Ухвала суду № 58877368, 07.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1320/16 Справа № 187/1501/15-к Головуючий у 1 й інстанції - Соловйов І. М. Доповідач - Зайцев В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Зайцева В.В.,

суддів: Чернусь К.П., Калініч Н.І.,

секретаря: Старовойтова Є.В.,

за участю прокурора: Пістун М.С.,

захисника обвинуваченого адвоката: Скопіча А.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження №12012040600000017 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21.11. 2012 року за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції та адвоката Скопіча А.В., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року.

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Новопідкряж Царичанського району Дніпропетровської області, громадянин України, раніше не судимий,

засуджений: - за ч.1 ст.121 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 3 роки та на нього покладені певні зобов'язання визначені ст.76 КК України.

Цим же вироком з обвинуваченого ОСОБА_3 стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 70 000 грн..

Згідно вироку ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину за таких обставин.

13.11.2012 року приблизно о 13.00 годині, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 знаходячись в приміщенні літньої кухні домоволодіння належного останньому, розташованого за адресою АДРЕСА_1 Дніпропетровської області розпивали спиртні напої.

Під час вживання спиртного, поміж ОСОБА_4 та ОСОБА_3, виникла сварка з приводу неодноразового нарікання ОСОБА_4 на те, що ОСОБА_3 являється поганим господарем, не допомагає вдома своїй дружині, ображає її, у своєму житті нічого особисто не досяг, цим самим умисно принижував ОСОБА_3 перед присутнім ОСОБА_5.

Почувши вказаний інцидент дружина обвинуваченого - ОСОБА_6, з метою уникнення конфлікту за вищезазначених обставин, попрохала ОСОБА_4 покинути належне їм домоволодіння, на що останній беззаперечно погодився та пішов у невідомому напрямку.

В подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, з метою продовжити вживати спиртне пішли до домоволодіння належного останньому, розташованого за адресою АДРЕСА_2, де близько 14.40 годин до вказаного домоволодіння зайшов ОСОБА_4, який помітивши ОСОБА_3 знову продовжив ображати його нецензурною лайкою та схопивши за верхній одяг почав штовхатися. Вказані події помітив син ОСОБА_5, неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який втрутився в їхню розмову, щоб інцидент не переріс в обопільну бійку і заспокоїв ОСОБА_4.

В цей час до вказаного будинку прийшла ОСОБА_6 та побачивши агресивно налаштованого ОСОБА_4 попрохала свого чоловіка, з метою уникнення конфлікту, піти з вказаного домоволодіння, на що останній погодився та попрямував додому.

Перебуваючи вдома та не дочекавшись дружини, близько 16.40 годин, ОСОБА_3 з метою налякати ОСОБА_4 та забрати дружину додому, дістав із сейфа належну йому мисливську рушницю марки «ІЖ-18» 16-го калібру, склав її, взяв 2 патрони заряджених шротом № 6 та попрямував до домоволодіння ОСОБА_5, в якому, як він гадав, ОСОБА_4 насильно утримує його дружину ОСОБА_6.

Знаходячись, приблизно о 17.10 год., біля будинку ОСОБА_5 погукав дружину та не дочекавшись відповіді здійснив один постріл у повітря.

З будинку вийшов ОСОБА_5, який запропонував ОСОБА_3 залишити подвір'я.

В цей час з будинку вибіг ОСОБА_4, який з погрозами, що відбере рушницю та з нецензурною лайкою почав рухатися на ОСОБА_3. Однак, ОСОБА_3 з метою налякати та зупинити ОСОБА_4 шляхом спричинення тяжких тілесних ушкоджень, демонстративно зарядив мисливську рушницю патроном та умисно здійснив постріл в область його ніг, влучивши в ліву гомілку, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді шротового вогнепального поранення лівої гомілки, відкритого перелому кісток лівої гомілки в середній третині зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

В апеляційній скарзі адвокат Скопіч А.В., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, просить вирок суду скасувати, в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України невинним та виправдати останнього, при цьому у задоволенні цивільного позову про відшкодування моральної шкоди відмовити в повному обсязі. Адвокат аргументує свої доводи тим, що у обвинуваченого не було умислу на спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, оскільки постріл відбувся випадково, а саме, коли потерпілий ОСОБА_4 набігав на обвинуваченого ОСОБА_3, останній відступив назад, оступився, палець правої руки зіскочив та випадково нажав на гачок, внаслідок чого відбувся постріл у землю попереду близько на 2 м, а потерпілий в цей час вбіг в зону ураження та від пострілу впав, а тому в даному випадку вбачається необережне поводження зі зброєю. При цьому обвинувачений діяв в межах необхідної оборони. Також адвокат зазначає, що потерпілий, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, сам спровокував обвинуваченого. Крім цього обвинувачений ОСОБА_3 має позитивну характеристику, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вину визнав та щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував шкоду завдану потерпілому, спочатку передав потерпілому ОСОБА_4 10 000 грн., а пізніше намагався передати 30 000 грн., однак останній відмовився їх взяти, також обвинувачений є учасником бойових дій в Афганістані, за що нагороджений грамотою та медалями, має ряд хвороб, які потребують стаціонарного лікування. Також адвокат Скопіч А.В. зазначає, що колектив воїнів - інтернаціоналістів Царичанського району та храм Православної Церкви м. Дніпро готові взяти обвинуваченого ОСОБА_3 на поруки. Крім цього суд першої інстанції не взяв до уваги характеристику потерпілого, який за словами ОСОБА_13 є людиною, яка зловживає спиртними напоями, також потерпілий ОСОБА_4 навіть під час судового засідання перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння вів себе неадекватно - головно реготав, перебивав свідка. Також адвокат зазначає, що суд першої інстанції стягуючи з обвинуваченого на користь потерпілого 70 000 грн. моральної шкоди, жодним чином не обґрунтував розмір даної суми.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, не оскаржуючи фактичні обставини справи та доведеність вини обвинуваченого, просить вирок суду скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, при цьому ухвалити новий вирок та призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді 6 років позбавлення волі без застосування ст.75 КК України. При цьому прокурор вказує на те, що обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких із застосуванням вогнепальної зброї, вину не визнав. Також суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги покази голови Новопідкрязької сільської ради про те, що обвинувачений продовжує пиячити та вчиняти дебоші, схильний до насильства в сім'ї та конфліктів з односельцями.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, захисника адвоката Скопіча А.В., який також підтримав свою апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав апеляцію свого захисника, та які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції і заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи, вивчивши і проаналізувавши доводи, що містяться в апеляціях, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 в скоєнні злочину при обставинах, зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, повністю ґрунтуються на розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказах.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду, органами досудового слідства та судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи.

Порушень в ході досудового слідства та в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства які б були підставою для скасування або зміни вироку, перевіркою матеріалів справи не виявлено. Докази, зібрані по справі є допустимими, достатніми та достовірними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України, оскільки його винність підтверджується як суб'єктивними, так і об'єктивними доказами по справі.

Доводи апеляції захисника Скопіча А.В. про те, що у обвинуваченого не було умислу на спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони є надуманими і спростовуються доказами, наведеними судом першої інстанції у вироку.

З показів самого обвинуваченого ОСОБА_3 даними в судовому засіданні вбачається, що він хоча і не визнав своєї провини, однак не заперечував того факту, що він спричинив потерпілому тілесні ушкодження, вистріливши з рушниці.

Винність ОСОБА_3 в скоєні інкримінованого злочину повністю підтверджується показами потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, висновком експерта № Е 60 від 25.03.2013 року.

З показів потерпілого ОСОБА_4 даних в суді першої інстанції вбачається, що 13.11.2012 року, він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розпивали спиртне вдома у останнього. Потім він пішов з домоволодіння ОСОБА_3, а коли повернувся дружина ОСОБА_3 повідомила йому що її чоловік у ОСОБА_5. Тоді він пішов додому до ОСОБА_5 у якого був ОСОБА_3, при цьому який був час він не пам'ятає, але на вулиці вже було темно. У ОСОБА_5 вдома між ним та ОСОБА_3 виникла словесна сварка, в ході якої вони ображали один одного нецензурною лайкою та трохи поштовхалися, після чого ОСОБА_3 пішов у невідомому напрямку. Через деякий час, точно не пам'ятає до двору повернувся ОСОБА_3 та почав кричати, щоб він вийшов до нього. Виглянувши у вікно побачив, що ОСОБА_3 стоїть з мисливською рушницею. Він вирішив вийти на подвір'я, щоб заспокоїти ОСОБА_3, при цьому в руках нічого не тримав. Вийшовши з будинку, він побачив, що по центру двору стоїть ОСОБА_3 та ОСОБА_5, до яких він одразу попрямував. В ході того, як він рухався, говорив ОСОБА_3 про те, що навіщо йому рушниця і, що «давай розберемося без неї», але ОСОБА_3 наставив рушницю на нього в область нижньої частини живота та сказав, що він вже добалакався. І в той час, коли він вже знаходився на відстані близько 2 м від ОСОБА_3, намагався відскочити вліво, бо злякався, що погрози можуть бути реальними, та в цей час почув постріл та одразу відчув біль в лівій нозі та впав на землю.

Свідок ОСОБА_6 в суді першої інстанції також показала, що 13.11.2012 року, її чоловік, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розпивали спиртне в їх будинку, де потерпілий став чіплятися до її чоловіка та повчати як треба поводитися з дружиною, а пізніше і в домоволодінні ОСОБА_5 продовжував ображати її чоловіка, після чого останній пішов додому. Пізніше вона почула як її чоловік викрикував її ім'я, перебуваючи на подвір'ї, та почула звук пострілу. Після чого, ОСОБА_4 вибіг на подвір'я. Вона одразу вийшла за ОСОБА_4, почула постріл та побачила, що її чоловік, який вже перебував на виході з подвір'я, лежить на спині з рушницею в руці, а ОСОБА_4 лежав на її чоловікові. Вона потім підбігла до чоловіка, який лежав на землі, і забрала в нього рушницю і вибігла із подвір'я. Як здійснював другий постріл її чоловік в потерпілого вона не бачила.

З показів свідка ОСОБА_5 вбачається, що 13.11.2012 року, він з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розпивали спиртне в будинку останнього, де ОСОБА_4 почав ображати ОСОБА_3.Також підтвердив, що коли вони були у нього вдома прийшов ОСОБА_4 знову почав чіплятися до обвинуваченого, висловлюватися нецензурною лайкою, та вхопивши за одяг почали штовхатися. Проте їх розборонив його син ОСОБА_7. Пізніше, точного часу сказати не може, на подвір'ї було вже темно, ОСОБА_6 попросила його вийти на подвір'я та заспокоїти ОСОБА_3. Коли він вийшов з будинку, то побачив, що у ОСОБА_3 в руках рушниця. Він попросив останнього піти додому, бо ОСОБА_4 намагається вискочити на подвір'я, і коли вони вже виходили з подвір'я його домоволодіння, як він почув, що ОСОБА_4 вибіг з будинку. Потім почув постріл, і коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_3 лежить на спині на землі, а ОСОБА_4 лежав біля останнього поряд. На нозі у потерпілого була кривава рана. Коли ОСОБА_4 набігав на ОСОБА_3, то в руках потерпілого нічого не бачив. Момент пострілу та як ОСОБА_3 заряджав рушницю не бачив.

Аналогічні покази надали в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Відповідно до медичних довідок від 13.11.2012 року, потерпілий ОСОБА_4 був доставлений до Царичанської ЦРЛ з запахом алкоголю та з діагнозом вогнепальне поранення лівої гомілки з відкритим переломом обох кісток лівої гомілки, а ОСОБА_3 був доставлений до Царичанської ЦРЛ з діагнозом - алкогольне сп'яніння.

З висновку експерта №44/07-255 від 18.12.2012 року вбачається, що рушниця вилучена 13.11.2012 року за адресою: АДРЕСА_1, у ОСОБА_3, є гладкоствольною вогнепальною зброєю - одноствольною мисливською рушницею моделі ІЖ-К 16 калібру промислового виробництва з заводським номером "НОМЕР_1", яка придатна для стрільби.

Згідно висновку експерта №Е 60 від 25.03.2013 року, у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді шротового вогнепального поранення лівої гомілки, відкритого перелому кісток лівої гомілки в середній третині зі зміщенням уламків. Дані ушкодження могли бути завдані від пострілу із рушниці в ліву ногу патроном, зарядженим шротом. Ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя.

Крім цього в судовому засіданні був допитаний судмедексперт ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що у потерпілого була значна втрата крові, та він був у стані сильного алкогольного сп'яніння. Рушниця була заряджена шротом, дріб летить кучно і не розсіюється. Постріл зроблений контейнером. У потерпілого була одна велика рана, близько 15х20 см. Рану зшити можливості не було, лікування проводилося відкритим методом.

Також відповідно до протоколів проведення слідчого експерименту від 29.05.2013 року за участю ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, вказані учасники спочатку розповіли, а потім показали, яке було взаємо розташування обвинуваченого та потерпілого в момент пострілу та після.

При цьому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано сприйняв як доказ протокол зазначеного експерименту саме в частині, що потерпілий біг в сторону обвинуваченого, рушниця була наведена в бік потерпілого, однак ствол рушниці знаходився більше під кутом вниз.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність у обвинуваченого ОСОБА_3 злочинного умислу на спричинення потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, виходячи з спрямованості, характеру, кількості та локалізації встановлених експертом тілесних ушкоджень. Зазначені обставини, прямо вказують на наявність злочинного наміру ОСОБА_3 на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Колегія суддів не вбачає підстав сумніватися в висновках вищезазначених експертиз та показах експерта, даних в судовому засіданні.

Доводи апеляції захисника про те, що нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 були вчинені з метою необхідної оборони, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 сам прийшов з рушницею до домоволодіння ОСОБА_5, в якому знаходився потерпілий ОСОБА_4, при цьому у вказаний час життю та здоров'ю ні його, ані його дружині ніхто не загрожував.

Також доводи адвоката про те, що обвинувачений здійснив постріл випадково з необережності, колегія суддів також вважає безпідставними та такими, що спростовуються показами потерпілого, свідка ОСОБА_7, експерта та висновком експерта №Е 60 від 25.03.2013 року, при цьому як було встановлено в судовому засіданні, обвинувачений не прийняв жодних дій, щоб відвернути даний постріл.

З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляції захисника Скопіча А.В. про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону є надуманими і не обґрунтованими, та такими, що не можуть бути підставою для скасування вироку та виправдання ОСОБА_3.

Стосовно доводів апеляції прокурора про скасування вироку суду щодо ОСОБА_3 в зв'язку з м'якістю призначеного покарання, то колегія суддів також вважає їх безпідставними і такими що не підлягають задоволенню, оскільки при призначенні покарання засудженому, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України об'єктивно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані які характеризують особу винного, а також сукупність всіх обставин у справі.

Судом першої інстанції враховані обставини які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, а саме, що він відшкодував матеріальну шкоду потерпілому, а також, що за місцем мешкання та в колективі громадської організації воїнів-інтернаціоналістів характеризується з позитивної сторони, серед односельців та друзів користується авторитетом та повагою, між тим при вживанні спиртних напоїв схильний до насильства, має статус ветерана війни-учасника бойових дій, нагороджений 1988 року грамотою Президіуму Верховної Ради СРСР за мужність та військову доблесть, проявлену при виконанні інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан, нагороджений медалями «70 років Збройних Сил СРСР», «25 років виводу військ з Афганістану», «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного Афганського народу», під час бойових дій в Афганістані в 1984 році отримав осколкове вогнепальне поранення, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких, свою вину не визнав. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3, судом першої інстанції встановлено вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Крім цього судом також була врахована віктимна поведінка потерпілого ОСОБА_4, який також перебував в стані алкогольного спянінння, а також те, що обвинувачений щиро розкаявся, просив вибачення в потерпілого та добровільно відшкодував спричинену шкоду (витрати на лікування).

З урахуванням вище зазначених обставин, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_3 з застосуванням ст.75 КК України є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, в зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора.

Керуючись ст.ст. 404,405,407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції та адвоката Скопіча А.В., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, залишити без задоволення, а вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Зайцев В.В. Чернусь К.П. Калініч Н.І.