Постанова № 58894115, 07.07.2016, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/831/16-а

номер провадження 2-а/695/41/16

Категорія 87

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

головуючого судді Савенка В.Г.

при секретарі Бреус В.С.

за участю

представника відповідача: Близнюк О.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій, -

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому в червні 2014 року була призначена пенсія за віком на підставі закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV і зазначену пенсію він отримував до березня 2015 року включно.

З 1 квітня 2015 року відповідач припинив виплачувати позивачу пенсію і на подану ним заяву про повідомлення причин припинення виплати пенсії та про поновлення її виплати, надав письмову відповідь про те, що виплата пенсії припинена у зв'язку з тим, що після призначення позивачу пенсії за віком він продовжує працювати на посаді судді апеляційного суду Донецької області, а законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, були внесені зміни в статтю 47 Закону від 9 липня 2003 року № 1058-ІV і згідно цих змін, тимчасово, у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, зокрема, законом України «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені відповідно до цього Закону, тобто від 9 липня 2003 року №1058-IV, не виплачуються.

За вказаних обставин позивач, вважаючи такі дії відповідача не правомірними звернувся до суду із відповідним позовом згідно якого просив суд визнати дії відповідача по справі неправомірними та зобов'язати відповідача поновити виплату позивачу пенсії за віком з 1 квітня 2015 року.

В судове засідання позивач не з'явився, однак надав до суду заяву згідно якої просив справу розглянути за його відсутності, на позовних вимогах наполягав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що позивач по справі є працюючим пенсіонером та працює на посаді, на яку поширюється дія Законів України «Про державну службу» та «Про судоустрій і статус суддів».

Оскільки згідно документів пенсійної справи позивач не належить до числа осіб, на яких дія ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року не розповсюджується, а тому нарахування та виплата пенсії у період роботи на посаді з 01.04.2015 року була припинена.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за 2015 рік позивач працював в Донецькому апеляційному суді на посаді та на умовах, передбачених ст. 37 ЗУ «Про державну службу». Чинним законодавством передбачено, що підставою для припинення виплати пенсії є саме факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії, а тому виходячи із вказаного підстави для поновлення виплати позивачу пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.04.2015 року відсутні.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З урахування внесених змін вказана стаття Закону передбачає, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України»; «Про державну службу», «Про прокуратуру»; «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 1 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення.

Таким чином, із вказаного вище вбачається, що вказана норма чітко встановлює, що пенсія особам, які працюють на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України». «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Позивач, отримуючи пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та продовжуючи працювати на вказаній вище посаді, є посадовою особою, на яку поширюється дія Закону України № 213 від 02.03.2015 року в частині встановлення обмеження щодо отримання пенсії особами в період роботи на посадах державних службовців, а тому суд приходить до висновку, що застосуванню до вирішення вказаного спору підлягає саме спеціальний закон, який регулює правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців та прирівняних до них осіб.

За таких обставин, враховуючи зміни в законодавстві, якими врегульовано відносини в сфері пенсійного забезпечення, з 01.04.2015 p., виплата пенсії позивачу з 01.04.2015 року припинена правомірно, і законних підстав для поновлення її виплати немає.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 28.01.2016 р. по справі № 233/3637/15-а, та в ухвалі від 25.02.2016 р. по справі № К/800/40894/15.

Відповідач по справі надав суду достатньо належних доказів та доводів, які свідчать про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Таким чином Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області правомірно не здійснювало позивачу виплату пенсії за вказаний у позовній заяві період, а тому суд приходить до висновку, що вказаний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 183-2 КАС України, ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, Законом України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови буде виготовлений 12 липня 2016 року.

Суддя: В.Г. Савенко