Ухвала суду № 58852548, 11.07.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/2037/16-ц 11.07.2016 11.07.2016 11.07.2016

Провадження №22-ц/784/1666/16

Справа 489/2037/16-ц

Провадження 22ц-/1666/16 Головуючий по 1 інстанції Тихонова Н.С.

Категорія Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2016р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

з участю: секретаря судового засідання Андрієнко Л.Д., представника заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2016р.

за поданням державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3,

встановила:

В квітні 2016р. державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції звернувся до суду із поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3

В поданні зазначив, що на виконанні у Ленінському відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження №49967582 щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 за двома виконавчими листами загалом грошових сум на загальну суму 67946 грн. 23 коп.

При здійсненні виконавчих дій державним виконавцем неодноразово направлялись вимоги боржнику щодо надання доступу до квартири АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що боржник перешкоджає вчиненню виконавчих дій для перевірки його майнового стану, державний виконавець просив про задоволення його подання.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2016р. у задоволенні подання відмовлено.

В апеляційній скарзі Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, посилаючись на незаконність ухвали суду просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою вирішити питання про примусове проникнення до житла боржника.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що подання про проникнення до житла боржника є необґрунтованим, а тому відсутні підстави, передбачені ст.376 ЦПК для його задоволення.

Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки до нього суд дійшов з порушенням закону.

Згідно зі ст.376 ЦПК п.10 ч.3 ст.11 Закону „Про виконавче провадження державний виконавець вправі звернутись до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

З матеріалів справи вбачається, що 14 травня 2015р. на підставі виконавчих листів, виданих 3 квітня 2009р. Березанським районним судом Миколаївської області, 28 серпня 2012р. Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 відповідно 13946 грн. 23 коп. та 54000 грн. відкрито виконавче провадження.

ОСОБА_3 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1, але фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

В даній квартирі, яка належить на праві власності ОСОБА_5 зареєстровані дружина боржника ОСОБА_6 та їх син ОСОБА_7

17, 23 червня 2015, 10 лютого 2016р. державним виконавцем направлялись вимоги боржнику щодо необхідності його присутності для проведення виконавчих дій 29 червня 2015р., 03 липня 2015р., 23 лютого 2016р. за адресою: АДРЕСА_2.

03 липня, 03 грудня 2015р., 10 і 23 лютого 2016р. державний виконавець здійснив виходи до квартири АДРЕСА_1 в якій проживає ОСОБА_3 В першому випадку боржник був відсутній за вказаною адресою, в другому випадку дружина боржника відмовилась відкривати двері квартири, в третьому випадку боржник відмовився впустити до квартири державного виконавця, а в четвертому випадку дружина боржника повідомила, що він за цією адресою не проживає про що складено відповідні акти.

Враховуючи те, що рішення судів про стягнення вказаних грошових сум не виконано, а для зясування майнового стану боржника, який чинить перешкоди у проведенні відповідних виконавчий дій, необхідно примусове проникнення до житла останнього, подання посадової особи ДВС слід визнати обґрунтованим.

З огляду на вищенаведені мотиви оскаржувана ухвала як незаконна в силу п.2 ч.1 ст.312 ЦПК підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.303,307,312,315 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2016р. скасувати і постановити нову ухвалу про задоволення подання.

Надати дозвіл державному виконавцю Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3, а саме до квартири АДРЕСА_1.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: