Постанова № 5901929, 08.09.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2009 № 25/46

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Андрієнка В.В.

суддів:

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача: Палій О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія ”

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.05.2009

у справі № 25/46 (суддя

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4

до Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія ”

про стягнення страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_4 (далі позивач) звернулась з позовом до Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” (далі відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 120000,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 р. у справі №25/46 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” (ідентифікаційний код 20602681 адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40) на користь Приватного підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 ВГРУ КБ «Приватбанк», МФО 303440) 120000,00 (сто двадцять тисяч гривень) грн.

Стягнуто з Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” (ідентифікаційний код 20602681 адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40) на користь Приватного підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 ВГРУ КБ «Приватбанк», МФО 303440) судові витрати в розмірі 1318,00 (одна тисяча триста вісімнадцять гривень) грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство „Українська пожежно-страхова компанія” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, та покласти судові витрати на позивача.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.

Зокрема заявник посилається на те, що позивач не виконав свій обовязок, передбачений п.2.2.1 Договору страхування №3 від 20 квітня 2004р. щодо забезпечення пожежної безпеки в магазині „Все для дому”, що знаходиться в смт. Колки Маневецького району Волинської області, по пр. Волі, 1а, внаслідок чого 21.10.2004р. в цьому магазині відбувся страховий випадок - пожежа. У звязку з цим відповідачем на підставі пунктів 3.1, 3.2. Договору страхування відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування, про що повідомлено листом від 1 травня 2005р. №04/884. Крім того, на повторне звернення позивача з вимогою виплати страхового відшкодування йому знову було відмовлено у виплаті страхового відшкодування згідно із листом відповідача від 30 грудня 2008р. №3393 на підставі п.5.1. Правил добровільного страхування майна від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ, затверджених зборами Правління АТ „УПСК”, протокол №12 від 29 листопада 1996р. (далі по тексту Правила страхування), оскільки останній передав застраховані товари у комісію.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2009 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія ” було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.08.2009 р.

11.08.2009 р. представник позивача у судове засідання не зявився та направив на адресу суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи, отже колегія суддів дійшла до висновку про необхідність відкладення розгляду справи на 01.09.2009 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2009 р. було повідомлено сторін, що у звязку з терміновим службовим відрядженням головуючого судді Андрієнка В.В. розгляд справи №25/46 відбудеться 08.09.2009 р. об 10-15 год.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2009 р. продовжено строк розгляду справи №25/46 на один місяць.

Представники позивача усно в судовому засіданні заперечували щодо задоволення апеляційної скарги.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не звязаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20 квітня 2004р. року між сторонами був укладений Договір страхування майна № 3 (далі по тексту Договір страхування).

Обєктом Договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, згідно Переліку майна (додаток №1 до цього Договору), що знаходиться за адресою: смт.Колки, пр.Волі, 1а, магазин „Все для дому”, (товари в обороті) призначені під заставу по кредитному договору, від можливих страхових ризиків: пожежа.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2004р. о 01 год. 30хв. стався страховий випадок (пожежа) із застрахованим майном (товари в обороті).

Згідно з Актом про пожежу від 21 жовтня 2004р., складеним комісією у складі інспектора ІДПН СДПЧ в смт. Маневичі лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6, слідчого СВ Маневецького РВ УМВС капітана міліції ОСОБА_7, власника ОСОБА_4 та сусідів (далі по тексту Акт про пожежу), ймовірною причиною пожежі є займання легкозаймистих речовин в результаті дії теплових проявів електричної енергії на струмопровідних частинах електроприладів, внаслідок порушення правил пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів. Акт підписаний всіма членами комісії, особливих зауважень, в тому числі заперечень членів комісії, в Акті не зазначено.

Матеріалами справи, а саме - Технічним Висновком про дослідження причин пожежі від 29 жовтня 2004р. (далі по тексту Технічний висновок), складеним начальником дослідно-випробувальної лабораторії УМНС України у Волинській області підполковником внутрішньої служби ОСОБА_8, встановлено причини та обставини виникнення пожежі, яка мала місце 21 жовтня 2004р. в будівлі магазину „Все для дому”, що у смт.Колки, Маневицького району по пр.Волі, 1а. В розділі „Результати досліджень” зазначено, що в поясненнях робітників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 сказано, що під час вечері вони користувались електроприладами, гріли чай, а підключені вони були до електроподовжувача, що йшов через усе приміщення. При подальшому дослідженні з пояснень робітника ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 видно, що вони були в барі, і пізніше прийшли в магазин, відкрили приміщення кладової і ОСОБА_5 повів ОСОБА_11 до ліжка спати, що знаходилось в даному приміщенні. При цьому, пересуваючись, він перекинув банку з лаком, що стояла біля ліжка, і в цей момент на підлозі спалахнуло полумя. Також оглядом встановлено, що в притул до банок з лакофарбовими матеріалами знаходилось декілька електроприладів, які підключались за допомогою подовжувача в електромережу. Враховуючи, що навіть за умов нормальної експлуатації в електроустановках виникає іскріння, температура якого може досягати декількох тисяч градусів, чого достатньо для займання легкозаймистих речовин при попаданні на струмопровідні елементи. В результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що ймовірною причиною виникнення пожежі послужило займання легкозаймистих речовин в результаті дії теплових проявів електричної енергії на струмопровідних частинах електроприладів, внаслідок порушення правил пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів.

Листом від 17 січня 2005р. №4 13-а Самостійна державна пожежна частина смт.Маневичі МНС України підтвердила причину пожежі, зазначену у Технічному висновку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач повідомив позивача листом від 1 травня 2005р. №04/884, що Правління АТ „УПСК” прийняло рішення не відшкодовувати понесені ним збитки, в звязку з тим, що причиною виникнення пожежі послужило займання легкозаймистих речовин в результаті дії теплових проявів електричної енергії на струмопровідних частинах електроприладів, внаслідок порушення правил пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів.

Листом від 24.05.2007р. вих.№24 позивач просив переглянути прийняте відповідачем рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у звязку з тим, що воно суперечить Висновку експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління МВС України у Львівській області від 04.01.2007р. №40 (далі по тексту Висновок експертів).

Зазначений Висновок був виконаний на підставі постанови слідчого СВ Маневицького РВ УМВС України у Волинській області про призначення пожежно-технічної експертизи від 15.12.2006р. по факту пожежі в магазині „Все для дому”. Згідно із зазначеним Висновком експертів найбільш імовірною причиною пожежі в магазині „Все для дому” є аварійний режим роботи електромережі, який виявився у результаті великих перехідних опорів. При цьому, не зазначено якою є безпосередня причина пожежі.

Обговоривши всі обставини справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судова колегія вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст. 6 Закону України “Про страхування” добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 2 ст.26 Закону України „Про страхування” умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат крім визначених ч. 1 цієї статті, якщо це не суперечить закону.

Пунктом 3.1. Договору страхування передбачено, що Страховик може відмовитись від виплати Страхувальнику страхового відшкодування при невиконанні останнім прийнятих на себе зобовязань за цим Договором.

Пунктом 2.1.1. Договору визначено, що Страхувальник зобовязується використовувати застраховане майно відповідно до його призначення, а також вживати всіх заходів для забезпечення пожежної безпеки, дотримання правил експлуатації, використання, зберігання та складування.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що страхове відшкодування не виплачується за збиток, заподіяний внаслідок навмисних дій або недбалості Страхувальника в тому числі його працівників.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Актом про пожежу, Технічним висновком та листом 13-ї Самостійної державної пожежної частини смт. Маневичі МНС України від 17 січня 2005р. №4 встановлено, що причиною пожежі було саме порушення правил пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів.

Доводи суду першої інстанції та посилання позивача на Висновок експертів як на доказ, який встановлює інші причини виникнення пожежі не приймаються з огляду на те, що по-перше, цим висновком питання порушення правил пожежної безпеки не досліджувалось, а по-друге, розслідування пожеж та здійснення контролю за дотриманням правил пожежної безпеки згідно із законом покладено на органи МНС, рішення, прийняті цими органами у межах їх компетенції не можуть змінюватись чи підмінятись висновками будь-яких експертів.

Так, відповідно до п.22 ч. 4 Указу Президента України „Про Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи” від 10.10.2005 № 1430/2005 МНС України відповідно до покладених на нього завдань та в межах своєї компетенції організовує в установленому порядку розслідування аварій, пожеж, масових нещасних випадків та нещасних випадків із смертельними наслідками на виробництві, забезпечує ведення їх обліку, проведення аналізу причин, розробляє пропозиції щодо їх запобігання. Відповідно до п.6 цього ж положення МНС України здійснює свої функції та повноваження відповідно до законодавства безпосередньо та через урядові органи державного управління, утворені у складі Міністерства, територіальні органи, підрозділи та спеціальні формування, навчальні заклади, а також підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на встановлені обставини, з урахуванням яких підлягає розгляду цей спір.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про причини настання страхового випадку не відповідають обставинам справи, а рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 у справі № 25/46 прийнято з порушенням ст. 43 ГПК України, у звязку з чим відповідно до ст.ст. 103, 104 ГПК України зазначене рішення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 у справі № 25/46 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного підприємця ОСОБА_4 до Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” повністю.

4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, р/р №26502301197, МФО 300755, код ЗКПО 26602681) 600,00 грн. (шістсот гривен 00 коп.) державного мита за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя

Судді

15.09.09 (відправлено)