Ухвала суду № 58932983, 13.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5080/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Артеменка І.А.,

Суддів: Суворова В.О.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментам,-

встановила:

У березні 2016 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_4 заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 48078,5 грн., та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 404978,54 грн..

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2016 року зазначена позовна заява залишена без руху у звязку з несплатою суми судового збору, та позивачці наданий термін для усунення недоліків.

Оскільки ОСОБА_3 вимоги ухвали не виконала, недоліки не усунула, то ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2016 року позовну заяву визнано неподаною та повернути позивачу.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, яка оскаржена, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

За правилами ч. 2 п. 4 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню по справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка у встановлений судом строк не виконала вимоги ухвали без руху, а саме не сплатила судовий збір за подання позову, у звязку з чим її позовна заява була визнана неподаною та повернута заявнику.

Проте, з таким висновком суду не може погодитись судова колегія, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам по справі, суд порушив норми процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звернулася до суду з вимогами до з ОСОБА_4 та просила стягнути з останнього заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 48078,5 грн., та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 404978,54 грн. (а.с.1).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2016 року зазначена позовна заява залишена без руху у звязку з несплатою суми судового збору, та позивачці наданий термін для усунення недоліків (а.с.4).

Оскаржуваною ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2016 року позовну заяву визнано неподаною та повернути позивачу (а.с.7).

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Цим Законом були внесені зміни, зокрема, до Закону України «Про судовий збір» щодо об'єктів справляння судового збору (стаття 3 Закону), розмірів ставок судового збору (стаття 4 Закону), пільг щодо сплати судового збору (стаття 5 Закону), порядку сплати та порядку повернення судового збору (статті 6, 7 Закону).

Таким чином, ст. 5 вказаного закону містить вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, та відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної статті від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Тобто, ОСОБА_3 за подання зазначеного позову не повинна сплачувати судовий збір, що не було враховано судом першої інстанції, та помилково постановлено ухвалу про залишення її позовної заяви без руху, а у подальшому й повернення позову.

Враховуючи викладене, посилання суду першої інстанції на невиконання ухвали про залишення позовної заяви без руху не заслуговує на увагу та є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 2 п. 4, 311 ч. 1 п. 3, 4, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_5

ОСОБА_6

В.І ОСОБА_2