Постанова № 59017421, 14.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4077/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Градовського Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича (далі - Уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення його до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити його до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов'язати Фонд включити його до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначено про відсутність правових підстав для невключення його до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Так, на думку позивача, ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», передбачає вичерпний перелік підстав для визнання правочинів неплатоспроможного банку нікчемними. Утім, його договір банківського рахунку не підпадає під визначений перелік і він має право на відшкодування коштів за цим вкладом за рахунок Фонду.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Зобов'язав Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Зобов'язав Фонд включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, представники Уповноваженої особи Фонду та Фонду подали апеляційні скарги в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «Київська Русь» було укладено договір банківського рахунку № 26452-46.3 в національній валюті, відповідно до умов якого банк відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 та зобов'язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування (а.с.12-14).

Цього ж дня, 19 березня 2015 року, з особового рахунку НОМЕР_2, який відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь» та належить ТОВ «Каскадмонтажстрой» на вказаний рахунок позивача було перераховано 192 300,00 грн. зворотної фінансової допомоги за договором №721-3ФД від 17 березня 2015 року (а.с.15).

Правлінням НБУ 19 березня 2015 року прийнято постанову № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» (а.с.93в).

На підставі постанови Правління НБУ від 16 липня 2015 року № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 липня 2015 року № 138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Згідно з цим рішенням було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Київська Русь» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О. Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

22 червня 2015 року позивач звернувся до банку із заявою в якій повідомив про те, що йому стало відомо, що його не включили до списків осіб, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду та просив надати пояснення, чому, будучи клієнтом банку, він відсутній у вказаних списках, та на якій підставі банк не подав до реєстру його дані (а.с.16).

Позивача повідомлено, що Уповноваженою особою Фонду визнано сумнівною операцію щодо перерахування 19 березня 2015 року коштів в сумі 192 300,00 грн. на поточний рахунок НОМЕР_3, відповідні документи направлені на розгляд до правоохоронних органів та операції за вказаним рахунком тимчасово обмежені (а.с.17).

05 серпня 2015 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду з відповідною заявою про задоволення вимог кредитора, в якій просив визнати його кредитором ПАТ «Банк «Київська Русь» та включити до Реєстру вимог кредиторів (а.с.18).

Проте, заходів реагування на вказану заяву вжито не було.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини «Суханов та Ільченко проти України», виходив із того, що Уповноваженою особою Фонду безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Також суд зазначив, що не має підстав, встановлених ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для визначення Уповноваженою особою Фонду нікчемним правочину, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь» 19 березня 2015 року.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, не відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон) та Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2, зареєстроване в Мінюсті 14 вересня 2012 року за №1581/21893 (далі - Положення).

Системний аналіз статей 26, 27, 37, 38 Закону, розділів I, II, IV Положення свідчить про те, що під час дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду вживає заходів щодо:

1) перевірки правочинів, укладених банком;

2) формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню;

3) формування переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом;

4) звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Отже, вказаними нормами права визначено обов'язки Уповноваженої особи Фонду, у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. Матеріалами справи встановлено, що Уповноваженою особою Фонду було проведено перевірку вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк «Київська Русь».

У ході проведення перевірки виявлено значну кількість операцій з безготівкового перерахування з рахунків юридичних осіб на поточні рахунки фізичних осіб з типовими, близькими один до одного, призначеннями платежу, відмінним від платежів, пов'язаних із трудовими відносинами фізичної особи з такими юридичними особами, а саме: «надання безпроцентної позики», «надання зворотної фінансової допомоги», «надання займу».

Так, матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «Каскадмонтажстрой» в період з 12 березня 2015 року по 20 березня 2015 року було вчинено сорок одну операцію з перерахування коштів з особового рахунку підприємства на рахунки інших фізичних осіб, що підтверджується випискою по особовому рахунку НОМЕР_2 (а.с.51-54), у тому числі і позивачу.

Виходячи з наведеного, перераховані кошти на рахунок позивача не являються його власними коштами та не являються вкладом у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки вказана сума підлягає поверненню ТОВ «Каскадмонтажстрой».

Отже, у спірних правовідносинах Уповноважена особа Фонду діяла у межах повноважень, які визначено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також, колегія суддів бажає зазначити, що 19 березня 2015 року, тобто в день укладання спірного правочину, ПАТ «Банк «Київська Русь» було визнано неплатоспроможним, про що свідчить відповідна постанова НБУ та було призначену Уповноважену особу на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь», що підтверджено відповідним вищевказаним рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №61 від 19 березня 2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь».

Враховуючи викладене, представник Уповноваженої особи Фонду, посилаючись на ч.3 ст.36 Закону, наполягає на тому, що спірна банківська операція є нікчемною.

Суд першої інстанції не погоджуючись з даною позицією виходив з п.2 та 4 резолютивної частини рішення виконавчої дирекції Фонду №61 від 19 березня 2015 року, згідно з якими тимчасову адміністрацію банку було запроваджено з наступного дня - з 20 березня 2015 року та Уповноважена особа Фонду приступає до виконання обов'язків з 20 березня 2015 року. Тобто, суд вважав, що станом на день укладання позивачем банківського договору та зарахування коштів на рахунок позивача посадові особи банку зберігали свої повноваження.

Колегія суддів не заперечує проти такого висновку, але звертає увагу на те, що спірний правочин є нікчемним не за тією обставиною, що у посадових осіб були повноваження на укладення договору банківського вкладу, а на те, що перераховані кошти на рахунок позивача не є вкладом, оскільки такі кошти є зворотною фінансовою допомогою.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим довід апелянта, в особі Фонду, що рішення суду першої інстанції, в частині його зобов'язання включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, не відповідає ч.5 ст.27 Закону і є передчасним.

Так, відповідно до ч.5 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

З огляду на те, що позивач не був включений Уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, то останній був позбавлений можливості включити позивача до вказаного реєстру вкладників.

Виходячи з того, що суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та не дав їм належну оцінку, колегія суддів вважає за можливим скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до ч.1 ст.202 КАС України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Ю.М. Градовський