Рішення № 58877362, 11.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4392/16 Справа № 204/6878/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Козлов С.П.

Категорія 39

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Деркач Н.М., Тамакулової В.О.,

за участю секретаря: Синенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Територіальної громади Дніпропетровської міської ради, третя особа Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2015 року позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_4, що померла 06.04.2006 року, як донькою і рідною матір`ю, та визнання за нею права власності на домоволодіння по вул. Чухновського № 93-а в м. Дніпропетровську в порядку спадкування за законом після смерті її матері, посилаючись на те, що після смерті матері відкрилась спадщина, а її батько та чоловік спадкодавиці - ОСОБА_5 помер раніше 13.06.1984 року. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є її діти: вона - ОСОБА_3 (до шлюбу-Хімчак) Л.В. та ОСОБА_6, який помер 17.05.2012 року, при цьому вона зареєстрована та постійно проживала разом зі своїми батьками, зокрема, на час відкриття спадщини і після смерті матері - ОСОБА_4, прийняла спадщину шляхом фактичного управління та користування спадковим майном, до якого належить спірне домоволодіння, розташоване на земельній ділянці площею 777 кв.м., але нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за відсутністю документів, що підтверджують родинні стосунки між нею та ОСОБА_4 та державну реєстрацію права власності на вказане домоволодіння.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом її законних прав, неповне встановлення і зясування всіх обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення.

Визнаючи за позивачкою право власності на спірне майно в порядку спадкування за законом після смерті її матері - ОСОБА_4, померлої 06 квітня 2006, суд виходив з того, що єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_4 є позивачка, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України проживала разом з нею на день її смерті, але в установленому порядку не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане майно, оскільки ОСОБА_4 за життя не здійснила державної реєстрації своїх прав на нього.

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна.

Згідно зі ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконкому Красногвардійської райради депутатів трудящих від 26.02.1974 року № 250 «Про розділ домоволодіння № 93 по вулиці Чухновського на окремі самостійні будинки» за заявою ОСОБА_7 і ОСОБА_8 було встановлено, що домоволодіння складається з двох жилих будинків. ОСОБА_9. А-І належав ОСОБА_10, який у 1966 році помер, а в 1972 году померла его дружина. В будинку проживають їх діти ОСОБА_7 і ОСОБА_8 Другий будинок лит. Б-І побудував у 1966 році син ОСОБА_10 - ОСОБА_5. Відповідно до рішення виконавчий комітет вирішив:

1) Виділити будинок літ. А-І по вул. Чухновського, 93 в окреме самостійне домоволодіння з земельною ділянкою площею 648 кв.м. Поштову адресу залишити ту ж саму: вул. Чухновського, 93.

2) Виділити будинок літ. Б-І по вул. Чухновського, 93 в окреме самостійне домоволодіння з земельною ділянкою площею 777 кв. м.. Поштову адресу та порядковий номер присвоїти 93-а по вул. Чухновського (а. с. 17).

Розділ домоволодіння було проведено на підставі акту від 06.06.1973 року, проведеного інженером Міжміського бюро технічної інвентаризації ОСОБА_11, згідно якого було встановлено, що домоволодіння, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чухновського, 93 розташоване на земельній ділянці площею 1425 кв.м. та складається з двох окремих житлових будинків, літ. А-І та Б-І. Відомостей про рік побудови будинку літ. А-І не має, у 1922 році його придбав ОСОБА_10. Зараз в будинку проживають його діти ОСОБА_12 та ОСОБА_7. ОСОБА_9 літ. Б-І побудував у 1966 році ОСОБА_5 з жінкою ОСОБА_4, в якому вони проживають родиною. Спорів про майно не має (а.с. 20-22).

Пізніше, 30 липня 1973 року начальником БТІ ОСОБА_13 було затверджено розділ домоволодінь по вул. Чухновського, 93 на два окремі будинки, відповідно до запропонованого варіанту розділу на підставі акта обстеження від 06.06.1973 року, згідно якого було вирішено:

1. Громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виділити 777 кв.м. дільниці з південної сторони с житловою будівлею літ Б-І під. № 93-а по вул. Чухновського.

2. Громадянам ОСОБА_7 і ОСОБА_12 виділити дільницю площею 648 кв.м. з північної сторони с житловим будинком літ А-І під. № 93 по вул. Чухновського (а.с. 18).

Невідємною частиною зазначеного рішення про затвердження розділу є схема розділу домоволодіння від 30.07.1973 року (а.с. 19).

За виписом з актів земельної реєстрації на земельну ділянку по вул. Чухновського, 82 у м. Дніпропетровську від 07 січня 1935 року земельна ділянка, на якій були розташовані обидва будинки належала ОСОБА_14. Реєстрацію земельної ділянки проведено та внесено запис до загального реєстру земельних дільниць № 7672 від 25 серпня 1931 року (а.с. 107).

Згідно листа № 06 від 29.12.1975 року виконаного комітету Красногвардійської районної ради депутатів трудящихся домоволодінню № 82 по вулиці Чухновського у м. Дніпропетровську присвоєно № 93 по вулиці Чухновського (а.с. 106).

За схематичним планом до технічного паспорту від 12.03.1967 року на домоволодіння, розташованого на земельній ділянці по вул. Чухновського, 93 у м. Дніпропетровську, домоволодіння складається з вдвох окремих будинків, літ. А-І та літ. Б-І. Пізніше, після проведення розділу домоволодінь, виділення будинку Б-І о в окреме домоволодіння з окремою земельною ділянкою та присвоєння будинку Б-І нової адреси до схематичного плану було внесено відповідний запис (а.с. 109).

Згідно технічного паспорту від 09.02.1983 року на житловий будинок № 93 по вул. Чухновського у м. Дніпропетровську після проведеного розділу домоволодінь будинок під літ. Б-І не входив до загального схематичного плану будівель, а був виділений у окремий житловий будинок за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чухновського, 93-а (а.с. 91-98).

Відповідно до свідоцтв про смерть 13.06.1984 року помер ОСОБА_5 та 06.04.2006 року померла його дружина ОСОБА_4, після смерті якої спадкоємцями майна були позивачка та її брат ОСОБА_6, який помер 06 березня 2012 року (а.с. 11 - 13), а згідно листа Третьої Дніпропетроської державної нотаріальної контори № 2452/02-14 від 10.11.2015 року після смерті ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з заявою про прийняття або про відмову у прийнятті спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася (а.с. 117).

04 серпня 2015 року позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, а саме: на частину житлового будинку по вул. Чухновського, 93-а в м. Дніпропетровську, та постановою від 04 серпня 2015 року державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_15 позивачці було відмовлено у видачі такого свідоцтва, оскільки не були надані документи на підтвердження родинних відносин між нею та спадкодавцем, а також не наданий правовстановлюючий документ на відповідну частину житлового будинку і документи про реєстрацію права власності на це домоволодіння (а.с. 67, 86).

Згідно листа КП «ДМБТІ» ДОР № 8589 від 27.07.2015 року станом на 31.12.2012 року в інвентаризаційній справі відсутні відомості щодо реєстрації права власності за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Чухновського, 93а (а. с. 72).

Відповідно до технічного паспорту від 15 листопада 2014 року, виготовленого ФОП ОСОБА_16 інвентаризаційна справа № 340/14, домоволодіння, розташоване на земельній ділянці площею 777 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чухновського, буд. 93-а, складається з: першого та цокольного поверхів житлового будинку «А-1» з прибудовами (А1-1, А2-1, А3-1), де розташовані: 1-й поверх - коридор (1-1) площею 5,5 кв.м., передпокій (1-2) площею 11,3 кв.м., кухня (1-3) площею 8,8 кв.м., житлова (1-4) площею 21,4 кв.м., житлова (1-5), площею 13,6 кв.м., житлова (1-6) площею 9,6 кв.м., загальною площею 1-го поверху по кв. 1 станом на 16.02.1967 року складає 70,2 кв.м. та житловою - 44,6 кв. м.; цокольний поверх (кв.2) - коридор (2-1) площею 10,7 кв.м., їдальня (2-2) площею 13,8 кв.м., кухня (2-3) площею 14,3 кв.м., житлова (2-4) площею 11,2 кв.м., топочна (2-5) площею 5,0 кв.м., санвузол (2-6) площею 2,7 кв.м., кухня (2-7) площею 12,8 кв.м., загальною площею цокольного поверху 70,5 кв.м. та житловою - 25,0 кв.м., а всього, по житловому будинку А-1 загальна площа складає 140,7 кв.м., житлова 69,6 кв.м., та навіси літ. «Б, Е», вбиральня- літ. «В», сараї- літ. «Г, Д, Ж», душ-літ «З», сарай «И», споруди - № 1-20,1,11 (а.с. 24-31).

За адресною карткою на день смерті ОСОБА_5 разом з ним по вул. Чухновського, 93-а в м. Дніпропетровську були зареєстровані ОСОБА_4, що померла 06.04.2006 року, і ОСОБА_6, який помер 06 березня 2012 року, та на день смерті ОСОБА_4 були зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_20 (а.с. 23).

Згідно наданих до апеляційної скарги копій свідоцтв про народження ОСОБА_4 є матірю ОСОБА_6, рідною донькою якого є ОСОБА_2 (а.с. 143, 144), що спростовує висновки суду про відсутність факту родинних відносин між померлою ОСОБА_4 та померлим ОСОБА_6 як матірю і сином та про відсутність підстав для спадкування останнім спадкового майна після смерті ОСОБА_4, а також свідчить про наявність у ОСОБА_2 права на спадкування цього майна в порядку спадкової трансмісії.

Між тим, заявляючи вимоги про визнання права власності на спірне майно в порядку спадкування за законом позивачка у своїй позовній заяві інших спадкоємців в якості осіб, які беруть участь у цій справі, зокрема, ОСОБА_2 не зазначила, а суд при розгляді справи на вказані обставини уваги не звернув, коло всіх спадкоємців не зясував і до участі у справі ОСОБА_2 не залучив, вирішивши питання про її права та обовязки, чим порушив її процесуальні права щодо надання своїх доказів в спростування позову і заперечень на нього.

За таких обставин, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права рішення суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог на підставі ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до Територіальної громади Дніпропетровської міської ради, третя особа Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: