Вирок № 5887346, 04.01.2008, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-183\2006р.

1-8\2007р.

1-5\2008р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2008 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М. при секретарі Богач Я.К. з участю прокурорів Коваленко Є.М., Ярощук Ю.А. адвокатів ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6.,захисника ОСОБА_7. потерпілих ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10. розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Єнакієво Донецької області, українця, гр.України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, військовозобов*язаного, мешкаючого вАДРЕСА_1, раніше несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 189 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1. за час своєї роботи на посаді помічника голови Сумської обласної державної адміністрації на громадських засадах, а в подальшому офіційно на вказаній посаді, вчинив умисний злочин, поєднаний з вимаганням передачі права на чуже майно, з погрозою вбивством, за слідуючих обставин.

Так, 05 липня 1996 року на підставі заяви членів трудового колективу Сумського хлібокомбінату - структурної одиниці виробничо-торгового підприємства „Сумихліб" про приватизацію майна підприємства та на підставі необхідного для цього пакету документів було проведено акціонування та створено відкрите акціонерне товариство "Сумський хлібокомбінат", розташоване за адресою: м. Суми, вул. Нахімова, будинок 30. При цьому у випуску знаходилось 5 359 360 штук акцій ВАТ «Сумський хлібокомбінат» номінальною вартістю 0,25 грн. за одну акцію.

За період з 1996 року по 1999 рік фізичними та юридичними особами були придбані акції зазначеного товариства, у тому числі ТОВ „Агротрейд", яке придбало 1 427 656 акцій ВАТ „Сумський хлібокомбінат", що становило 26,6% від загальної кількості акцій. Засновниками ТОВ „Агротрейд" були ОСОБА_8. та ОСОБА_9

2 Таким чином, станом на грудень 1999 року, ОСОБА_8. та ОСОБА_10., будучи засновниками ТОВ „Агротрейд" являлись у рівних частинах власниками 26,6 % акцій ВАТ „Сумський хлібокомбінат", а в подальшому власниками контрольного пакету акцій хлібокомбінату. Акція, відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.91, є цінним папером без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Власник акції має право на частину прибутку акціонерного товариства (дивіденди), на участь в управлінні товариством (крім власника привілейованої акції), а також інші права, передбачені цим Законом, іншими законодавчими актами України, а також статутом акціонерного товариства.

Наприкінці серпня - початку вересня 1999 року ОСОБА_8. та ОСОБА_9 познайомились з ОСОБА_11., який на той час був помічником голови Сумської обласної державної адміністрації. В розмовах з ОСОБА_8 та ОСОБА_9., ОСОБА_1. цікавився діяльністю ВАТ „Сумський хлібокомбінат", у зв'язку з чим йому стало відомо про те, що ОСОБА_8. та ОСОБА_9 володіють акціями зазначеного підприємства.

У грудні 1999 року ОСОБА_1., достовірно знаючи про те, що ВАТ „Сумський хлібокомбінат" є одним з прибуткових підприємств у м. Суми, вирішив протиправно, шляхом погроз насильства, зокрема погроз вбивства, заволодіти контрольним пакетом акцій цього підприємства, у тому числі 26,6%, які належали ОСОБА_8. та ОСОБА_9

При цьому, ОСОБА_1. усвідомлював, що особа, яка стане власником пакету акцій, належних ОСОБА_8. та ОСОБА_9 на праві власності, а в подальшому отримавши право власності на контрольний пакет акцій ВАТ „Сумський хлібокомбінат", відповідно до законодавства, набуде права на частину прибутку акціонерного товариства, на участь в управлінні товариством, призначення на керівні посади довірених йому людей, а також матиме інші права, передбачені законодавством.

У грудні 1999 року, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вимагання передачі права на майно ОСОБА_8. та ОСОБА_9., а саме належних їм акцій ВАТ "Сумський хлібокомбінат", ОСОБА_1. вимагав від останніх зустрітись з ним у своєму робочому кабінеті на третьому поверсі приміщення Сумської обласної державної адміністрації за адресою: м. Суми, площа Незалежності, будинок 2.На вимагання останнього, ОСОБА_8. та ОСОБА_9 у грудні 1999 року з'явилися до службового кабінету ОСОБА_1., розташованого за вказаною вище адресою.

3

Тоді ж, у грудні 1999 року, у точно не встановлений слідством день та час, на зазначеній зустрічі, ОСОБА_1., знаходячись в приміщенні свого службового кабінету за адресою: м. Суми площа Незалежності, будинок 2, умисно, діючи з корисливих мотивів, у категоричній формі протиправно пред'явив ОСОБА_8. та ОСОБА_9 вимогу про необхідність передачі пакету акцій ВАТ "Сумський хлібокомбінат", які їм належали на праві власності.

Почувши відмову ОСОБА_8. та ОСОБА_9. передати належні їм акції, ОСОБА_1., з метою примусити до виконання виказаних ним вимог, погрожуючи їм безпідставним порушенням стосовно них кримінальних справ, призначенням безпідставних перевірок товариства контролюючими органами Сумської області, у випадку відмови підкоритись злочинним вимогам продажу належних їм акцій, та надав строк у тиждень для надання остаточної відповіді про передачу належного їм пакету акцій ВАТ „Сумський хлібокомбінат".

Погрози, виказані з боку ОСОБА_1. на зустрічі, ОСОБА_8. та ОСОБА_9 сприймали як реальні, оскільки розуміли, що ОСОБА_1., який був призначений розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_12. його помічником, використовуючи своє становище і стосунки із керівництвом облдержадміністрації та із керівниками контролюючих органів, зможе штучно створити умови, які будуть перешкоджати здійсненню трудової діяльності як їх безпосередньо, так і всього підприємства в цілому, тому остерігались можливих наслідків.

Незважаючи на погрози з боку ОСОБА_1., виказані ним на зустрічі в службовому кабінеті в Сумській обласній державній адміністрації, після названої зустрічі, між ОСОБА_8 та ОСОБА_9. відбулась розмова, у ході якої ними було прийнято сумісне рішення категорично відмовитись від передачі належних їм на праві власності акцій.

У подальшому, після відмови ОСОБА_8 та ОСОБА_9. передати належний їм пакет акцій, у 2000 році розпочались численні перевірки ВАТ «Сумський хлібокомбінат" та ТОВ «Торговий дім Сумський хліб», засновниками якого вони також були, контролюючими органами, зокрема: Контрольно-ревізійним управлінням в Сумській області, Державною податковою інспекцією, Управлінням Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України в Сумській області, Сумським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів, Державним комітетом стандартизації метрології та сертифікації України в Сумській області та іншими.

Окрім того, ОСОБА_1., дізнавшись про відмову ОСОБА_8. та ОСОБА_9., у січні 2000 року, в категоричній формі заявив про необхідність

4 їх явки до свого службового кабінету в Сумській обласній державній адміністрації. Однак на зазначену зустріч пішов лише ОСОБА_8.

Так, у точно не встановлений слідством день та час, у січні 2000 року, у службовому кабінеті на третьому поверсі Сумської облдержадміністрації за адресою: м. Суми, площа Незалежності, будинок 2, ОСОБА_1., продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на вимагання передачі акцій ВАТ „Сумський хлібокомбінат", умисно, з корисливих мотивів, у грубій формі, протиправно пред'явив вимогу ОСОБА_8. передати належний йому та ОСОБА_9 пакет акцій ВАТ „Сумський хлібокомбінат, та став погрожувати насильством, зокрема погрозами їх вбивства. При цьому ОСОБА_1. заявив ОСОБА_8., що у разі, коли йому та ОСОБА_9 буде замало тиску з боку контролюючих органів Сумської області, вони будуть фізично знищені.

Про зустріч з ОСОБА_11. та про виказані з його боку на їх адресу погрози насильства, погрози вчинення їх вбивства, у зв'язку з не бажанням передати належний їм пакет акцій ВАТ „Сумський хлібокомбінат", ОСОБА_8. розповів ОСОБА_9.

Будучи обізнаними із впливовістю ОСОБА_1. в Сумському регіоні, у зв'язку зі здійсненням останнім постійного тиску на них і категоричністю пред'явлених ним вимог, а також, враховуючи виконання обіцянок ОСОБА_1. щодо забезпечення адміністративного тиску на підприємство контролюючими органами, ОСОБА_8. та ОСОБА_9 сприйняли погрози ОСОБА_1. на зустрічах в його службовому кабінеті щодо застосування до них насильства, погроз фізичного їх знищення, як реальні та дійсні, що змусило їх вживати заходи направлені на забезпечення своєї безпеки.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 189 ч.2 КК України не визнав і суду пояснив, що ніяких злочинів він не вчиняв, передачі акцій Сумского хлібокомбінату у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 він не вимагав, фізичною розправою не погрожував, він взагалі ніяких розмов з ними не вів і навіть не знав їх на той період, останні його обмовлюють за його принципову позицію на посаді міського голови. Крім того, він вважає, що ОСОБА_8 обмовляє його за те, що він, будучи лідером фракції « За майбутнє, економіку, розвиток» часто критикував ОСОБА_8 коли той був заступником міського голови і за те, що останній вважає його \ОСОБА_1\ причиною всіх своїх невдач. На момент досудового слідства він взагалі не знав хто являється акціонером Сумського хлібокомбінату і узнав про це лише в липні місяці 2000 року через газету «Данкор», з ОСОБА_8 та ОСОБА_1 він не вів розмови у 1999-2000 роках про передачу акцій хлібокомбінату, не погрожував їм, вони його обмовляють.

5 Стосовно інкрімінованого йому епізоду вимагання акцій від акціонерів Глухівського хлібокомбінату ОСОБА_10. та інших то підсудний пояснив, що такого факту не було, він взагалі не був ніколи в м. Глухові в тому числі і на Глухівському хлібокомбінаті, з ОСОБА_18 він не знайомий, нічого у нього не вимагав і нічим не погрожував, він до нього претензій ніяких не має і йому не зрозуміло звідки у того претензії до нього, думає, що останній його обмовлює по вказівці правохоронних органів.

Те, щоб він опинився за гратами було вигідно в першу чергу ОСОБА_8, поскільки за тиждень до його арешту йому телефонували і попереджали, що його закриють, бо це вигідно «хлібникам».

Не дивлячись на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_1. його вина в описаних вище діяннях, на думку суду, доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_8. суду показав, що на початку вересня місяця 1999 року він познайомився з ОСОБА_11., який працював тоді помічником глави облдержадміністрації. Бізнесмен ОСОБА_17 організовував агарну біржу і сказав, що є впливова людина, запропонував під*їхати в обладміністрацію на 3-й поверх, там вони і познайомилися з ОСОБА_11. На той час у нього був пакет акцій Сумського хлібокомбінату. Після виборів Президента в 1999 році їх з ОСОБА_9 запросив до себе ОСОБА_1., вони під*їхали, відбулася розмова про завод, про акції, він сказав, що їм треба свої акції передати в інші руки, але вони відповіли відмовою. Через тиждень їх знову запросили в облдержадміністрацію, в кабінет ОСОБА_1 де йшла розмова про необхідність віддати акції, при цьому їм вже погрожували знищити їх бізнес в разі відмови віддати акції, але вони знову відповіли відмовою. Безпосередньо після цього, 17 грудня 1999 року на належних їм підприємствах «Торговий дім» та «Агротрейд» почалася перевірка податковою міліцією, були без всякого опису вилучені всі документи, була порушена кримінальна справа, велося слідство. В той період їх неодноразово викликали в облдержадміністрацію до ОСОБА_1. по питанню передачі акцій. На початку 2000 року він будучи в ОСОБА_1. запитав його, навіщо вони це роблять, на що ОСОБА_1. сказав, що перевірки це лише ягідки, що вони їх знищать фізично. Боючись за своє життя вони укладали договір з підрозділом «Беркут» на їх охорону. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8. пояснив, що свої покази, які він давав на досудовому слідстві він повністю підтримує. Зокрема, потерпілий ОСОБА_8. будучи допитаним 02.08.2005. \а.с.67-72 т.7\, 22.09.2005., 28.12.2005., 10.01.2006. \а.с.81-93 т. 7\ на досудовому слідстві пояснив, що в 1997 році він разом зі своїм компаньйоном ОСОБА_9. вирішив придбати контрольний пакет акцій ВАТ „Сумський хлібокомбінат". Акції вони купували у працівників ВАТ „Сумський хлібокомбінат", у населення, на біржі, а тому вони володіли великою часткою акцій цього ипідприємства, як фізичні особи та як засновники ТОВ «Агротрейд». Десь наприкінці серпня -

6

початку вересня 1999 року вони познайомились з ОСОБА_11., який на той час займав посаду помічника голови Сумської обласної державної адміністрації. На той час проходили вибори президента України і він (ОСОБА_8.) декілька разів спілкувався з ОСОБА_11. Ніяких розмов стосовно акцій не було. Але в розмові ОСОБА_1. цікавився діяльністю підприємства, тому йому було відомо про те, скільки акцій підприємства належать йому та ОСОБА_9 Після виборів Президента України, на початку грудня 1999 року його та ОСОБА_9. викликав до себе ОСОБА_1. в Сумську обласну державну адміністрацію. Кабінет останнього розташовувався поблизу приймальні голови Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_13. Розмову ОСОБА_1. розпочав з того, що сказав, що вибори Президента України пройшли, Президентом став як він виразився „наш" і тепер вони будуть працювати. Відразу ОСОБА_1. запропонував віддати належні їм з ОСОБА_8 акції Сумського хлібокомбінату. Почувши це, вони з ОСОБА_9. були шоковані такою поведінкою ОСОБА_1. та категорично відмовились це робити. Отримавши відмову, ОСОБА_1. в різкій формі сказав, що він дає тиждень на роздуми та надання остаточної відповіді. В цей день ніяких погроз з боку ОСОБА_1. на їх адресу не було. Коли вони вийшли з кабінету ОСОБА_1., між ними відбулася розмова, у ході якої вони вирішили категорично відмовитись віддавати акції підприємства. Через тиждень, їх знову викликав до себе ОСОБА_1. і розмова знову стосувалась передачі належного їм пакету акцій ВАТ „Сумський хлібокомбінат". Вони відповіли відмовою, на що ОСОБА_1. почав погрожувати тим, що якщо вони не змінять свого рішення про передачу акцій, їх бізнес буде знищений. Але, не зважаючи на погрози, вони відмовились передавати акції підприємства. При цьому погрози були виказані ОСОБА_11. серйозно.

На той час він разом з ОСОБА_9. працювали у ТОВ „Торговий дім „Сумський хліб". Засновниками даного підприємства були вони та ВАТ „Сумський хлібокомбінат". У зв'язку з відмовою передати ОСОБА_1. акції ВАТ „Сумський хлібокомбінат", в грудні місяці 1999 року на ТОВ „Торговий дім „Сумський хліб" розпочалась позапланова податкова перевірка обласною податковою міліцією. Перевірка проводилась цілеспрямовано, не об'єктивно. На той час вони розуміли, що все це пов'язано з небажанням передавати акції підприємства ОСОБА_1. За результатами перевірки було нараховано більше 360 000 грн. несплати податків, але результати перевірки, які були вказані в акті, не відповідали дійсності. Разом з тим, в послідуючому на підставі акту податкової міліції була порушена кримінальна справа за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ „Торговий дім „Сумський хліб". 05.05.2000 року за місцем його мешкання був проведений обшук, який він пов*язує з його небажанням передати акції підприємства ОСОБА_1. Під час зазначеної податкової перевірки, його та ОСОБА_9. декілька разів викликав ОСОБА_1. Однак на зазначені зустрічі ОСОБА_9 не ходив, але він декілька разів зустрічався з ОСОБА_11. На всіх цих зустрічах ОСОБА_1

7 В.П. вимагав передати належний їм з ОСОБА_9. пакет акцій підприємства. При цьому, постійно виказував погрози знищення їх з ОСОБА_9. бізнесу. На одній із зустрічей, ОСОБА_1. сказав, що у випадку якщо вони з ОСОБА_9. не передадуть акції ВАТ „Сумський хлібокомбінат", то перевірки, які проводяться на підприємстві контролюючими органами, це лише квіточки, що їх взагалі знищать фізично. Розмови в кабінеті ОСОБА_1. він розцінював як загрозу Цю погрозу він сприйняв як реальну загрозу своєму життю, він став помічати після цих погроз, що за ним слідкують, а тому вони з ОСОБА_8 з метою забезпечення своєї безпеки від реалізації погроз ОСОБА_1 про їх фізичне знищення весною 2000 року змушені були забезпечувати себе охороною працівниками міліції спецпідрозділу «Беркут».

У подальшому, у зв'язку з тим, що у ході слідства не була підтверджена вина в ухиленні від сплати податків, кримінальна справа за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Торговий дім «Сумський хліб» була закрита, у зв'язку з відсутністю складу злочину, однак і після цього тиск на підприємство продовжувався з метою знищення їх бізнесу.

Зважаючи на шалений тиск на підприємство, що заважало нормальній його роботі, колектив звертався до Кабінету Міністрів України та адміністрації Президента України з проханням направити до них компетентну комісію, яка б дала висновок стосовно реального стану речей на підприємстві. За результатами їх звернення, до них дійсно була направлена комісія з м. Києва, яка написала довідку про відсутність якихось серйозних проблем на підприємстві.

Потерпілий ОСОБА_10. суду показав, що в серпні місяці 1999 року його з ОСОБА_1 познайомив ОСОБА_17, який керував торговою біржею, знайомство відбулося в кабінеті помічника голови облдержадміністрації. На той час вони з ОСОБА_8 мали приблизно 30 % акцій Сумського хлібокомбінату Після цього вони з ОСОБА_8. ще декілька разів зустрічалися з ОСОБА_1. і одного разу під час чергової зустрічі ОСОБА_1. запропонував передати належні їм акції Сумського хлібокомбінату інвестору, але вони з ОСОБА_8 відмовилися. Розмову про необхідність передачі акцій ОСОБА_1. вів безапеляційним тоном і він сприймав це як вимогу передачі акцій. Відразу після цього на підприємстві почалися перевірки різних контролюючих органів з метою їх скомпрометувати, показати, що підприємство працює погано і що їм потрібен інвестор. Після цього в грудні місяці 1999 року їх знову викликав ОСОБА_1., але він не пішов, а пішов один ОСОБА_8. Повернувшись від ОСОБА_1 ОСОБА_8. йому передав слова ОСОБА_1. про те, що в разі відмови передачі акцій хлібокомбінату перевірки, що почалися на підприємстві це лише квіточки, що з ними розправляться фізично. Впослідуючому вони з ОСОБА_9 взяли собі охорону з метою запобігти фізичної розправи з ними, охорона здійснювалася один місяць співробітниками спецпідрозділу «Беркут» і щоб не бути власниками акцій вони в цей час передали свої акції на інші фірми, в

8 банк на хранителя, після цього напруга в деякій мірі спала. Він знав, що ОСОБА_1.дуже близька людина до ОСОБА_13 і має великий вплив на прийняття рішень. Під час зустрічей з ОСОБА_11. на його кабінеті була вивіска «помічник голови облдержадміністрації». Потерпілий ОСОБА_9 пояснив в суді, що він повністю підтримує свої пояснення, які він давав на досудовому слідстві. Так, при допиті в якості потерпілого 04 січня 2006 року \а.с.120-122 т.7\ потерпілий пояснив, що про погрози ОСОБА_1. знищити їх фізично йому сказав ОСОБА_8. відразу після їхньої зустрічі. Поскільки ОСОБА_1. з Донецька і він також деякий час проживав на Донбасі, то знав як подібні погрози становилися реальними і він зрозумів, що потрібно бути обережними, тому погрози ОСОБА_1 про їх фізичне знищення він сприйняв реально і допускав, що його і його сім*ю можуть піддати насильству, включаючи і вбивство. Тому в той час, боючись за своє життя, вони наймали охоронників, навіть на деякий час виїжджали з міста.

Свідок ОСОБА_12. суду показав, що він працює на Сумському хлібокомбінаті з 1975 року, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 являються акціонерами цього комбінату, ОСОБА_1 знав як помічника голови Сумської ОДА ОСОБА_13. Весною 2000 року, коли він працював головою правління ВАТ «Сумський хлібокомбінат», його викликав в облдержадміністрацію заступник голови ОДА ОСОБА_19. і запитав чи є у нього акції хлібокомбінату і що їх необхідно передати іншим людям. На це він відповів, що ні він ні працівники комбінату не віддадуть акції. Потім вони разом з ОСОБА_19 пішли в кабінет помічника голови ОДА - ОСОБА_1., який показав статтю в газеті і сказав, що йому треба звільнитися, бо інакше буде гірше. Через тиждень на комбінат зателефонував ОСОБА_19 і дізнавшись, що він не виконав вимоги ОСОБА_1 став погрожувати, а тому він змушений був перейти на посаду технічного директора, але це не дало позитивного результату, почалися масові перевірки комбінату різними контролюючими органами, в газетах публікувалися статті ганебного змісту щодо хлібокомбінату, працівники за своїм захистом змушені були звертатися у високі державні інстанції, виходити на мітинги. В цей же час ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скаржилися, що на них тиснуть, постійно перевіряють і що в цьому є «рука ОСОБА_1», він бачив, що ОСОБА_8 в той час їздив з озброєною охороною, йому говорили ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що у них вимагають належні їм акції хлібокомбінату. Зі слів ОСОБА_8 він знав, що у того мається інформація про те, що на нього готується напад і тоді ж він бачив , що ОСОБА_8 ходив з автоматчиком. Свідок доповнив, що у 1999-2000 роках комбінат відчував проблеми, «Торговий дім», що був поставщиком сировини для випічки хлібобулочних виробів, не допускався на торги по зерну, вони змушені були возити зерно з Полтавської області, з Росії і все це робилося навмисно, щоб паралізувати роботу комбінату, а тому вони змушені були колективом звертатися до Президента, просили направити на комбінат київських спеціалістів, які приїжджали на комбінат і дійсно серйозних порушень не знайшли. Свідок

9 пояснив, що він повністю підтримує пояснення які він давав на досудовому слідстві.

Свідок ОСОБА_16. пояснив суду, що з листопада 1999 року по травень 2006 року він працював на Сумському хлібокомбінаті на посаді юрисконсульта. У 2000 році на комбінаті почалися масові перевірки: відділу по боротьбі з економічною злочинністю, управління по захисту прав споживачів, антимонопольного комітету, санстанції, КРУ та інших контролюючих органів. Хоча серйозних порушень на комбінаті не було виявлено тим не менше в пресі, на телебаченні результати перевірок перебільшувалися, викривлялися, створювалася картина занепаду комбінату, хоча це було не так. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 станом на 2000 рік володіли значною часткою акцій Сумського хлібокомбінату, він з ними спілкувався, розповідав, що робиться на комбінаті. В свою чергу вони розповідали йому, що відносно них порушили кримінальну справу, робилися обшуки. Все це вони пов*язували з їхнім небажанням передати належний їм пакет акцій хлібокомбінату, він знав, що вони часто спілкувалися з ОСОБА_1, але вони конкретно не розповідали про суть їхніх розмов. Колектив заводу негативно відносився до явного тиску на завод, всі говорили, що не може бути, щоб так раптово все стало на заводі погано. Свідок пояснив також, що він повністю підтримує свої пояснення, які він дававав на досудовому слідстві. Зокрема, при допиті в якості свідка 15 вересня 2005 року \ а.с. 143-147 т.7\ ОСОБА_16. показав, що під час масованого тиску на хлібокомбінат із залученням до цього контролюючих органів, преси, телебачення, громадськості нав*язувалася думка про неспроможність нинішніх власників та керівництва комбінату ефективно справлятися з управлінням комбінатом. Таку ж думку нав*язував особисто ОСОБА_1., який приїжджав на комбінат разом з ОСОБА_19. -заступником глави ОДА на зустрічі з активом та колективом комбінату і виступав перед адміністрацією комбінату. Як йому стало відомо із особистих зустрічей з ОСОБА_8 та ОСОБА_9. їх неодноразово викликали в Сумську ОДА, де ОСОБА_1. вимагав від них передати акції Сумського хлібокомбінату підприємству, на яке він їм вкаже.

Свідок ОСОБА_26. пояснив в суді, що у 2000 році, коли він працював у спецпідрозділі «Беркут», з ОСОБА_8 та ОСОБА_9. був укладений письмовий, платний договір на особисту їх охорону і на охорону їхнього офісу. Зі слів ОСОБА_8. на них «наїжджають донецькі» і хочуть забрати їхні акції. Вони повсюди супроводжували ОСОБА_8. та ОСОБА_9., їхній співробітник сидів в автомобілі у бронежилеті із табельною зброєю, охорона здійснювалася на протязі одного місяця. Особисто охорону обох здійснював він і ОСОБА_21. ОСОБА_8. не конкретизував звідки може бути на нього напад, але він наголошував також, щоб автомобіль не залишали без нагляду, щоб не була підкладена вибухівка. Також йому ОСОБА_8. говорив, що їх «можуть знищити фізично», якщо вони не підуть на уступки, не віддадуть акції.

10 Свідок ОСОБА_21. суду показав, що раніше він працював у спецпідрозділі «Беркут», і тоді на протязі 1-2 місяців по наказу командира здійснював постійну охорону ОСОБА_9 і ОСОБА_8, при собі мали табельну зброю, броніжелет. Це вони робили разом з напарником ОСОБА_13. Зі слів охоронюваних охорона була потрібна бо якісь акції не поділять, конкретно їм ніхто нічого не казав і він не знає хто вимагав акції. Вранці вони машиною приїздили до ОСОБА_8., забирали його і везли на роботу потім цілий день його супроводжували, а ввечері доставляли додому.

Свідок ОСОБА_22. суду пояснила, що у 2000 році вона працювала слідчим з особливо важливих справ податкової міліції і в її провадженні була кримінальна справа стосовно посадових осіб хлібокомбінату, порушена прокуратурою на підставі акту перевірки, проведеної фахівцями податкової адміністрації. Посадовими особами являлися ОСОБА_8, ОСОБА_9 та головний бухгалтер їхнього підприємства, але справа порушувалася по факту, особисто вона проводила обшуки у їх помешканнях, у офісі, шукали документи, які б підтверджували їх злочинну діяльність. Але в ході розслідування справи господарським судом були скасовані акти перевірки, складені працівниками податкової адміністрації і які стали підставою для порушення кримінальної справи, поскільки в діях посадових осіб не вбачалося ухилення від сплати податків, а тому вона винесла постанову про закриття кримінальної справи, за відсутністю в діях вказаних вище посадових осіб складу злочину.

Свідок ОСОБА_23. пояснила суду, що вона працює на посаді заступника начальника обласного КРУ і їй відомо, що у 2000 році ОСОБА_25 проводив ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Сумського хлібокомбінату по завданню відділу по боротьбі з економічною злочинністю.

Свідок ОСОБА_24., пояснення якої були досліджені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснила, що з 1996 року і на час допиту 15.09.2005. вона працювала заступником керівника ВАТ «Сумський хлібокомбінат». На кінець 1999-початок 2000 років вона працювала головою наглядової ради цього підприємства, в той час голова правління хлібокомбінату ОСОБА_12. розповідав їй, що його викликали в обласну державну адміністрацію і говорили про передачу акцій підприємства, також він говорив їй, що викликали туди і ОСОБА_8 з ОСОБА_8, у яких ОСОБА_1 також вимагав здати акції хлібокомбінату, але вони відмовилися це зробити, після чого їм стали погрожувати, а тому вони бояться за себе і за свої сім*ї, при цьому він говорив їй, що погрожує їм ОСОБА_1. \а.с130-138 т.7\.

В процесі досудового слідства між підсудним ОСОБА_1., з одного боку, ОСОБА_8. та ОСОБА_9., з другого боку, неодноразово проводилися очні ставки, під час яких потерпілі постійно, послідовно і в деталях пояснювали про обставини вимагання у них з боку підсудного ОСОБА_1.

11

належних їм акцій Сумського хлібокомбінату, про їх відмову передати акції та про погрози фізичної розправи, висказані підсудним ОСОБА_1. в разі відмови передати акції. Тобто в ході цих слідчих дій потерпілі повністю спростували пояснення ОСОБА_1. про його непричетність до вимагання передачі належних їм акцій Сумського хлібокомбінату \а.с.73-76, 95-104, 111-115 т.7\.

Крім того, вина підсудного у вимаганні акій ВАТ «Сумський хлібокомбінат» стверджується:

· матеріалами виїмки у приміщенні Сумської міської ради від 12.01.2006. в процесі якої була вилучена реєстаційна справа ТОВ «Агротрейд», в якій мається свідоцтво про державну реєстрацію суб*єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «Агротрейд», Установчий договір та Статут ТОВ «Агротрейд», відповідно до яких засновниками зазначеного товариства являються ОСОБА_8. та ОСОБА_9 \а.с.126-155 т.1\.

· матеріалами виїмки у приміщенні ВАТ «Сумський хлібокомбінат» 09.08.2005., в процесі якої були вилучені реєстри акціонерів зазначеного товариства починаючи з 1999 року, з яких вбачається, що станом на 29.12.1999. ТОВ «Агротрейд», власниками якого були ОСОБА_8. та ОСОБА_10., належало 1427656 акцій ВАТ «Сумський хлібокомбінат» \а.с. 1-149 т.4, т.т.2.3\

· матеріалами ТОВ «Компанія «Суми-Реєстр-Консалтинг», які підтверджують наявність у ТОВ «Агротрейд»станом на 29.12.2005. акцій ВАТ «Сумський хлібокомбінат » в кількості 1427656 штук. \а.с. 151-234 т.4\.

· довідкою РМОП «Беркут» УМВС України в Сумській області, з якої вбачається, що працівниками окремої роти міліції швидкого реагування «Беркут» ОСОБА_13 та ОСОБА_14 згідно договору в квітні-травні місяці 2000 року дійсно здійснювалася охорона ОСОБА_8. \а.с.149т.7\.

· матеріалами виїмки у КРУ Сумської області від 09.08.2005. планів роботи на 1 та 2 півріччя 2000 року, з яких вбачається, що на цей період не планувалося проведення ревізій у ВАТ «Сумський хлібокомбінат» \а.с.2-4 т.6\

актом позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ «Сумський хлібокомбінат» від 13.06.2000., яка була проведена по завданню УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області \ а.с.44-212т. 6\.

12

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1. у вимаганні у ОСОБА_8. та ОСОБА_9. передачі належних їм акцій ВАТ «Сумський хлібокомбінат» доказана повністю.

Невизнання підсудним своєї вини у цьому суд розцінює як спосіб його захисту з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені ним злочинні дії.

Даючи аналіз поясненням допитаних в суді підсудного, потерпілих, свідків, матеріалам, дослідженим в судовому засіданні, суд віддає перевагу поясненням потерпілих ОСОБА_8. та ОСОБА_9., щодо вимагання у них акцій підсудним, вважаючи їх правдивими, поскільки на протязі всього досудового слідства і в судовому засіданні вони є постійними, послідовними, логічними і такими, що узгоджуються з матеріалами справи і доказами, добутими в суді.

Так, з самого початку досудового слідства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 поясняли, що ОСОБА_1. заявивши їм у грудні місяці 1999 року про передачу належних їм акцій і в разі невиконання його вимоги пригрозив знищенням їх бізнесу шляхом перевірки їхніх підприємств контролюючими органами. Це об*єктивно підтверджено як досудовим так і судовим слідством, що підтверджує правдивість таких пояснень потерпілих. Так, безспірно доведений той факт, що починаючи з грудня місяця 1999 року і впродовж 2000 року на належному їм підприємстві ТОВ «Торговий дім «Сумський хліб» та на ВАТ «Сумський хлібокомбінат» проводилися численні перевірки податковою службою, КРУ, управлінням у справах по захисту прав споживачів, антимонопольним комітетом, санепідстанцією, державним комітетом стандартизації і метрології та ін., проти них була порушена кримінальна справа, проводилися обшуки, для компроментації їхніх підприємств була задіяна преса, телебачення. Про цей тиск, крім потерпілих, пояснили в суді свідки ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_22, на досудовому слідстві свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25, це також підтверджується копіями актів перевірок, постановою про порушення кримінальної справи, постановою про закриття кримінальної справи та іншими матеріалами. \а.с. 235-279 т.4\. Ці докази підтверджують правдивість слів потерпілих про масований тиск контролюючих органів з метою перешкодити діяльності підприємств, до яких вони мали відношення, про спробу знищити їх бізнес, тобто, це прямі докази реалізації погроз ОСОБА_1., в разі невиконання його вимоги про предачу належних їм акцій, про що і говорили потерілі з самого початку досудового слідства і в суді і це знайшло своє підт вердження в ході судового розгляду.

Потерпілі також з самого початку досудового слідства заявляли про те, що після їхньої відмови віддати акції ОСОБА_1. заявив ОСОБА_8. що

13 перевірки, що почалися на їхніх підприємствах, це лише квіточки, і що їх знищать фізично, що було ними абсолютно закономірно розцінено як пряму загрозу їхньому життю і змусило їх вживати заходи до свого захисту. Ці слова потерпілих також знайшли своє підтвердження в суді, зокрема в поясненнях свідків ОСОБА_15,ОСОБА_16., ОСОБА_24., які пояснили про вимоги ОСОБА_1. віддати акції і про небезпеку своєму життю, яку відчували ОСОБА_8 та ОСОБА_9 після погроз ОСОБА_1., в поясненнях свідків ОСОБА_13., ОСОБА_14., які здійснювали фізичний захист ОСОБА_8 та ОСОБА_9 після погроз їхнього фізичного зищення. Тобто, слова ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про висказану ОСОБА_1 погрозу фізичного їх знищення і небезпеку, що виникла у зв*язку з цим, підтвердилися конкретними заходами , які вони вжили для свого самозахисту і це також знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Оцінюючи приведені вище доказані в судовому засіданні факти суд приходить до переконання, що у ОСОБА_8. та ОСОБА_9. не було ніяких підстав для оговору ОСОБА_1. у вчиненні такого тяжкого злочину, якби він дійсно не вчиняв відносно них злочинних дій. Підстави для його оговору ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які наводив підсудний, суд вважає нелогічними, непереконливими і такими, що позбавлені здорового глузду, до того ж, як вважає суд, вони спростовані потерпілими.

Даючи оцінку отриманим в судовому засіданні доказам суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_17 про те, що він не знайомив потерпілих з підсудним восени 1999 року, до пояснень свідка ОСОБА_23. про начеб то прохання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 познайомити їх з ОСОБА_1 в кінці 1999 року і про відмову останнього від знайомства, до пояснень свідків ОСОБА_24., ОСОБА_25., щодо розміщення кабінету ОСОБА_1., поскільки, всі ці свідки з боку підсудного тривалий час працювали разом з підсудним, знаходилися і знаходяться з ним в дружніх стосунках, а тому являються зацікавленими в результатах розгляду справи особами, до того ж, ці питання не мають суттєвого значення, не впливають і не спростовують обставини справи, які доведені в суді.

Суд не розділяє позицію захисту в тій частині, що в даному випадку не було предмету вимагательства, поскільки, на їх думку, немає об*єктивних даних про те, що станом на грудень 1999 - січень 2000 років у власності ТОВ «Агротрейд» були акції ТОВ «Сумський хлібокомбінат», поскільки це не відповідає дійсності. Так, безспірно доведено, що станом на зазначений захистом період, зокрема, на 29.12.1999. ТОВ «Агротрейд», власниками якого були ОСОБА_8 і ОСОБА_9, володіло 1427656 шт. акцій ВАТ «Сумський хлібокомбінат», що підтверджується матеріалами виїмки цих документів в хлібокомбінаті, про що зазначалося вище, крім того, цей факт безспірно підтверджується довідкою ТОВ Компанія «Суми-Реєстр-Консалтинг», яка була надана в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_8., з якої вбачається, що станом на 01.10.1999. в системі реєстру «Сумський

14 хлібокомбінат» на рахунку ТОВ «Агротрейд» обліковувалося 1339036 акцій, що складало 24, 98 % від статутного фонду \а.с.10 т. 22\.

Виходячи зі змісту ст. 189 КК України і керівних роз*яснень Пленуму Верховного суду України з цих питань, об*єктом посягань, передбачених ст. 189 КК України є приватна власність громадян, а предметом майно, належне громадянам: жилі будинки, квартири, засоби виробництва, грошові кошти, акції, інші цінні папери.

Це майно може належати як одній особі, так і декільком особам, за умови, що воно знаходиться у їх спільній сумісній власності чи частковій власності.

Предметом вимагання є не тільки майно, а і права на нього, документи, які надають права на отримання майна, тощо.

Вимога, як ознака вимагання, означає викладену в рішучій формі пропозицію винного до потерпілого \тобто власника, осіб, у віданні яких перебуває майно\ про передачу майна або права на майно, безоплатно.

Майнова вимога визнається вимаганням за умови, що вона поєднана з психічним насильством. Пред*являючи до потерпілого майнові претензії, вимагач розуміє, що вони не будуть задоволені, якщо потерпілого до цього не примусити, не присилувати робити певним чином. Смисл погрози при вимаганні полягає в залякуванні особи, до якої пред*явлена вимога, з метою забезпечити вигідну для винного поведінку.

Погроза при вимаганні повинна бути дійсною і реальною. При визначенні дійсності і реальності погрози необхідно виходити з суб*єктивного ставлення до неї винного і суб*єктивного сприйняття її потерпілим. Реальність погрози для вимагача не означає, що він дійсно має намір обов*язково її виконати. Достатньо, щоб винний вважав, що залякування, яке він застосовує, сприймається потерпілим як таке, що цілком може бути реалізоване і спроможне примусити його робити певним чином.

Реальність погрози для потерпілого означає усвідомлення ним того, що небезпека заподіяння шкоди, якою погрожує винний, може стати дійсністю, якщо він проігнорує вимогу вимагача.

Вимагання вважається закінченим з моменту пред* явлення вимоги, поєднаної з відповідними погрозами незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.

Виходячи з конструкції статті 189 КК України і оцінюючи обставини справи, що встановлені в суді, суд вважає, що дії ОСОБА_1. відносно

15ОСОБА_8. та ОСОБА_9., щодо вимагання належних їм акцій повністю вписуються в диспозицію даного закону.

Органом досудового слідства ОСОБА_1., крім того, пред*являлося обвинувачення у вимаганні акцій у голови правління ВАТ «Глухівський хлібокомбінат» ОСОБА_10.

Зокрема, йому інкрімінувалося те, що він в березні-квітні 2000 року разом з ОСОБА_19. - заступником голови Сумської облдержадміністрації переконували його в тому, що підприємству, яке він на той час очолював, необхідний інвестор для розвитку виробництва і називали цього інвестора - ТОВ «Агроконтракт» . З цією метою ОСОБА_10. викликали в облдержадміністрацію, двічі ОСОБА_1. разом з ОСОБА_19., а також з директором ТОВ «Агроконтракт» ОСОБА_20. приїжджали в м.Глухів, зустрічалися з колективом хлібокомбінату і переконували ОСОБА_10. та колектив продати контрольний пакет акцій цього колективу інвестору в особі ТОВ «Агроконтракт», але ОСОБА_18. і колектив не погоджувалися на це, бо не потребували інвестицій. Як зазначено в обвинуваченні, в цей же період близько 24 години додому до ОСОБА_10. зателефонував міський голова м. Глухова ОСОБА_26. і попросив терміново приїхати до нього на роботу. Прибувши в міську раду, в кабінет ОСОБА_26, він від нього дізнався, що йому вже були дзвінки з приводу незгоди продавати пакет акцій хлібокомбінату і в його присутності набрав номер ОСОБА_1. і зателефонував йому, при цьому поставивши телефон в режим гучного зв*язку. По телефону він почув фразу від ОСОБА_1. «передай цьому козлу, щоб він не залишився з своїми акціями, а то йому відірвуть голову». Ці погрози ОСОБА_1 він сприйняв як реальні, тим більше, що його і членів його сім*ї переслідували якісь невідомі люди, а тому боячись реалізації погрози вирішив продати свої акції, це ж саме зробили і члени правління хлібокомбінату, яких він умовив так поступити, розповівши їм по погрози на його адресу. Свої акції вони продали інвестору нотаріально посвідчивши відчуження акцій.

Виходячи з цих обставин, дії ОСОБА_1. по цьому епізоду були розцінені як вимагательство, вчинене повторно та з погрозою вбивством.

Однак в ході судового слідства цей епізод обвинувачення не знайшов достатніх доказів.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26. в суді пояснив, що він не пам*ятає нічної розмови з ОСОБА_1 у 2000 році в присутності ОСОБА_10. по гучномовному зв*язку і взагалі на той час у нього не було телефона з функціями гучномовного зв*язку.

В ході досудового слідства витребовувалися роздруківки телефонних розмов між кабінетом ОСОБА_1 в приміщенні Сумської ОДА та кабінетом ОСОБА_26 в м.

16

Глухові за вказаний період, але підтвердження цієї нічної розмови не було отримано.

В судовому засіданні ОСОБА_18. згадав, що гучномовний зв*язок був встановлений не в кабінеті ОСОБА_26, а в його приймальні, і що в момент розмови ОСОБА_1, начеб то, знаходився не своєму кабінеті, а в кабінеті ОСОБА_13. Голоса ОСОБА_1 раніше він по телефону ніколи не чув, але поскільки інвестора їм нав*язували ОСОБА_19 з ОСОБА_1, то він вважав, що погроза відірвати йому голову прозвучала з вуст ОСОБА_1, а тому він так і говорив на досудовому слідстві. Зараз же він не переконаний в тому, що цю погрозу висказав йому іменно ОСОБА_1, а не хтось інший.

Сам же ОСОБА_1. категорично заперечує будь які відносини з ОСОБА_18. з приводу акцій Глухівського хлібокомбінату, в тому числі і свою причетність до погроз на адресу ОСОБА_10., що прозвучали в нічній телефонній розмові в травні 2000 року.

Хоча суд і переконаний в тому, що ОСОБА_1. спілкувався з ОСОБА_18., приїжджав в м. Глухів на хлібокомбінат разом з ОСОБА_19. та ОСОБА_20., про що свідчили в суді ОСОБА_18.,ОСОБА_19., а на досудовому слідстві ОСОБА_21., ОСОБА_22. та ОСОБА_23., разом з тим, за обставин що викладені вище, суд вважає, що доказів для інкрімінування ОСОБА_1. епізоду вимагання у ОСОБА_10. акцій Глухівського хлібокомбінату недостатньо, а тому цей епізод підлягає виключенню із обвинувачення ОСОБА_1.

Крім того, кримінально каране вимагання передбачає вимогу про передачу майна безоплатно, в даному ж випадку мова йшла про вимогу продати акції, а не віддати їх безоплатно.

Дії підсудного ОСОБА_1. щодо ОСОБА_8. та ОСОБА_9. суд кваліфікує за ст. 189 ч.2 КК України, так як він вимагав передачі права на чуже майно, поєднане з погрозою вбивством.

При визначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, позитивну характеристику на нього з місця проживання, те що до кримінальної відповідальності він притягується вперше, що з моменту вчинення злочину пройшов значний проміжок часу і від його дій тяжких наслідків не наступило.

Суд враховує також і стан його здоров*я, наявність у нього цілого ряду серйозних захворювань, у зв*язку з чим він періодично потребує госпіталізації в лікувальних установах, що визнається судом пом*якшуючою відповідальність обставиною.

17 Цивільний позов по справі не заявлений, речові докази та судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 189 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 \три\ роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням встановивши іспитовий строк терміном на 1 \один\ рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов*язати засудженого без дозволу органу кримінально-виконавчої системи не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи.

Міру запобіжного заходу засудженому змінити з грошової застави на підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Грошову заставу в розмірі 200 000 \двісті тисяч\ грн., які знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСА в Сумській області р\рахунок № 37317006000459 ГУДКУ в Сумській області код 26270240 МФО 8370240 повернути заставодавцю Борц Михайлу Львовичу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд на протязі 15 діб з дня його проголошення.