на те, що відповідач всупереч умовам договору оренди №177 від 20.03.2003 року та положенням статті 783 ЦК України без згоди позивача, як орендодавця, передав в суборенду орендоване майно - нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Харків, пр. Леніна, 5.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.03.2016 року у справі №922/6528/15 (суддя М.В. Калантай) в позові відмовлено.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначив, що станом на теперішній час Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова має договірні відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "НБМ-Сервіс" стосовно оренди державного майна.

Позивач вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не були взяті до уваги та жодним чином не досліджені беззаперечні докази того, що відповідач порушив умови договору, уклавши договори з юридичними особами, надавши їм можливість користування військовим майном та можливістю реєстрації свого місцезнаходження за адресою: м. Харків, пр. Науки (раніше пр. Леніна), 5, що є підставою для розірвання договору оренди та задоволенню позовної заяви.

Військова прокуратура Харківського гарнізону також з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилася, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням письмових пояснень, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі прокурор зазначив, що суд першої інстанції незаконно та безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, оскільки зазначені в позовній заяві факти у своїй сукупності дають вичерпні та очевидні підстави вважати про наявні порушення договірних зобовязань відповідачем, а тому необхідності розірвання договору оренди №177 від 20.03.2003 року, укладеного між Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова та ТОВ "НБМ-Сервіс" та повернення орендованого нерухомого майна державі в особі позивача.

Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення та просить проводити судові засідання без участі його представника.

Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Міністерство оборони України, з рішенням суду першої інстанції не погоджується, вважає, що воно прийняте з істотними порушеннями норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи при його прийнятті, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, надав пояснення до апеляційної скарги.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановила наступне.

Згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено колегією суддів, 20.03.2003 року між Харківським військовим університетом, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №177, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуальне визначене нерухоме майно учбового корпусу (споруда №104/1), загальною площею 2454 кв.м., розміщене за адресою м. Харків проспект Леніна (нині пр. Науки), 5, Харківський військовий університет, військове містечко №104, що знаходиться на балансі Міністерства оборони України, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 676 654 грн.

Згідно пункту 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) грудень 2002 року 5717,73 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - березень визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень, лютий та березень 2003 року. В орендну плату не входить оплата за електроенергію і комунальні послуги.

Розділом 3 договору сторони узгодили порядок та строки сплати орендних платежів.

Пунктом 5.10 договору встановлено обов'язок орендаря не передавати орендоване приміщення в суборенду, не укладати договорів (контрактів, угод) у тому числі про спільну діяльність, пов'язаних з будь-яким використанням орендованого приміщення іншою юридичною чи фізичною особою без письмової згоди орендодавця.

За умовами пункту 6.2 договору орендар має право за письмовою згодою орендодавця здавати орендоване майно у суборенду і передавати свої права та обовязки за цим договором щодо цих цінностей іншій особі за умови, що це не тягне зміни вартості майна і не порушує інших положень цього договору. Передача прав та обов'язків орендаря третій особі здійснюється шляхом укладення додаткової угоди до даного договору, яка підписується повноважними представниками орендаря, орендодавця та третьої особи.

Згідно пункту 8.1 договору орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду.

Відповідно до пункту 10.1 договору він укладений строком на пять років - з 20.03.2003 року до 20.03.2008 року включно.

Орендоване майно передано відповідачу за актом прийому-передачі від 06.06.2003 року.

06.06.2003 року сторонами укладено додаткові угоди №1 та №2 до договору, якими встановлено фактичну дату передачі майна та початок проведення платежів з 06.06.2003 року, встановлено, що орендна плата за базовий місяць становить 5973,40 грн.

Крім того, сторонами погоджено у додаткові угоді №1 та №2 до договору, що у разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визначаються власністю орендаря, а не відокремлювані поліпшення - власністю орендодавця і компенсації не підлягають.

20.06.2003 року укладено додаткові угоди №3 та №4 до договору, згідно з якими на підставі пункту 6.2 договору передано у суборенду ТОВ "Торговий будинок "Форвард" приміщення площею 400 кв. м. за адресою м. Харків проспект Леніна, 5, та передано у суборенду Харківській товарній біржі приміщення площею 800 кв. м. за адресою м. Харків проспект Леніна, 5.

24.02.2007 року укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно з якою строк дії договору продовжено до 20.03.2013 року включно, а також виключені пункти 7.5, 7.6 договору.

В подальшому відповідачем, як орендарем, та іншими особами, як суборендарями, укладено договори суборенди щодо частин орендованого за договором нерухомого майна.

Дані договору суборенди у відповідності до умов пунктів 5.10, 6.2 договору погоджені з начальником Харківського університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба (правонаступником Харківського військового університету).

28.03.2007 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №36д/2007/КЕВ м. Харків, якою змінено орендодавця у договорі з Харківського університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба на Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харкова.

Дана додаткова угода укладена у зв'язку із тим, що на підставі директиви Голови КЕУ №303/18/2050 від 09.12.2005 року учбовий корпус загальною площею 6416 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків проспект Леніна, 5, було передано від Харківського університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба на баланс та бухгалтерський облік позивача. Передача даного майна оформлена актом прийняття-передачі основних засобів від 29.12.2006 року.

Отже з 28.03.2007 року позивач набув статусу орендодавця за договором.

10.12.2007 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №64д/2007/КЕВ м. Харків, якою орендна плата за договором встановлена у розмірі 17739,02 грн.

02.04.2012 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №12д/2012/КЕВ м. Харків, якою пункт 1.1, 2.3, 3.1 договору викладено в новій редакції:

Зокрема даною додатковою угодою встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загального площею 2454 кв. м. будівлі учбового корпусу за генеральним планом №1, розташоване за адресою м. Харків, пр. Леніна, 5, військове містечко №104, що знаходиться на балансі КЕВ м. Харків, вартість якого визначена на 31.12.2002 року за належною оцінкою і становить згідно акту оцінки 676654 грн. Орендна плата встановлена в розмірі 30509,90 грн.

15.06.2012 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №18д/2012/КЕВ м. Харків, за якою зменшено розмір орендованих приміщень до 1999,20 кв. м. та вказано нову оцінку майна 551250 грн.

Пункт 2.3 договору викладено у наступній редакції: "Назване в п.1.1 нерухоме майно Орендодавець передає Орендарю для розміщення офісу 1725,10 кв. м, магазину - складу 87,9 кв. м., аудиторська фірми - 36,7 кв. м., біржі 149,50 кв. м." Орендна плата встановлена в розмірі 25204,98 грн.

Північно-Східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України проведено аудиторську перевірку фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.05.2013 року по 14.04.2015 року. За результатами даної перевірки складено аудиторський звіт №234/1/31/22 від 29.05.2015 року.

В даному аудиторському звіті зазначено (ст. 55, том 1), що під час аудиту 18.05.2015 року проведено контрольне обстеження приміщень за адресою м.Харків пр. Леніна, 5. В ході проведення контрольного обстеження встановлено, що за вказаною адресою знаходяться 24 суб'єкти господарської діяльності, з якими договори суборенди не укладені та не погоджені у відповідності до норм та вимог чинного законодавства України. При цьому, аудитори зазначили, що за даними інтернет-сайту такі суб'єкти господарської діяльності як Рекламне агентство "Ваш успіх" (офіс № 6), Турагентство "Світові подорожі" (офіс № 12), Рієлторська компанія "Слава" (оф.36) були розміщенні в приміщенні пр. Леніна, 5 м. Харків станом на 01.11.2011. Щодо решти 21 субєкта господарської діяльності, під час аудиту термін їх фактичного перебування в приміщеннях пр. Леніна, 5 м. Харків не встановлено.

В подальшому представниками позивача, що входять до складу комісії, призначеної наказом начальника КЕВ м. Харків від 25.11.2014 року №151, здійснено обстеження нежитлових приміщень, що знаходяться в оренді, про що складено відповідний акт від 29.10.2015 року.

В даному акті зазначено, що у орендованому відповідачем приміщенні встановлено використання орендованих площ:

1) Цокольний поверх загальною площею 520,7 кв.м.: офіс №6 - рекламне агентство "Ваш успіх"; офіс №5/1 - курси іноземних мов "EduCation Centr"; офіс №5/1 - друкарня "Аврора"; офіс № 1 - "Строй - трейд"; офіс №3,4 - ТОВ "Флебомед", "RelaxSan"; офіс №7 - "Лідер - Мегаплюс"; офіс №8 - Масажне обладнання;

2) Перший поверх загальною площею 532,9 кв. м.: офіс №7а - Стадія масажу "Salus"; офіс №6 ПП Левін; офіс №12 - "Агентство Світові подорожі"; офіс №14а - юридична компанія "Інком Юрек"; офіс №16 - туристична компанія "TOP Travel"; офіс №15 - ТОВ "Комель плюс";

3) Другий поверх загальною площею 518,2 кв. м.: офіс №26 - курси іноземних мов "Pegasus"; офіс №23 - ТОВ "Автоліон"; офіс №22 - курси іноземних мов "Language Planet"; офіс №28 - "AP site"; офіс №20 - компанія "Бенефит - Брок"; офіс №29 - студія дизайну "Arletti";

4) Третій поверх загальною площею 424,4 кв. м.: офіс №33 - ріелторська компанія "Слава"; офіс №32 - курси іноземних мов "Language Planet"; офіс №31 - ТОВ "Компанія Тріумф"; офіс №37 - СК "Лувр"; офіс №38 - курси іноземних мов "Lingvo studio".

Крім того, в акті від 29.10.2015 року зазначено, що на даху будівлі зафіксовано дві антени ("вишки") мобільних операторів.

Вважаючи, що відповідач всупереч умовам договору оренди №177 від 20.03.2003 року та положенням статті 783 ЦК України без згоди позивача, як орендодавця, передав особам, вказаним в акті обстеження від 29.10.2015 року, у користування нежитлові приміщення, що є предметом договору №177 від 20.03.2003, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно зі статтею 626 Цивільного Кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

З приписів статті 3 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Разом із тим частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України ).

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського Кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріали справи містять договір №177 оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №177 від 20.03.2003 року та містить всі істотні умови щодо предмету договору, орендної плати, строків сплати тощо.

Власником вищевказаної будівлі є Держава України, в особі Міністерства оборони України, свідоцтво про право власності зареєстровано а підставі рішення №20995925 від 28.04.2015 року Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації МЮУ ОСОБА_6, 05.05.2015 року, індексний номер: 37092489.

Зважаючи, що об'єктом оренди за договором є військове майно, яке згідно з Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» є державним майном відносини оренди рухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна» з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» (частина 3 статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно директиви головного КЕУ ЗСУ №303/18/2050 від 09.12.2005 року та акту приймання передачі від 29.12.2006 року, нежитлові приміщення за адресую: м. Харків, просп. Леніна, 5 передані з балансу Харківського університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба на баланс та бухгалтерський облік КЕВ м. Харкова.

КЕВ м. Харкова це структурний підрозділ Міністерства оборони України, однією з основних напрямків діяльності, є належний облік військового майна, здавання в оренду субєктам господарської діяльності будівель, які перебувають на балансі та бухгалтерського обліку КЕВ м. Харків, з метою отримання додаткових коштів у державний бюджет України.

З огляду на викладене, твердження суду першої інстанції про необхідність уповноваження відповідачем будь-яких осіб позивача, або контролюючих органів з приводу можливості доступу до державного військового майна, необхідність отримання пояснень від виявлених комісією сторонніх осіб, встановлення підстав перебування в орендованого приміщеннях, є безпідставними.

Як вбачається с матеріалів справи, спір між сторонами саме і виник відносно предмету договору оренди та суборенди, будівля за адресою: м. Харків, просп. Леніна, 5.

Необхідно зазначити, що договір піднайму є похідним від договору найму.

Статтею 22 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Пунктом 5.10 договору передбачено, що орендар зобовязується не передавати орендоване приміщення в суборенду, не укладати договорів (контрактів, угод) у тому числі про спільну діяльність, повязаних з будь яким використанням орендованого приміщення іншою юридичною чи фізичною особою без письмової згоди орендодавця.

Отже, єдиною передумовою можливості укладання договору піднайму нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Харків, просп. Леніна, 5 є згода наймодавця на укладення цього договору.

Відповідно до пункту 8.1 договору, орендар має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Частиною 5 статті 22 Господарського кодексу України визначено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Комісія з числа військовослужбовців та працівників КЕВ м. Харкова реалізуючи своє право, визначене договором, у відповідності до наказу начальника КЕВ м. Харкова від 25.11.2014 року №151, яким затверджено комісію КЕВ м. Харкова по перевірці орендованого майна, під час проведення планового обстеження нежитлового приміщення, яке передано в оренду ТОВ «НБМ-СЕРВІС» за договором оренди №177 від 20.03.2003 року, виявила факт наявності сторонніх юридичних та фізичних осіб-підприємців у орендованому приміщенні, встановлення на даху будівлі дві антени («вишки») мобільних операторів.

Листом №4862 від 03.11.2015 року КЕВ м. Харкова направив на адресу відповідача акт обстеження від 29.10.2015 року для ознайомлення та підпису.

Відповідач не скористався правом на оскарження зазначеного акту у встановленому законодавством порядку.

Як встановлено колегією суддів та підтверджується позивачем, з юридичними та фізичними особами підприємцями, які знаходяться на території військового містечка №104 м. Харків, просп. Ленина, 5 КЕВ м. Харкова не має жодних договірних відносин.

При цьому, за офіційними даними ЄДРПОУ, більшість з виявлених сторонніх організацій зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач вказав, що виявлені у орендованому приміщенні юридичні та фізичні особи - підприємці є структурними підрозділи, які забезпечують здійснення ТОВ «НБМ-СЕРВІС» окремі напрямки діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться зміни про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи є фактичне ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Як встановлено колегією суддів, відповідних змін до статуту відповідача з приводу включення до складу ТОВ «НБМ-СЕРВІС» відповідних структурних підрозділів не вносилось. Більш того, у відповідача взагалі відсутні повноваження на ведення діяльності виявлених господарських структур.

Вищевказане спростовує позицію відповідача.

Факт реєстрації субєктів господарської діяльності за адресою м. Харків, просп. Ленина, 5 є беззаперечним доказом того, що відповідач всупереч умовам договору передав у користування стороннім особам майно державної форми власності.

Під час проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Харкова за період з 01.05.2013 по 14.04.2015 року Північно-Східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту та фінансового контролю МОУ, було проведено контрольне обстеження будівлі за адресою м. Харків, просп. Леніна, 5, яким було встановлено факт перебування за вказаною адресою 24 субєктів господарської діяльності, які безпідставно знаходяться у будівлі КЕВ м. Харків.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що 21.02.2016 року комісія КЕВ м. Харкова виявила факт розміщення на цокольному поверсі у приміщенні колишнього ліфтової за експлікацією технічного паспорту на будівлю, обладнання станції мобільного звязку ПАТ «МТС Україна», які приєднані дротами до антени, яка розміщена на даху будівлі КЕВ м. Харкова.

КЕВ м. Харкова не має договірних відносин із ПАТ «МТС Україна» стосовно оренди приміщення для розміщення обладнання мобільного звязку.

Підтвердженням того факту, що на даху будівлі за адресою м. Харків, просп. Леніна, 5, розміщено обладнання оператора мобільного звязку, є те, що ПАТ «МТС Україна» - листом №NT 15 -18485/3 від 06.10.2015 року до позивача з проханням дозволити виконання робіт по прокладці волоконно-оптичної лінії по території КЕВ до станції мобільного звязку розташованого на даху будівлі по вищевказаному адресу.

КЕВ м. Харкова звернувся листом №5322 від 25.11.2015 року до ПАТ «МТС Україна», стосовно надання позивачеві дозвільних документа, договорів оренди, які б слугували підставою для розміщення на даху будівлі обладнання мобільного звязку за адресою м. Харків, просп. Леніна, 5. Відповіді позивач не отримав.

Наявний в матеріалах договір зберігання №151225/ЗМ від 25.12.2015 року підтверджує позицію позивача, щодо використання ПАТ «МТС Україна» орендованого майна. Зокрема, за умовами вказаного договору ТОВ «НБМ-СЕРВЕР» надає послуги ПАТ «МТС Україна» по зберіганню майна у приміщеннях, орендованих відповідачем у КЕВ м. Харкова.

Крім того, листом №2.1/1736 від 10.03.2016 року начальник Головного управління Державної санітарно епідеміологічної служби у Харківській області повідомив КЕВ м. Харкова проте, що за адресою просп. Науки, 5 (колишня адреса просп. Леніна, 5) розміщена базова станція стільникового звязку KHA KHA GSM Прат МТС Україна» на яку державною установою «Харківській обласний лабораторний центр Держсанінпекції», складений санітарний НОМЕР_1 від 09.07.2013 рокк та базова станція KH 0273 ТОВ Астеліт» - санітарний паспорт №3.7/139 від 24.02.2012 року.

Листом №762 від 04.03.2016 року ТОВ Астеліт» повідомив позивача про те, що 01.08.2012 року між ТОВ «НБМ-СЕРВІС» та ТОВ Астеліт» було укладено договір сервітуту №КН 0273.

За умовами вказаного договору відповідач надає ТОВ Астеліт» право розміщення обладнання на зовнішній стороні будівлі по просп. Науки, 5 з метою забезпечення надання телекомунікаційних послуг третім особам.

Цей договір було укладено без участі та погодження КЕВ м. Харкова.

Дані документи колегія суддів розглядає в порядку статті 101 ГПК України, адже вони були отримані позивачем після розгляду справи в суді першої інстанції, та не могли бути подані під час первісного розгляду позовної заяви.

Колегія суддів вважає, що ТОВ «НБМ-СЕРВІС» не мав права розпоряджатись майном позивача та укладати договір сервітуту №КН 0273 від 01.08.2012 року, який дозволив користуватись військовим майном без згоди КЕВ м. Харкова.

З огляду на вищезазначене, підтверджений факт використання субєктом господарської діяльності - ПАТ «МТС Україна» та ТОВ Астеліт», обладнання станції мобільного звязку у приміщенні КЕВ м. Харків за адресою м. Харків, просп. Леніна, 5 без законних на те підстав, жодних погоджень на встановлення вказаного обладнання матеріали справи не містять.

Окрім наведено, додатковим доказом, який підтверджує використання орендованого майна сторонніми особами є договір про спільну діяльність від 21.07.2012 року, укладений між ТОВ «НБМ-СЕРВІС» та ПП «Ріелторська компанія «Слава» щодо надання послуг із сприяння у вчиненні укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, пошуку потенційних продавців і покупців.

Листом директора ТОВ «НБМ-СЕРВІС» №150521/1 від 21.05.2015 року директор відповідача повідомив позивача, що ПП «Ріелторська компанія «Слава» з 20.05.2015 року припинив всі договірні правовідносини з відповідачем.

Отже, відповідач опосередковано підтвердив факт знаходження ПП «Ріелторська компанія «Слава» у приміщенні за адресою м. Харків, пр. Леніна, 5.

За приписами статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно статті 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо, зокрема, наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Таким чином, наймач, будучи стороною в договорі найму, може укласти договір піднайму, в якому він сам виступає як наймодавець. Як наслідок, ці договори (договір оренди та договір піднайму) повязані між собою як первісний і похідний (додатковий), у силу чого передача речі в піднайм допускається з урахуванням волі наймодавця.

Аналізуючи всі вище встановлене, колегія суддів констатує, що ТОВ «НБМ-СЕРВІС» не мало необхідного обсягу дієздатності на укладення відповідних правочинів з піднайму майна, оскільки не є власником майна згідно статті 761 Цивільного кодексу України та не отримував згоди позивача на передачу майна в суборенду.

Позовні вимоги позивача щодо розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №177 від 20.03.2003 року є обґрунтованими, підтверджуються достовірними доказами та є такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно частини 2 статті 795 Цивільного Кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Тільки належним чином оформлений процес повернення будівлі або іншої капітальної споруди є підставою для припинення прав та обовязків орендаря за договором найму.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, оскільки колегія суддів дійшла висновку про розірвання договору оренди №177 від 20.03.2003 року, у зв'язку з порушенням відповідачем умов пункту 5.10 договору, то позовні вимоги в частині повернення відповідачем спірного приміщення шляхом складання акту приймання передачі також є обґрунтованими та такими, що задовольняються судом апеляційної інстанції.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України прийняте без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Скаржниками надано належні та допустимі доказі, які підтверджують їх правову позицію, а також наведено переконливі аргументи у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

У відповідності з пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційних скарг спростовують висновки суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 09.03.2016 року у справі №922/6528/15 прийняте при не належному зясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим наявні підстави для його скасування, та відповідно задоволення апеляційної скарги Військової прокуратури Харківського гарнізону та апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова.

Керуючись статтями 22, 85, 99, 101, пунктом 2, 4 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Військової прокуратури Харківського гарнізону та апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.03.2016 року у справі №922/6528/15 скасувати.

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №177 від 20.03.2003 року, укладеного між Харківським військовим університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю "НБМ-Сервіс".

Зобовязати Товариства з обмеженою відповідальністю "НБМ-Сервіс" повернути Квартирно-експлуатаційній відділ м. Харкова приміщення площею 1999,20 кв., яке знаходиться за адресою м. Харків, проспект Науки (колишній проспект Леніна), 5, шляхом складання акту приймання передачі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НБМ-Сервіс" (61022, Харківська обл., місто Харків, проспект Науки, 5 (колишня назва проспект Леніна,5), код ЄДРПОУ 32031024) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, Харківська область, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2679,60 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НБМ-Сервіс" (61022, Харківська обл., місто Харків, проспект Науки, 5 (колишня назва проспект Леніна,5), код ЄДРПОУ 32031024) на користь Військової прокуратури Харківського гарнізону (61045, Харківська обл., місто Харків, вул. Клочківська, 228) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2679,60 грн.

Доручити господарському суду Харківського області видати відповідні накази.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.