Ухвала суду № 58855422, 07.07.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/528/2016(м)

265/3546/13-ц

Головуючий у 1 інстанції Костромітіна О.О.

Доповідач Лоленко А.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Лоленко А.В.,

суддів Зайцевої С.А., Кочегарової Л.М.

за участю секретаря Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту. В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 26.08.2005 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, останньому було надано кредит у розмірі 5000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00 % на рік, нарахованих на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач свої зобов'язання згідно до умов кредитного договору не виконав, в результаті чого станом на 29.03.2013 року утворилась заборгованість у сумі 22050,35 гривень. Позивач просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 зазначену суму заборгованості, а також судові витрати.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25липня 2014 року позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено.

Відповідач ОСОБА_1 подав заяву про перегляд вказаного заочного рішення суду.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2014 року позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН 280110715), що зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість за договором кредиту № б/н від 26.08.2005 року у розмірі 22050 гривень 35 копійок, які перерахувати на р/р № 29092829003111 в ПАТ КБ «Приват Банк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» витрати з оплати судового збору у розмірі 229 гривень 40 копійок, які перерахувати на р/р № 64993919400001 в ПАТ КБ «Приват Банк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570.

З вказаним рішенням не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу.

Апеляційний суд Донецької області розглянув дану справу та 07.10.2015 року ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог, яке ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 06.04.2016 року було скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.

У вказаній ухвалі Вищий спеціалізований суд України посилався на те, що вирішуючи спір , суд апеляційної інстанції на порушення вимог ст. ст. 213, 214, 303, 304, 316 ЦПК України не звернув уваги на положення ст.ст. 57, 60, 61 ч.1ст.179 ЦПК України зазначаючи про відсутність підстав для стягнення передбачених Умовами і правилами надання банківських послуг штрафних санкцій через відсутність на них підпису відповідача, не врахував й відсутність у матеріалах справи заяви про відкриття банківського рахунку , не дослідив оригіналу цієї заяви, що свідчить про відсутність належних і допустимих доказів , які б підтвердили факт отримання відповідачем кредитної картки та відповідно визначеного ліміту суму грошових коштів на ній, не витребував розрахунок заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими відсотками.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2014 року. Відповідач посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що суд не врахував погашення боргу та зробив невірний розрахунок суми заборгованості за кредитним договором.

В судове засідання ОСОБА_1 не з»явився, повідомлений належним чином телефонограмою, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «Приват ОСОБА_2» - ОСОБА_3, яка надала суду оригінали заяви про відкриття банківського рахунку та оригінал відомості про отримання платіжної картки та запечатаний конверт з ПІН-кодом (ксерокопії додані до матеріалів справи) та просила рішення суду першої інстанції залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За положеннями ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено і вбачається з матеріалів справи, що 26 серпня 2005 року між ПАТ КБ «Приват Банк», з одного боку, та ОСОБА_1, з іншого, було укладено договір б/н, шляхом підписання заяви позичальника за Умовами якого Банк шляхом відкриття поновлювальної кредитної лінії надав позичальникові кредит у ліміті 5000,00 гривень із базовою процентною ставкою 4 % у місяць з урахуванням річних 360 днів, з визначенням щомісячних платежів у розмірі 7% від суми заборгованості, строку дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії картки.

Укладення договору підтверджується ксерокопією заяви від імені відповідача на відкриття рахунку, яку останній підписав із зазначенням про погодження з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами банку.(а.с.5, 5 зв.)

На виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України позивач надав оригінал заяви на відкриття рахунку, підписаний відповідачем, в якій зазначено, що відповідач під час укладення заяви (договору) підписав і пункт, в якому вказано, що він погоджується з Умовами надання банківських послуг і Тарифами. Ксерокопія вказаної заяви міститься в матеріалах справи ( а.с.5). На адресу апеляційного суду надійшов пакет документів з ОСОБА_2, з яких вбачається, що на момент укладення ОСОБА_1 вказаного договору, діяли на підставі наказу ПАТ КБ «Приват ОСОБА_2» № С-89 від 24.05.2005 року Умови і тарифи, які додані були до матеріалів справи (а.с.6-9, 206). З вказаних Умов ( п.3.9) вбачається, що ліміт може бути збільшений до 10000 грн. Банк надав детальний розрахунок, з якого вбачається, що ліміт дійсно був збільшений банком і погашався відповідачем.

Із доданих позивачем до позовної заяви Умов і Правил надання банківських послуг вбачається, що відповідно до п.8.6 та п.5.5.1, при порушенні позичальником строків платежів більш ніж на 120 днів, останній зобовязаний сплатити ОСОБА_2 штраф в розмірі 500 грн.+5%, а за несвоєчасне виконання боргових зобовязань, сплатити проценти за підвищеною процентною ставкою, або додаткову комісію, розмір яких визначається Тарифами. (а.с.5-10).

На підтвердження отримання грошей відповідачем ОСОБА_2 надав також оригінал відомості про отримання платіжної картки та ПІН-коду.( Ксерокопія долучена судом до матеріалів справи).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що станом на 29 березня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 22050 грн. 35 коп., яка складалась із суми заборгованості за кредитом 6180грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 14344,14 грн.,а також штрафу : фіксованої частити у сумі 500 грн. та процентної складової в сумі 1026,21 грн.

Розрахунок заборгованості зроблений на підставі договору (заяви), Умов та Тарифів, які були погоджені з відповідачем. Деталізований розрахунок був наданий ОСОБА_2 і міститься в метеріалах справи.

Заперечуючи проти вказаної заборгованості, відповідач ОСОБА_1 не надав переконливих доказів про погашення вищезазначеної заборгованості в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не є підставами для скасування рішення суду.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.В. Лоленко

Судді С.А. Зайцева

ОСОБА_4