Рішення № 58984869, 14.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.16р. Справа № 904/4329/15

За позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮБИМІВСЬКИЙ КАР'ЄР", сільрада Любимівська, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованість

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1 - довіреність № 252 від 06.06.16р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", м.Київ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський Кар'єр", сільрада Любимівська, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 77/07В від 13.12.2007р. в розмірі 7324986,68 доларів США 68 центів та 4278997,19грн., що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 159073509,04грн., з них:

- прострочена заборгованість по кредиту станом на 05.05.2015р. становить 6376996,67 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 134761212,54грн.);

- строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 15.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно), становить 40919,06 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 864717,74грн.);

- прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 05.05.2015р. становить 711884,81 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 15043831,00грн.);

- пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно), становить 36944,71 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 780730,26грн.);

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 22.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно), становить 148796,59 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 3144428,29грн.);

- 3% (три проценти) річних за прострочення повернення кредиту з 22.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно) становить - 7439,83 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 157221,41грн.);

- 3% (три проценти) річних за прострочення сплати процентів за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно) становлять 2005,01 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 42370,59грн.);

- штрафи, передбачені Кредитним договором за період з 18.11.2014р. по 31.03.2015р. (включно) становлять 4278997,19грн.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

20.05.2015р. через канцелярію суду отримано заяву за вих.№б/н від 07.05.2015р. про вжиття заходів до забезпечення позову в якій просить суд:

1. Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, що знаходяться на рахунках відкритих в будь-яких фінансових установах, що належать відповідачу і які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову 7324986,68 доларів США та 4278997,19грн., що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 159073509,04грн.

2. В ухвалі про забезпечення вказати відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» дату набрання нею чинності та строк пред'явлення її до виконання.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № б/н від 07.05.2015р. ухвалою суду від 22.05.2015р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 11.06.2015р.

Суд розгляд справи відкладав з 11.06.2015р. до 07.07.2015р.

Ухвалою від 07.07.2016р. провадження у справі №904/4329/15 зупинено.

Ухвалою від 14.07.2016р. провадження у справі №904/4329/15 поновлено; строк вирішення спору продовжено на 15 (п'ятнадцять) календарних днів; справу призначено до розгляду на 10.08.2015р.

Ухвалою від 10.08.2015р. призначено у справі №904/4329/15 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково - дослідному інституту судових експертиз (Адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, Набережна Леніна, 17, офіс 361).

Супровідним листом від 14.08.2015р. за вих.№904/4329/15/45596/15 справу направлено до Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз (49000, м.Дніпропетровськ, Набережна Леніна, 17, офіс 361).

29.06.2016р. через канцелярію суду отримано клопотання позивача про уточнення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України в яких просить суд стягнути з відповідача заборгованості за Кредитним договором №77/07В від 13.12.2007р. в розмірі 7139245,38 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 150869353,37грн. та 8330756,55грн., що в загальній сумі складає 159200109,92грн., з них:

- прострочена заборгованість по кредиту станом на 05.05.2015р. становить 6376996,67 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 134761212,54грн.);

- строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 15.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно), становить 40919,06 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 864717,74грн.);

- прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 05.05.2015р. становить 711884,81 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 15043831,00грн.);

- пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно), становить 737139,91грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 22.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно), становить 3314619,45грн.);

- 3% (три проценти) річних за прострочення повернення кредиту з 22.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно) становить - 7439,83 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 157221,41грн.);

- 3% (три проценти) річних за прострочення сплати процентів за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно) становлять 2005,01 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 42370,59грн.);

- штрафи, передбачені Кредитним договором за період з 18.11.2014р. по 31.03.2015р. (включно) становлять 4278997,19грн.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Заява позивача в якій останній уточнив позовні вимоги прийнята до розгляду.

Після повернення справи №904/4329/15 на адресу господарського суду її розгляд призначено на 14.07.2016р.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 22.06.2016р. з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 17.06.2016р. та явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання відповідачем 21.06.2016 року відповідного поштового відправлення, зокрема ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2016р.

14.07.2016р. повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, жодних документів не надавав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Господарський суд наголошує, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи (частина 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України).

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Пунктом 3.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Отже, з метою уникнення умисного затягування судового процесу з боку відповідача та недопущення порушення прав позивача господарський суд розглянув справу по суті позовних вимог.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано. В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

В силу вимог статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 14.07.2016р. в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2007р. між публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк", м.Київ (далі по тексту - позивач, банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівський Кар'єр" (далі по тексту - відповідач, боржник, позичальник) укладено кредитний договір №77/07В (далі по тексту - кредитний договір) разом з усіма змінами та доповненнями, який було викладено в новій редакції договором №25 про внесення змін до кредитного договору, який укладено між банком та позичальником 29.10.2014р.

Відповідно до пункту 1.1 умов укладеного між сторонами договору разом з усіма змінами та доповненнями, який було викладено в новій редакції договором №25 про внесення змін до кредитного договору, який укладено між банком та позичальником 29.10.2014р. банк на умовах договору зобов'язується надати позичальнику кредит (далі по тексту такий кредит або його частина (транш) - кредит) у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 6376996,67 доларів США (далі по тексту - ліміт кредитування).

Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит на умовах та в строки / терміни, визначені договором, але не пізніше 28.08.2015р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором.

Згідно з пунктами 2.1. та 2.2. кредитного договору разом з усіма змінами та доповненнями, який було викладено в новій редакції договором №25 про внесення змін до кредитного договору, який укладено між банком та позичальником 29.10.2014р. надання кредиту здійснюється окремими траншами в безготівковій формі на підставі письмової заявки Позичальника про надання кредиту (траншу) за формою додатку 1 до договору в межах невикористаного ліміту кредитування, шляхом перерахування кредиту (траншу) на поточний рахунок Позичальника та в розмірі, зазначеному в заявці, за умови виконання Позичальником своїх зобов'язань належним чином та додержання всіх умов надання кредиту (траншу), визначених договором. Датою надання кредиту (траншу) є дата перерахування грошових коштів з рахунку, обліку/сплати кредиту, зазначеного в пункті 11.1. договору, на поточний рахунок позичальника, зазначений в заявці.

Відповідно до пункту 2.4. кредитного договору разом з усіма змінами та доповненнями, який було викладено в новій редакції договором №25 про внесення змін до кредитного договору, який укладено між банком та позичальником 29.10.2014р. позичальник зобов'язався погасити заборгованість за кредитом відповідно до такого графіку:

- не пізніше 28 серпня 2015 року - сума, що перевищує 0,00.

У разі непогашення заборгованості за кредитом в розмірі та строки, визначені в цьому пункті договору, незважаючи на положення пункту 1.1. договору, з наступного банківського дня заборгованість за кредитом в розмірі, що підлягає погашенню відповідно до вищезазначеного графіку, вважається простроченою заборгованістю.

Пунктами 3.1.1, 3.1.2 умов укладеного між сторонами договору разом з усіма змінами та доповненнями, який було викладено в новій редакції договором №25 про внесення змін до кредитного договору, який укладено між банком та позичальником 29.10.2014р. визначено, що плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких є фіксованим та становить 11 процентів річних.

Розділом 7 умов укладеного між сторонами договору разом з усіма змінами та доповненнями, який було викладено в новій редакції договором №25 про внесення змін до кредитного договору, який укладено між банком та позичальником 29.10.2014р. визначено відповідальність сторін.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та закінчується (в тому числі внаслідок його розірвання) в момент остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за договором у повному обсязі (пункт 9.9 договору).

На виконання умов укладеного між сторонами кредитного договору позивач надав позичальнику грошові кошти, що підтверджується меморіальними ордерами та банківськими виписками, які долучено до матеріалів справи.

Враховуючи, що позичальник вчасно свої зобов'язання перед позивачем не виконав заборгованості за Кредитним договором №77/07В від 13.12.2007р. становить в розмірі 7139245,38 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 150869353,37грн. та 8330756,55грн., що в загальній сумі складає 159200109,92грн., з них:

- прострочена заборгованість по кредиту станом на 05.05.2015р. становить 6376996,67 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 134761212,54грн.);

- строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 15.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно), становить 40919,06 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 864717,74грн.);

- прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 05.05.2015р. становить 711884,81 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 15043831,00грн.);

- пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно), становить 737139,91грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 22.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно), становить 3314619,45грн.);

- 3% (три проценти) річних за прострочення повернення кредиту з 22.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно) становить - 7439,83 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 157221,41грн.);

- 3% (три проценти) річних за прострочення сплати процентів за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно) становлять 2005,01 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 42370,59грн.);

- штрафи, передбачені Кредитним договором за період з 18.11.2014р. по 31.03.2015р. (включно) становлять 4278997,19грн.

Досудове врегулювання спору не дало бажаних результатів.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно з частиною другою статті 43 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами процесуального законодавства, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним договором.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов договору, відповідачем господарському суду надано не було.

Господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №77/07В від 13.12.2007р., а саме:

- прострочена заборгованість по кредиту станом на 05.05.2015р. становить 6376996,67 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 134761212,54грн.);

- строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 15.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно), становить 40919,06 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 864717,74грн.);

- прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 05.05.2015р. становить 711884,81 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 15043831,00грн.);

- пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно), становить 737139,91грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 22.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно), становить 3314619,45грн.);

- 3% (три проценти) річних за прострочення повернення кредиту з 22.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно) становить - 7439,83 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 157221,41грн.);

- 3% (три проценти) річних за прострочення сплати процентів за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно) становлять 2005,01 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 42370,59грн.), слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Факт отримання відповідачем кредиту підтверджується матеріалами справи, а саме меморіальними ордерами та банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи.

Зобов'язання відповідача, щодо повернення кредиту передбачено умовами договору та нормами законодавства.

З огляду на положення договору, строк повернення кредиту є таким, що настав.

Доказів повернення кредиту відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Розрахунки позивача господарським судом перевірено та визнано вірними.

На порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України розрахований позивачем штраф, заявлений до стягнення, не підтверджений належними і допустимими доказами.

Жодних доказів на підтвердження порушення позичальником підпунктів 4.3.11.5, 4.3.11.6 та 4.3.9 кредитного договору позивач суду не надав.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення штрафів у загальній сумі 4278997,19грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.47 Закону України Про банки і банківську діяльність, комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно частини 2 ст.1048 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно частини 1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Нормами ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Щодо заяви за вих.№б/н від 07.05.2015р. про вжиття заходів до забезпечення позову позивача, яку 20.05.2015р. отримано через канцелярію суду і в якій останній просить суд:

1. Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, що знаходяться на рахунках відкритих в будь-яких фінансових установах, що належать відповідачу і які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову 7324986,68 доларів США та 4278997,19грн., що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 159073509,04грн.

2. В ухвалі про забезпечення вказати відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» дату набрання нею чинності та строк пред'явлення її до виконання.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 3 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011р. за №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Пунктом 7.1 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011р. за №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Заява позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки підставою до забезпечення позову, відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява позивача, на думку суду, недостатньо обґрунтована, наведені в ній підстави, не свідчать про наявність таких обставин.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 71114,15грн., з урахуванням того, що 97,31% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, ст.47 Закону України Про банки і банківську діяльність, ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 199, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський Кар'єр" (52042, Дніпропетровська область, сільрада Любимівська, вулиця Чаплинська, будинок 1-А; ідентифікаційний код 23935242) на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м.Київ, бул.Т.Шевченко/вул.Пушкінська, буд.8/26; ідентифікаційний код 14359319) прострочену заборгованість по кредиту станом на 05.05.2015р. у розмірі 6376996,67 доларів США (шість мільйонів триста сімдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто шість доларів США 67 центів США) (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 134761212,54грн. (сто тридцять чотири мільйони сімсот шістдесят одна тисяча двісті дванадцять грн. 54 коп.); строкову заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 15.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно), яка становить 40919,06 доларів США (сорок тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять доларів США 06 центів США) (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 864717,74грн. (вісімсот шістдесят чотири тисячі сімсот сімнадцять грн. 74 коп.); прострочену заборгованість по сплаті процентів станом на 05.05.2015р. у розмірі 711884,81 доларів США (сімсот одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири долари США 81 цент США) (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 15043831,00грн. (п'ятнадцять мільйонів сорок три тисячі вісімсот тридцять одна грн. 00 коп.); пеню за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно) у розмірі 737139,91грн. (сімсот тридцять сім тисяч сто тридцять дев'ять грн. 91 коп.); пеню за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 22.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно) і становить 3314619,45грн. (три мільйони триста чотирнадцять тисяч шістсот дев'ятнадцять грн. 45 коп.); 3% (три проценти) річних за прострочення повернення кредиту з 22.04.2015р. по 05.05.2015р. (включно) у розмірі 7439,83 доларів США (сім тисяч чотириста тридцять дев'ять доларів США 83 центи США) (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 157221,41грн. (сто п'ятдесят сім тисяч двісті двадцять одна грн. 41 коп.); 3% (три проценти) річних за прострочення сплати процентів за період з 12.01.2015р. по 05.05.2015р. (включно) у розмірі 2005,01 доларів США (дві тисячі п'ять доларів США 01 цент США) (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015р. 1 долар США = 21,132395грн. становить 42370,59грн. (сорок дві тисячі триста сімдесят грн. 59 коп.); судовий збір у розмірі 71114,15грн. (сімдесят одна тисяча сто чотирнадцять грн. 15 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні заяви за вих.№б/н від 07.05.2015р. про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

15.07.2016 року

Суддя ОСОБА_2