Ухвала суду № 58849766, 03.12.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21734/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2015 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., при секретарі Степаненко І.Б., за участю прокурора прокуратури Дніпровського району м.Києва Мороз О.В, слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Русіна К.М., підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Русіна К.М., погоджене з прокурором прокуратури Дніпровського району м.Києва Мороз О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12015100040018295 та додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, розлученого, маючого на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

В С Т А Н О В И В:

03.12.2015 року слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Русін К.М. звернувся до суду із клопотанням про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12015100040018295 відносно ОСОБА_3

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 02 грудня 2015року, приблизно о 06-40 годині, неповнолітній ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_3, перебуваючи в салоні автомобіля марки «MERCEDES-BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_1, що був припаркований біля ТОВ «Новус Україна», за адресою: м.Київ, пр-т Броварський, 17, маючи на меті злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, помітили раніше незнайому їм ОСОБА_8, яка йшла по вулиці Райдужній в місті Києві. Після чого, неповнолітній ОСОБА_7 та ОСОБА_3 вступили у попередню змову на відкрите викрадення майна останньої. Згідно розподілених ролей, ОСОБА_7 повинен був викрасти майно у потерпілої, ОСОБА_3 мав залишатись за кермом автомобіля та спостерігати за навколишньою обстановкою, а після відкритого викрадення майна дочекатись ОСОБА_7 та на автомобілі зникнути з місця вчинення злочину.

Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та діючи згідно розподілених ролей, 02.12.2015 року, приблизно о 06-40 годині, по вулиці Райдужній в м.Києві, неповнолітній ОСОБА_7 підбіг до потерпілої ОСОБА_8 та шляхом ривка відкрито викрав з лівої руки останньої, належну їй жіночу сумку, вартістю 200 гривень, в середині якої знаходились наступні речі, а саме: мобільний телефон «Нокіа», вартістю 800 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора «Київстар», вартістю 10 гривень, на рахунку якої було 10 гривень, косметичка, вартістю 20 гривень, жіноча косметика, загальною вартістю 300 гривень, косметичка, вартістю 10 гривень, медичні препарати, вартістю 20 гривень, парасолька, вартістю 100 гривень, банківська картка «Приват Банк», гаманець, вартістю 100 гривень, гроші в сумі 10 гривень, всього на загальну суму 1580 гривень.

В цей час ОСОБА_3, перебуваючи за кермом автомобіля марки «MERCEDES-BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_1, спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередити свого спільника про небезпеку. Усвідомлюючи, що неповнолітній ОСОБА_7 відкрито викрав з лівої руки потерпілої ОСОБА_8 належну їй жіночу сумку з особистими речами, ОСОБА_3 швидко під'їхав до узбіччя дороги по вулиці Райдужній в м.Києві, зупинив автомобіль та відчинив передні пасажирські двері, а ОСОБА_7, утримуючи відкрито викрадене майно, сів на переднє пасажирське сидіння.

Після чого, неповнолітній ОСОБА_7 та ОСОБА_3 разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 1580 гривень.

Крім того, 02 грудня 2015року, приблизно о 07-10 годині, неповнолітній ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_3, перебуваючи в салоні автомобіля марки «MERCEDES-BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_1, перебуваючи на вулиці Луначарського в м.Києві, маючи на меті злочинний умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна, помітили ОСОБА_9, яка йшла по вулиці Луначарського в місті Києві. Після чого, неповнолітній ОСОБА_7 та ОСОБА_3 вступили у попередню змову на відкрите викрадення майна останньої. Згідно розподілених ролей, ОСОБА_7 повинен був викрасти майно у потерпілої, ОСОБА_3 мав залишатись за кермом автомобіля та спостерігати за навколишньою обстановкою, а після відкритого викрадення майна дочекатись ОСОБА_7 та на автомобілі зникнути з місця вчинення злочину.

Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на відкрите викрадення чужого майна з корисливих мотивів та, діючи згідно розподілених ролей, 02.12.2015 року, приблизно о 07-25 годині, біля будинку №2 по вулиці Луначарського в м.Києві, неповнолітній ОСОБА_7 підбіг до потерпілої ОСОБА_9 та шляхом ривка повторно відкрито викрав з лівої руки останньої належну їй жіночу сумку, вартістю 400 гривень, в середині якої знаходились наступні речі, а саме: паспорт громадянина України на її ім'я (який для потерпілої не має оціночної вартості), посвідчення водія на її ім'я (яке для потерпілої не має оціночної вартості); гаманець червоно-коричневого кольору, вартістю 400 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 150 гривень та 70 доларів США, три банківські картки «Приватбанку», одна банківська картка «ПУМБ», одна картка «УКРСИБ банку», книжка ОСОБА_14 «ІНФОРМАЦІЯ_6», вартістю 250 гривень, жіночі заколки, вартістю приблизно 150 гривень, губна помада, вартістю 300 гривень, два блиски для губ, загальною вартістю 200 гривень, всього на загальну суму 2800 гривень.

В цей час ОСОБА_3, перебуваючи за кермом автомобіля марки «MERCEDES-BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_1, спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередити свого спільника про небезпеку. Усвідомлюючи, що неповнолітній ОСОБА_7 відкрито викрав з лівої руки потерпілої ОСОБА_9 належну їй жіночу сумку з особистими речами, ОСОБА_3 швидко під'їхав до узбіччя дороги по вулиці Луначарського, 2, в м.Києві, зупинив автомобіль та відчинив передні пасажирські двері, а ОСОБА_7, утримуючи викрадене майно, сів на переднє пасажирське сидіння.

Після чого, неповнолітній ОСОБА_7 та ОСОБА_3 разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 2800 гривень.

02.12.2015 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показами потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8, рапортом про затримання ОСОБА_3, показами підозрюваних ОСОБА_3 ОСОБА_7, протоколом допиту свідків ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавленні волі на строк від чотирьох до шести років, не має офіційного місця роботи, вчинив за короткий проміжок часу два тяжких кримінальних правопорушення, будучи обізнаним про відповідальність за вчинення ним даного кримінального правопорушення, є підстави вважати що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити злочинну діяльність, а також враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить суд застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримав своє клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені, додавши, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні допустимими доказами.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного, роль підозрюваного у злочині та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував, просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосувати інший - домашній арешт.

Захисник ОСОБА_4 також заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність ризиків та необґрунтованість підозри, яка не підтверджена належними доказами, а також те, що підозрюваний має малолітніх дітей. Просив суд відмовити в задоволенні клопотання слідчого і обрати менш сувору міру запобіжного заходу, не пов'язану з позбавленням волі, зокрема, домашній арешт.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судом було встановлено, що 02.12.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (кримінальне провадження №12015100040018295).

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором прокуратури Дніпровського району м.Києва Мороз О.В., оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного та захисника щодо вручення їм 03.12.2015 року о 10 годині 20 хвилин копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, враховуючи, що підозрюваного доставлено до слідчого судді 03.12.2015 року о 16-00 годині, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.12.2015 року, ОСОБА_3 був затриманий 02.12.2015 року о 08-30 годині відповідно до ст.208 КПК України без ухвали слідчого судді. Тому саме вказаний час (08-30 година 02.12.2015 року) є моментом затримання ОСОБА_3 у розумінні вимог ст.209 КПК України.

02.12.2015 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: показами потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8, рапортом про затримання ОСОБА_3, показами підозрюваних, протоколом допиту свідків ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13, протоколами огляду місця події від 02.12.2015 року.

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його роль у ньому, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, а саме той факт, що він не має постійного місця роботи, неофіційно підробляє таксистом, що підтверджено самим підозрюваним у судовому засіданні, проживає цивільною дружиною.

Крім того, ОСОБА_3 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання від чотирьох до шести років позбавлення волі.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, вчинення злочину спільно з неповнолітньою особою, на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.

Підстав для обрання відносно підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, слідчий суддя не вбачає.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме 80 мінімальних розмірів заробітної плати, яка з урахуванням положень п.16 ч.1 ст.3 КПК України становить - 97440 гривень та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Русіна К.М., погоджене з прокурором прокуратури Дніпровського району м.Києва Мороз О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12015100040018295 відносно ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України у м.Києві та Київській області.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 08-30 години 02.12.2015 року.

ОСОБА_3 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у розмірі 97440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м.Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м.Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок №37318001003058) .

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_3 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, два рази на тиждень у час, визначений вказаним слідчим;

- не відлучатися з м.Києва без дозволу слідчого, який проводе досудове розслідування, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Встановити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити начальнику Київського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України у м.Києві та Київській області.

Копію ухвали вручити підозрюваному та захиснику негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м.Києва.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м. Києва Ю.В. Іваніна