Постанова № 5901959, 16.09.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2009 № 26/190

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Смірнової Л.Г.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - не зявився

від відповідача ОСОБА_1 (свідоцтво серія НОМЕР_3)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.07.2008

у справі № 26/190 (суддя

за позовом Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Автобусного парку № 8

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 40200 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство “Київпастранс” в особі автобусного парку № 8 звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 40200,00 грн. неустойки.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.07.2008 р. вимоги позивача задоволені частково, стягнуто з відповідача 20100,00 грн. неустойки. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2008 р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2008 р. провадження у справі було зупинено до вирішення Шевченківським районним судом м. Києва справи № 2-10862/2008 за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства „Київпастранс” про визнання договору оренди недійсним.

У звязку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2009 р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 07.04.2009 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р., у звязку з неявкою в судове засідання представника позивача, розгляд справи відкладено на 13.05.2009 р.

В судовому засіданні 13.05.2009 р. оголошено перерву до 03.06.2009 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2009 р. апеляційне провадження у справі № 26/190 зупинено до вирішення справи № 48/276 за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства „Київпастранс” про визнання договору оренди недійсним.

Через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надійшов супровідний лист відповідача, в якому останній повідомляє, що 25.06.2009 р. Господарським судом м. Києва прийнято рішення у справі № 48/276, копію якого додано до матеріалів справи.

У звязку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2009 р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 16.09.2009 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2009 р. повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання 16.09.2009 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

06.11.2003 р. між позивачем (орендарем) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (суборендарем) був укладений договір суборенди № 89 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове володіння та користування автобус марки „Мерседес Бенц 208”, державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з акту прийому-передачі № 13 від 06.11.2003 р. вищезазначений автобус був переданий в суборенду 06.11.2003 р.

Відповідно до п. 5.1. Договору, суборендар сплачує орендну плату в розмірі 1350 грн. щомісяця, а згідно додаткової угоди від 01.09.2005 р. до договору № 89 від 06.11.2003 р. суборендар сплачує орендну плату в розмірі 1675 грн. в місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2007 р. сторони, керуючись вимогами ст. 188 Господарського кодексу України, розірвали основний договір оренди № 65 від 27.10.2003 р.

Відповідно до п. 10.2. Договору, даний Договір припиняє свою дію у випадку розірвання договору оренди № 65 від 27.10.2003 р. з будь-якої підстави.

Пунктом 8.1. Договору передбачений обовязок суборендаря після закінчення терміну оренди за даним Договором протягом 5 днів повернути автомобіль, що орендується, орендарю за актом прийому - передачі.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна в суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням зносу, або у стані який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань та не передав позивачу за актом прийому - передачі автобус марки „Мерседес Бенц 208” державний номер НОМЕР_1, то з відповідача підлягає стягненню неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Обовязок відповідача повернути автобус марки „Мерседес Бенц 208” державний номер НОМЕР_1 позивачу за актом прийому передачі передбачений п. 8.1. Договору суборенди № 89 від 06.11.2003 р.

Отже, згідно рішення суду першої інстанції № 26/190 від 03.07.2008 р., з відповідача підлягає стягненню неустойка саме за невиконання умов Договору суборенди № 89 від 06.11.2003 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір суборенди № 89 від 06.11.2003 р. є недійсним, отже, підстави для стягнення з відповідача неустойки відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2008 р. року у справі № 26/190 скасувати.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства “Київпастранс” в особі автобусного парку № 8 (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 03114230) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (04208, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2), 201 (двісті одну) грн. 00 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Справу № 26/190 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

21.09.09 (відправлено)