Ухвала суду № 58972667, 15.07.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/9567/16-к

Номер провадження 11-сс/775/275/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Огурецького В.П., Самойленко А.І.

за участю

секретаря: Самойленко Г.В.

прокурора: Баширова О.І.

захисника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмуті Донецької області справу за апеляційною скаргою прокурора Баширова О.І. та захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 24 червня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 365 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12014050420000797 від 09.08.2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

16 червня 2016 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області юриста 1 класу ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 365 КК України.

Згідно предявленої підозри, наказом начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області № 247 о/с від 15.07.2014 ОСОБА_3 призначено на посаду міліціонера взводу № 3 роти № 4 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ» ГУМВС України в Дніпропетровській області (далі БПСМОП «Артемівськ»).

ОСОБА_3, будучи працівником правоохоронного органу, в порушення вищевказаних вимог Закону України «Про міліцію», чинного станом на серпень 2014 року, та Положення про підрозділи міліції громадської безпеки особливого призначення, перевищив службові повноваження відносно громадянина ОСОБА_5

В серпні 2014 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у міліціонера взводу № 3 роти № 4 БПСМОП «Артемівськ» ОСОБА_3, міліціонера взводу № 1 роти № 1 БПСМОП «Артемівськ» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник умисел на викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_5 з метою перевірки його на причетність до участі у незаконних збройних формуваннях на території проведення антитерористичної операції.

Реалізуючи свій спільний умисел, 08.08.2014 о 15 год. 18 хв. ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 разом з міліціонерами БПСМОП «Артемівськ» ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, яким не були відомі злочинні наміри ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, будучи озброєними та одягнутими у камуфльований одяг, прибули на двох автомобілях «Нива» до бази відпочинку «Острів скарбів», розташованої за адресою: Донецька область, Краснолиманський (Лиманський) район, с. Щурове вул. Набережна, 17. де ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, явно перевищуючи межі наданих йому прав та повноважень, за сприяння ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які не усвідомлювали злочинного характеру дій ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, із застосуванням фізичного насильства та погроз застосування автоматичної вогнепальної зброї, за відсутності законних підстав, примусово помістив ОСОБА_5 до належного йому автомобілю НОМЕР_1, на якому доставив його за адресою: Донецька область, м. Артемівськ (м. Бахмут), вул. Зелена 30, де помістив до підвального приміщення вказаної будівлі, тим самим викравши ОСОБА_5

В період часу з 08.08.2014 до 13.08.2014 ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, явно перевищуючи межі наданих йому прав та повноважень, із застосуванням фізичного насильства та погроз застосування автоматичної вогнепальної зброї, за відсутності будь-яких законних підстав, утримував ОСОБА_5 у підвальному приміщенні будинку № 30 по вул. Зеленій у м. Артемівську (м. Бахмуті) Донецької області, чим незаконно позбавив його волі.

ОСОБА_3 предявлено підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 365 КК України.

Суд задовольнив клопотання слідчого і обрав у відношенні підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 серпня 2016 року, та визначив розмір застави 220 мінімальних заробітних плат.

В апеляційній скарзі прокурор Баширов О.І. вказує, що ухвала слідчого судді в частині застосування застави є необґрунтованою та підлягає скасуванню. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що інкриміновані ОСОБА_3 кримінальні правопорушення вчинені із застосуванням насильства та погрозами його застосування.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вказує при розгляді клопотання слідчого не надано жодного доказу обґрунтованості підозри. Також при обрані запобіжного заходу слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_3 один виховує восьмирічного сина, має постійне місце проживання, є добровольцем, раніше не судимий, характеризується позитивно. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, прокурора, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та наполягав на задоволенні власної апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають за такими підставами.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави ОСОБА_3 врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, оскільки з врахуванням тяжкості кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_3, даних про його особу, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід, в тому числі і цілодобовий домашній арешт, не буде достатнім, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з застосуванням застави.

Доводи захисника підозрюваного щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки слідчим суддею належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, дані, які характеризують особу підозрюваного, його вік, сімейний, майновий стан та стан здоров'я, а також слідчим суддею належним чином мотивовані висновки та наведені обґрунтовані підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3

Крім того, слідчим суддею обґрунтовано взято до уваги те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Статтею 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, а також можливість її застосування, згідно ч.4 вказаної статті.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Так, доводи апеляційної скарги прокурора про безпідставне визначення слідчим суддею розміру залогу не ґрунтується на нормах кримінального процесуального законодавства, оскільки не визначення розміру застави є правом слідчого судді, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України і слідчий суддя обґрунтував саме визначення розміру застави.

Таким чином розглядаючи справу в межах апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 24 червня 2016 року, якою щодо підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 серпня 2016 року та визначено розмір застави 220 мінімальних заробітних плат, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Баширова О.І. та захисника ОСОБА_2 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає

СУДДІ: