Рішення № 58950631, 14.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.16р. Справа № 904/3282/16

За позовом: Компанії «Lorley Invesments Limited», Nicosia, Cyprus

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», м. Дніпропетровськ ( відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альматрикс», м. Київ (відповідач-2)

Третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідачів : Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіател Груп», м. Київ

Про: визнання недійсним договору купівлі-продажу

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача : ОСОБА_1 ( дов. Від 05.04.16 р. ) ;

Від відповідача-1 : ОСОБА_2 ( дов. від 16.05.16 р. ) ;

Від відповідача-2 : не зявився ;

Від третьої особи : ОСОБА_3 ( дов. выд 20.01.16 р. )

СУТЬ СПОРУ :

Компанія «Lorley Invesments Limited» (позивач) звернулася з позовом до ТОВ «Амстор» ( відповідач-1) та ТОВ «Альматрикс» (відповідач-2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі громадсько-торговельного центру (укладеного між сторонами) , загальною площею 6 275, 3 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, буд. 20 Б. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на наявність судової заборони розпорядження, продажу та передачі майнових прав щодо вказаного нерухомого майна на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30.01.15р. у кримінальній справі №757/2685/15-к ( про що до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна був внесений відповідний запис №8584350 від 02.02.15р.) та на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.15р. у кримінальній справі №200/6669/15-к (про що до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено запис про обтяження у вигляді арешту щодо об'єкта нерухомого майна №9312980 від 07.04.15р.).

Також позивач обґрунтовуючи право на звернення до суду із цим позовом, вказує на порушення внаслідок укладання оспорюваного договору корпоративних прав Компанії «Lorley Invesments Limited», як учасника ТОВ «Амстор» ( який 29-30 грудня 2014 р. невстановленими особами на підставі підроблених реєстраційних документів був незаконно виключений зі скалду учасників ТОВ «Амстор», а пізніше на підставі судових рішень адміністративних судів різних інстанцій у справі № 805/1616/15-а його права як учасника товариства були поновлені шляхом визнанння протиправними та скасування певних реєстраційних дій ) , зокрема право братии участь в управлінні справами товариства , братии участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку ( дівіденди ) .

ТОВ «Амстор» ( відповідач-1) проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на ту обставину, що ані на дату укладання оспорюваного договору, ані на дату звернення до суду Компанія «Lorley Invesments Limited» не була і не є участником ТОВ «Амстор»; також позивач не є стороною оспорюваного договору. Отже ( на думку відповідача-1) укладення оспорюваного договору жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

ТОВ «Альматрикс» (відповідач-2) відзив на позов та інших витребуваних судом документів не надав , явку повноважного представника до судового засідання неодноразово не забезпечив , незважаючи на ту обставину , що своєчасно повідомлявся судом про час та місце судових засідань на адресу , зазначену в ЄДРПОУ .

ТОВ «Сіател Групп» ( третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ) протии задоволення позовних вимог заперечувала , вказуюючи , що оспорюваний договір відповідає вимогам чинного законодавства , та не порушує прав та охоронюваних інтересів позивача .

Ухвалою суду від 07.06.16 р.за заявою представника позивача строк розгляду спору було продовжено на 15 днів .

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи , господарський суд , -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до Статуту ТОВ «Амстор» ( затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства №45 від 17.12.09 р. , державну реєстрацію яких проведено 24.12.09 р. ) одним із девяти його учасників вказано Компанію «Lorley Invesments Limited» ( Кіпр, 1061, Нікозія, вул. Анніс Комнініс ,29 А, реєстраційний номер 182685 ) , вклад якої до статутного капіталу товариства складає 11,5547 % ) ( т.1, а.с.14-34 )

Відповідно до інформації , що міститься в Реєстрі прав власності на нерухоме майно , право власності на будівлю громадсько-торгівельного центру літ.Б , загальною площею 6 275,3 кв.м. , розташованого за адресою : м. Запоріжжя, вул. Бородінська , буд.20 б ; було 20.02.09 р. зареєстровано за ТОВ Амстор» ( код ЄДРПОУ 32123041 ) ( а.с.37 )

31.12.14 р. з загальнодоступних відомостей ЄДРПОУ позивачу стало відомо , що до відомостей про ТОВ «Амстор» державним реєстратором Реєстраційної служби ДМУЮ було внесено зміни про склад учасників ТОВ «Амстор» , внаслідок чого компанія «Lorley Invesments Limited» була виключена зі складу засновників ( учасників ) ТОВ «Амстор» . Також державним реєстратором було змінено адресу місцезнаходження ТОВ «Амстор» ( з м. Донецьк на нову м. Дніпропетровськ ) ; змінено директора ТОВ «Амстор» ; вчинено реєстраційні дії , якими проведено державну реєстрацію зміни керівника товариства та реєстрацію змін до установчих документів товариства ,а саме змінено склад учасників товариства .

28.04.15 р. Компанія «Lorley Invesments Limited» звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби ДМУЮ та інших про визнання протиправними вищезазначених реєстраційних дій , зобовязання внести записи про скасування цих дій ; зобовязання зняти з обліку та повернути реєстраційну справу ТОВ «Амстор» , тощо. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.15 р. у справі № 805/1616/15-а адміністративний позов Компанії «Lorley Invesments Limited» до реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4 , Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій; зобовязання внести записи про скасування реєстраційних дій; зобовязання зняти з обліку та повернути реєстраційну справу ТОВ «АМСТОР», зобовязання прийняти, взяти на облік та забезпечити збереження реєстраційної справи ТОВ «АМСТОР» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані реєстраційні дії №12661050047000009 від 29.12.2014 року, №12241070048071522 від 30.12.2014 року, №12241050049071522 від 30.12.2014 року, вчинені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4 Визнані протиправними та скасовані реєстраційні дії №12241060054071522 від 20.01.2015 року, №12241050055071522 від 17.02.2015 року, №12241050056071522 від 30.03.2015 року, №12241070057071522 від 17.04.2015 року, №12241050058071522 від 21.04.2015 року, №12241100059071522 від 14.05.2015 року, вчинені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Зобовязано Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записи про скасування реєстраційних дій №12661050047000009 від 29.12.2014 року, №12241070048071522 від 30.12.2014 року, №12241050049071522 від 30.12.2014 року, №12241060054071522 від 20.01.2015 року, №12241050055071522 від 17.02.2015 року, №12241050056071522 від 30.03.2015 року, №12241070057071522 від 17.04.2015 року, №12241050058071522 від 21.04.2015 року, №12241100059071522 від 14.05.2015 року. Зобовязано Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області зняти з обліку та повернути реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» (код ЄДРПОУ 32123041) до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, функції якої виконують Реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції та Реєстраційна служба Краматорського міського управління юстиції. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. ( т.1, а.с.47-58 )

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.15 р. вищенаведена постанова Донецького окружного адміністративного суду залишена без змін ( т.1, а.с.59-68 ) .Ухвалою ВАСУ від 17.12.15 р. у справі № К/800/41887/15 постанова Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.15 р. та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.15 р. залишені без змін ( т.1, а.с.69-77 )

У грудні 2015 р. з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався , що будівля громадсько-торгівельного центру літ.Б , загальною площею 6 275,3 кв.м. , розташована за адресою : м. Запоріжжя, вул. Бородінська , буд.20 б ( право власності на яку з 20.02.09 р. було зареєстровано за ТОВ Амстор») була відчужена на користь ТОВ «Сіател Груп» .

В березні 2016 р. компанія «Lorley Invesments Limited» звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Сіател Груп» та ТОВ «Амстор» про визнання недійсним договору купівлі-продажу вищезазначеного обєкту нерухомості . В обґрунтування позовних вимог позивач посилавься на те, що Компанія «LORLEY INVESTMRNTS LIMITED» відповідно до статуту ТОВ «Амстор», затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 45 від 17.12.2009 є учасником відповідача-1 із часткою статутного капіталу, що становить 11,5547 %. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2015 у справі № 757/2685/15-к накладено арешт та заборонено розпорядження, продаж та передачу майнових прав щодо вказаного нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Амстор». Проте, з Інформаційної довідки № 50376413 від 21.12.2015 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивач дізнався про відчуження зазначеного об'єкту нерухомого майна, яке відбулося на підставі спірного договору. Більше того, спірний договір був посвідчений приватним нотаріусом, який має при підготовці до посвідчення правочинів перевірити відсутність заборони на відчуження або арешту майна. Позивач вважає, що незаконними діями відповідачів з відчуження нерухомого майна ТОВ «Амстор» всупереч встановленої судовим рішенням заборони, порушені права позивача як учасника ТОВ «Амстор».

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.04.16 р. у справі № 910/4195/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Приймаючи це рішення , суд дійшов до висновку про недоведеність позивачем порушення відповідачами ( ТОВ «Амстор» та ТОВ «Сіател Груп» ) його прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок укладання оспорюваного договору ( т.1, а.с.153-157 )

Після чого компанія «Lorley Invesments Limited» звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Амстор» та ТОВ «Альматрикс» про визнання недійсним договору купівлі продажу будівлі громадсько-торговельного центру (укладеного між сторонами) , загальною площею 6 275, 3 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, буд. 20 Б. ( як в подальшому було зясовано із змісту наданої на вимогу суду нотаріусом копії оспорюваного договору це договір купівлі-продажу будівлі громадсько-торгівельного центру від 08.09.15 р. )

Як вбачається із змісту цього договору , його укладено 08.09.15 р. між ТОВ «Амстор» ( продавець ) та ТОВ «Альматрикс» ( покупець ) , відповідно до його умов продавець продав, а покупець купив будівлю громадсько-торгівельного центру літера «Б» , що розташована за адресою : м. Запоріжжя, вул. Бородинська , буд. № 20 , літера «Б». Продаж вчинено за 25 000 000,00 грн., які повинні були сплачені покупцем продавцю до 11.09.15 р. Відсутність заборони відчуження або арешту щодо предмету цього договору та відсутність обтяження цього нерухомого майна іпотекою за результатами пошуку інформації про зареєстровані речові права , їх обтяження на обєкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , відсутність податкової застави з Державного реєстру обтяжень рухомого майна підтверджується витягами , наданими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 станом на 08.09.15 р. ( т.2, а.с.128-129, а.с.237-240 )

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.15 р. у кримінальній справі № 757/2685/15-к накладено арешт та заборонено розпорядження, продаж та передачу майнових прав щодо вказаного нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Амстор» ( в тому числі і будівлі громадсько-торгівельного центру літера «Б» , що розташована за адресою : м. Запоріжжя, вул. Бородинська , буд. № 20 ) ( т.2,а.с.106-110 ) Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.15 р. у кримінальній справі № 200/6669/15-к накладено арешт із забороною розпоряджатися обєктами нерухомого майна , які належить на праві приватної власності ТОВ «Амстор» ( в тому числі і будівлю громадсько-торгівельного центру, що розташована за адресою : м. Запоріжжя, вул. Бородинська , буд. № 20-б) ( т.1,а.с.210-213 )

В той же час із змісту наданого третьою особою для залучення до матеріалів справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру праві власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна - будівлі громадсько-торгівельного центру, що розташована за адресою : м. Запоріжжя, вул. Бородинська , буд. № 20-б ; вбачається , що 07.09.15 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 до реєстру було внесено відомості про припинення обтяжень , які раніше виникли на підставі вищезазначених ухвал Печерського районного суду м. Києва від 30.01.15 р. у кримінальній справі № 757/2685/15-к та Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.15 р. у кримінальній справі № 200/6669/15-к ( т.3,а.с.23-36 )

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Тобто незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам.

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням положень п.7.7 Статуту ТОВ «Амстор» (затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства №45 від 17.12.09 р. , державну реєстрацію яких проведено 24.12.09 р.) , зважаючи на частку позивача у статутному фонді товариства ( 11,5547 %), дає підстави для висновку, що учасник товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Таку правову позицію викладено у п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів». Проте у разі застосування такої правової позиції обовязково слід враховувати третє речення цього пункту, зважаючи на те, що саме у ньому надано роз'яснення щодо вирішення спірного питання. Тобто визначальним при вирішенні таких спорів є доведеність позивачем належними доказами порушення внаслідок укладення спірного договору його корпоративних прав .

Аналогічна правова позиція викладена і у п.п.2.1. та 2.2. Постанови пленуму ВГСУ від 25.02.16 р. №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» та у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.01.15 р. у справі № 911/2089/14 .

Але позивач насамперед обґрунтовував позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу посиланням на укладання його в період дії судової заборони на розпорядження нерухомим майном ; а право Компанії «Lorley Invesments Limited» на звернення до суду із зазначеним позовом пояснює порушенням таких корпоративних прав позивача ( як учасника ТОВ «Амстор» ) , як право брати участь в управлінні справами товариства , право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку ( дивіденди) . При цьому жодних доказів , які б підтверджували порушення прав Компанії «Lorley Invesments Limited» брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку ( дивіденди) , чи вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства ( як зазначено в поясненнях від 30.06.16р. ( т.2. а.с.245-248 ) позивачем не надано .

Також матеріали Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру праві власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна свідчать про те , що 07.09.15 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 до реєстру було внесено відомості про припинення обтяжень , які раніше виникли на підставі вищезазначених ухвал Печерського районного суду м. Києва та Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська .

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» : цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України ( 435-15 ) , Земельним кодексом України ( 2768-14 ), Сімейним кодексом України ( 2947-14 ), Законом України від 12 травня 1991 року N 1023-XII ( 1023-12 ) «Про захист прав споживачів» , Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV ( 161-14 ) «Про оренду землі» та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до розяснень , що містяться в Постанові Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання право чинів ( господарських договорів ) недійсними» : …Правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 10571 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 71 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" тощо.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин ( п.2.1.)

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову) ( п.2.10. )

Оцінюючи наведені позивачем в якості обґрунтування доводи , суд вважає , що вони не є підставою для визнання спірного договору недійсним ( оскільки позивачем не доведено належними доказами порушення його корпоративних прав )

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85, ГПК України; господарський суд , -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, судові витрати по справі покласти на позивача.

Суддя Васильєв О.Ю.

14.07.16р.