Постанова № 59017522, 13.07.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/61/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бойко В.М.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

13 липня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Герасименко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника начальника Вінницької митниці Державної фіскальної служби України Криворучка Миколи Васильовича на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до заступника начальника Вінницької митниці Державної фіскальної служби України Криворучка Миколи Васильовича про скасування постанови штрафу,

В С Т А Н О В И В :

постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до протоколу складеного старшим державним інспектором митного посту "Піщанка" Вінницької митниці ДФС Самсонюк Д.М. від 06 листопада 2015 року о 23 год. 35 хв. в пункт пропуску "Болган Хрістова" митного поста "Піщанка" Вінницької митниці ДФС, в напрямку руху "в'їзд в Україну" заїхав транспортний засіб марки "DAIMLERCHRYSLER", 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1 під керуванням громадянина Республіки Молдова ОСОБА_8

В якості пасажира в зазначеному транспортному засобі також знаходилась громадянка Республіки Молдова ОСОБА_5

В результаті спрацювання Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), на підставі даних Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби України з розділу "Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення", отримано інформацію, що 28 червня 2014 року о 05 год. 37 хв. громадянкою ОСОБА_5 через пункт пропуску "Шегині -Медика" Львівської митниці ДФС ввезено транспортний засіб марки Opel, реєстраційний номер НОМЕР_4 кузов № НОМЕР_2, в режимі "тимчасове ввезення" до одного року для особистого користування (а. с. 6-10).

23 грудня 2015 року заступником начальника Вінницької митниці ДФС Криворучко Миколою Васильовичем прийнято постанову №0521/401080700/15, якою визнано позивача винною в порушенні митних правил, яке полягає у перевищенні встановленого законом строку доставки транспортного засобу, що перебував під митним контролем, до митного органу призначення терміном понад десять діб та накладено адміністративне стягнення передбачене частиною 3 статті 481 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. (а.с.5).

Не погоджуючись з такою постановою позивач оскаржила її до Вінницького міського суду Вінницької області.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Митного кодексу України, КУпАП України, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 103 Митного кодексу України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно з статтею 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування.

Відповідно до статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із статтею 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Частиною 3 статті 481 Митного кодексу України визначено, що перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (стаття 486 Митного кодексу України).

Згідно з статтею 488 вказаного кодексу провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Протоколи про порушення митних правил відповідно до статті 490 Митного кодексу України мають право складати:

1) посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил;

2) посадові особи митних органів, які згідно з посадовими обов'язками мають таке право;

3) інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або керівником митниці.

Згідно з статтею 491 вказаного кодексу підставами для порушення справи про порушення митних правил, зокрема є безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил.

Колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що автомобіль не вивезено своєчасно в зв'язку з тим, що в ньому вийшов з ладу двигун, який потрібно замінити і транспортний засіб не пересувається з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 192 Митного кодексу України визначено заходи, що вживаються перевізником у разі аварії або дії обставин непереборної сили, зокрема терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Повідомлення митного органу має відбутися в строк, визначений законодавством, зокрема частиною 1 статті 380 Митного кодексу України, а не після його закінчення. Оскільки продовженим може бути лише строк, що не сплив на момент звернення.

Жодних дій зазначених вище позивачем вчинено не було. Доказів, на підтвердження того, що такі дії вчинялися суду не надано.

Також не надано доказів, які б вказували на неможливість звернення позивача до митниці з 20 червня 2015 року (з часу поломки транспортного засобу) до 23 грудня 2015 року (часу розгляду адміністративної справи). При складанні протоколу про порушення митних правил ОСОБА_5 також не надала жодних пояснень.

Таким чином, акт огляду транспортного засобу від 20 червня 2015 року та рахунок №200615 з СТО не підтверджують настання обставин непереборної сили, оскільки зазначені документи не містять інформації про місцезнаходження транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, а вказують лише про те, що позивач отримала послуги з ремонту автомобіля протягом червня-липня 2015 року. Вказані обставини підтверджуються й іншими доказами, зокрема поясненнями особи, що здійснювала ремонт автомобіля.

Крім того, колегія суду вважає, що відповідачем вірно визначено суб'єкта правопорушення - ОСОБА_5, якою не вжиті заходи щодо своєчасного вивезення автомобілю Opel. При цьому немає значення чи перебувала вона під час перетину кордону в якості пасажира або водія іншого автомобіля.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, не в повній мірі використано принцип офіційного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу заступника начальника Вінницької митниці Державної фіскальної служби України Криворучка Миколи Васильовича задовольнити повністю.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 липня 2016 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.