Ухвала суду № 58855424, 07.07.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/169/2016(м)

221/3281/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Гєрцика Р.В.

суддів Демяносова О.В., Кірякова П.І.

секретаря Багірової П.А.

за участю прокурора Хачхарджи Є.І.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі кримінальне провадження № 12016050630000829 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області від 24 червня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: Донецька область, Волноваський район, смт Благодатне, вул.Ювілейна, 21,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні СВ Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050630000829, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 24 травня 2016 року, після 12 години, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, прийшов до подвіря будинку №63 розташованого за адресою: с.Мікільське Волноваського району Донецької області вул. 50 років Жовтня, що належить ОСОБА_3 і в якому тимчасово мешкає ОСОБА_4, та напевно знаючи що останнього не має за місцем мешкання, за допомогою ключів від будинку, воріт подвіря та всіх господарських будівель, які йому надали невстановлені слідством особи у м.Макіївка Донецької області та які незаконно позбавили волі потерпілого ОСОБА_4 (кримінальне провадження №12016050630000830 від 23.06.2016 року), проник до подвіря будинку та в подальшому безпосередньо до будинку, де на вішалці в коридорі знайшов ключі від автомобіля TOYOTA, модель LANDCRUISER PRADO, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 та згідно генеральної довіреності НАР731680 від 06.01.2016 року уповноважено розпоряджатися автомобілем на власний розсуд потерпілого ОСОБА_4 Після чого ОСОБА_2 вийшов на подвіря та за допомогою ключів відімкнув двері автомобіля та незаконно заволодів автомобілем TOYOTA, модель LANDCRUISER PRADO, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та в подальшому зник з місця пригоди, отримавши можливість розпорядитися зазначеним автомобілем на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 750 000 гривень, що є великим розміром.

24 червня 2016 року ОСОБА_2 затриманий в порядку ст.208 КПК України.

24 червня 2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.

24 червня 2016 року ухвалою слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 22 серпня 2016 року, без визначення розміру застави.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати, застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначає, що слідчий суддя належним чином не перевірив та не обґрунтував наявність та доведеність ризиків і обставин, передбачених ст.ст.177,178 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого, які б обґрунтовували утримання останнього під вартою. Натомість, відсутність зазначених правових чинників та дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, родину, не судимий, характеризується позитивно, на його думку, дають усі підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як домашній арешт. Звертає увагу, що знищити чи сховати речові докази, впливати на поведінку потерпілого та свідків обвинувачений ніяким чином не зможе, оскільки вже допитані всі особи та вилучені речові докази. Також посилається на те, що фактична вартість автомобіля потерпілого належним чином не встановлена, сам ОСОБА_6 цей автомобіль повернув на першу вимогу працівників поліції в належному стані та не мав наміру позбутися його, а тому відсутні підстави вважати підозру обгрунтованою.

Заслухавши доповідача, захисника на підтримання вимог апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав судове рішення законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

При розгляді апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.176-178,183,184,194 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, пов'язаним з переховуванням від органів досудового розслідування або суду; перешкодою здійсненню кримінального провадження в будь-яких формах; незаконного впливу на потерпілого, свідка, обвинуваченого, експерта, спеціаліста; знищення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та правильно встановлено судом, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, покарання за яке передбачене лише у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років, а тому до нього, згідно ч. 2 ст. 183 КПК України, може бути застосовано такий запобіжний захід як тримання під вартою. Зазначена підозра є обґрунтованою, так як матеріали провадження містять достатні дані з приводу цього, в тому числі визнавальні показання самого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, протоколи огляду місця події, копії слідчих та оперативно-розшукових дій, а тому доводи апелянта з цього приводу не є слушними.

Застосовуючи до ОСОБА_2 такий запобіжний захід, як тримання під вартою, слідчий суддя дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо останнього слідчим доведено наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки має стійкі звязки з особами, які проживають на території м.Донецька, регулярно перетинає лінію зіткнення, знищити або сховати речі і предмети, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків кримінального правопорушення, також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Такий висновок суду доведено також тими обставинами, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а тому існує реальна загроза втечі з боку останнього з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Слідчим суддею зазначеним обставинам при розгляді клопотання слідчого було надано належної оцінки з точки зору його конкретності та обґрунтованості, відповідності вимогам процесуального закону, усі вони обґрунтовано покладені в висновок слідчого судді про наявність правових підстав для застосування запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, підстав для застосування більш мяких запобіжних заходів, як це вказано у апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою, слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним вимог, передбачених КПК України, а також обовязки, передбачені ст.194 КПК України.

Частина 4 статті 183 КПК України передбачає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженню:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, про те був порушений нею.

Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та суті підозри ОСОБА_2, зазначені дії останньому не інкримінуються, обмеження, передбачені ч.5 ст.176 КПК України, для застосування вимог ч.3 ст.183 КПК України також відсутні.

Але, слідчим суддею в порушення зазначених вимог процесуального закону таке рішення про визначення підозрюваному розміру застави не було прийняте тим більш без зазначення відповідних мотивів цього у своїй ухвалі, що є неприпустимим.

Тому рішення слідчого судді в цій частині колегія суддів не може визнати законним та обґрунтованим.

За вказаними обставинами, врахувавши дані щодо особи підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, керуючись вимогами п.1 ч.5 ст. 182 КПК України, колегія суддів вважає необхідним визначити підозрюваному ОСОБА_2, заставу у розмірі 200 (двохсот) мінімальних заробітних плат (яка станом на 1 травня 2016 року становить 1450,00 грн.), що становить 290 000,00 грн., який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним наступних обовязків: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого; не відлучатися з населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора і суд про зміну місця свого проживання, протягом двох місяців; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Згідно до ч.4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили та прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ч.3 ст.407 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали для застосування зазначених вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176178,182,183,193,405,407 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області від 24 червня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, скасувати.

Клопотання слідчого СВ Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області на строк 60 днів до 22 серпня 2016 року до 18.00 годин.

Визначити заставу у розмірі 290 000,00 гривень, яку необхідно внести особисто підозрюваним ОСОБА_2, або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) на рахунок Апеляційного суду Донецької області №37318028015851, банк отримувача - Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02891428. Після внесення застави ОСОБА_2 з під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, зобовязати підозрюваного ОСОБА_2 до виконання обовязків: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого; не відлучатися з населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора і суд про зміну місця свого проживання, протягом двох місяців, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити ОСОБА_2 наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, тобто, щодо нього може бути застосована застава у більшому розмірі або змінений запобіжний захід на інший.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області